Нещодавно міській голові Решетилівської громади, що на Полтавщині, Оксані Дядюновій телефонували батьки учнів Решетилівської філії І ступеня опорного закладу «Решетилівський ліцей імені Олійника».

Телефонували зі словами: «Не думайте, що ми дзвонимо поскаржитися. Хочемо подякувати за укриття, яке облаштували в школі».

Ідеться про ремонт укриття спільно з Ініціативою з відновлення шкіл «DECIDE: ВІДБУДОВА». 3,8 мільйонів гривень DECIDE виділив на ремонт, а громада – 1 мільйон гривень на обладнання і 180 тисяч гривень на ремонт.

Тепер 424 учнів і учениць перших-четвертих класів мають змогу навчатися офлайн в укритті, у якому для цього є всі умови.

У цьому тексті читайте про те, яким було та стало укриття, як старшокласники долучилися до обладнання укриття для молодших класів, взявши участь у мінігранті та що ще громада планує зробити.

Авторка: Марія Булейко (Марковська)

---

 

У якому стані укриття закладів освіти в громаді

У Решетилівській громаді 14 закладів освіти. У кожній школі є укриття, але вони, за словами Алли Костогриз, начальниці відділу освіти Решетилівської міської ради, – у різному стані.

Є добре обладнанні, є приміщення, пристосовані під укриття. Є з обігрівом, а є такі, які доводиться додатково підігрівати зовнішніми засобами узимку. Є школи, у яких кілька укриттів, а є ті, які використовують орендовані.

Так, громада шукає можливості, щоби покращити умови для учнів та педагогів шкіл. З DECIDE співпрацюють із 2021 року в різноманітних напрямах, тож постійно стежать за діяльністю Проєкту.

«Щоби подати пропозицію DECIDE.Відбудова, ми аналізували стан укриттів у всіх школах громади. Звісно, колектив кожної школи був би радий, аби укриття було сучасним. Але ми зупинилися на Решетилівській філії першого ступеня з кількох причин. Насамперед це міська школа, а ще тут навчаються учні лише перших-четвертих класів. На нашу думку, ці діти мають обов’язково навчатися офлайн. Онлайн-навчання для маленьких дітей – це зовсім не варіант. Вони втрачають у соціалізації та гнучких навичках. Ми маємо створити для них усі потрібні умови», – пояснює Алла Костогриз.

У 80-х роках у цій школі побудували протирадіаційне укриття. Там були гарні умови, але із часом підвальне приміщення перетворилося на склад. Туди зносили старі меблі, шкільні дошки. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, звідти своїми силами, з допомогою батьків і педагогів, винесли багато сміття.

 

 

«Однаково там було сиро й холодно, підлога нерівна, стяжки не було. Зі стін повідпадало тинькування. Вентиляції також не було. Двері прогнили – і ми їх викинули. Своїми силами побілили та потинькували приміщення. Вчителі обклеїли стіни плакатами, порозмальовували, щоб укриття мало привабливіший вигляд. І так діти мали змогу навчати офлайн», – розповідає Алла Костогриз.

 

 

Аби відремонтувати та облаштувати укриття з допомогою DECIDE, у відділі освіти спершу вирішили вислухати пропозицію школи, що б вони хотіли отримати. Так, зняли відеоролик, у якому діти розповідали, у якому стані на той день було укриття і яким його уявляли в майбутньому.

 

 

Усе робили за згоди та підтримки місцевого архітектора, голови, заступника міського голови. Адже розуміли, що навіть у разі перемоги потрібен буде дофінансування. До процесу поставилися відповідально.

Зрештою, перемогли.

Після підписання меморандуму громада почала працювати з документами. За словами Алли, працював увесь відділ – розподілили список обладнання, меблів, ремонтних робіт і визначили, хто чим займається. Мільйон треба було використати до кінця 2023 року, а співпраця розпочалася в листопаді.

Окрім цього, наприкінці року надійшла субвенція Нової української школи, яку також треба було пустити в дію. Завдяки злагодженій роботі все встигли.

 

Що вдалося зробити та які плани

 

«Ця перемога була, звичайно, дуже очікуваною для нашого закладу. І з того дня в укритті почалося зовсім інше життя під час повітряних тривог», – говорить Любов Москаленко, завідувачка Решетилівської філії опорного закладу «Решетилівський ліцеї імені Олійника».

 

 

Під час ремонту укриття діти навчалися офлайн. Однак у період, коли було багато пилюки чи коли фарбували, діти переходили на онлайн-навчання – і знову поверталися за тиждень.

«Ми дуже вдячні батькам за розуміння: у не дуже комфортних умовах не було жодних скарг. Ми все робили спільно. Завершили на березневих канікулах. І першого квітня діти побачили повноцінне укриття», – пригадує Любов Москаленко.

Так, в укритті на 237 квадратних метрів зробили сучасний ремонт, облаштували туалети, встановили та налагодили обладнання для повітрообміну, у шкільних кімнатах – сучасні меблі. А також облаштували кімнату для занять із дітьми з особливими освітніми потребами.

 

 

«У нас з’явився інтерактивний клас, обладнаний сучасним інтерактивним комплексом, та спортивний зал. Тобто в укритті створені повноцінні умови для того, щоби під час повітряної тривоги була можливість проводити навчально-виховний процес. Звісно, це велика радість для дітей, колективу й батьків», – говорить Любов Москаленко.

 

 

Окрім усього, закупили 30 планшетів, мультимедійний екран, принтер, багатофункціональний пристрій, ноутбук, провели інтернет.

Цікаво, що оскільки в протирадіаційному укритті були передбачені кілька кімнат-кабінетів, то після ремонту кожен клас обрав і зайняв клас для навчання. Тобто, коли тривога, учні спускають в укриття і продовжують уроки кожен у своєму класі.

 

 

Про виклики

 

Ремонт без викликів неможливий, говорять у громаді.

«Ми були до цього готові. Але коли розпочали робити ремонт, то зʼявилися різноманітні моменти, які ми не могли передбачити. Наприклад, був дещо комедійний випадок. З вентиляції, яку будували ще у 80-х, коли робили укриття, була витяжка. Знадвору було видно «грибок», куди має виходити повітря. Але коли будівельники оглянули, виявилося, що це була імітація. Не було жодного отвору для вентиляції. З вулиці здавалося, що він є, а насправді стіна була закладена цеглою», – розповідає Алла Костогриз.

Також довго не могли зрозуміти, чому час від часу на підлозі зʼявляються мокрі плями. Виявилося, що є проблеми із каналізацією, яка може десь протікати. Отже, треба міняти труби. До того ж ця школа – це типовий проєкт дитячого садочка. Будівля була розрахована на інше навантаження. Тому припускають, від цього й деякі проблеми.

Окрім цього, не передбачено можливості розсунути стіни, щоби забезпечити безбарʼєрність. Тому доступ для людей на кріслах колісних змушені були робити з іншого боку.

 

Про плани та мінігрант

 

«Моє бачення було трішки іншим, ніж зробили у школі, – щоби школярі не прив’язувалися до конкретних класів, а мали великий спільний простір. Однак саме в такий спосіб в учнів молодших класів відбувається повноцінне навчання. Тому на сьогодні школі не вистачає обладнання, яке ми закупили. Плануємо закупити такі ж мобільні парти, які ми вже купували для укриття разом з DECIDE», – говорить Алла Костогриз.

 

 

З найближчих планів – облаштувати каналізацію, зокрема, правильний вивід з укриття. А ще – оформити стіни за дизайном DECIDE, щоби було сучасніше та комфортніше для дітей.

Ще один найближчий план – реалізувати мінігрант від DECIDE у розмірі 50 тисяч гривень. Ідея – залучити учнів до наповнення простору в укритті, щоби зробити його ще комфортнішим.

 

 

«Особливість, чим ми відрізняємося від інших громад, у яких реалізовували ініціативу з відбудови, – те, що в цій школі навчаються лише учні перших-четвертих класів. Звісно, вони не могли писати проєкти. Однак вони намалювали малюнки, що б хотіли доповнити в укритті», – говорить Алла Костогриз.

Вирішили так: ці малюнки передадуть старшокласникам опорного закладу – і ті допоможуть втілити щось із цього у життя. Експерти вчили старшокласників писати проєкти, а потім відбувалося голосування. Річ у тім, що ці учні також навчалися в молодших класах цієї школи, отже, пам’ятають, як усе розташовано та налагоджено й можуть бути справді корисними.

 

 

Девʼятикласниця Маргарита Віташ, яка готувала проєкт зі своєю командою, розповідає, що серед проєктів-кандидатів були: спортивний майданчик, кімната для налагодження ментального здоров’я дітей, щоб мати змогу відпочити. Зрештою, переміг проєкт команди Маргарити – VR-укриття. Так, закуплять VR-окуляри, іграшки, настільні ігри, телевізори.

«Якби в мене таке було в молодших класах, я була б щаслива. Звісно, хочеться, щоб не було війни й укриття взагалі не знадобилося. Але якщо нині вже такий час, ми хотіли дати найменшим найкраще. Це щось сучасне, щось, що відволікає. Впевнена, учням 1–4-их класів сподобається», – говорить Маргарита Віташ.

 

 

Загалом девʼятикласниця говорить, що отримала досвід із написання проєктів, який можна застосувати в житті ще неодноразово. До того ж вважає, що найбільш показовим є те, що їхні проєкти скоро втілять у життя. Отже, це працює.

 

Чому важливо мати сучасне укриття

 

Повітряні тривоги на Полтавщині – часті.

«Не встигли діти спуститися – і вже змушені знову підійматися. Тільки піднялися – знову тривога. А бувають і тривоги по кілька годин. Попри все, ми намагаємося організовувати дозвілля для дітей, як-от літні табори. Я і по собі суджу: коли я на роботі – трохи відволікаюся від новин. А коли починаю читати новини – поринаю в реальність. Укриття – це насамперед безпека. Але воно також і про те, щоби мати гарні умови та трішки перемкнутися», – впевнена Алла Костогриз.

 

 

Маргарита ж говорить, що діти нині дуже сучасні, добре розбираються в гаджетах, тому й укриття потрібне відповідне:

«Тривоги бувають по декілька годин. Дитині може стати нудно або страшно. Ми хочемо, щоби було не тільки безпечно проводити час у сховищі, а й весело».

 

 

Алла Костогриз пригадує: коли розпочалося повномасштабне вторгнення, зібрала педагогів і просила знаходити в собі сили, не дивлячись ні на що, якісно проводити час з учнями, особливо з молодшими класами.

«Перший клас цієї дитини вже не повториться. І якщо ми втратимо час, ті хвилини перебування дитини в школі, їх уже ніхто ніколи не поверне. Це, звичайно, стосується всіх класів, але особливо початкових. Це ті діти, які живуть емоціями, для них важливе не просто перебування в школі – вони проживають цінні перші моменти, які колись будуть згадувати», – завершує Алла Костогриз.