17-18 жовтня у Львові відбувся перший міжнародний форум агломерацій в Україні. Під час заходу лідери місцевого самоврядування - представники українських та європейських агломерацій, експертної та міжнародної спільноти, урядовці та народні депутати обговорили виклики і можливості розвитку агломерацій в Україні.
Лейтмотивом форуму стала думка, що великі агломерації в Україні сформовані історично, вони вже давно є точками економічного зростання і стануть основними двигунами повоєнного відновлення. Тому і громади, і державна влада мають бути зацікавлені у тому, щоб співпраця в рамках агломерацій була більш ефективною, мала всебічну підтримку і отримала нарешті законодавче підґрунтя.
Форум відбувся в рамках проєкту «Зміцнення доброго демократичного врядування у Львівській агломерації», що впроваджується Асоціацією «Львівська агломерація» за грантової підтримки Ради Європи у межах Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».
У вітальному слові Клаудіа Лучіані, директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, зазначила, що Рада Європи і надалі підтримуватиме Україну у питанні розвитку агломерацій.
«Практика засвідчує, що існують різні форми агломерацій, як інституційні, так і законодавчі. Є різні моделі створення метрополій. Якісь починаються з досвіду і переходять у регулювання, інші – навпаки. Якогось єдиного рецепту не існує. Україна йде до розвитку агломерацій власним шляхом, і головне, щоб він привів до підвищення рівня добробуту людей і якості послуг. Наші дослідження демонструють, що 88% людей в громадах Львівської агломерації підтримують ідею такої співпраці. Люди хочуть відчувати підтримку місцевої влади. Тому Рада Європи і надалі допомагатиме Україні втілювати найкращі практики метрополійного врядування», - запевнила Клаудіа Лучіані.
Ольга Шевчук, проєктна менеджерка Центру експертизи багаторівневого врядування Ради Європи, керівниця Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні», зазначила, що розвиток агломерацій – це потреба не лише України, це вимога сучасного світу.
«Вже зараз показник урбанізації населення в світі складає понад 50%, а до середини нашого століття він може зрости до 70%. Найбільший відсоток ВВП виробляється у великих об’єднаннях – метрополіях чи агломераціях. Через це Уряди країн Європи і світу усе більше звертають увагу на підтримку метрополійних територій. Тому і в Україні розвиток агломерації є однією з пріоритетних цілей Державної стратегії регіонального розвитку. Ми впевнені, що агломерації стануть драйверами у процесі повоєнної відбудови і відновлення країни», - сказала Ольга Шевчук.
Щоб це відбулось, громади в українських агломераціях мають навчитись створювати якісні проєкти рішень для майбутнього розвитку. Учасники форуму говорили про те, як, використовуючи найкращі європейські підходи, підвищити рівень співпраці між громадами у сфері залучення інвестицій, мобільності, екології.
Під час дискусійної панелі, присвяченій питанням екології, Пустомитівський міський голова Олег Серняк зокрема зазначив:
«Екологічні виклики – це те, що може об’єднати громади агломерації, бо екологія не має меж. Питання збереження довкілля спільні для всіх нас, тому маємо в першу чергу навчитись співпрацювати в цьому напрямку, щоб зробити життя в наших громадах більш комфортним та безпечним. Ми повинні пам’ятати, що наш світ, нашу природу ми не отримали від батьків, а позичили в наших дітей, онуків і правнуків, отже зобов’язані передати її в належному стані».
Також під час форуму були представлені напрацювання таких європейських агломерацій (метрополій):
- Брно (Чехія) - презентація,
- Базеля (Швейцарія) - презентація (англійською мовою),
- Ганновера (Німеччина) - презентація,
- інтегроване планування мобільності в Німеччині - презентація.
У своїх презентаціях представники європейських метрополій підкреслювали, що їхні практики формувалися десятиліттями, вони робили і виправляли помилки, вчилися комунікувати й співпрацювати і зараз мають значні результати й досвід, частину якого може використати Україна. Але нам варто вивчати не лише позитивні практики, а й аналізувати невдалі рішення. Це дасть змогу уникнути помилок на старті роботи і не витрачати ще роки на пошук власного шляху розвитку агломерацій. Головне, чому варто вчитися одразу - спілкуватися одне з одним, переконувати у вигодах співпраці усіх, хто вагається чи має страхи. І найкраще розвіюють сумніви спільно розроблені документи – стратегії та плани, а також приклади успішного співробітництва.
Таким прикладом може стати саме Львівська агломерація, яка, за підтримки Ради Європи, першою в Україні розробила стратегію розвитку. У відповідності до цієї стратегії, цього року була створена асоціація «Львівська агломерація».
Під час форуму виконавчий директор асоціації «Львівська агломерація» Роман Кізима вкотре акцентував увагу на тому, що агломерація – це не приєднання навколишніх населених пунктів до великого міста, а навпаки – можливість вибудувати рівноправну та взаємовигідну співпрацю між громадами без загрози поглинання чи втрати повноважень або ресурсів.
«Об’єднавши зусилля громад навколо Львова, можна претендувати на статус міжнародного мегаполісу із високим інвестиційним потенціалом для транснаціональних компаній», - сказав Роман Кізима.
Одна з тематичних панелей форуму була присвячена саме розвитку економічного потенціалу агломерацій, розбудові індустріальних парків і залученню інвестицій.
Під час цієї панелі Ярослав Жидик, асоційований партнер консалтингової компанії Civitta, зазначив, що Україна не може постійно покладатися на фінансову підтримку партнерів, нашій країні потрібно самій забезпечувати економічне зростання, щоб мати власний ресурс на відновлення і розвиток. Такий ріст, на його думку, можуть забезпечувати регіональні полюси зростання, якими зокрема є міські агломерації. Згодом вони посилюватимуть свій вплив і стимулюватимуть до розвитку території навколо.
«Тому міжнародні і власні ресурси варто спрямовувати не лише на відбудову зруйнованого, а й на розвиток регіональних і субрегіональних полюсів зростання, щоб мати можливість генерувати власний ресурс на відновлення», - вважає Ярослав Жидик.
Інші учасники панелі підтримали цю тезу, зауваживши, що більша частина ВВП України утворюється в найбільших містах, і якщо вкластися у підтримку цих вже фактично існуючих агломерацій, це матиме великий ефект для всієї країни і відкриє більше можливостей для відбудови та розвитку тих територій, які найбільше постраждали від війни.
На державному рівні є усвідомлення важливості агломерацій. Так, Державна стратегія регіонального розвитку передбачає «створення законодавчої основи функціонування та розвитку агломерацій, забезпечення збалансованого просторового розвитку територій, що входять до їх складу». Більше того, попередня редакція Державної стратегії мала картосхему з позначенням семи потенційних агломерацій в Україні: Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Криворізької, Львівської, Одеської та Харківської. Ці агломерації фактично є сформованими, хоча кроки до офіційного становлення зробили лише дві з них – Київська та Львівська, які створили відповідні асоціації органів місцевого самоврядування. Учасники Форму висловили переконання, що цей приклад в майбутньому мотивуватиме на об’єднання зусиль й громади інших агломерацій.
Цю тезу, зокрема, підтвердила Олена Іванова, керівниця офісу роботи з громадами Агенції регіонального розвитку Одеської області:
«Зараз Одеський регіон працює над регіональною стратегією. І ми бачимо, що громади вже готові до більш активної співпраці, розуміють, що спільно вони будуть більш спроможними і використовуватимуть усі свої можливості. Сподіваюсь, вже найближчим часом ми говоритимемо не лише про Київську і Львівську, а й про Одеську агломерацію», - сказала вона.
На її думку, як і на думку багатьох учасників форуму, щоб мотивувати громади до співпраці в рамках агломерації, необхідно ухвалити окремий закон, який би регулював питання формування, функціонування та державної підтримки агломерацій в Україні.
Тому особливо цікавою виявилася панель про перспективи законодавчого врегулювання функціонування агломерацій і державної підтримки їхнього розвитку.
За словами модератора цієї панелі, консультанта Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» Мирослава Кошелюка, в Україні сформувався парадокс - десятиліттями робляться спроби законодавчого регулювання функціонування агломерацій, одночасно виникають певні ініціативи знизу на територіях, але наразі ми так і не можемо наблизитись до того, що відбувається з розвитком агломерацій у Європі.
Частково, пояснили цей парадокс у попередніх панелях представники європейських муніципалітетів, які зазначили, що найкращі приклади співпраці громад виникають тоді, коли ініціатива йде знизу і підтримується на центральному рівні. А коли у громад немає спроможності чи бажання до співпраці, або коли держава нав’язує місцевому самоврядуванню певні форми співробітництва, розвиток метрополійних територій майже неможливий або вкрай повільний.
На думку Львівського міського голови Андрія Садового, нарешті настав сприятливий момент для врегулювання питання агломерацій, бо, як показує досвід Львова, чи не вперше в Україні є згода голів громад, підтримка регіональної влади, громадського сектору, народних депутатів. Він вважає, що співпраця в рамках Львівської агломерації може дати якісний грунт для майбутнього законодавства.
Таку ж думку висловив народний депутат Віталій Безгін:
«Вочевидь, Львівська агломерація має найбільше шансів стати найпершою закріпленою у законодавстві, коли воно з’явиться. Цьому сприяє готовність та самоорганізація громад, а також включеність у процес Львівської обласної військової адміністрації», - вважає народний депутат.
Він поділився думками про те, яким має бути майбутнє законодавство про агломерації.
За його словами, перше, з чим варто визначитися, агломерація – це функціональний підтип територій чи форма багатоцільового співробітництва найвищого штибу?
«На мій погляд – це симбіоз, бо агломерації по факту існують і будуть існувати - з окремим законом, чи без нього. І це дійсно найвища форма співробітництва», - вважає Віталій Безгін.
Щодо форми агломерації – через створення асоціацій, чи чітко визначеної законом - народний депутат більше схиляється до другого варіанту. Але при цьому зазначає - треба чітко усвідомлювати, що регулювати законом і з якою метою, а також передбачити фінансові стимули для формування агломерацій.
Віталій Безгін вважає також, що при формуванні законодавства потрібно закласти запобіжники, які б гарантували рівноправне партнерство між центром агломерації і сусідніми громадами.
На думку Віталія Безгіна, в контексті європейської політики згуртованості саме агломерації на Правобережній Україні стануть внутрішніми локомотивами зростання, усі інші території треба буде підтягувати за рахунок європейських програм.
Він зазначив, що народні депутати разом з командою Міністерства розвитку громад та територій, експертами та європейськими партнерами шукають оптимальну модель для регулювання агломерацій.
У свою чергу, Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України, зазначив, що держава має відповісти на запитання, яким чином регулюється процес формування, функціонування і фінансування агломерацій.
«При цьому ми маємо уникнути політизації цих процесів і досягти консенсусу усіх учасників. Можливо, варто було б почати з експериментів – пілотних проєктів на тих територіях, де вже склалися певні зв’язки і є практика співробітництва. Коли ми побачимо, як це працює, можна буде масштабувати на усю країну», - сказав заступник Міністра.
Він також висловив думку, що Державна стратегія регіонального розвитку та план дій з її реалізації потребуватимуть доопрацювань, і більше уваги в документах має бути приділено розвитку агломерацій.
Любомир Зубач, заступник Львівського міського голови з містобудування, зазначив:
«Європейський досвід і наша практика показують, що для держави агломерації - це та можливість і форма співпраці, яку можна використати для розвитку економіки, для повоєнної відбудови. Державі вигідно ухвалити закон про агломерації, надати підтримку їхньому розвитку. Не варто будувати ілюзії, що після війни ми усе відбудуємо, усі території будуть однаково розвиватися і мати однакові можливості. Швидко так не буде. Звісно, держава має зробити усе, щоб в громадах були якісні і доступні послуги. Але звідки на це брати гроші? Гроші заробляє бізнес, а бізнесу потрібні території, люди і менеджмент. Усе це є у агломераціях. Отже вони і будуть локомотивами розвитку, які формують економіку».
У свою чергу, Ольга Шевчук зазначила, що у питанні законодавчого регулювання створення агломерацій Україна може розраховувати на експертизу Ради Європи. При цьому вона нагадала, що громади великих міст за чинним законодавством і зараз можуть співпрацювати з сусідніми громадами, але майже не користуються цією можливістю. Отже, скоріше за все, справа не лише у відсутності законодавства, а у бажанні громад разом вирішувати спільні для них проблеми, сприяючи тим самим підвищенню якості життя в їх громадах. Представниця Ради Європи закликала громади потенційних агломерацій не просто чекати на законодавство, а показати свою зацікавленість у ньому на ділі – почати реально співпрацювати, що ще більше підштовхнуло б законодавця для поліпшення умов такої співпраці.
Учасники та учасниці форуму, говорячи про розвиток агломерацій, постійно наголошували, що він має на меті не тільки стимулювання економічного зростання, але і підвищення стандартів якості життя тих, хто живе в агломераціях і тих, на кого їхній вплив поширюється. І це завдання буде тим більш актуальне для України після перемоги.
Підсумувала форум лекція-дискусія «Урбанізація та розвиток метрополійних міст в Україні» Ярослава Грицака, доктора історичних наук, професора Українського католицького університету, який показав, що розвиток метрополійних міст у світі і в Україні є закономірним:
Відеозапис форуму можна переглянути за посиланнями:
