З акцентом на законодавчих пропозиціях щодо видаткової частини, викладених в Плані національного та регіонального партнерства (ПНРП), Рамці результативності (Performance Framework) та документі «Глобальна Європа», включно з українським виміром

 

Автор: Йоганнес Россбахер 

 

1. Огляд

16 липня 2025 року Європейська комісія представила пропозицію щодо наступного довгострокового бюджету Європейського Союзу – Багаторічної фінансової рамки (БФР) на 2028-2034 роки. Перший пакет законодавчих пропозицій («Пакет I») було доповнено 3 вересня 2025 року другим пакетом секторальних законодавчих актів («Пакет II»). У сукупності ці пропозиції передбачають більш радикальний перегляд як обсягу, так і – що ще важливіше – архітектури бюджету ЄС, ніж будь-яка попередня фінансова рамка з моменту запровадження БФР у 1988 році.

Європейська комісія пропонує встановити загальний обсяг бюджетних асигнувань на рівні близько 1,76 трлн євро у постійних цінах 2025 року (цю суму часто характеризують як «майже 2 трлн євро», якщо її виразити в поточних цінах та врахувати погашення боргу за інструментом NextGenerationEU). Це відповідає 1,26 % валового національного доходу (ВНД) ЄС, з яких 0,11 % (149,3 млрд євро) передбачено на обслуговування запозичень у межах NextGenerationEU (NGEU). Без урахування погашення цього боргу обсяг запропонованої БФР становить близько 1,15 % ВНД – лише дещо більше порівняно з 1,13 % у фінансовій рамці на 2021-2027 роки. Таким чином, політична теза про суттєве збільшення бюджету зумовлена не стільки виділенням додаткових коштів, скільки включенням до БФР фінансових ресурсів, які наразі перебувають поза її межами, а також запровадженням нових власних ресурсів у дохідній частині бюджету.

Пропозиція ґрунтується на трьох структурних компонентах, які визначають загальну логіку переговорного процесу:

• Радикально спрощена структура – замість нинішніх семи напрямів пропонується чотири; близько 52 програм фінансування об’єднуються приблизно у 16, а понад 500 регіональних інструментів інтегруються у 27 Планів національного та регіонального партнерства (ПНРП) – по одному для кожної держави-члена ЄС.  
• Модель реалізації, орієнтована на результативність і реформи – спираючись на досвід Механізму відновлення та стійкості (Recovery and Resilience Facility, RRF), виплата коштів більш системно прив’язується до досягнення визначених етапів, проведення реформ і виконання встановлених умов. Основою цієї моделі має стати новий горизонтальний Регламент про рамку результативності (Performance Framework Regulation).
• Посилений акцент на конкурентоспроможності, безпеці та зовнішній діяльності ЄС – передбачається створення нового Європейського фонду конкурентоспроможності (близько 409 млрд євро), окремої програми «Горизонт Європа» (175 млрд євро) та єдиного інструменту «Глобальна Європа» (Global Europe) для фінансування зовнішньої діяльності (200 млрд євро), включно зі спеціальним резервом для України обсягом до 100 млрд євро.

Щодо дохідної частини бюджету, Європейська комісія пропонує запровадити п’ять нових власних ресурсів: надходження від Системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS), Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), незбираних відходів електричного та електронного обладнання, ресурс на основі акцизного податку на тютюнові вироби, а також корпоративний ресурс (CORE).

У Раді ЄС переговори координуються Радою із загальних питань (General Affairs Council, GAC) і відбуваються шляхом послідовного ухвалення часткових загальних підходів (partial general approaches, PGA) щодо окремих секторальних законодавчих пропозицій, які свідомо не охоплюють фінансових показників та горизонтальних питань, які мають бути узгоджені в межах остаточного комплексного пакета БФР. Паралельно переговори ведуться на основі переговорної рамки (negotiating box) під політичним керівництвом Європейської ради. Головування Данії (друге півріччя 2025 року) заклало технічну основу переговорів і підготувало першу переговорну рамку без зазначення фінансових показників. Головування Кіпру (перше півріччя 2026 року) перевело переговорний процес на політичний рівень та забезпечило досягнення часткових загальних підходів щодо переважної більшості напрямів видатків, зокрема щодо Планів національного та регіонального партнерства (ПНРП), Рамки результативності та «Глобальної Європи», які перебувають у центрі уваги цієї аналітичної записки. 11 червня 2026 року Кіпр представив першу переговорну рамку із зазначенням фінансових показників, запропонувавши скоротити загальний обсяг фінансування приблизно на 2 % (32,8 млрд євро) порівняно з пропозицією Європейської комісії. Перед головуванням Ірландії (друге півріччя 2026 року; розпочалося 1 липня 2026 року) Європейська рада поставила завдання досягти подальшого прогресу в опрацюванні переговорної рамки до засідання Європейської ради у жовтні 2026 року (15 жовтня 2026 року) з метою досягнення політичної домовленості до кінця 2026 року.

Європейський парламент, згода якого необхідна для ухвалення Регламенту про БФР, 28 квітня 2026 року затвердив свою проміжну переговорну позицію, закликавши збільшити обсяг бюджету приблизно на 10 % порівняно з пропозицією Європейської комісії.

 

2. Пропозиція Європейської комісії щодо БФР на 2028-2034 роки: стислий огляд

Обсяг і часові рамки

Європейська комісія представила основну частину пакета 16 липня 2025 року та доповнила його додатковими законодавчими актами 3 вересня 2025 року. Запропонований загальний обсяг становить близько 1,763 трлн євро бюджетних асигнувань (у цінах 2025 року), що відповідає приблизно 2 трлн євро у поточних цінах. У співвідношенні до обсягу економіки це становить 1,26 % ВНД ЄС, включно з 0,11 % (149,3 млрд євро), зарезервованими для погашення боргу за інструментом NGEU, виплати за яким розпочинаються з 2028 року. Для порівняння, обсяг БФР на 2021-2027 роки становив близько 1,21 трлн євро, або 1,13 % ВНД.

Значна частина номінального збільшення обсягу бюджету пояснюється не новими видатками, а двома змінами в підходах до їх обліку: включенням до БФР інструментів, які наразі функціонують поза її межами (наприклад, Модернізаційного фонду та Інноваційного фонду, що фінансуються за рахунок надходжень від Системи торгівлі викидами ЄС), а також включенням зобов’язань із погашення боргу NGEU до граничних обсягів видатків БФР. Без урахування погашення боргу NGEU реальне збільшення обсягу фінансових ресурсів порівняно з поточним бюджетним періодом є помірним.

 

Архітектура БФР за чотирма напрямами

Європейська комісія реорганізує структуру бюджету за чотирма широкими напрямами, які замінять сім напрямів чинної БФР:

Напрям	Сфера охоплення	Ключові інструменти
1. Плани національного та регіонального партнерства	Політика згуртованості, сільське господарство та розвиток сільських територій, рибальство та морська політика, соціальна політика, міграція, управління кордонами та внутрішня безпека	Фонд ПНРП (ERDF/CF/Interreg, ESF+, CAP, EMFAF, AMIF, BMVI, ISF) – один план для кожної держави-члена ЄС
2. Конкурентоспроможність, процвітання та безпека	Дослідження, інновації, промисловість, цифровізація, транспортна та інша сполученість, оборона, космос, охорона здоров’я, освіта та культура	Європейський фонд конкурентоспроможності; «Горизонт Європа»; Механізм «Сполучення Європи» (CEF); Erasmus+; AgoraEU; EU4Health; напрям фінансування оборони та космосу
3. «Глобальна Європа» (зовнішня діяльність)	Сусідство, розширення, розвиток, гуманітарна допомога, підготовка до вступу до ЄС	Інструмент «Глобальна Європа»; Резерв для України (до 100 млрд євро, понад граничні обсяги БФР)
4. Європейське публічне адміністрування	Персонал, пенсійне забезпечення, будівлі та поточні витрати інституцій ЄС	Адміністративні асигнування

 

 

Обсяги фінансування окремих програм (пропозиція Єврокомісії)

 

Програма / блок фінансування	Орієнтовний обсяг фінансування	Коментар
Плани національного та регіонального партнерства (ПНРП)	≈ 865 млрд євро	Об’єднує фонди політики згуртованості, Спільної аграрної політики (CAP), рибальства та внутрішніх справ, що реалізуються в режимі спільного управління
Європейський фонд конкурентоспроможності (ECF)	≈ 409 млрд євро	Об’єднує 14 програм; передбачає чотири напрями фінансування, зокрема 131 млрд євро на оборону та космос
«Горизонт Європа» (FP10)	175 млрд євро	Окрема рамкова програма ЄС у сфері досліджень та інновацій
Інструмент «Глобальна Європа»	200 млрд євро	Єдиний інструмент фінансування зовнішньої діяльності ЄС
Резерв для України	до 100 млрд євро	Спеціальний інструмент понад граничні обсяги БФР; ≈ 14,3 млрд євро на рік
Погашення боргу NGEU	149,3 млрд євро	0,11 % ВНД; у пропозиції Європейської комісії в межах граничних обсягів видатків БФР

 

3. Найважливіші зміни порівняно з попередніми БФР

Пропозиція щодо БФР на 2028-2034 роки широко розглядається як наймасштабніша за останні десятиліття реформа бюджету ЄС. Особливо варто виокремити шість ключових змін.

Плани національного та регіонального партнерства (ПНРП): від програм до планів

Найбільш значущою зміною є запровадження одного Плану національного та регіонального партнерства (ПНРП) для кожної держави-члена ЄС. Замість окремих операційних програм у сферах політики згуртованості, сільського господарства, рибальства та внутрішніх справ кожна держава-член узгоджуватиме з Європейською комісією єдиний комплексний план, у якому визначатимуться передбачені інвестиції та реформи і який охоплюватиме весь спектр підтримки в межах спільного управління. Таким чином, близько 865 млрд євро – понад половина бюджету ЄС – об’єднуються в межах єдиної логіки реалізації.

Прихильники цього підходу стверджують, що він спрощує реалізацію фінансування, підвищує гнучкість і забезпечує тісніший зв’язок між видатками та узгодженими реформами. Критики – зокрема окремі держави-члени, Європейський парламент, Європейський комітет регіонів та Європейський економічний і соціальний комітет – застерігають, що така модель може призвести до централізації повноважень у руках Європейської комісії та центральних органів влади держав-членів, водночас послаблюючи роль регіональних органів влади та Європейського парламенту. Від самого початку дискусій спірними питаннями залишаються також збереження належної видимості раніше самостійних напрямів політики, таких як Спільна аграрна політика (CAP) та політика згуртованості (зокрема окремого Європейського соціального фонду), а також належне врахування потреб окремих типів територій, зокрема сільських територій, східних прикордонних регіонів тощо.

Модель реалізації, орієнтована на результативність і реформи

Пропозиція поширює на ширше коло інструментів концепцію «фондів реформ», розроблену в межах Механізму відновлення та стійкості (RRF): виплати більш системно пов’язуватимуться з досягненням визначених етапів і цільових показників, а також із виконанням умов, передбачених у межах Європейського семестру, механізму забезпечення верховенства права та інших відповідних національних стратегічних документів, прийнятих Європейською комісією (так звана Рамка політичних орієнтирів). Цей перехід підкріплюється окремим горизонтальним Регламентом про рамку результативності який має гармонізувати відстеження видатків, моніторинг, звітність та оцінювання в усіх програмах. Очікується, що такий підхід забезпечить посилення орієнтації на результати. Водночас і ця модель викликає низку критичних зауважень, зокрема щодо адміністративного навантаження, прозорості та прогалин у підзвітності, виявлених під час реалізації RRF. Разом із тим Європейська комісія значною мірою врахувала досвід реалізації RRF, особливо щодо останнього аспекту, і відповідним чином розробила Регламент про рамку результативності.

Європейський фонд конкурентоспроможності та посилення акценту на конкурентоспроможності

У відповідь на висновки доповідей Драґі та Летти Європейська комісія пропонує створити новий Європейський фонд конкурентоспроможності (ECF) обсягом близько 409 млрд євро, який об’єднає 14 чинних програм на основі єдиного зводу правил та єдиної точки доступу для заявників. Фонд зосереджуватиметься на чотирьох напрямах: чистий перехід і декарбонізація; цифровий перехід; охорона здоров’я, біотехнології, сільське господарство та біоекономіка; оборона і космос. Лише на напрям оборони та космосу передбачено 131 млрд євро – приблизно у п’ять разів більше порівняно з нинішнім обсягом відповідного фінансування на рівні ЄС, що відображає курс на формування Європейського оборонного союзу. «Горизонт Європа» зберігається як окрема флагманська програма ЄС у сфері досліджень та інновацій із бюджетом 175 млрд євро, тісно пов’язана з Європейським фондом конкурентоспроможності.

Єдиний інструмент «Глобальна Європа» для зовнішньої діяльності ЄС

У сфері зовнішньої діяльності пропонується створити єдиний інструмент «Глобальна Європа» (Global Europe) обсягом 200 млрд євро, який об’єднає низку раніше окремих інструментів – Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва «Глобальна Європа» (NDICI-Global Europe), Інструмент передвступної допомоги (IPA III), механізми підтримки Молдови та Західних Балкан, Ukraine Facility, а також фінансування гуманітарної допомоги. Частка видатків на зовнішню діяльність має зрости до історично найвищого рівня – близько 11 % загального обсягу видатків бюджету ЄС. У реальному вимірі це означає збільшення більш ніж на 60 %, що відображає потреби, пов’язані з розширенням ЄС, що зростають, політикою сусідства та підтримкою України.

П’ять нових власних ресурсів (ВР)

Щодо дохідної частини бюджету, Європейська комісія пропонує запровадити п’ять нових власних ресурсів, покликаних забезпечити фінансування погашення боргу за NextGenerationEU (NGEU) та зменшити залежність бюджету ЄС від національних внесків, розрахованих на основі ВНД:

• Власний ресурс на основі ETS – частка надходжень від аукціонного продажу квот у межах Системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS);
• Власний ресурс на основі CBAM – частка надходжень від Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM);
• Власний ресурс на основі електронних відходів – розраховується на основі обсягу незбираних відходів електричного та електронного обладнання;
• Власний ресурс на основі акцизного податку на тютюнові вироби (Tobacco Excise Duty Own Resource, TEDOR) – частка надходжень від акцизного оподаткування тютюнових виробів;
• Корпоративний ресурс для Європи (Corporate Resource for Europe, CORE) – фіксований внесок компаній, які є податковими резидентами ЄС та мають річний чистий оборот понад 100 млн євро; розмір внеску визначатиметься за чотирирівневою системою залежно від обсягу обороту.

Ухвалення Рішення про систему власних ресурсів (Own Resources Decision) потребує одностайності в Раді ЄС, консультацій з Європейським парламентом та ратифікації всіма державами-членами відповідно до їхніх конституційних вимог. Це робить питання власних ресурсів одним із найскладніших елементів усього пакета переговорів щодо БФР.

Більше гнучкості, більше умов для отримання фінансування

Насамкінець, пропозиція передбачає збільшення обсягів заздалегідь не запрограмованих коштів у межах програм, більші резерви та буфери, посилений Єдиний інструмент граничних резервів і новий інструмент, орієнтований на реагування на кризові ситуації, EU Facility. Водночас передбачається ширше застосування принципу обумовленості фінансування у всьому бюджеті, зокрема обумовленості дотриманням принципу верховенства права.

 

4. Стан переговорів у Раді ЄС

Як відбуваються переговори в Раді ЄС: часткові загальні підходи та переговорна рамка

Робота в Раді ЄС відбувається паралельно за двома напрямами. По-перше, щодо секторальних законодавчих пропозицій, які стосуються видаткової частини бюджету, у відповідних конфігураціях Ради ведеться робота з метою досягнення часткових загальних підходів. Такий загальний підхід є «частковим», оскільки з нього свідомо виключаються фінансові обсяги та горизонтальні питання (зокрема кліматичні цілі, окремі положення щодо врядування та обумовленості фінансування). У текстах відповідні положення беруться у квадратні дужки та мають бути остаточно узгоджені лише в межах загального пакета БФР. Це дає Раді ЄС змогу зосередитись на змістовній частині кожного документа, водночас зберігаючи принцип «нічого не узгоджено, доки не узгоджено все».

По-друге, загальний обсяг БФР, розподіл коштів між окремими категоріями видатків та питання дохідної частини бюджету розглядаються в межах переговорної рамки – документа, який готується державою-членом, що головує в Раді ЄС, та структурує ключові політичні питання, що потребують рішень глав держав або урядів у межах Європейської ради (EUCO). Відтак після засідання Європейської ради у жовтні 2026 року переговорну рамку буде передано Президенту Європейської ради Антоніу Кошті для її остаточного затвердження на наступних (позачергових) засіданнях Європейської ради. Загальна координація переговорного процесу здійснюється Радою із загальних питань. Сам Регламент про БФР ухвалюється за спеціальною законодавчою процедурою відповідно до статті 312 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), яка передбачає одностайне рішення Ради ЄС та згоду Європейського парламенту. Водночас секторальні регламенти ухвалюються відповідно до звичайної законодавчої процедури.

Головування Данії (липень-грудень 2025 року): закладення основ переговорного процесу

Головування Данії зосередилося на технічній підготовці переговорів та формуванні рамок для політичної дискусії. Його ключовим результатом стала перша переговорна рамка, представлена Європейській раді 18–19 грудня 2025 року. У цій першій переговорній рамці було визначено структуру бюджету без зазначення фінансових показників, побудовану за чотирма напрямами, запропонованими Європейською комісією. Документ також передбачав посилення бюджетної гнучкості – зокрема через переглянутий Єдиний інструмент граничних резервів (Single Margin Instrument), Інструмент гнучкості (Flexibility Instrument) та новий Інструмент ЄС (EU Facility), – удосконалення моніторингу результативності та видатків, пов’язаних із кліматичними цілями, а також посилення механізмів забезпечення верховенства права.

Лідери ЄС взяли до відома переговорну рамку та закликали наступні головування в Раді ЄС продовжити роботу над нею з метою досягнення домовленості до кінця 2026 року. Щодо секторальних законодавчих пропозицій, під час головування Данії було досягнуто перших двох часткових загальних підходів у межах переговорів щодо БФР: стосовно Механізму «Сполучення Європи» (Connecting Europe Facility, CEF III) та Програми єдиного ринку та митниці (Single Market and Customs Programme). На грудневому засіданні Європейська рада також ухвалила знакове рішення про надання Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки (див. Розділ 6).

Головування Кіпру (січень-червень 2026 року): перехід від технічного до політичного рівня переговорів

У першому кварталі 2026 року головування Кіпру завершило основний етап технічної роботи та рішуче перевело переговори на політичний рівень. Період головування Кіпру визначають два ключові досягнення.

Інтенсивне ухвалення часткових загальних підходів. Упродовж весни Рада ЄС ухвалила часткові загальні підходи (PGA) щодо переважної більшості законодавчих пропозицій, які стосуються видаткової частини бюджету. Зокрема, було досягнуто часткових загальних підходів щодо Erasmus+ та AgoraEU (травень); Програми «Правосуддя» (5 червня); Європейського фонду конкурентоспроможності, Фонду Планів національного та регіонального партнерства та «Глобальної Європи» – усіх трьох на засіданні Ради із загальних питань 16 червня; а також щодо «Горизонт Європа» та її спеціальної програми (26 червня). Крім того, Комітет постійних представників (Coreper) 24/26 червня погодив частковий переговорний мандат щодо Рамки результативності. Водночас щодо кількох законодавчих пропозицій часткового загального підходу досі не досягнуто. Серед них, зокрема, Регламент про Спільну аграрну політику (CAP), схема ЄС для шкіл, Механізм цивільного захисту Союзу, а також пропозиція у сфері рибальства, розгляд якої було відкладено після засідання Ради з питань сільського господарства та рибальства (AGRIFISH) 22 червня.

Перша переговорна рамка з фінансовими показниками. 11 червня 2026 року головування Кіпру представило комплексну переговорну рамку (negotiating box), у якій уперше було визначено конкретні обсяги фінансування для кожного напряму та програми. У документі запропоновано скоротити загальний обсяг БФР приблизно на 2 % (32,8 млрд євро) – до 1 730 млрд євро у цінах 2025 року порівняно з пропозицією Європейської комісії. Важливо, що запропоновані скорочення практично не торкнулися Напряму 1 (політика згуртованості, Спільна аграрна політика та рибальство), для якої передбачено близько 942 млрд євро. Натомість скорочення припали переважно на Напрям 2 (конкурентоспроможність) та Напрям 3 (зовнішня діяльність), при цьому обсяг фінансування інструменту «Глобальна Європа» було зменшено приблизно до 169,5 млрд євро. Переговорна рамка отримала підтримку близько 16 південних та східних держав-членів із групи «Друзі згуртованості» (Friends of Cohesion), зокрема Італії, Іспанії та Польщі. Водночас вона зазнала критики з боку держав – нетто-платників до бюджету ЄС, таких як Німеччина, Нідерланди та Австрія, які виступають за скорочення видатків на політику згуртованості та сільське господарство і спрямування більшого обсягу ресурсів на конкурентоспроможність та оборону.

На засіданні Європейської ради 18-19 червня 2026 року лідери ЄС провели перший обмін думками щодо переговорної рамки. Жодних рішень за його підсумками ухвалено не було, однак наступному головуванню Ірландії в Раді ЄС було доручено прискорити роботу над переговорною рамкою до засідання Європейської ради у жовтні з метою своєчасного досягнення домовленості. Водночас було підтверджено ціль щодо досягнення загальної домовленості до кінця 2026 року.

Головування Ірландії (липень-грудень 2026 року): курс на завершальний етап переговорів

Ірландія перебрала головування в Раді ЄС 1 липня 2026 року під гаслом «Ní neart go cur le chéile» («Сила – в єдності»), започаткувавши нове тріо головувань разом із Литвою та Грецією. Програма головування Ірландії ґрунтується на трьох ключових напрямах – конкурентоспроможності, цінностях і безпеці, при цьому БФР визначено наскрізним пріоритетом для всіх трьох напрямів. Ірландія взяла на себе зобов’язання забезпечити належне фінансування Спільної аграрної політики (CAP) та політики згуртованості, просунути роботу над переговорною рамкою та представити лідерам ЄС опрацьований проєкт позиції Ради, який дав би їм змогу ухвалити необхідні рішення щодо БФР упродовж 2026 року.

Європейська рада визначила чіткий проміжний орієнтир: головування Ірландії має підготувати оновлену переговорну рамку до засідання Європейської ради 15 жовтня 2026 року з метою досягнення політичної домовленості до кінця року. Досягнення домовленості у 2026 році має забезпечити можливість ухвалення секторального законодавства у 2027 році та безперервного початку фінансування з січня 2028 року. На початку свого головування Ірландія представила на засіданні Ради із загальних питань 14 липня 2026 року план подальшого просування переговорів щодо БФР. Напередодні цього засідання держави групи «Друзі згуртованості»  скоординували свої позиції. На завершальному етапі переговорів ключовими залишаються два питання: загальний обсяг бюджету та нові власні ресурси. Водночас багато держав-членів у неофіційному порядку висловлюють сумніви щодо реалістичності досягнення домовленості до кінця 2026 року.

 

5. Ключові законодавчі пропозиції: ПНРП, Рамка результативності та «Глобальна Європа»

Регламент про ПНРП (COM(2025) 565)

Регламент про ПНРП – офіційно Регламент про створення Європейського фонду економічної, соціальної і територіальної згуртованості, сільського господарства та розвитку сільських територій, рибальства і морської політики, процвітання та безпеки на 2028-2034 роки – є рамковим («парасольковим») регламентом для всіх фондів, що реалізуються в режимі спільного управління. 16 червня 2026 року на засіданні Ради із загальних питань Рада ЄС досягла часткового загального підходу щодо компромісного тексту, підготовленого головуванням Кіпру, після ґрунтовного опрацювання документа спеціальною робочою групою та підготовчих обговорень у Комітеті постійних представників (Coreper).

Щоб забезпечити широку підтримку, головування врахувало низку питань, які багато делегацій вважали принципово важливими:

• Врядування – було уточнено, що так звана координаційна функція з управління ПНРП на національному рівні не створює додаткового рівня управління; що регіональні органи влади можуть безпосередньо вести переговори з Європейською комісією щодо регіональних розділів планів, якщо держава-член вирішить передбачити такі розділи; а також вилучено положення, яке надавало Комісії можливість під час оцінювання пропонувати зміни до заходів держав-членів. Крім того, було спрощено вимоги щодо звітності, пов’язаної зі збором даних.
• Спільна аграрна політика (CAP) та рибальство, видимість політики згуртованості, найвіддаленіші регіони – у цілях Регламенту було чіткіше виокремлено та посилено видимість окремих традиційних напрямів політики – політики згуртованості, CAP, рибальства та фондів у сфері внутрішніх справ (HOME funds). Низку статей, пов’язаних із CAP, було перенесено з Регламенту про ПНРП до Регламенту про CAP. Також було внесено цільові вдосконалення, зокрема узгоджено визначення понять «фермери» та «сільські території» з Регламентом про CAP.
• Фінансові правила – уточнено положення щодо розмірів виплат і фінансових коригувань, а також забезпечено повну добровільність застосування на рівні бенефіціарів спрощених варіантів витрат та фінансування, не пов’язаного з витратами.
• Довготривалість операцій – строк дотримання вимоги щодо довготривалості було обмежено чотирма роками, а заходи у сфері внутрішніх справ виключено зі сфери застосування цієї вимоги.
• Інструмент ЄС (EU Facility) – Додаток XV було уточнено таким чином, щоб пов’язані з безпекою інциденти та кризові ситуації, зокрема спричинені ворожими діями, які впливають на критично важливі суб’єкти або інфраструктуру, могли бути охоплені заходами у сфері внутрішніх справ, що фінансуються в межах EU Facility.

Відповідно до методології, що застосовується при формуванні часткового загального підходу (PGA), фінансово чутливі положення було залишено у квадратних дужках. Це стосується, зокрема, Unity Safety Net у Додатку XV, а також усієї статті 20 щодо національних внесків до розрахункових витрат. У Європейському парламенті цей законодавчий документ спільно опрацьовують комітети з питань бюджетів (BUDG), регіонального розвитку (REGI) та сільського господарства і розвитку сільських територій (AGRI). Доповідачами визначено Карло Ресслера (ЄНП), Андрея Новакова (ЄНП) та Елсі Катайнен (Renew Europe).

Регламент про рамку результативності (COM(2025) 545)

Цей горизонтальний регламент встановлює рамку відстеження бюджетних видатків та результативності, а також спільні правила для всіх програм і видів діяльності Союзу. Після розгляду в Бюджетному комітеті 17 червня та Комітеті постійних представників (Coreper) 24 червня 2026 року Рада ЄС погодила частковий мандат на переговори з Європейським парламентом щодо переглянутого компромісного тексту (документ 10768/1/26 REV 1). Регламент має на меті забезпечити послідовне застосування в усьому бюджеті горизонтальних принципів, таких як принцип «не завдавати значної шкоди» (do no significant harm) та гендерна рівність; спростити й гармонізувати моніторинг видатків таким чином, щоб забезпечити можливість агрегування даних за різними програмами; раціоналізувати звітність щодо результативності та можливостей фінансування; а також установити спільні правила щодо оцінювання, комунікації та забезпечення видимості підтримки ЄС.

Основні зміни, внесені Радою ЄС, передбачають уточнення визначень з метою їх узгодження з Регламентом про ПНРП; конкретизацію методології застосування принципу «не завдавати значної шкоди» із передбаченням відповідного імплементаційного акта; запровадження додаткової гнучкості для програм, що реалізуються в режимі спільного управління; уточнення положень щодо обробки персональних даних з урахуванням висновку Європейського інспектора із захисту даних (EDPS); обмеження повноважень Європейської комісії щодо ухвалення делегованих актів; а також запровадження принципу одноразового подання звітності та коефіцієнтів для відстеження видатків на біорізноманіття. Усі ці зміни спрямовані на зменшення адміністративного навантаження. Як і в інших законодавчих пропозиціях, бюджетні та горизонтальні положення – зокрема предмет регулювання, конкретні цільові показники видатків на кліматичні та екологічні цілі, передбачені статтею 4 та Додатком III, а також пов’язані з ними преамбульні положення – було залишено у квадратних дужках до досягнення загальної домовленості щодо БФР. У Європейському парламенті цей законодавчий документ спільно опрацьовують Комітет з питань бюджетів (BUDG) та Комітет з бюджетного контролю (CONT). Співдоповідачами визначено Жана-Марка Жермена (S&D) та Нікласа Гербста (ЄНП).

«Глобальна Європа» (COM(2025) 567), включно з українським виміром

Інструмент «Глобальна Європа» (Global Europe) замінює цілу низку окремих інструментів зовнішнього фінансування єдиним регламентом з орієнтовним обсягом фінансування 200 млрд євро, доповненим окремим Резервом для України обсягом до 100 млрд євро. Інструмент побудований навколо шести компонентів: Європа; Близький Схід, Північна Африка та країни Перської затоки; Африка на південь від Сахари; Азія та Тихоокеанський регіон; Північна і Південна Америка та Карибський басейн; і глобальний компонент. Ця структура поєднує програмовані географічні програми з непрограмованими компонентами, призначеними для гуманітарної допомоги, макрофінансової допомоги, посилення стійкості, конкурентоспроможності та реагування на кризові ситуації, а також передбачає розширений резерв для реагування на нові виклики.

Рада ЄС досягла часткового загального підходу на засіданні Ради із загальних питань 16 червня 2026 року. Основними елементами компромісного тексту є:

• Врядування – суттєве посилення ролі Ради ЄС та держав-членів на всіх етапах циклу реалізації інструменту: проведення щорічних стратегічних обговорень, структурованих консультацій у межах підходу «Команда Європа» (Team Europe), застосування процедури розгляду як стандартної процедури для програмування, а також посилення ролі Інвестиційної ради «Глобальна Європа».
• Резерв для нових викликів і пріоритетів – посилення контролю з боку Ради ЄС, зокрема шляхом встановлення для Європейської комісії обов’язку інформувати Раду перед будь-яким залученням коштів резерву та проводити обмін думками щонайменше двічі на рік, а також звуження переліку допустимих напрямів використання цих коштів.
• Міграція та вимушене переміщення – збалансований підхід, що поєднує посилений принцип «більше за більше» (more-for-more) зі спрощеним механізмом призупинення фінансування, пов’язаним із виконанням зобов’язань щодо реадмісії, водночас зберігаючи відповідність критеріям офіційної допомоги розвитку (Official Development Assistance, ODA) для 90 % видатків.
• Компонент «Європа» / плани, орієнтовані на результативність – посилення керівної ролі Ради ЄС, зокрема через ухвалення Радою імплементаційних актів щодо рамкових умов, а для партнерів у процесі розширення – також затвердження позитивних оцінок. Для України передбачено окремий диференційований підхід (див. Розділ 6).
• Прийнятність та європейська преференція – положення, спрямовані на розширення участі європейських компаній та зміцнення стратегічної автономії ЄС, сформульовані таким чином, щоб не перешкоджати співпраці з іншими партнерами.
• Інші елементи – положення про припинення дії інструменту (sunset clause), яке узгоджує строк його дії з періодом БФР; консолідація ролі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), зокрема шляхом передбачення окремих гарантійних пакетів виключно для ЄІБ; а також надання заморським країнам і територіям права на участь у регіональних програмах.

У Європейському парламенті цей законодавчий документ розглядається в межах спільної процедури Комітету із закордонних справ (AFET) та Комітету з питань розвитку (DEVE). Доповідачами визначено Міхаеля Галера (ЄНП, Німеччина) та Роберта Бєдроня (S&D, Польща). Ухвалення спільної доповіді комітетів заплановано на 15 жовтня 2026 року, а затвердження переговорного мандата на пленарному засіданні Європейського парламенту – на листопад 2026 року.

 

6. Окремий розділ: Україна

Україна, за висловом одного з аналітичних матеріалів, є «слоном у кімнаті» в контексті наступної БФР. Український фактор значною мірою визначає структуру напряму зовнішньої діяльності, зумовлює необхідність закладення значної гнучкості в архітектуру фінансової рамки, а також є предметом паралельних рішень, які ухвалюються швидшими темпами та поза межами звичайного графіка переговорів щодо БФР. Доцільно розрізняти три рівні фінансової підтримки України з боку ЄС.

 

6.1. Рівні фінансової підтримки України з боку ЄС

 

Інструмент	Період / статус	Обсяг	Характер підтримки
Ukraine Facility	2024-2027 роки (чинна БФР)	50 млрд євро	33 млрд євро у формі позик + 17 млрд євро у формі грантів; передбачається інтеграція до інструменту «Глобальна Європа»
Кредит на підтримку України	2026-2027	90 млрд євро	Фінансується за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених бюджетним резервом ЄС; погашення передбачається лише за рахунок репарацій з боку Росії
Резерв для України	2028-2034 роки (запропонований)	до 100 млрд євро	Спеціальний інструмент понад граничні обсяги БФР у межах «Глобальної Європи»; близько 14 млрд євро на рік; переважно безповоротне фінансування
Європейський фонд миру	Позабюджетний інструмент	частина загального обсягу ≈ 30,5 млрд євро	Фінансується державами-членами ЄС; військова підтримка (поза межами БФР)

 

6.2 Резерв для України в межах БФР на 2028-2034 роки

Ключовим елементом підтримки України в наступному бюджетному періоді має стати Резерв для України – спеціальний інструмент у межах «Глобальної Європи», призначений переважно для надання безповоротних грантів та бюджетних гарантій. На 2028–2034 роки пропонується передбачити для Резерву до 100 млрд євро (близько 88,8 млрд євро у цінах 2025 року) з річним граничним обсягом близько 14,3 млрд євро. Його фінансування здійснюватиметься за рахунок «бюджетного резерву» – різниці між граничними обсягами БФР та граничним обсягом власних ресурсів ЄС, тобто понад звичайні граничні обсяги видатків БФР. Такий механізм обрано саме тому, що масштаб і непередбачуваність фінансових потреб України не дають змоги передбачити їх у межах фіксованої бюджетної лінії. Резерв має стати наступником Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, при цьому структура підтримки суттєво зміщуватиметься в бік безповоротного фінансування, щоб зменшити боргове навантаження на Україну (державний борг якої вже перевищує 100 % ВВП) та сприяти підвищенню фіскальної стійкості. Резерв призначений для фінансування реформ України, пов’язаних зі вступом до ЄС, а також задоволення її коротко-, середньо- та довгострокових потреб у відновленні та відбудові.

Переговорна рамка, представлена головуванням Кіпру в червні 2026 року, залишила цю архітектуру практично без змін, передбачивши продовження підтримки України обсягом до 88,8 млрд євро, що фінансуватиметься за рахунок бюджетного резерву (headroom), із річним граничним обсягом близько 13,5 млрд євро у цінах 2025 року. Крім того, передбачається можливість надання бюджетної гарантії обсягом до 42,6 млрд євро, з яких орієнтовно щонайменше 12 млрд євро мають бути спрямовані через Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), а також надання субсидії на покриття відсоткових витрат за Кредитом на підтримку України (Ukraine Support Loan). У разі потреби додаткове фінансування України може бути забезпечене за рахунок компонентів «Європа: розширення та Східне сусідство» (Europe: Enlargement and Neighbourhood East) і «Глобальний» (Global), а також Резерву для нових викликів (Emerging Challenges Cushion).

 

6.3. Врядування: диференційований підхід до України

Частковий загальний підхід щодо інструменту «Глобальна Європа» прямо визнає виняткові обставини, в яких перебуває Україна. З огляду на значний обсяг передбаченої підтримки, він встановлює диференційовану модель врядування, що забезпечує Раді ЄС вагому керівну роль, зокрема шляхом ухвалення імплементаційних актів Ради, якими підтверджуватиметься виконання умов для здійснення виплат. Крім того, передбачено окреме положення про перегляд, яке дає Європейській комісії можливість запропонувати внесення змін до механізмів врядування у разі зміни ситуації в Україні. Такий підхід покликаний поєднати передбачуваність фінансової підтримки для України з політичним контролем з боку держав-членів ЄС.

 

6.4. Кредит на підтримку України обсягом 90 млрд євро

Паралельно з переговорами щодо БФР здійснюється фінансування нагальних потреб України у 2026-2027 роках. На засіданні Європейської ради 18 грудня 2025 року лідери ЄС домовилися надати Україні кредит обсягом 90 млрд євро на ці два роки. Фінансування забезпечуватиметься за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, гарантованих бюджетним резервом ЄС (EU budget headroom). Передбачається, що Україна погашатиме цей кредит лише після того, як Росія компенсує Україні завдані війною збитки; до цього часу російські активи залишатимуться знерухомленими. Механізм було створено в межах посиленої співпраці за участю 24 держав-членів ЄС та побудовано таким чином, щоб будь-яке залучення бюджетних ресурсів не впливало на фінансові зобов’язання Чехії, Угорщини та Словаччини.

У першій половині 2026 року Рада ЄС завершила формування правової бази для Кредиту на підтримку України обсягом 90 млрд євро: у лютому було ухвалено відповідні регламенти, що забезпечують функціонування механізму, а у квітні 2026 року – внесено необхідні зміни до БФР. На засіданні Європейської ради у червні 2026 року лідери ЄС висловили очікування, що перший транш буде виплачено до кінця червня 2026 року. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), загальні потреби України у фінансуванні протягом 2026-2027 років становлять близько 135-137 млрд євро. Таким чином, кредит ЄС обсягом 90 млрд євро покриває лише частину потреби у фінансуванні, а внески міжнародних партнерів, зокрема країн G7, залишаються критично важливими.

 

6.5. Розширення та відновлення

Фінансова підтримка України дедалі тісніше пов’язується з її процесом вступу до ЄС. На засіданні Європейської ради у червні 2026 року було схвально відзначено проведення Міжурядової конференції з питань вступу та відкриття кластера «Основи процесу вступу до ЄС» 15 червня 2026 року. Уперше Україна закріплюється як постійний бенефіціар у середньостроковій бюджетній архітектурі ЄС, що є важливим кроком на шляху до інституційного зближення з Європейським Союзом. Водночас повноправне членство України в ЄС – і пов’язана з ним фундаментальна трансформація бюджетної архітектури Союзу – виходить за часові межі цієї БФР.

 

7. Європейський парламент: стислий огляд хронології

Регламент про БФР ухвалюється відповідно до статті 312 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС): Рада ЄС приймає рішення одностайно після отримання згоди Європейського парламенту, яка надається більшістю від його повного складу. Водночас секторальні регламенти ухвалюються спільно Європейським парламентом і Радою ЄС у межах звичайної законодавчої процедури. З огляду на це Європейський парламент прагнув забезпечити свій вплив уже на ранньому етапі переговорного процесу шляхом ухвалення проміжної доповіді, яка визначає його переговорний мандат.

 

Дата	Ключовий етап
Початок грудня 2025 року	Співдоповідачі Зігфрід Мурешан (ЄНП, Румунія) та Карла Тавареш (S&D, Португалія) представляють проєкт проміжної доповіді
15 квітня 2026 року	Комітет з питань бюджетів (BUDG) ухвалює проміжну доповідь
28 квітня 2026 року	Європейський парламент на пленарному засіданні ухвалює проміжну доповідь щодо БФР –  370 голосів «за», 201 «проти», 84 утрималися – та визначає переговорний мандат Парламенту
Із середини 2026 року	Європейський парламент готовий до переговорів із Радою ЄС; згода Парламенту на Регламент про БФР має бути надана після досягнення політичної домовленості

 

За змістом позиція Європейського парламенту передбачає суттєво амбітніший бюджет: близько 1,27 % ВНД ЄС, або 1 789 млрд євро у цінах 2025 року, на фінансування програм, при цьому 149,3 млрд євро на обслуговування боргу NGEU пропонується фінансувати понад граничні обсяги БФР. Це означає збільшення приблизно на 10 % (175,1 млрд євро) порівняно з пропозицією Європейської комісії, яке має бути розподілене між операційними напрямами бюджету. Європейський парламент застерігає від такого об’єднання програм, яке може призвести до зниження прозорості та послаблення парламентського контролю, наполягає на забезпеченні передбачуваного фінансування Спільної аграрної політики та політики згуртованості, а також відстоює роль бюджету ЄС як повноцінного інвестиційного інструменту.

Щодо окремих ключових законодавчих пропозицій, графік їх розгляду в комітетах Європейського парламенту – ПНРП спільно комітетами BUDG/REGI/AGRI; Рамки результативності – BUDG/CONT; «Глобальної Європи» – AFET/DEVE, при цьому ухвалення доповіді комітетів щодо останньої очікується приблизно 15 жовтня, а переговорного мандата на пленарному засіданні – у листопаді 2026 року – відстає на кілька місяців від переважно завершених технічних переговорів у Раді ЄС. Водночас очікується, що ці процедури буде завершено достатньо своєчасно, щоб Європейський парламент був готовий до тристоронніх переговорів після того, як Європейська рада (EUCO) досягне політичної домовленості щодо загального фінансового обсягу БФР.

 

8. Перспективи

Ключові питання другої половини 2026 року

• 15 жовтня 2026 року – засідання Європейської ради – ключова віха переговорного процесу, на якій головування Ірландії має представити оновлену переговорну рамку, а лідери держав-членів – зблизити позиції щодо загального обсягу бюджету, його структури та дохідної частини.
• Нові власні ресурси – найскладніше питання переговорів: їх запровадження потребує одностайності та ратифікації на національному рівні, тоді як держави – нетто-платники до бюджету ЄС виступають проти Корпоративного ресурсу для Європи (CORE) та спрямування частини надходжень від ETS і CBAM до бюджету ЄС. Водночас окремі лідери держав-членів (зокрема Франції та Греції) висувають ідею нових спільних запозичень ЄС.
• Модель ПНРП – ухваливши частковий загальний підхід (PGA), Рада ЄС фактично погодилася із запропонованою моделлю. Вкрай малоймовірно, що Європейський парламент зможе домогтися її принципового перегляду всупереч позиції Ради ЄС та Європейської комісії. Тому ключовим питанням буде те, на які додаткові, ймовірно обмежені, поступки Європейському парламенту сторони будуть готові піти.
• Україна – важливим питанням залишатиметься прогрес (або його відсутність) у розробленні довгострокової моделі репараційного кредиту, а також взаємозв’язок між фінансуванням нагальних потреб України у 2026-2027 роках та Резервом для України на 2028-2034 роки.
• Сам кінцевий строк переговорів – досягнення домовленості до кінця 2026 року необхідне для того, щоб упродовж 2027 року ухвалити секторальні законодавчі акти та забезпечити безперервність фінансування з січня 2028 року. Водночас ризик затримки переговорного процесу широко розглядається як цілком реальний.

 

Додаток – Стан розгляду ключових законодавчих пропозицій

Законодавча пропозиція	№ COM	Процедура	Стан розгляду в Раді ЄС
Регламент про БФР	COM (2025) 571	Ст. 312 ДФЄС (одностайність + згода Європейського Парламенту)	Переговорна рамка з фінансовими показниками –11 червня 2026 року; ціль – досягнення політичної домовленості до кінця 2026 року
Рамка результативності	COM (2025) 545	2025/0545 (COD)	Частковий мандат на переговори з Європейським парламентом – Coreper, 24/26 червня 2026 року
Фонд ПНРП	COM (2025) 565	2025/0240 (COD)	Частковий загальний підхід – Рада із загальних питань, 16 червня 2026 року
Global Europe	COM (2025) 567	2025/0227 (COD)	Частковий загальний підхід – Рада із загальних питань, 16 червня 2026 року
Європейський фонд конкурентоспроможності	COM (2025) 555	2025/0555 (COD)	Частковий загальний підхід – Рада із загальних питань, 16 червня 2026 року
«Горизонт Європа»	COM (2025) 543	2025/0543 (COD)	Частковий загальний підхід – Рада з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики (TTE), 26 червня 2026 року
Рішення про власні ресурси	COM (2025) 574	CNS (одностайність + ратифікація)	Часткового підходу ще не досягнуто

 

 

---

Ця стаття підготовлена Йоганнесом Россбахером у межах експертної підтримки, яку він надає Програмі «U-LEAD з Європою» з питань аналізу регіональної політики розвитку в контексті потреб України у виконанні рекомендацій Європейської комісії, викладених у Звітах про розширення щодо України стосовно Розділу 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів».

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому врядуванню в Україні, яке відповідає потребам громадян та розширює можливості громад.

Зміст цієї статті є виключною відповідальністю її авторів та не обов’язково відображає позицію Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії.

---

 

Йоганнес Россбахер – австрійський старший експерт з питань публічного управління, який має багаторічний професійний досвід у сферах політики згуртованості ЄС, регіонального розвитку та просторового планування, а також займає унікальне місце у координації європейських і національних механізмів регіональної політики. Протягом понад трьох десятиліть він представляв Австрію на рівні Європейського Союзу та відігравав ключову роль у формуванні й переговорах щодо пакетів реформ політики згуртованості, зокрема під час головування Австрії в Раді Європейського Союзу. Його професійна діяльність поєднує стратегічну координацію політики, управління програмами та міжнародну експертно-консультаційну роботу, включаючи довгострокові експертні місії з підготовки систем управління структурними фондами в державах-членах Європейського Союзу.