Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізація) має стабільно високий рівень підтримки серед населення України. У 2024 році 77% опитаних (у 2022 році – 76,5%) вважають, що реформу потрібно продовжувати і передавати більше повноважень та ресурсів територіальним громадам.
Про це свідчать дані восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке у вересні-жовтні цього року провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Результати цьогорічного соціологічного дослідження презентували 18 листопада у Києві.
Опитування охопило більше 3000 людей з двох цільових аудиторій – населення країни в цілому та внутрішньо переміщені особи (ВПО).
«Результати дослідження свідчать про високу оцінку населенням реформи з децентралізації та підкреслюють незмінну актуальність підтримки України з боку Ради Європи. Це має вирішальне значення для забезпечення того, щоб система врядування в Україні була побудована на міцному фундаменті європейських стандартів», – сказала Клаудія Лучіані, директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Серед ключових тем дослідження цього року:
- Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади: поточний стан, пріоритети та очікування;
- Стан справ у громаді: оцінка поточної ситуації, динаміки з початку широкомасштабного російського вторгнення, пріоритети, очікування;
- Оцінка населенням роботи державної та місцевої влади на місцевому, районному та обласному рівнях;
- Залученість жителів до місцевих справ: оцінка впливу, досвід участі;
- Відновлення від наслідків війни, в тому числі на деокупованих територіях: стан, роль держави та громади;
- Відчуття рівня безпеки/небезпеки та готовність до зимового періоду;
- ВПО: задоволеність рівнем допомоги у громадах, потреби тощо.
Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади
77% опитаних переконані, що країні потрібна реформа місцевого самоврядування на принципах децентралізації для збільшення повноважень, ресурсів і відповідальності на місцях. Водночас більшість опитаних переконані у необхідності встановлення відповідальності виборних осіб за порушення правил етичної поведінки: адміністративної у судовому порядку – 53%; політичної – 31%; та дисциплінарної – 27%.
«Тут, можливо, причиною такої значної уваги до відповідальності виборних осіб є кілька складових, які зафіксовані опитуванням: зневіра у можливості впливати на обрану владу, недостатня залученість жителів до управління громадою, відсутність близьких перспектив виборів до органів місцевого самоврядування», – вважає Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології.
Стан справ у громаді
Населення України адаптується до реалій війни і попри небезпеки та втрати зберігає обережний оптимізм. 53% респондентів вважають, що протягом року в їхній громаді зміни будуть переважно на краще (у 2022 році цей показник був на рівні 78,5%). Майже втричі менше опитаних (18%) очікують переважно на погіршення ситуації. І ще 26% вважають, що жодних змін не буде.
При цьому найоптимістичнішими є жителі Сходу і Заходу – очікують змін на краще 65% і 54,5%, відповідно. Натомість найвища частка песимістичних оцінок серед респондентів з Півдня – 21%.
Респонденти визначились з пріоритетами для місцевої влади на найближчий час. Йдеться передусім про допомогу учасникам бойових дій та військовослужбовцям (соціальне забезпечення, лікування/реабілітація, житло тощо) (40% опитаних); про резервне енергопостачання на випадок аварійних відключень (32%) і про підтримку зайнятості та підприємництва (27%).
Водночас абсолютна більшість (78%) вважає, що місцеві бюджети мають долучитися до фінансування Сил оборони (45% вважають, що таке фінансування з місцевих бюджетів має бути обов’язковим, 33% – добровільним).
«Подібні дослідження – це дороговказ для Парламенту. Суспільство висуває свої вимоги, і ми маємо бачити ці запити, і реагувати на них. Цьогорічне опитування показало, що здебільшого ми правильно оцінювали ситуацію у сфері місцевого самоврядування, хоча у деяких питаннях треба буде вносити коригування. Вважаю, зокрема, гарним сигналом у цьому дослідженні є те, що люди на перше місце ставлять підтримку учасників бойових дій, а не будівництво доріг чи благоустрій», – зазначив Олександр Корнієнко, народний депутат України, Перший заступник Голови Верховної Ради України.
«Тішить, що цифри дослідження стабільні. Підтримка змін, які відбуваються завдяки реформі, велика. Це говорить про те, що попри війну нам вдається тримати рівень сталості з точки зору багаторівневого врядування.
Щодо пріоритетів, які розставили представники громад, то вони є правильними і зрозумілими. Якщо не підтримувати військо, не працювати над адаптацією і реабілітацією ветеранів, не готувати свою інфраструктуру до зими, то Україна постане перед великими викликами», – прокоментував Віталій Безгін, народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Оцінка роботи державної та місцевої влади
Рівень позитивних оцінок діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є досить високим і перевищує рівень негативних оцінок. 40% респондентів добре оцінюють діяльність свого міського/селищного/сільського голови (23% – погано); 34% задоволені діяльністю місцевої ради (22% – ні); 55% поставили добру оцінку старості (20% – погану).
При цьому позитивно оцінили діяльність обласних рад лише 28%, районних – 25%, начальників військових адміністрацій – 25%. У 17% випадків ці органи отримали погані відгуки, решта опитаних не змогли визначитися з оцінкою.
«Попри значну підтримку реформи, у цьому дослідженні прослідковуються і значні диспропорції у потребах, у спроможності громад, які виникли у зв’язку з воєнними викликами. Політика нашого Міністерства полягатиме в тому, щоб запропонувати нові моделі спроможності, вирівнювання доходів місцевих бюджетів, які покликані зменшити ці диспропорції. У своїй роботі ми, звичайно, орієнтуватимемося на дані цього дослідження», – сказав Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України.
Залученість жителів до місцевих справ: оцінка впливу, досвід участі
Більшість респондентів (61%) з початку вторгнення брали участь в різних заходах громадської активності. Передусім – у спільних діях, спрямованих на підтримку ЗСУ (46%). Інші інструменти громадської активності застосовувался мало.
Відтак 38% опитаних заявили, що взагалі не беруть участі у житті громади. Ця цифра досить значна, і варто розуміти, що громади, де громадська активність низька, напевне, мають проблеми зі згуртованістю. Це також формує підґрунтя для скептицизму опитаних щодо реального впливу на органи місцевого самоврядування. Так, 59% повідомили, що не мають реального впливу на органи місцевого самоврядування громади (39% – мають).
Відновлення територій після війни
За словами більшості опитаних (61%), в їхньому населеному пункті є пошкоджені/зруйновані ракетними атаками або бойовими діями об’єкти інфраструктури чи житло. Ці респонденти загалом задоволені процесами відновлення (59% позитивно оцінюють). При цьому абсолютна більшість опитаних (65%) підтримує партнерство між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у процесах планування, фінансування та реалізації відбудови.
«Українці залишаються оптимістами і романтиками, попри війну. Вони сподіваються на краще життя і багато в чому довіряють місцевій владі. Люди також хочуть бачити партнерську взаємодію органів місцевого самоврядування і органів державної влади. Тут у нас все ще є проблеми. В цьому питанні треба законодавчо добре попрацювати – зокрема, над адмініструванням податків на місцях, розмежуванням повноважень, сплатою ПДФО тощо. Маємо постійно дослухатися до потреб громад, а 77% підтримки реформи – це про те, що нічого не можна робити без місцевого самоврядування», – вважає Лариса Білозір, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Відчуття населенням рівня безпеки/небезпеки та готовність до зимового періоду
Попри постійні обстріли майже усіх українських регіонів майже дві третини опитаних (64%) вважають свій населений пункт скоріше або повністю безпечним. При цьому у розрізі макрорегіонів оцінки суттєво відрізняються: у східних та південних регіонах більшість (61% та 51% відповідно) вважають свій населений пункт небезпечним, а у західних і центральних – таких 16% і 32%.
Більшість українців (55%) сподіваються, що буде більш-менш стабільне тепло-/електропостачання в осінньо-зимовий період, тому подбали про резервні джерела лише третина домогосподарств.
«Такі дослідження дозволяють нам виходити із своєї інформаційної бульбашки і реально оцінювати стан речей. І тому потрібно у Плані заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку передбачити проведення подібних досліджень. Цьогорічне дослідження, зокрема, показало, що українці виявилися більш стійкими до війни, ніж ми думали. Зараз вони оцінюють рівень свого фінансового становища навіть вище, ніж до війни. Важливо також, що попри війну, загальний рівень задоволеності роботою органів місцевого самоврядування залишається високим, – прокоментував Анатолій Ткачук, один з авторів дослідження, консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».
Щодо питань безпеки, то, на думку експерта, дослідження чітко показало наявність в Україні кількох макрорегіонів: Схід (прифронтові регіони), де найбільший рівень небезпеки, Центр і тилові регіони. Анатолій Ткачук вважає, що при розробці законодавства, яке стосується діяльності органів місцевого самоврядування і його відновлення, це необхідно враховувати.
Внутрішньо переміщені особи: потреби та задоволеність рівнем допомоги
Українське суспільство та органи місцевої влади активно залучені до допомоги ВПО.
68% вимушених переселенців повідомили, що відчувають позитивне ставлення до себе. При цьому 71% опитаних місцевих жителів позитивно ставляться до ВПО, а 55% повідомили, що їхні громади готові прийняти нові хвилі ВПО (34% не готові).
Найбільше, чого потребують ВПО, – це допомоги з житлом (53%), гуманітарної допомоги (30%) та перекваліфікації (25%).
Важливо, що 75% ВПО не планують переїздити з того населеного пункту, де вони мешкають зараз. Цю цифру важливо враховувати і на державному, і на місцевому рівнях при розробці планів з розвитку інфраструктури та фінансуванні публічних послуг.
Даніель Попеску, голова Департаменту промоції місцевої демократії, секретаріат Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, резюмуючи захід розповів про те, як Рада Європи планує скористатися показниками дослідження
«Я привезу до Страсбурга три набори цифр. Перший – про високий показник підтримки децентралізації. В Україні люди схвалюють реформу і ми продовжимо юридично та інституційно сприяти її реалізації. Другий – це висока оцінка результатів роботи місцевої влади. Цей показник у більшості країн корелює з рівнем довіри до влади. Ми плануємо і надалі працювати над підсиленням місцевого самоврядування. Третій – достатньо низький відсоток тих громадян, які вважають, що мають вплив на прийняття рішень. Це не унікально для України. Це загальноєвропейська тенденція. Отже ми і надалі підтримуватимемо наших партнерів у процесах розвитку демократії участі. Саме ці три напрямки стануть основними у нашій подальшій роботі», – сказав Даніель Попеску.
Переглянути усі результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення» можна за ПОСИЛАННЯМ. Результати попереднього дослідження 2022 року є тут.
Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» Центром експертизи багаторівневого врядування, що функціонує в межах Секретаріату Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
