Обирати професію ще зі школи – місія здійсненна за умови партнерства освіти, бізнесу та влади
Обирати професію ще зі школи – місія здійсненна за умови партнерства освіти, бізнесу та влади

13 серпня Швейцарсько-український проєкт DECIDE за підтримки та у партнерстві з Міністерством освіти і науки України провів форум «Партнерство освіти, бізнесу та влади заради відновлення та розвитку України: місія (не)здійсненна?».


Ідея форуму — створити діалоговий майданчик для посилення співпраці всіх учасників системи карʼєрного супроводу. Уряд прагне об'єднати зусилля обласних державних адміністрацій (ОВА), органів місцевого самоврядування територіальних громад, закладів професійно-технічної освіти, шкіл та бізнесу задля розвитку системи професійної орієнтації та кар’єрного супроводу дітей та підлітків у виборі майбутньої професії.

«Партнерство між освітніми закладами, бізнесом і владою не будуються швидко і легко. Для цього треба докласти зусиль усім учасникам. Але якщо вдалося, результати співпраці будуть значними, довготривалими і взаємовигідними. На щастя, успішні приклади такої взаємодії вже є і їх можна мультиплікувати в процесі підготовки до майбутньої відбудови нашої країни», - сказав у своєму вступному слові, заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

 

 

За його словами, сьогодні система освіти в Україні децентралізована, і багато рішень можна ухвалювати на місцях - на рівні області, на рівні міста, в закладах освіти.

«Так, завжди стоятиме питання браку коштів на розвиток освіти. Але це не означає, що нічого не варто робити. Навпаки, важливо, щоб рішення, проєкти, які ви реалізуєте, мали вимірювальний результат – зростання проценту дітей, які обрали технічну спеціальність, зниження рівня дефіциту кадрів тощо. Коли результати можна виміряти, нам легше пояснювати Мінфіну, Верховній Раді, чому треба вкладати більше грошей у цей напрямок», - сказав заступник міністра освіти.

Він зазначив, що на місцях варто ухвалювати швидкі рішення, не втрачати час на впровадження змін роками, щоб було непомітно і «безболісно», а робити необхідні кроки швидко і ефективно.

Також Дмитро Завгородній закликав місцеву владу і представників закладів освіти у питаннях професійної освіти бути більш креативними, слідкувати за ринком і його реальними потребами, консультуватися з бізнесом..

«Якщо ми хочемо зробити професійну освіту популярною, не може бути так, що кожна друга заявка на створення навчально-практичних центрів була за спеціальністю «кухар». Так, кухарі нам потрібні, але не лише вони. Нам також потрібні, наприклад, оператори дронів чи спеціалісти з обслуговування сонячних панелей… Звичайно, важко інколи подолати консервативні підходи в освіті, які формувалися десятиліттями, переконати директорів шкіл, які на своїх посадах більше 20 років і звикли до наказів згори, а не до інновацій. Але складні часи потребують сміливих рішень, треба міняти підходи, міняти тих, хто не хоче чи боїться змін, на ініціативних, енергійних, амбітних лідерів. Ми маємо робити усе для дітей, розвивати в них дух підприємництва, щоб після навчання вони знаходили себе на ринку праці, а не просто шукали роботу», - сказав Дмитро Завгородній.

Цю тезу підтримала, голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка України Ольга Коваль.

«Сьогодні багато підприємств відчувають гостру нестачу працівників – слюсарів, зварювальників, будівельників тощо – які також дуже потрібні для подальшої відбудови країни. В той же час, більшість випускників шкіл обирають для подальшого навчання гуманітарні напрямки. Ми ще не сформували позитивний імідж професійної освіти, робітничих спеціальностей і маємо це зробити якомога швидше, залучаючи до цього і освітян, і бізнес, і владу», - сказала вона.

 

 

За її словами, більшість освітніх ініціатив мають іди знизу, від директорів закладів освіти і, у випадку профтехів, від бізнесу, бо просто спущені згори правила, навіть якщо вони оформлені у вигляді закону, можуть не прижитися і не вартувати витрачених на них часу і зусиль.

Секретар Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновації, народна депутатка України Наталія Піпа зауважила, що тема підготовки кваліфікованих кадрів вже зі школи - складна, і можна загубитися у дискусіях через величезне коло питань для обговорення – як має бути організований процес, які програми, яку відповідальність має заклад освіти, бізнес, місцева влада, яка модель фінансування тощо.

«Але, вірю, що в кінцевому результаті, після фахових дискусій і аналізу кращих практик, ми вийдемо на консенсусне рішення, як дозволить нам забезпечити максимально якісну профільну освіту, навіть попри обмежені ресурси і військову агресію», - зазначила народна депутатка.

 

 

Перший заступник міського голови - заступник міського голови з питань економічного розвитку Львівської міської ради, в.о.заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства Львівської міської ради Андрій Москаленко сказав:

«Крім як розвивати професійно-технічну освіти, ми ніяк не вирішимо критичну ситуацію з браком фахівців робітничих спеціальностей. Зараз для профтехів - золотий час. Усі хочуть їхнього розвитку, бо за підтримки бізнесу і місцевої влади вони можуть швидко готувати потрібних спеціалістів. Цього не можуть робити школи, бо зарано, не можуть робити вузи, бо задовго. Ось цю золоту середину – профтехи - ми і маємо зараз максимально підтримувати, заохочуючи молодь, школярів мислити практично, вчити їх заробляти своїми знаннями і руками, а не просто шукати роботу».

 

 

Заступник голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, народний депутат України Дмитро Кисилевський висловив думку, що починати орієнтувати дитину на вибір професії треба зі школи.  

«Дуже важливо щоби існував навчальний маршрут. Ще зі школи ми маємо допомагати дитині свідомо обирати професію, консультувати, направляти. Роль держави – створити правила, роль місцевих адміністрацій - показати, які напрямки є найбільш затребувані і перспективні в регіоні. Далі має включатися профтех, який навчить, і бізнес, який покаже, як реалізувати себе у певній галузі. Зараз, на цьому етапі реформи дуже важливим є лідерство керівників закладів освіти, які мають не зачиняти двері перед новим, а тримати їх відчиненими постійно», - сказав народний депутат.

Заступник голови Львівської ОВА Олександр Кулепін теж заохотив залучати бізнес до підготовки необхідних країні спеціалістів і наголосив на важливості лідерства на місцях.

«Освіті потрібен бізнес, бо він не дозволить готувати фахівця неякісно. Він зацікавлений у тому, щоб надати для навчання сучасне обладнання. Тому, створюючи навчально-практичні центри в області, ми консультуємося і залучаємо бізнес до їхнього оснащення. Інколи такі консультації дозволяють і самому бізнесу зрозуміти, чим співпраця з профтехами корисна для нього, які можливості відкриває – що можна не вкладатися в окремий центр для навчання фахівців, а співпрацювати з закладом профтехосвіти. І тут дуже важливе лідерство керівника закладу освіти, яким має створити умови для співпраці з бізнесом», - вважає Олександр Кулебін.

 

 

Заступниця програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні Сімон Троллер сказала про готовність Швейцарії і надалі підтримувати Україну в питаннях реформування системи освіти, ділитися експертизою і досвідом.

«Війна призвела до негативного впливу на ринок праці в Україні. Зараз ми спостерігаємо дуже суперечливу ситуацію, коли безробіття зростає, але одночасно існує нестача кваліфікованих працівників. Це говорить про проблеми в професійній освіті, які необхідно вирішувати. В Україні лише 20% випускників шкіл обирають професійно-технічну освіту, тоді як в Швейцарії - це 65%. І одна з причин, чому в нас такий високий відсотків студентів профтехів - школярі отримують кар’єрні консультації, професійні поради щодо розвитку своєї професії. Завдяки цьому вони усвідомлено можуть визначити, що їх цікавить насправді і куди йти далі. Очевидно, що українські школярі теж потребують подібних консультацій. Тому наш проєкт у співпраці з українськими освітніми закладами, підприємствами і місцевою владою намагається пілотувати таке кар'єрне консультування», – сказала Сімон Троллер.

 

 

Менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU Валентина Полторак розповіла про досвід Швейцарії з підготовки школярів до вибору професії, який формувався в країні десятиліттями і став частиною суспільного договору.

«Я не думаю що систему, яка є в Швейцарії, можна просто взяти і впровадити в чистому вигляді в Україні. Мабуть, цього і не треба робити, тому що в нас є свої успіхи, свій досвід в сфері освіти, економіки. Швейцарський досвід буде дуже важко накласти на наші реалії, на наше законодавство Але дійсно є корисні елементи, які ми можемо взяти собі на озброєння в Україні, розвивати, культивувати. Це – співпраця, партнерство, яке варто розбудовувати. Діяльність нашого проєкту власне спрямована на те, щоб створити систему партнерства закладів освіти, бізнесу і влади. Але будь-які експерти не будуть здатні зробити це без волі на всіх рівнях, в усіх інституціях, які задіяні в цьому процесі. Судячи з того, що сьогоднішній захід зібрав повну залу учасників, усі ми розуміємо, наскільки це актуально і потрібно нашій країні. Я впевнена, що спільними зусиллями ми втілимо цей задум в життя».

 

 

Валентина Полторак презентувала учасникам форуму новий напрям діяльності Швейцарсько-українського проєкту DECIDE - «DECIDE: ПРОФТЕХ», який триватиме до початку наступного року з перспективою продовження. Зокрема, вона повідомила, що в 10 відібраних профтехах за підтримки Проєкту буде створено 10 профорієнтаційних хабів.

«Проект виділить на це грант в розмірі 3,6 млн грн для кожного профтеху. Крім того, кожна громада спільно з нами розробить план діяльності з розбудови системи профорієнтації і також отримає мінігрант на організацію й проведення цих заходів. Школи наших громад-партнерів разом з нами та Цюріхським педагогічним університетом запровадять профорієнтаційні курси. В цілому, і області, і громади, які є партнерами проекту, запровадять у себе посади кар’єрних радників та координаторів з профорієнтації», - поінформувала Валентина Полторак.

 

 

Також під час заходу були представлені:

  • досвід громад в організації системи професійної орієнтації та кар'єрного наставництва;
  • кращі практики співпраці бізнесу, влади та профтехів;
  • міжнародний досвід співпраці закладів профтехосвіти зі школами та бізнесом щодо налагодження результативної профорієнтації (на прикладі Швейцарії, Польщі та Албанії);
  • успішні кейси міжнародних проєктів та організацій щодо професійної освіти України;
  • рух мейкерів в Україні тощо.

Відеозапис форуму є за посиланням.

Новини на тему:

Views: 334
Comments:
*To add comment you should be authorized or sign_in
Related news: education
Read more: