Європейські стандарти потребують ресурсів: які пропозиції щодо підготовки громад до вступу в ЄС прозвучали у Брюсселі

Українським громадам потрібні не лише нові правила роботи відповідно до законодавства Європейського Союзу, а й фахівці, фінансові ресурси та інституційна підтримка для їх упровадження. Питання доступу до європейського фінансування, підготовки інвестиційних проєктів, розвитку кадрової спроможності та участі місцевого самоврядування у визначенні пріоритетів міжнародної допомоги порушили представники України під час першого засідання Спільного консультативного комітету між Європейським комітетом регіонів та Україною, яке відбулося 20 листопада 2026 року в Брюсселі.


Створення Спільного консультативного комітету (СКК) забезпечило постійний формат співпраці українського місцевого самоврядування з європейськими партнерами. Його діяльність передбачає обмін досвідом, підготовку спільних рекомендацій та обговорення питань, які безпосередньо впливатимуть на роботу громад у процесі європейської інтеграції. Однак уже перше засідання показало, що поряд із політичним діалогом необхідно вирішувати практичні питання готовності місцевої влади до майбутнього членства України в ЄС.

Одним із таких питань є виконання вимог переговорного розділу 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів». Він стосується підготовки України до застосування європейських підходів у регіональному розвитку, стратегічному плануванні та управлінні відповідними фінансовими інструментами. Для місцевого самоврядування це означає необхідність не лише опанувати нові процедури, а й мати професійні команди, здатні готувати проєкти, працювати з інвестиціями та забезпечувати результативне використання коштів.

Саме на цій проблемі зосередив увагу Вінницький міський голова Сергій Моргунов. Він нагадав, що в останньому звіті Європейської комісії за переговорним розділом 22 відзначено обмежений прогрес України. На його переконання, це сигнал про необхідність прискорити не лише нормативні зміни, а й практичну підготовку органів місцевого самоврядування.

«Ми можемо змінити законодавство відносно швидко, але значно складніше створити тисячі професійних команд, здатних працювати за європейськими стандартами», - наголосив Сергій Моргунов.

За словами міського голови, саме ці команди повинні розробляти стратегії, готувати інвестиційні проєкти, забезпечувати прозорі закупівлі, управляти фінансами та відповідати за досягнуті результати. Він звернув увагу на досвід міжнародних муніципальних партнерств, завдяки яким українські міста не лише модернізують інфраструктуру, а й поступово формують здатність самостійно планувати розвиток, залучати партнерів і реалізовувати складні проєкти.

Для системного вирішення цього завдання Сергій Моргунов запропонував створити в Україні щонайменше два центри муніципальної компетенції з питань політики згуртованості ЄС та регіонального розвитку. Один із них міг би працювати з прифронтовими регіонами, інший - із тиловими територіями.

За задумом міського голови, такі центри допомагали б опановувати європейські підходи до регіонального розвитку, формувати якісні інвестиційні портфелі, обмінюватися досвідом та готувати спільні проєкти. Особливо важливо, щоб їхні можливості були доступні не лише великим містам, а й середнім та малим громадам, які часто не мають достатніх кадрових ресурсів для виконання таких завдань.

Сергій Моргунов також запропонував розглянути можливість залучення Молдови до відповідної співпраці. Оскільки обидві держави проходять процес підготовки до членства в ЄС, спільна практична платформа могла б сприяти обміну досвідом між українськими та молдовськими громадами.

Окремо міський голова запропонував включити розвиток муніципальної спроможності в межах переговорного розділу 22 до пріоритетів роботи Спільного консультативного комітету. На його думку, це дозволило б поєднати політичний діалог із практичними пілотними проєктами, а досвід громад - із рекомендаціями для національних урядів та європейських інституцій.

Якщо пропозиція Вінницького міського голови стосувалася насамперед кадрової та інституційної спроможності, то голова Опішнянської громади Полтавської області Микола Різник звернув увагу на фінансові можливості місцевого самоврядування. Він наголосив, що впровадження європейських стандартів потребуватиме від громад додаткових ресурсів, яких особливо бракує невеликим муніципалітетам в умовах війни.

Йдеться, зокрема, про вимоги у сфері управління відходами, охорони довкілля та інших напрямів, які необхідно буде привести у відповідність до європейських правил. Для цього потрібні не лише нормативні рішення, а й інвестиції, технічна допомога та підготовка працівників місцевого самоврядування.

Микола Різник наголосив, що громади мають отримати зрозумілі механізми доступу до фінансової підтримки ЄС, зокрема можливість залучати кошти безпосередньо та користуватися простішими процедурами. При цьому він звернув увагу на проблему, яка часто передує отриманню фінансування: розроблення якісного проєкту також потребує ресурсів.

«Нам потрібні гроші на проєкти, а також на підготовку цих проєктів», - зазначив голова громади.

Він запропонував розширювати можливості технічної підтримки невеликих муніципалітетів і передбачати допомогу на підготовчому етапі. На його думку, це дозволило б більшій кількості громад брати участь у програмах фінансування, а не залишатися поза ними через відсутність фахівців або коштів для розроблення необхідної документації.

Ще одним напрямом Микола Різник назвав розвиток сільських територій. Він порушив питання залучення українських сільських громад до європейських підходів місцевого розвитку ще до вступу України в ЄС. За його словами, це могло б сприяти розвитку місцевого підприємництва, створенню робочих місць та налагодженню співпраці між громадами.

Окрему увагу голова Опішнянської громади приділив фінансовій самостійності місцевого самоврядування. Він висловився за законодавчі гарантії належного фінансового забезпечення громад та справедливішу систему розподілу ресурсів, яка враховувала б не лише доходи територій, а й їхні реальні потреби.

На його переконання, підготовка до європейських стандартів повинна супроводжуватися оцінкою майбутніх витрат. Громади мають заздалегідь розуміти, скільки коштуватиме виконання нових вимог, з яких джерел надходитиме фінансування та якими механізмами вони зможуть скористатися.

Микола Різник запропонував, щоб Спільний консультативний комітет підготував рекомендації щодо посилення українського місцевого самоврядування відповідно до європейських принципів і висновків Європейської комісії.

«Наша мета - не зробити євростандарти легшими, а допомогти муніципалітетам виконати їх», - підкреслив він.

Ще один вимір цієї дискусії порушив депутат Європейського парламенту, голова делегації Європарламенту в Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ Сергій Лагодинський. Він закликав не зводити європейську інтеграцію до переговорної термінології, відкриття кластерів і розділів, адже за цими процедурами стоять конкретні потреби людей та громад.

За його словами, важливо не лише визначати законодавчі й інституційні умови вступу України до ЄС, а й забезпечувати практичну підтримку міст і громад, які продовжують працювати під російськими атаками. Саме місцева влада щодня відповідає за функціонування територій, надання послуг населенню та відновлення пошкодженої інфраструктури.

Сергій Лагодинський протиставив російській моделі централізації влади український досвід децентралізації та місцевої демократії. На його переконання, участь громадян у прийнятті рішень, відповідальність місцевої влади та здатність громад самостійно діяти є важливими складовими демократичної стійкості.

Водночас євродепутат наголосив на необхідності продовжувати реформи, зокрема забезпечувати прозорість державних закупівель, протидіяти корупції та зміцнювати довіру громадян до влади. Він підкреслив, що ці зміни потрібні не лише для виконання вимог Брюсселя, а насамперед для самих українців.

Особливу увагу Сергій Лагодинський приділив підготовці до Конференції з відновлення України URC-2027, яка відбудеться в Таллінні. Він закликав представників місцевого самоврядування активніше долучатися до визначення її змісту, щоб потреби українських територій були враховані під час обговорення міжнародної підтримки відновлення.

«Ви, як представники громад, муніципалітетів, повинні не просто приїхати в гості в Таллінн на конференцію. Ви повинні формувати цю конференцію», - наголосив Сергій Лагодинський.

Цей заклик порушує важливе питання участі місцевого самоврядування у визначенні пріоритетів відновлення. Громади не лише реалізовують проєкти, які отримують підтримку міжнародних партнерів, а й володіють інформацією про потреби своїх територій, стан інфраструктури та можливості місцевої економіки. Тому їхня участь на етапі підготовки міжнародних програм і конференцій може допомогти точніше визначати напрями підтримки.

Дискусія в Брюсселі засвідчила, що підготовка українського місцевого самоврядування до членства в ЄС має кілька взаємопов'язаних складових. Громадам необхідні кваліфіковані фахівці, здатні працювати з європейськими фінансовими інструментами, доступ до ресурсів для підготовки та реалізації проєктів, чітко визначені повноваження, стабільна фінансова основа, а також можливість брати участь у визначенні пріоритетів міжнародної підтримки.

Водночас пропозиції, які прозвучали на першому засіданні СКК, поки що залишаються ініціативами учасників дискусії. Створення центрів муніципальної компетенції, розширення доступу невеликих громад до фінансування та підготовка рекомендацій щодо їхньої фінансової спроможності потребують подальшого обговорення й відповідних рішень.

Саме Спільний консультативний комітет може стати одним із майданчиків для такої роботи, поєднуючи досвід українських громад із практиками європейських муніципалітетів та рекомендаціями для органів влади України й інституцій ЄС. Водночас, як наголошували учасники засідання, результативність цього формату залежатиме від готовності його членів працювати над конкретними питаннями та підтримувати змістовний діалог між зустрічами.

Підготовка до членства в Європейському Союзі не завершується ухваленням необхідних законів. Її практичний результат залежатиме від того, чи зможуть українські громади виконувати нові вимоги, залучати інвестиції, управляти ресурсами та забезпечувати належні послуги для своїх мешканців. Саме тому питання кадрової, фінансової та інституційної спроможності місцевого самоврядування мають стати невід'ємною частиною євроінтеграційного порядку денного.

20.11.2026 - 14:00 | Views: 62
Європейські стандарти потребують ресурсів: які пропозиції щодо підготовки громад до вступу в ЄС прозвучали у Брюсселі

Tags:

Committee of Regions European integration EU

Read more:

20 November 2026

20 November 2026

Динаміка доходів бюджетів територіальних громад за 9 місяців 2025–2026 років

Динаміка доходів бюджетів територіальних громад...

Автор: Ігор Герасимчук, експерт Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» У матеріалі...

19 November 2026