Інтерв’ю з Флоріаном Хаузером, керівником групи Центру тематичної експертної підтримки реформи публічного управління, Генеральний директорат Європейської комісії з питань політики сусідства та переговорів щодо розширення
Резюме
Сьогодні зростає усвідомлення необхідності належного публічного управління, або ж, у більш широкому значенні – доброго врядування, в тому числі на рівні інституцій та держав-членів ЄС. Якість публічного управління суттєво різниться серед 27 країн-членів. Саме тому ми вирішили поспілкуватись про спроможність та якість публічного управління з Флоріаном Хаузером, який досліджує цю тему у Європейській Комісії. У розмові з паном Хаузером ми зосередились на питаннях реформування та сучасному стані і публічного управління в ЄС його країнах-сусідах. Адже вважається, що існує взаємозв'язок між ефективністю уряду та конкурентоспроможністю країни. Ба більше, це інтерв’ю засвідчує, що вдосконалення публічного управління є основною вимогою для успішного вступу до ЄС.
Чому належне публічне управління має значення в контексті ЄС?
Належне публічне управління завжди мало значення для добробуту суспільства. Люди неодмінно помічають, коли уряд намагається реагувати на їхні потреби, забезпечує справедливе надання важливих публічних послуг, чи коли держава формує адекватну політику та відповідне законодавство, що балансує інтереси, підтримує бізнес і захищає громадян.
Ми живемо в неспокійні часи. Влада має діяти швидко й професійно, а також вести діалог і забезпечувати прозорість у процесі вирішення нагальних і нових проблем, таких як пандемія, зміни клімату, демографічні та технологічні ризики й можливості.
Іншими словами, ми маємо багато доказів безпосереднього зв’язку між якістю управління й успішністю держави[1]. Так само, як існує міцний зв’язок між ефективністю урядування й конкурентоспроможністю країни[2]. Таким чином, належне управління — це фундаментальна основа в досягненні економічних, соціальних і екологічних цілей ЄС.
Що означає «якість публічного управління»?
Публічне управління — неточна наука. Очікування щодо ролі і якості урядування можуть різнитися між країнами. Проте ми встановили мінімальні вимоги до визначення належного управління в усіх країнах. А саме: належне планування й координація політики; професійна й сучасна державна служба та управління персоналом; прозорість і підзвітність; надання якісних послуг; розумне та відповідальне управління публічними фінансами. Ми розробили модель «Принципи публічного управління» в рамках програми ЄС-ОЕСР SIGMA[3], яка відображає ці аспекти. Окрім цього, ми маємо сприяти формуванню інноваційного мислення в представників влади.
Багато країн запитувало нас, як Комісія тлумачить термін «якість публічного управління». Ми підготували Посібник ЄС «Якість публічного управління»[4], для того щоб відповісти на це запитання й задовільнити попит на поширення прикладів найкращих практик. У посібнику викладаються принципи й практики, рекомендації щодо вдосконалення управління і відповідні приклади. Він дає змістовну відповідь на це запитання. Рекомендую вам пошукати цей посібник в Інтернеті. Його завантажували тисячі разів, тому я думаю, що він виявився дуже корисним.
Проблема «вдосконалення публічного управління» переважно стосується країн-сусідів ЄС?
Ми дійсно тісно співпрацюємо з країнами-сусідами ЄС і надаємо їм підтримку в реформуванні публічного управління. Для країн, що прагнуть приєднатися до ЄС, вдосконалення публічного управління — головна вимога успішного вступу до ЄС. Водночас в інститутах і країнах-членах ЄС також зростає розуміння важливості належного управління, або належного врядування, в ширшому значенні. Якість публічного управління суттєво різниться у 27 країнах-членах. У той час, коли деяким країнам потрібно працювати над впровадженням базових принципів, які я зазначав раніше, навіть більш успішні в цьому сенсі країни мають продовжувати аналізувати та розвиватися, для того щоб відповідати викликам і потребам, що постійно змінюються.
Яким чином ЄС мотивує і підтримує країни-члени в реалізації реформи?
ЄС мотивує і підтримує країни-члени в реалізації реформи публічного управління в різний спосіб, навіть важко детально перелічити всі заходи. Я наведу декілька прикладів. Я вже згадував рекомендації, зазначені в Посібнику, це хороший початок.
Поточний період фінансування ЄС передбачав інвестиції в краще управління переважно через Європейський соціальний фонд, але потрібно пам’ятати, що країни-члени можуть використовувати кошти з цією метою до кінця 2023 року.
Створення Служби підтримки структурних реформ Європейської комісії, яка за цей час перетворилася на Генеральний директорат із підтримки реформ[5], стало важливим етапом у наданні технічної допомоги країнам-членам із урахуванням потреб для активізації їхніх зусиль із реформування. Підтримка Генерального директорату дуже популярна. Протягом 2019 року під час проведення конкурсу проєктів із реформування 27 країн-членів подали більше 700 заявок на підтримку реформ публічного управління й політичних реформ (близько 20% яких стосуються безпосередньо реформ публічного управління на центральному й місцевому рівнях).
Щодо перспектив на майбутнє, то новостворений Фонд відновлення та стійкості[6] забезпечить значне фінансування реформ і відповідні інвестиції в різні сфери політики, в тому числі публічне управління (основна частина). Зусилля з реформування країн-членів мають спрямовуватися на потреби й рекомендації, зазначені Комісією під час здійснення нею регулярного аналізу країн (процес, відомий як Європейський семестр[7]).
Які основні реформи публічного управління впроваджують наразі країни-члени ЄС?
Це тема для написання цілої книги, про неї складно розповісти стисло. Але я спробую навести кілька типових прикладів. У багатьої країнах-членах відбувається «старіння» державного апарату. Наприклад, в Ірландії, Німеччині та Італії більше ніж 20% державних службовців досягнуть пенсійного віку упродовж наступних десяти років. Відповідно очікується зміна покоління. Таким чином, роботодавці мають бути привабливими й переконливими для молодих талантів. Зрештою, якість кадрів має значення для будь-якої організації. Зазвичай державна служба асоціювалася з чимось нецікавим і застарілим, непривабливим для молоді. Виклик для державної служби в більшості країн — бути менш ієрархічною й більше орієнтованою на командну роботу, більше зосередженою на позитивному впливі на суспільство. У цьому контексті гарним прикладом може бути Ірландія, яка наразі впроваджує цікаву реформу під назвою «Наша державна служба 2020»[8]. Крім того, Нідерланди опублікували свою Стратегічну державну кадрову політику 2025 під назвою «Робота на користь суспільства» з акцентом на кращих послугах, гнучкому ринку праці та різноманітті[9].
Дуже актуальна тема й пріоритетна реформа для більшості країн — це, найімовірніше, електронне урядування та цифровізація в ширшому розумінні. Деякі країни, такі як Естонія, вже досягли значного успіху в цьому питанні, інші країни, серед яких і Німеччина, тільки починають свій шлях до успіху. Цифровізація принципово змінить засади функціонування публічного управління. Це стосується, в першу чергу, найуспішніших країн, але існують і певні ризики. Понад усе, не можна просто «цифровізувати бюрократію».
Інший цікавий досвід, про який я хочу згадати, називається «урядування як платформа». Усе більше суспільних викликів охоплюють декілька галузей або секторів політики. Тому ефективна координація, подолання організаційної відокремленості, навчання й передача знань дуже важливі. Польща, наприклад, запровадила цікаву платформу міжсекторального врядування для управління Цілями сталого розвитку. Так само Чехія розробляє платформу з обміну знаннями щодо розвитку розумних міст. Обидва проєкти отримують технічну підтримку Генерального директорату з підтримки реформ.
Як щодо якості публічного управління на регіональному й місцевому рівнях країн-членів ЄС?
Якість і спроможність публічного управління має значення на всіх адміністративних рівнях — національному, регіональному й місцевому. Крім того, важливо, як ці адміністративні рівні координують свою діяльність і співпрацюють. Функції кожного рівня, так само як і самі рівні, мають бути чітко визначеними з метою запобігання дублюванню. Завдання, компетенції й ресурси, необхідні для виконання завдань, мають бути збалансованими. Ми називаємо це «багаторівневим врядування». Хоча в ЄС є багато програм, які безпосередньо підтримують місцеве самоврядування, Комісія має обмежені можливості щодо прямої й регулярної співпраці з усіма громадами. У більшості випадків ми співпрацюємо з партнерами на національному рівні й очікуємо, що вони забезпечать адекватну підтримку органів влади місцевого рівня. Ми також підтримуємо важливі проєкти щодо реформи багаторівневого врядування. Найкращий приклад — Програма «U-LEAD з Європою».
Ви можете поділитися досвідом реформування публічного управління в ЄС і сусідніх країнах?
Так, я маю великий досвід [сміється]. Як я говорив раніше, реформа публічного управління — неточна наука. Іноді ми недооцінюємо, наскільки важливі люди й культура для реалізації будь-якої реформи. Часом ми вважаємо, що здатні все контролювати й вимірювати (хоча моніторинг і вимірювання дійсно важливі!). Іноді ми ризикуємо й застосовуємо занадто технократичний підхід до управління організаційними змінами. Можливо, нам варто звертати більше уваги на рушійні сили, можливості й перешкоди на шляху до реформ. Для забезпечення сталості реформ, підходи до реформування мають враховувати політичний контекст, проблеми громадян і також той факт, хто потенційно виграє, а хто програє в результаті впровадження реформи. Інший важливий фактор — час, необхідний для розробки й впровадження реформ, що суперечить швидким темпам сучасної політики. Необхідно уважно слухати, допомагати людям зрозуміти сутність реформ і досягати спільного бачення на основі позитивних цінностей. Усе це не так легко зрозуміти та здійснити. Проте такий підхід допоможе уникнути ризиків здійснення реформ лише на папері чи заради дотримання формальностей.
Інтерв’ю провів Андрей Хорват, заступник директора Програми «U-LEAD з Європою» від GIZ,
Київ-Брюссель, листопад 2020
Флоріан Хаузер брав участь в Міжнародному експертному обговоренні 2019 «Розширення прав і можливостей громад. Розбудова стійких і сталих органів місцевого самоврядування». Його промова «Структурні реформи в країнах-членах ЄС: роль Європейської комісії», яку він виголосив під час конференції, знайшла своє продовження і у цьому інтерв’ю. Від імені Програми «U-LEAD з Європою», ми хотіли б висловити нашу щиру подяку за обидва внески пана Хаузера. Інтерв’ю відбулось у листопаді 2020 року; воно буде включене до майбутньої Збірки статей, яка буде опублікована онлайн.
Збірка статей – це збірник письмових внесків, підготовлених українськими та міжнародними експертами, науковцями та посадовцями після Міжнародного експертного обговорення, організованого Програмою «U-LEAD з Європою» у 2019 та 2020 роках. Статті порушують питання у галузях регіонального та місцевого розвитку, децентралізації влади та адміністративно-територіального устрою актуальні як для української, так і для міжнародної аудиторії. Збірка буде опублікована онлайн українською та англійською мовами на ресурсах U-LEAD. Стежте за сторінкою у Facebook, аби першими отримати інформацію про публікацію Збірки.
[1] Джерело: Sustainable Governance Indicators, Bertelsmann Foundation.
[2] Джерело: World Bank, World Economic Forum.
[3] Див.: http://www.sigmaweb.org/publications/Principles-Public-Administration-Overview-Nov2014.pdf.
[4] Див.: https://ec.europa.eu/social/main.jsp?catId=738&langId=en&pubId=8055&type=2&furtherPubs=no.
Поділитися новиною:
07 листопада 2024
Українські освітяни переймали досвід колег зі Швейцарії
Українські освітяни переймали досвід колег зі...
Українська делегація, до складу якої увійшли експерти Проєкту DECIDE, голови та представники органів місцевого...
07 листопада 2024
Як громади створюють стратегії та плани розвитку за участі громадськості
Як громади створюють стратегії та плани...
Сучасні виклики вимагають нового підходу до управління громадами, де кожен мешканець має змогу впливати на...
07 листопада 2024
Єдиний податок має залишатись в громадах – коментар народного депутата
Єдиний податок має залишатись в громадах –...
Народний депутат Віталій Безгін вважає, що ідея вилучення єдиного податку з місцевих бюджетів, у разі її втілення,...
07 листопада 2024
З 1 січня 2025 року набувають чинності зміни у бухгалтерському обліку бюджетних установ
З 1 січня 2025 року набувають чинності зміни у...
Наказ Міністерства фінансів України від 11 липня 2024 року №338 вносить зміни до НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні...