Чим запам’ятається 2024 рік учасникам процесу реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади? Які законодавчі зміни були ухвалені протягом року, а на які ще доведеться почекати? У цьому матеріалі - лише факти і події, котрі, на нашу думку, найбільше вплинули на діяльність та розвиток місцевого самоврядування в Україні.

---

Закони та законопроєкти 2024

2024 рік для децентралізації почався тим, що у січні набув чинності ухвалений у 2023 році Закон України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» №3285. Цей закон нарешті прибрав чинне з 1981 року радянське регулювання питань адмінтерустрою, встановив чіткі процедури віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ сіл, найменування та перейменування населених пунктів, спростив процедуру встановлення меж населених пунктів тощо. Автоматичної зміни статусу населених пунктів Закон не передбачив. Єдине, що автоматично відбулося, усі селища міського типу (а їх в Україні було 881) стали селищами, а міста більше не мають статусів районного, обласного чи республіканського значення.

Загалом у 2024 році Верховна Рада України ухвалила 10 важливих законопроєктів для продовження децентралізації, розвитку місцевого самоврядування і забезпечення його стійкості в умовах війни. Сім з них стали Законами:

1. 22 лютого був ухвалений Закон №3590 щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування. З 15 серпня набули чинності окремі норми цього Закону. Відтепер кожна місцева рада зобов'язана вести відеофіксацію, зберігати та оприлюднювати відеозаписи пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій.
2. 24 квітня - євроінтеграційний Закон №3668 про міжнародне співробітництво місцевого самоврядування. Цей Закон набув чинності 27 червня, він дозволяє громадам і регіонам в спрощеному та більш широкому форматі працювати з європейськими структурними фондами та залучати їхні кошти.
3. 17 червня - Закон №3870 щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану. Закон набув чинності 10 серпня, він значно спростив процедури призначення старости і створення старостинських округів.
4. 20 червня - Закон №3841 «Про публічні консультації». 17 жовтня Президент підписав Закон, але він набуде чинності лише через 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Закон забезпечує право на участь в управлінні публічними справами, визначає правила проведення публічних консультацій, їхні терміни, форми та принципи.
5. 21 серпня - Закон №3914 щодо переліку набувачів гуманітарної допомоги, який набув чинності 18 грудня. Серед іншого, Закон дозволяє комунальним підприємствами громад отримувати та використовувати гуманітарну допомогу.
6. 18 вересня - Закон №3979 щодо відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні. Набув чинності Закон 21 вересня.
7. 10 жовтня парламент ухвалив Закон №4017 про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру». Документ набув чинності 15 листопада. Тобто відтепер в Україні врегульована уся сукупність відносин між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами та іншими суб’єктами, які уповноважені здійснювати владні управлінські функції (адміністративними органами), з фізичними та юридичними особами.

Ще три з ухвалених цього року законопроєктів - на підписі Президента:

1. Закон, який повертає органам місцевого самоврядування право замовляти ремонти чи комплексне відновлення об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури, а також житлових будинків (законопроєкт №10202) – ухвалений 23 лютого, на підписі з 27 лютого 2024 року.
2. Закон щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (законопроєкт №7283), який передбачає, що порядок ініціювання, проведення та застосування механізмів місцевої демократії регулюється органами місцевого самоврядування у статутах громад або окремих рішеннях місцевих рад – ухвалений 9 травня, на підписі з 17 травня 2024 року.
3. Закон щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану (законопроєкт №9559-д), який дозволяє органам місцевого самоврядування надавати фінансову та матеріальну підтримку сектору безпеки і оборони – ухвалений 18 червня, на підписі з 25 червня 2024 року.

Цього року парламент також активно займався декомунізацією та дерадянізацією, ухваливши три важливих постанови:

• 19 вересня -  Постанова №12043 про перейменування населених пунктів і районів. В рамках цієї постанови, Україна вирішила трохи «підправити» свої географічні координати, перейменувавши 10 міст, 4 райони, 262 села та 56 селищ.
• 9 жовтня - ще дві «південні» пертурбації: місто Южноукраїнськ Миколаївської області стало Південноукраїнськом (Постанова №11236), а місто Южне Одеської області — Південним (Постанова №12092). Тепер, якщо ви на південь поїдете, точно не заблукаєте!

Варто згадати й законопроєкти, які Верховна Рада ухвалила за основу, бо до них буде прикута особлива увага наступного року:

1. №9478 щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та зарахування до стажу державної служби часу роботи на деяких посадах у військових адміністраціях.
2. №11412 щодо розвитку співробітництва територіальних громад, який розширює можливості для співпраці громад та спрощує процедури співробітництва в умовах дії режиму воєнного або надзвичайного стану.
3. №10284, який дозволить доплачувати працівникам органів місцевого самоврядування, обласних та районних адміністрацій з коштів, залучених через проекти міжнародного співробітництва.
4. №11345, який, зокрема, визначає повноваження органів місцевого самоврядування щодо створення центрів безпеки.

Не дочекалися в 2024 році на розгляд у другому читанні і два ухвалених раніше за основу законопроекти, за розглядом яких ми стежимо не перший рік:

• №4298 від 30.10.2020 щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні. Ухвалений за основу 4 березня 2021 року. Це один з головних пріоритетів парламенту на 2025 рік і вимога європейських партнерів. Його розгляду варто очікувати наступної весни.
• №6319 від 18.11.2021 щодо вдосконалення порядку організації, діяльності та припинення органу самоорганізації населення. Ухвалений в першому читанні 2 травня 2023 року. Документ не втратив актуальності, отже є ймовірність його остаточного ухвалення наступного року.

Нагадаємо і про низку зареєстрованих законопроєктів, які також мають шанс потрапити до порядку денного парламенту наступного року:

• №12283 від 03.12.2024 щодо продовження термінів дії документів з планування територій, який має відтермінувати необхідність створювати комплексні плани просторового розвитку кожної громади.
• №11481 від 15.08.2024 щодо збереження цінної історичної забудови в населених пунктах.
• №11054 від 01.03.2024 щодо забезпечення гідних умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування.
• №10395 від 08.01.2024, який має дозволити передавати майно закладів вищої освіти у комунальну власність громад.

Ну і на останок, хочеться згадати багатостраждальний законопроєкт №4380 від 16.11.2020 про адміністративний збір, який за 4 роки, попри свою актуальність, необхідність для громад, всебічну підтримку, висловлену на численних його обговореннях, далі розгляду у парламентському комітеті так і не просунувся. Можливо, він просто вирішив взяти паузу й спокійно відпочити в архівах до кращих часів.

 

Діяльність Уряду

У березні 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади на 2024-2027 роки. Цей план тодішнє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури презентувало ще у листопаді 2023 року, і він багато у чому повторює попередній план продовження децентралізації. Це не дивно, бо через війну більшість запланованого довелося відкласти, але намічені раніше кроки залишаються актуальними.

5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову про створення трьох базових реєстрів: адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО), адрес (ЄДРА), будівель та споруд (РБС). Ці реєстри наповнюють громади, бо саме вони володіють достовірною адресною інформацією.

Залучати громади вирішили і до наповнення єдиної геоінформаційної системи регіонального розвитку (ГІС), тестову версію якої презентували 13 березня. Ця система дозволить моделювати сценарії розвитку громад й здійснювати планування на основі даних, а також оцінювати ефективність витрат Державного фонду регіонального розвитку та укладати інвестиційний індекс окремих громад та регіонів.

Розробка базових функцій ГІС мала завершитися в травні та бути презентована в червні 2024 року, але ці та інші плани профільного для органів місцевого самоврядування Міністерства довелося відкоригувати, бо на початку травня 2024 року Міністерство залишилося без керівництва.

30 квітня Уряд ухвалив Постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Цією постановою Уряд підвищив розміри посадових окладів посадовим особам місцевого самоврядування.

13 серпня Уряд затвердив зміни до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, чим зробив важливий крок з наближення державної регіональної політики в Україні до однієї з основних політик Європейського Союзу – політики згуртованості.

5 вересня профільне Міністерство отримало нового очільника - Верховна Рада України проголосувала за призначення Олексія Кулеби Віце-прем’єр-міністром з відновлення України – Міністром розвитку громад та територій України. І хоча, слово «інфраструктура» з назви Міністерства зникло, функції його поки залишаються без змін.

4 жовтня на посаду заступника Міністра розвитку громад та територій України був призначений Олексій Рябикін, який в Міністерстві опікується питаннями місцевого самоврядування та регіонального розвитку.

Важливо згадати і декілька рішень Уряду у важливих для місцевого самоврядування секторах.

23 січня Кабінет Міністрів України ухвалив Порядок організації діяльності та забезпечення функціонування центрів життєстійкості - просторів, у яких фахівці надаватимуть психосоціальну допомогу жителям громад.

25 липня Уряд затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Стандарт будуть застосовувати в академічних ліцеях (10–12 класи), закладах професійної (професійно-технічної), а також фахової передвищої та спеціалізованої освіти (щодо здобуття повної загальної середньої освіти). Цей стандарт передбачає можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію: навчатися за академічним або професійним спрямуванням.

У жовтні Міністерство освіти і науки України провело громадське обговорення законопроєкту, спрямованого на унормування процесів створення мережі закладів профільної середньої освіти. Законопроєкт пропонує встановити нові вимоги до утворення та функціонування академічних ліцеїв; спростити процедуру реорганізації, зміни типу або ліквідації закладу загальної середньої освіти; забезпечити формування мережі ліцеїв; загалом удосконалити законодавчу базу шляхом внесення змін та важливих уточнень до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Про фахову передвищу освіту».

Загалом реформа старшої школи була однією з найбільш обговорюваних тем у 2024 році, бо вже 1 вересня 2025 року в громадах розпочнеться пілотування реформи, а у 2027 році усі 10-ті класи мають розпочати навчання у профільній школі. Саме тому протягом 2024 року у регіонах за підтримки Швейцарсько-українського DECIDE відбулася низка громадських обговорень з залученням представників громад.

 

Місцеві бюджети

Остаточних даних щодо виконання місцевих бюджетів за 2024 рік поки немає, але експертні дані за 9 місяців свідчать, що місцеві бюджети хоч і продемонстрували стійкість, проте зіткнулися з викликами, які потребують стратегічного реагування для забезпечення фінансової збалансованості.

Вилучення «військового» ПДФО знизило частку місцевих доходів у зведеному бюджеті з 22,6%, як було у 2017 році, до 15,8%. Доходи від інших податків, хоча й залишалися стабільно зростаючими, не змогли компенсувати ці втрати. Крім того, зростали диспропорції надходжень у розрізі регіонів, що, на думку експертів, свідчить про необхідність подальшого коригування механізмів горизонтального вирівнювання податкоспроможності.

Щодо Державного бюджету на 2025 рік, то, як завжди, навколо ресурсів для місцевого самоврядування цього року точилися непрості дискусії. В решті, 19 листопада 2024 року Верховна Рада України ухвалила, а 28 листопада Президент підписав Закон «Про Державний бюджет України на 2025 рік». У документі врахована низка важливих норм, спрямованих на підтримку органів місцевого самоврядування: 64% ПДФО у 2025 році залишиться на місцях (крім «військового»); прифронтові громади не перераховуватимуть реверс; додаткова дотація збережеться для постраждалих територій; Державний фонд регіонального розвитку відновиться, хоча і в невеликому розмірі – 1 млрд грн.

Загалом, як зазначають експерти, у Державному бюджеті України на 2025 рік передбачається збільшення фінансових ресурсів для місцевих бюджетів.

Так, у 2025 році ресурс місцевих бюджетів зросте, порівняно з 2024 роком, на 15% - з 285,1 млрд грн до 327,7 млрд грн.

Основний приріст забезпечать надходження від ПДФО, які збільшаться з 235,4 млрд грн до 280,9 млрд грн, а також додаткова дотація для місцевих бюджетів, яка зросте до 36,5 млрд грн, зокрема на підтримку деокупованих територій.

Базова дотація зросте до 25,5 млрд грн, а введення реверсної дотації дозволить ефективніше розподіляти ресурси.

 

Комунікація реформи

З початку 2024 року стартувала ініціатива «Децентралізація на зв’язку» - серія комунікаційних заходів для суб’єктів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, покликаних вести спільний діалог і шукати відповідні на складні питання, з якими стикаються громади. «Децентралізація на зв’язку» – спільна ініціатива Програми USAID (DOBRE), Українського кризового медіа-центру, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад та порталу «Децентралізація». За рік відбулося 10 обговорень найактуальніших для громад тем.

Також цього року соціологи вкотре виміряли рівень підтримки реформи серед населення України - 18 листопада у Києві презентували результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке провів Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Результати дослідження свідчать, що реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізація) має стабільно високий рівень підтримки серед населення України. У 2024 році 77% опитаних (у 2022 році – 76,5%) вважають, що реформу потрібно продовжувати і передавати більше повноважень та ресурсів територіальним громадам. Водночас, більшість опитаних переконані у необхідності встановлення відповідальності виборних осіб за порушення законодавства і правил етичної поведінки. Більше важливих цифр і усе дослідження є ТУТ.

 

Чого чекати наступного року

2025 року, крім тих законопроєктів, які вже є на розгляді у Верховній Раді і про які йшлося вище, урядовці і народні депутати називали такі пріоритети на наступний рік:

• оновлення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади з урахуванням викликів війни та завдань євроінтеграції;
• запровадження нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування;
• розмежування повноважень органів державної влади і органів місцевого самоврядування;
• створення чіткої архітектури планувальної документації, що базується на Державній стратегії регіонального розвитку;
• врегулювання статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів;
• розробка механізму відновлення місцевого самоврядування для деокупованих громад;
• зміна механізму зарахування ПДФО (експертне дослідження цього питання є за посиланням);
• надання державної підтримки громадам, які хочуть працювати з програмами міжнародного співробітництва – забезпечення їм доступу до дешевих грошей;
• збереження дієздатності місцевих рад у разі мобілізації депутатів або їх відсутності в країні;
• створення методології спроможності громад;
• розширення повноважень громад з адміністрування місцевих податків та зборів;
• створення засад для майбутньої корекції адміністративно-територіального устрою.

Ми і надалі слідкуватимемо, як впроваджуватимуться згадані вище рішення, втілюватимуться проєкти і плани та чи відповідатимуть дії влади очікуванням громад.

Щоб не пропустити важливого, стежте за новинами порталу «Децентралізація», нашим онлайн-календарем, а також оновленням наших сторінок у Фейсбуці та Телеграмі.