Після нещодавнього прийняття законопроекту №5520, який дозволяє об’єднуватися громадам, що знаходяться у суміжних районах, та низки інших децентралізаційних законів, народні депутати й експерти зазначили, що реформа отримала нове дихання. Проте додали, що ще багато треба зробити для продовження якісних змін у державі. Над чим варто працювати Верховній Раді далі, ми розпитали самих парламентаріїв та представників громадських інституцій, задіяних у просуванні реформи.

Олександр Дехтярчук, народний депутат України:

«Наступним кроком парламенту має бути прийняття законопроекту щодо ліквідації тих районів, більшу частину території яких охоплюють об’єднані громади. Цей законопроект вже поданий до профільного комітету. Сподіваюся, він буде поставлений на голосування ще цієї весни. У втіленні реформи децентралізації влади ми вже перейшли рубікон, запустивши механізм незворотних змін. Тепер для швидшої реалізації цих змін, нам треба зрозуміти, що існуюча адміністративна система гальмує розвиток країни. Без чіткого розмежування функцій органів місцевого самоврядування та державної влади ми ще довго залишатимемося у глухому куті».

Ганна Гопко, народний депутат України:

«Перш за все слід проголосувати в цілому за зміни до Бюджетного Кодексу (законопроект №4773). Це суто технічний, але важливий крок, який дозволить втілити у життя прийнятий нами законопроект №4772 про добровільне приєднання громад. Ці закони можуть діяти лише разом, інакше десятки новостоворених громад ризикують залишитися без належних фінансових ресурсів. Тож із цим голосуванням не можна зволікати».
 

Вікторія Пташник, народний депутат України:

«Наступним важливим кроком має стати прийняття законопроекту щодо реформування районного рівня. Чинні малі райони вже віджили себе, потрібні нові – більші, ефективніші. Таким чином ми зможемо оптимізувати систему управління у регіонах та створити нову основу для розміщення органів виконавчої влади.

Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства:

«Наступним кроком для просування реформи має бути закон щодо поширення юрисдикції органів місцевого самоврядування ОТГ на всю територію громади, який, зокрема, надасть громадам можливість приймати схеми планування власної території. Зараз за це відповідає районна влада. Відповідний законопроект лежить у Верховній Раді вже цілий рік. Через це громади позбавлені елементарних функцій. Наприклад, вони не можуть скласти адмінпротокол на того, хто викидає сміття у ярок за межами села, – це компетенція районної адміністрації. Так само громада не має права прокласти дорогу через ліс, яка б скоротила відстань між населеними пунктами, що входять до складу ОТГ. Розробку відповідної планувальної документації мають право ініціювати лише районна рада та районна адміністрація. Ці та подібні до них обмеження сповільнюють розвиток громад».

Іван Лукеря, спеціаліст з місцевого самоврядування Реанімаційного пакету реформ:

«Тепер найактуальніше питання – що робити з районами. Зараз ми вже маємо кілька районів, межі яких співпадають з межами ОТГ. Через це треба піднімати питання щодо нового районного поділу. Повністю скасувати райони без змін до Конституції неможливо. Але можна об’єднувати їх, скорочувати, укрупнювати тощо. Як на мене, цілком можливо об’єднання двох-трьох районів. Цим і має зайнятися парламент для подальшого руху реформи. Наступними кроками законодавця також мають стати підсилення повноваження органів місцевого самоврядування, оптимізація медичних установ, запровадження системи сімейних лікарів та прийняття закону про автономізацію закладів охорони здоров’я».