12 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019.

Проектом визначається, що об'єднання громад має відбуватися виключно за перспективним планом формування громад області. А процедура створення перспективних планів більше не передбачатиме проміжного етапу схвалення цих документів обласними радами.

Під час розгляду законопроекту, з трибуни парламенту прозвучало чимало міфів, які, як стверджують в Мінрегіоні, не мають нічого спільного з цим документом.

Міф 1 «У обласних рад забирають їх повноваження, що визначені Законом «Про місцеве самоврядування в Україні»

«Жодних самоврядних повноважень у обласних рад цим законопроектом не забирається. Проект документу стосується лише Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який не внормовує питання повноважень обласних рад. Більше того, законопроект не позбавляє права і можливості розглядати обласними радами проекти перспективних планів формування територій громад та висловлювати свою позицію. Є обласні ради, які своєю роботою довели, що справді вболівають за розвиток кожної територіальної громади і з початком реформи все робили для того, аби якісно втілити її завдання. А є, на жаль, і такі обласні ради, які за майже 5 років реформи не спромоглися схвалити перспективні плани, які б на 100% покривали територію їх областей, і які всупереч бажанням громад об’єднатися, своїми політичними рішеннями не давали їм такої можливості. Так бути не може. Держава мусить захистити ці громади і дати їм законодавчу основу для об’єднання», - пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.  

Міф 2 «Законопроект централізує владні повноваження»

«Насправді цей законопроект розширює можливості самих громад, які є безпосередніми суб’єктами добровільного об’єднання,  впливати на те, яким має бути перспективний план області, якими мають бути майбутні громади, враховуючи всі сьогоднішні їх потреби. Більше місяця тому Мінрегіон направив листа обласним державним адміністраціям з рекомендацією переглянути склад міжвідомчих регіональних груп з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою та включити до цих груп представників асоціацій органів місцевого самоврядування, які представляють інтереси сільських і міських громад. Ми наполягатимемо, щоб були проведені консультації з представниками кожної громади», - сказав заступник Міністра.

Міф 3 «Законопроект знищує місцеве самоврядування»

«Знищення місцевого самоврядування відбувалося до 2014 року. До  того, починаючи з часу відновлення Україною незалежності, про побудову сильного, ефективного місцевого самоврядування було багато розмов. До реальних дій справа не доходила. Тому громади й отримали у спадок безліч проблем, які не вирішувалися роками, бо вони не мали для їх вирішення ні повноважень, ні ресурсів. З реформою місцевого самоврядування ситуація кардинально змінилася. Цього не бачать тільки ті, хто не хоче цього бачити», - розповіли в Мінрегіоні.

І міфічна пропозиція «давайте приберемо з процесу підготовки перспективних планів і обласні ради, і обласні державні адміністрації, щоб громади напряму надавали Уряду свої пропозиції перспективних планів» прозвучала від фракції політичної партії, яка довший час поширювала міф «децентралізація вбиває село». Однак це не заважало цій політичній силі брати активну участь у перших місцевих виборах до рад об’єднаних громад і у багатьох з них вигравати.

«Що не так з цією пропозицією? Перспективний план – це комплексне бачення того, як в майбутньому розвиватиметься кожна об’єднана громада зокрема і регіон в цілому. Є активніші громади, які усвідомлюють переваги реформи і готові брати на себе відповідальність за розвиток своїх територій, а є ті, які з різних причин за себе не подбають. Їх що, залишити поза увагою? Там живуть люди, які заслуговують на гідні умови для життя. Формування адміністративно-територіального устрою в унітарній державі, якою є Україна, - прерогатива самої держави. На місцях її інтереси представляють обласні державні адміністрації. Перспективні плани стануть основою майбутнього адмінтерустрою базового рівня – громад. Тому, якби того комусь не хотілося, облдержадміністрації, як і Уряд, не можна усувати з процесу підготовки та затвердження перспективних планів», - пояснили в Міністерстві розвитку громад та територій.

«Але, ще раз наголошуємо, що робочі групи облдержадміністрацій повинні провести попередні консультації для з’ясування думки відповідних громад. Крім цього, Мінрегіон зацікавлений провести консультації в кожній області з народними депутатами України щодо перспективних планів громад. Врешті фінальне рішення щодо затвердження територіального устрою буде прийматися у парламенті», - наголосили у відомстві.

У Мінрегіоні також нагадали, що наслідком рішень обласних рад чи їх відсутності, на сьогодні 82 об’єднані громади не пройшли процедуру затвердження у складі перспективних планів формування територій громад областей. Щоб вирішити це питання, Мінрегіон спрямував офіційні листи до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (ЗАВАНТАЖИТИ) і до Комітету з питань бюджету (ЗАВАНТАЖИТИ) з проханням включити до держбюджету 2020 р. всі ОТГ, вибори в яких відбулися/відбудуться у 2019 році.

«Обласні ради мали б не допустити такої ситуації. Вони ж представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст. Але факт залишається фактом. Невже держава має все залишити як є? Сьогоднішній законопроект покликаний все це виправити і не допустить повторення подібних ситуацій», - підсумував В’ячеслав Негода.