Минулого тижня завершився процес затвердження перспективних планів формування територій громад 24 областей, які охоплюють всю територію України. Якби не супротив опонентів реформи – окремих політиків, місцевих бізнес-еліт, голів, що боялися втратити посаду та ін.,  це було б зроблено вже давно, і сьогодні всі громади мали б однакові можливості для розвитку. Здавалося б, що вже про це говорити, коли все позаду і шлях до проведення чергових місцевих виборів на новій територіальній основі громад та районів відкритий. Та є вагомий привід повернутися до цієї теми – нагнітання ситуації довкола начебто ліквідованих 120 ОТГ, які були створені в минулі роки за принципом добровільності.

Етап добровільного об’єднання громад стартував у 2015 році з прийняттям Закону, який внормував цей процес. Він регламентував добровільне об’єднання у відповідності до перспективного плану – документу, який розробляли обласні державні адміністрації згідно Методики формування територій спроможних громад. Однак громади, користуючись принципом добровільності, не завжди об’єднувалися у тому форматі, який передбачав перспективний план і далеко не всі з них брали до уваги критерії майбутньої спроможності: нерозривність території, наявність в потенційному адміністративному центрі закладу загальної середньої освіти I-III ступеня, медичної амбулаторії, проживання не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку.

Пройшло 5 років. Більше 6 тисяч територіальних громад залишалися поза реформою. А частина з тих, хто об’єднався без врахування вимог Закону, не змогли довести, що, попри все, мають перспективи розвитку. Тут варто нагадати, що об’єднання громад було спрямоване саме на побудову їх інституційної спроможності вирішувати всі питання місцевого значення – нарощувати доходи до бюджету громади, втілювати проекти розвитку території, створювати нові робочі місця, залучати інвестиції, забезпечувати якісні та доступні послуги. Якщо цього не досягнуто і подальших таких перспектив не проглядається, значить була допущена помилка, яку потрібно виправляти. Бо люди, в якій би громаді вони не жили, у місті чи селі, повинні мати однакові умови для забезпечення своїх потреб.

Прийшов час врешті завершити реформу. Наприкінці 2019 року набрали чинності зміни до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», якими визначено право об’єднання громад тільки в межах затверджених перспективних планів. У жовтні 2019 року Мінрегіон направив листа обласним державним адміністраціям з рекомендацією переглянути склад міжвідомчих регіональних комісій з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою та включити до цих груп представників регіональних відділень асоціацій органів місцевого самоврядування і експертів. Коментуючи це тоді, заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода назвав участь представників асоціацій органів місцевого самоврядування у роботі над пропозиціями щодо майбутнього адмінтерустрою визначальною:

«В рамках реформування місцевого самоврядування працюємо над тим, якими в близькій перспективі мають стати в Україні громади і райони. Переважно ця робота проводиться в регіонах та координується обласними державними адміністраціями у співпраці з обласними радами. Із затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України визначено завдання щодо реалізації політики створення спроможних громад і щодо адміністративно-територіального устрою. Невід’ємною складовою громад має стати оптимальна мережа соціальної інфраструктури, здатної забезпечити весь пакет послуг для кожного мешканця і ці послуги мають бути якісними і доступними. І тут без тих, хто представляє інтереси місцевого самоврядування – відповідних асоціацій - не обійтися. Тому ми запропонували областям забезпечити їх участь у роботі регіональних груп».

Мінрегіон постійно звертав увагу обласних державних адміністрацій на те, що при підготовці перспективних планів формування територій громад необхідно вести діалог з громадами, пояснювати наслідки можливих невиважених рішень, максимально зберегти вже створені ОТГ, а у разі невідповідності Методиці  – підсилити їх.

Лютий, 2020 рік, В’ячеслав Негода під час проведення консультацій з облдержадміністраціями: «Останніми тижнями в регіонах зросла увага до формування спроможних громад. Збільшився і градус дискусій. Але там, де мова йде про планування розвитку територій на роки чи навіть десятиліття, одних емоцій замало. В першу чергу маємо думати про створення громад, здатних забезпечувати людей якісними та доступними послугами. Щоб створити такі громади, потрібні ретельні розрахунки. Я хочу ще раз наголосити - перспективні плани створюються за чіткими критеріями, які вказують на майбутню спроможність громади. При цьому ми з особливою увагою ставимося до вже створених громад. Намагаємося зберегти і навіть підсилити усі ОТГ, які свого часу мали бажання змінюватися, проявили ініціативу і скористалися перевагами реформи. Але є випадки, коли громада після об’єднання не змогла стати на шлях розвитку і її перспективи по більшості показників невтішні. Лише тоді ми намагаємося спільно з такими громадами, облдержадміністраціями, народними депутатами і експертами знайти іншу, більш спроможну конфігурацію об’єднання. Ті ж, хто за п’ять років реформи не змогли чи не схотіли об’єднатися, мали б зараз не критикувати перспективні плани, а сприяти тому, щоб потрапити до складу дійсно спроможної громади, а не безперспективного об’єднання, створеного емоційно чи політично».

Незмінною була і позиція Мінрегіону щодо відкритості процесу і важливості оприлюднення розробниками перспективних планів – обласними державними адміністраціями проектів цих документів.

 

Результати роботи міжвідомчих регіональних комісій з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою

На початок 2020 року налічувалося 982 діючі об’єднані громади. З них 860 ОТГ (88%) залишилися у перспективних планах без змін або підсилені сусідніми громадами, які до цього часу не проявляли активності.

У 7 областях, Донецькій, Закарпатській, Київській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій (якщо не брати до уваги проблему з Новодністровською ОТГ),  на 100% збереглися утворені ОТГ.

Більше 90 ОТГ (зауважте!!! не 120 ОТГ, про які сьогодні голосно заявляють, що їх ліквідували) не відповідали вимогам Методики щодо основних критеріїв спроможності.  Такі громади не здатні самостійно забезпечити належний рівень надання публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я. Щоб виправити ситуацію, при відсутності довкола необ’єднаних громад, єдиним виходом в ОДА було запропонувати в проекті перспективного плану приєднати такі громади до більш сильніших.

Щоб зрозуміліше було, про що саме йдеться, наводимо окремі приклади таких громад з їх показниками:

• у Вінницькій області Мельниківська ОТГ (1442 жителі, 100 дітей шкільногоільного віку, 28 дітей дошкільногоільного віку); Новогребельська ОТГ  (1681 житель, 209 дітей шкільного. віку);
• у Волинській області Смолигівська ОТГ (1984 жителі, 208 дітей шкільного віку, 40 - дошкільного віку);
• у Запорізькій  Олександрівська ОТГ (1368 жителі, 172 дитини шкільного віку, 39 - дошкільного віку), Любицька ОТГ (1683 жителі, 102  дитини шкільного віку), Новоукраїнська ОТГ (2002 жителі, 158 дітей шкільного віку, 36 - дошкільного віку), Підгірненська ОТГ (2154 жителі, 149 дітей шкільного віку), Новоолексіївська ОТГ ( 2247 жителі, 144 дітей шкільного віку, 51 - дошкільного віку), Остриківська ОТГ (2810 жителі 183 дітей шкільного віку 17 - дошкільного віку);
• у Івано-Франківській області Корницька ОТГ (3019 жителів, 197 дітей шкільного віку, 101 - дошкільного віку);
• у Кіровоградській області Братолюбівська ОТГ (2608 жителів, 167 дітей шкільного віку, 52 - дошкільного віку);
• у Луганській області Калмиківська ОТГ (1362 жителі, 98 дітей шкільного віку, 22 - дошкільного віку), Привільська ОТГ (1454 жителі, 123 дітей шкільного віку, 45 - дошкільного віку), Красноталівська ОТГ (1946 жителі, 108 дітей шкільного віку, 25 - дошкільного віку), Великочернігівська ОТГ (2001 житель, 116 дітей шкільного віку, 29 - дошкільного віку), Веселівська ОТГ  (2385 жителів, 160 дітей шкільного віку, 31 - дошкільного віку);
• у Львівській області  Міженецька ОТГ (2371 житель, 208 дітей шкільного віку, 45 - дошкільного віку), Дублянська ОТГ (2937 жителів, 238 дітей шкільного віку, 74 - дошкільного віку),
• у Миколаївській області Калинівська ОТГ (2016 жителів, 210 дітей шкільного віку, 86 - дошкільного віку);
• у Полтавській області Рокитянська ОТГ (1901 житель, 181 дитина шкільного віку, 42 - дошкільного віку), Клепачівська ОТГ (2665 жителів,  229 дітей шкільного віку 42 - дошкільного віку), Заворсклянська ОТГ (3316 жителів, 209 дітей шкільного віку, 47 - дошкільного віку), Покровськобагачанська ОТГ (2501 житель, 230 дітей шкільного віку, 52 - дошкільного віку), Петрівська ОТГ (2706 жителів, 249 дітей шкільного віку, 92 - дошкільного віку);
• у Тернопільській області Млиновецька ОТГ (3385 жителів, 181 дитина шкільного віку, 31 - дошкільного віку), Озерянська ОТГ (2633 жителі 243 дітей шкільного віку 45 - дошкільного віку), Коцюбинська ОТГ (2294 жителі, 216 дітей шкільного віку, 47 - дошкільного віку), Чернихівецька ОТГ (2158 жителів, 190 дітей шкільного віку, 55 - дошкільного віку), Дорогичівська ОТГ (2589 жителів, 187 дітей шкільного віку, 68 - дошкільного віку), Настасівська ОТГ (2591 житель, 223 дітей шкільного віку, 70 - дошкільного віку);
• у Херсонській області Вербівська ОТГ (2002 жителі, 137 дітей шкільного віку, 20 - дошкільного віку), Шляхівська ОТГ (2948 жителів, 216 дітей шкільного віку, 96 - дошкільного віку);
• у Хмельницькій області Сахновецька ОТГ (2948 жителів, 216 дітей шкільного віку, 96 - дошкільного віку), Баламутівська ОТГ (1834 жителі, 147 дітей шкільного віку, 29 - дошкільного віку), Плесенська ОТГ (2078 жителів, 241 дитина шкільного віку, 78 - дошкільного віку);
• у Черкаській області Баландинська ОТГ (2078 жителів, 50 дітей шкільного віку, 29 - дошкільного віку), Моринська ОТГ (1831 житель, 118 дітей шкільного віку, 31 - дошкільного віку), Литвинецька ОТГ (1580 жителів, 119 дітей шкільного віку, 36 - дошкільного віку), Таганчанська ОТГ (1837 жителів, 98 дітей шкільного віку, 37 - дошкільного віку),  Драбівська ОТГ (1616 жителів, 84 дитини шкільного віку, 39 - дошкільного віку), Лебедівська ОТГ (1645 жителів, 119 дітей шкільного віку, 41 - дошкільного віку),  Плешканівська ОТГ (2358 жителів, 144 дитини шкільного віку, 63 - дошкільного віку),
• у Чернігівській області Вихвостівська ОТГ (1691 житель, 191 дитина шкільного віку, 39 - дошкільного віку), Озерянська ОТГ  (1898 жителів, 172 дитини шкільного віку, 57 - дошкільного віку).

28 ОТГ обласними комісіями запропоновано включити до складу міст обласного значення, оскільки такі ОТГ знаходяться в приміській зоні та мають спільну інфраструктуру з містами, а жителі цих громаду своїй більшості працюють і отримують соціальні та інші послуги в цих містах. Наприклад:

• у Волинські області до Луцької спроможної громади увійшли Боголюбська, Іванчицівська (Рожищенський район), Одерадівська, Озерцівська (Ківерцівський район), Прилуцька (Ківерцівський район), Рокинівська, Шепельська територіальні громади, а також Жидичинська, Заборольська, Княгининівська ОТГ;
• у Вінницькій області Гавришівську ОТГ включено до Вінницької територіальної громади, Ковалівську ОТГ - до Немирівської територіальної громади,  Войнашівську ОТГ - до Барської територіальної громади;
• у Хмельницькій області Олешинську ОТГ - до Хмельницької територіальної громади, Колибаївську ОТГ - до Камянець-Подільської територіальної громади;
• у Львівській області Волицьку ОТГ - до Шегинівської територіальної громади, Нежухівську ОТГ - до Стрийської територіальної громади;
• у Полтавській області Засульську ОТГ - до Лубенської територіальної громади.

Експерт з питань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади Павло Остапенко наголошує, що людям в громадах важливо, в першу чергу, мати якісні та доступні послуги, а не назва центру громади.

«Наведу приклад на Засульській ОТГ Полтавської області. Так, це велика громада, в якій проживає 16 тисяч населення. Але жителі багатьох населених пунктів цієї громади змушені були доїжджати до Засулля, центру громади, через місто Лубни. Більше того, ці мешканці і не доїжджали до Засулля, вони отримували послуги в Лубнах. То який сенс в такому об’єднанні? Кого хочемо обдурити, що таке об’єднання в інтересах мешканців громади? Тому Засульську ОТГ приєднали до міста обласного значення Лубни, - розповів Павло Остапенко. – Щодо приєднання довколишніх ОТГ до міста Луцьк. Вони всі глибоко інтегровані в місто. Наприклад, Заборольська ОТГ з висотною забудовою – це фактично один зі спальних районів Луцька, її мешканці в основному працюють в місті і користуються послугами, які тут надаються. Є і ті громади, які також поруч з Луцьком, але вони розуміли свою слабкість, тому, не маючи охоти об’єднуватися з Луцьком, вони обєдналися між собою і тим самим укріпили свої позиції. Наприклад, Боратинська та Гіркополонківська ОТГ об'єдналися в одну громаду, чи Липинська з Підгайчинською. Скажу, що рішення про вливання окремих ОТГ до складу інших чи до міст обласного значення, було єдиним правильним рішенням, яке спрямоване саме на забезпечення якісних і доступних послуг для мешканців. Експерти далекі від того, щоб зберегти якомусь конкретному голові посаду. Наші рекомендації обласним комісіям базувалися на законі і методиці».

Іван Лукеря, радник Міністра розвитку громад та територій зазначив, що рішення були прийняті максимально можливі:

«Можливо, є території щодо яких можна було зробити краще, але ми розуміємо, що будь-яке рішення не приймається в стерильних умовах, і це питання, яке зачіпає велику кількість людей, стейхолдерів. Ми мали максимізувати ефективність прийняття рішення, але не зробити його неможливим з точки зору прийняття. Тобто ми зробили максимально можливе рішення, щоб воно було прийняте. Зрештою, критикам варто також озвучувати, що 860 ОТГ були підсилені або збережені у своїй конфігурації, і це при тому, що тільки 804 ОТГ перебувають на прямих міжбюджетних відносинах. Тож висновок: «120 ліквідованих ОТГ», що часто зараз звучить, є міфом. Він гучний, звучить, але немає нічого спільного з тим, на що спрямована реформа: наближення послуг до людей, підвищення їх якості, розвиток інфраструктури громад, залучення інвестицій, створення нових робочих місць або, іншими словами, створення такого простору, в якому людина зможе реалізувати більшість своїх потреб. Тому зараз потрібно перестати думати виключно про наступні місцеві вибори, варто думати про наступне покоління, створення можливостей для життя і розвитку кожної людини».