В останньому номері журналу Фокус з’явився матеріал про медичну реформу, який дає можливість краще осягнути сутність змін, що їх пропонує Міністерство охорони здоров’я.
«Щоб краще зрозуміти суть реформи, потрібно спочатку сказати кілька слів про трирівневу систему української медицини, – повідомляє видання. – До первинного рівня медичної допомоги відносяться фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії та поліклініки. До вторинного – усілякі лікарні, до третинного – національні спеціалізовані медичні центри, такі як Охмадит, Центр серця тощо.
Після реформи у системі первинної медицини вирішено залишити тільки сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів. Їм державна страхова компанія – Національна служба здоров'я - буде платити певну суму за кожного пацієнта. У нинішньому році вирішено виплачувати в середньому по 210 грн. (Ставка буде варіюватися в залежності від віку пацієнтів – лікування дітей і пенсіонерів буде коштувати дорожче). При цьому реформатори відзначають: якщо в бюджеті наступного року на медицину виділять більше грошей, ставку також буде збільшено.
Щоб зберегти якість послуги, МОЗ обмежив практику сімейних лікарів двома тисячами пацієнтів на рік. Таким чином, на кожного сімейного лікаря, терапевта чи педіатра при повному завантаженні щорічно припадатиме 420 тис. грн. – по 35 тис. грн на місяць.
Друга особливість реформи – автономія всіх лікарень, поліклінік і навіть приватних лікарів, які вже з середини літа нинішнього року отримають можливість працювати самостійно. Гроші з бюджету їм будуть йти тільки за лікування конкретних пацієнтів, при цьому потреби медустанов: зарплати, податки, ремонти, оплата комунальних тощо – МОЗ вже не цікавитиме. Якщо пацієнтів буде багато, переконують у Міністерстві, має вистачити на все, та ще й залишиться. А якщо мало, доведеться перепрофілювати медустанову в більш затребувану, змінити приміщення, що потребує надто багато грошей на оплату витрат за тепло і світло; або закриватися.
Втім, відмовляючись від фінансування ліжко-місць і квадратних метрів, міністерство не наполягає на закритті медустанов. «Ми не нічого не будемо мати проти того, щоб місцева громада закривала діри у бюджеті поліклініки, фельдшерсько-акушерського пункту або лікарні, якщо вважає, що вони потрібні, – відзначає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. – Але держава буде платити їм тільки за пацієнта ».
Багато місцевих громади не проти цього.
«Ми зараз закінчуємо будівництво амбулаторії, яка буде нам обходитися приблизно в 3 млн грн на рік. Половину ми готові платити з власного бюджету, – розповів Фокусу голова Вільховецької об'єднаної територіальної громади Закарпатської області Михайло Цірик».
Повний текст читайте в свіжому номері журналу Фокус і на сайті Focus.ua.
Tags:
healthcare healthcare healthcare P.Kovtonyuk
Source:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація влади»
01 September 2026
«Я зовсім не шкодую, що зараз не вдома». Як у...
«Коли дитина наприкінці кожного дня запитує з очима, що палають: “А що ми робитимемо завтра?”, розумієш, що все...
01 September 2026
Паливо, вода і школа під землею: що прифронтові громади чекають від держави
Паливо, вода і школа під землею: що прифронтові...
Прифронтовим громадам потрібні не загальні правила відновлення, а рішення для щоденної роботи під обстрілами. Як...
01 September 2026
Освіта для стійкості громад: які законодавчі бар’єри потрібно усунути
Освіта для стійкості громад: які законодавчі...
Реформа старшої профільної школи, використання майна закладів освіти, професійна підготовка для відновлення та...
01 September 2026
Дані, агенції та люди: що перетворює регіональну політику на роботу в громадах
Дані, агенції та люди: що перетворює...
Регіональна політика не працюватиме без даних, цифрових інструментів і команд, здатних перетворювати стратегії на...