Авторка: Марія Булейко (Марковська)
Ворохтянська територіальна громада, що на Івано-Франківщині, утворилася у 2021 році.
«Оскільки не було змоги побудувати власний інклюзивно-ресурсний центр, у нас одразу виникло гостре питання – співпраця з ІРЦ сусідніх громад. Ідеться про те, щоби фахівці надавали послуги сімʼям нашої громади», – починає Наталія Костюк, начальниця відділу освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Ворохтянської селищної ради.
Раніше Ворохта працювала з Яремчанським ІРЦ, куди батьки з дітьми мусили добиратися самотужки. Здавалося б, 30 км – невелика відстань. Однак дістатися до Яремча без власного транспорту – складно.
У цьому тексті читайте про те, яка ситуація все ж стимулювала до співпраці з ІРЦ Верховини, як громадам вдалося домовитися та які історії допомоги вже є.
Діти у дворі Татарівського ЗДО «Ліщинка»
Про ситуацію, яка все змінила
«Якось ми зіткнулися із ситуацією, коли дитина з особливими освітніми потребами панічно боялася сідати в авто, щоби поїхати до Яремче. Для батьків це було величезною проблемою – дістатися з дитиною в ІРЦ, щоби працівники могли обстежити її. І знаєте, кажуть, нічого випадкового не буває. Гортаючи стрічку у фейсбуці, я побачила, що Верховинський ІРЦ отримав автомобіль. Тобто вони мають мобільний ІРЦ і можуть виїжджати до дітей», – пригадує Наталія Костюк.
Керівниця відділу освіти одразу зателефонувала у Верховинський ІРЦ і запропонувала зустрітися директорці Центру – Людмилі Савчук. Як пригадує Наталія, директорка одразу сказала: «Приїжджайте, усе обговоримо, ми раді співпрацювати». Так усе й почалося.
Працівники Ворохтянського ЗДО «Лісова казка» разом із Наталею Костюк
У Верховині представниці Ворохти обговорили з працівниками ІРЦ проблеми, виклики, ідеї та умови співпраці.
«На той час інший ІРЦ пропонував співпрацю, але для нас це було фінансово непосильно. Натомість, коли ми приїхали у Верховину, нам сказали: «Спробуймо працювати, а про гроші поговоримо тоді, коли будуть якісь результати». До того ж одразу домовилися з ІРЦ, щоби приїхали до дитини, яка панічно боялася їхати в авто», – розповідає Наталія Костюк.
Дітей вирішили не збирати в закладі освіти чи селищній раді. Натомість під’їхали буквально додому до кожної дитини, яка потребувала підтримки, – щоби познайомитися.
Під час занять із дітьми
«Памʼятаю, коли приїхали працівники ІРЦ, ми показали цьому хлопчику авто, що там повно обладнання і величезний телевізор, всілякі іграшки, – дитина пішла на контакт до психолога. Фахівцям вдалося провести обстеження. Так ми остаточно зрозуміли, що нам потрібна ця співпраця», – пригадує Наталія Костюк.
Так і співпрацювали впродовж двох років.
Що підштовхнуло перевести співпрацю в правове поле
Коли у Ворохті прочитали про те, що Швейцарсько-український проєкт DECIDE допомагає налагодити офіційну співпрацю між громадами, одразу запропонували партнерам із Верховини та подали всі потрібні документи.
З DECIDE співпрацювали вже неодноразово. Зокрема, за підтримки експертів писали стратегію розвитку освіти громади та окремих закладів освіти – і впроваджували їх. Також працювали над створенням піклувальних рад і зі шкільним громадським бюджетом.
Тоді як ідея укладання договорів про співпрацю була не менш важливою. Співпраця між сусідніми громадами дає змогу підсилити кожну з них. У такий спосіб зʼявляється можливість використовувати більше ресурсів, створювати спільні проєкти та ділитися досвідом.
Так, після пропозиції укласти договір, підготували необхідні документи, провели громадські обговорення, зібрали пропозиції, презентували ідею депутатам місцевих рад, які схвалили проєкт договору про співробітництво.
Селищний голова Верховини Василь Мицканюк із селищним головою Ворохти Олегом Дзем’юком під час підписання договору про співпрацю. Позаду – Людмила Савчук і Наталія Костюк
«Військові та освіта – два напрями, на які гроші із селищного бюджету виділяються без будь-яких питань чи дебатів. Чим якісніше ми будемо підтримувати їх, тим світлішим буде наше майбутнє», – зазначив селищний голова Ворохти Олег Дзем’юк.
Так, голови підписали договір про співробітництво громад у формі делегування виконання окремих завдань, зокрема, щодо надання послуг інклюзивно-ресурсним центром Верховини. Зрештою, надіслали договір на реєстрацію профільному міністерству.
Після підписання договору про співпрацю
«Завдяки юридичному супроводу DECIDE ми все-таки узаконили співпрацю між громадами. Маємо офіційний договір про співпрацю і зобовʼязані платити ІРЦ 60 тисяч на рік. Натомість ІРЦ постійно проводить роботу із нашими дітьми, педагогічними працівниками, батьками, відділом освіти. Ми дуже щільно контактуємо, розказуємо про наші проблеми, а вони завжди йдуть назустріч і відкликаються», – запевняє начальниця відділу освіти.
Діти в одній із ресурсних кімнат
Як співпрацюють громади та чи полегшилися процеси після підписання договору
В ІРЦ працюють психологи, логопед, реабілітолог і дефектолог-олігофренопедагог. У Ворохтянській громаді – понад 1350 дітей до 18 років. За потреби будь-хто з них може звернутися до фахівців із Верховини.
«У Ворохті ми проводимо експертно-діагностичну та інформаційну роботу, надаємо консультації батькам і педагогічному колективу, проводимо комплексні оцінки. Цікаво, що ми не надаємо корекційно-розвиткові послуги цій громаді, бо це роблять їхні фахівці. Це унікальна громада, яка має логопеда та психолога в кожному закладі освіти. У більшості закладів країни є психологи, а от із логопедами – важче. Але в громаді побачили таку потребу і зробили все можливе, щоби допомогти дітям», – розповідає Людмила Савчук, директорка Інклюзивно-ресурсного центру Верховинської селищної ради.
Під час занять із дітьми
Людмила також пояснює, що часто допомога ІРЦ виходить за межі прописаних домовленостей, зокрема фахівці ІРЦ надають консультації не лише вчителям, а й батькам. Був випадок, коли завдяки злагодженій роботі педагогів та фахівців ІРЦ, вдалося запобігти булінгу дитини з особливими освітніми потребами
Директорка з ІРЦ пояснює, що діти з особливими освітніми потребами – це не тільки діти з інвалідністю.
«Це діти, які мають труднощі з навчанням, соціалізацією. Їм трішки важче, ніж іншим. І ми, зокрема, маємо завдання боротися зі стереотипами дорослих щодо різних дітей. Тому навіть якщо такі ситуації виникають, партнери нам телефонують – і ми намагаємося допомогти. Загалом нашому колективу дуже подобається працювати з Ворохтянською громадою. Ми – на одному боці», – говорить директорка ІРЦ.
Під час занять із дітьми
Також завдяки мінігранту DECIDE, який має на меті стимулювати громади спільно реалізовувати освітні проєкти, та співфінансуванню громади у Ворохтянській громаді вдалося облаштувати 4 ресурсні кімнати. А ще – закупити обладнання для ІРЦ Верховини. Так, DECIDE виділив 130 тисяч гривень, а Ворохтянська громада долучилася співфінансуванням у розмірі 80 тисяч гривень.
Під час занять із дітьми
На ці кошти вдалося придбати тактильні пісочниці, сухі басейни, безкаркасні меблі, розвивальні настільні ігри та іграшки для сенсорних кімнат. Кажуть, купували ті засоби для навчання і виховання, які потрібні саме зараз і саме для тих дітей, які є в громаді.
Фахівчиня і учень в одній із ресурсних кімнат
А для ІРЦ купили мобільну зарядну станцію, ноутбук і принтер. Це, зізнаються, значно полегшує роботу мобільного ІРЦ.
Звісно, не останню роль грає оплата за послуги ІРЦ, яку тепер у Ворохті завчасно закладають у бюджет. Ця сума прорахована відповідно до кількості дітей. Загалом кошти допомагають утримувати ІРЦ, зокрема, оплачувати комунальні послуги, а також обслуговувати автомобіль.
Результати співпраці – це діти, яким вдається більше, ніж раніше
«Кожна дитинка, сімʼя якої звертається в ІРЦ, змінюється за рік. Найуспішніша співпраця тоді, коли батьки розуміють проблему, і ми разом її вирішуємо. Є і батьки, до яких треба достукатися, – тоді важче, але ми також маємо результати», – розповідає Людмила Савчук.
Під час занять із дітьми
Допомога Верховинського ІРЦ Ворохтянській громаді – неоціненна. Наталія Костюк пригадує хлопчика, у якого були проблеми зі слухом. І мамі було вкрай складно відпустити дитину в дитячий садочок.
«Жінка боялася, що інші діти не сприйматимуть її дитину. Але після роботи, з психологом ІРЦ, дитина відвідує садочок, має асистента вихователя, який їй допомагає. Усе гаразд», – розповідає Наталія Костюк.
Під час занять із дітьми
Людмила Савчук пишається, коли діти впізнають фахівців ІРЦ.
«Пригадалася ситуація з хлопчиком з-поміж внутрішньо переміщених сімей. Ми захоплювалися ним. Він був першим зі своїм діагнозом у нашій громаді. Тому ми допомагали йому, а він навчав нас. У 2024 році сімʼя виїхала в Польщу. Їх не було десь понад шість місяців. А коли повернулися у Верховину, першим ділом наш вихованець прийшов до нас. Він нас не забув, уявіть», – ділиться Людмила Савчук.
Чому важливо мати ІРЦ у доступності та для чого обʼєднуватися громадам
«ІРЦ має бути доступним для всіх, бо це запорука того, що будь-яка дитина матиме якісний доступ до освіти та виховання. Попри особливі освітні потреби, усі діти мають навчатися і розвиватися в соціумі», – впевнена Наталія Костюк.
В одній із ресурсних кімнат
Водночас не кожна громада має змогу утримувати ІРЦ, адже, як мінімум, потрібні приміщення та кваліфіковані кадри. А ще не завжди це має сенс, коли громада дуже маленька.
«А якщо громади об’єднуються і можуть користуватися послугами сусіднього центру, то це чудовий вихід із ситуації. До того ж можна укладати різні угоди. Наприклад, про спільне використання ІРЦ, спільне утримання, делегування повноважень абощо. Громади можуть вирішити, як їм буде найбільш комфортно», – пояснює Наталія Костюк.
Людмила Савчук радить іншим громадам усе ж мати на місцях деяких фахівців, у послугах яких є найбільша потреба. Так, як це роблять у Ворохті.
«За нашими спостереженнями, майже 98 % дітей потребують логопеда, 70 % – дефектолога. І просто чудово для співпраці громад, коли принаймні ці фахівці є безпосередньо в громаді, а ІРЦ, навіть з іншої громади, може консультувати їх. Також необхідністю є мобільний ІРЦ. Наприклад, Верховинський район – це гірське місце, деякі села розкидані, подекуди – важка доступність. Добре, що в нас є авто, ми збираємо звернення батьків і стараємося виїжджати на зустріч, повідомляючи, у якому навчальному закладі працюємо в такий-то день. Також роботу у своїй сфері підхоплюють фахівці на місці. Це ідеально», – ділиться Людмила Савчук.
Під час занять із дітьми
У Ворохті вже мають плани підписати договір із сусідньою громадою. Ідеться про те, щоби отримувати послуги центру професійного розвитку педагогів. Над цим уже працюють.
Натомість у Верховині думають «узаконити» співпрацю навколо ІРЦ з іншими громадами, з якими ще не мають договорів. Проблема лише в тому, що поки що в громад небагато ресурсів у звʼязку з війною. А проте розповідають, що системно співпрацюють, часто обмінюються досвідом з інклюзивно-ресурсними центрами з інших громад і навіть областей. Усе – заради дітей.
Під час занять із дітьми
В обох громадах зазначають, що тепер мають необхідний досвід співпраці та юридичний супровід у разі потреби, тож обʼєднуватися – не страшно.
