1. Що насправді змінюється в оплаті праці

З 1 вересня 2026 року в Україні запрацював новий механізм оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти (Постанова Кабінету Міністрів від 31 серпня 2026 р. № 1078, підкріплена оновленою Формулою розподілу освітньої субвенції за Постановою КМУ № 1077). Це – вже другий крок підвищення зарплат освітян у 2026 році. Перший був у січні, коли відбулось підвищення посадових окладів на 30%.

Одразу застережу громади від спокуси прочитати ці зміни як просту формулу «плюс 20% до зарплати кожного вчителя». Адже це – не «косметичне» підвищення, а перебудова самої архітектури оплати праці. 

Чому? Тому, що Єдина тарифна сітка (ЄТС) йде в минуле для низки категорій працівників. Натомість зʼявляється нова базова величина з системою коефіцієнтів, окремі доплати інтегруються в оклад, а економічні стимули для формування мережі закладів освіти громади змінюються разом з усім іншим.

2. Шість змін,  які варто врахувати

• Відмова від Єдиної тарифної сітки. Для педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти, ІРЦ та державних закладів прив’язку до тарифних розрядів ЄТС скасовано. Натомість формується автономна система посадових окладів.
• Нова базова величина. Встановлено єдину базову величину на рівні 28 885 грн, що відповідає середньомісячній заробітній платі в Україні за І квартал 2026 року за даними Держстату. Посадовий оклад тепер – це базова величина, що помножена на коефіцієнт відповідної посади.
• Надбавка за престижність стала вагомішою. Для педагогічних працівників ЗЗСО мінімальний розмір надбавки за престижність педагогічної праці становить 20%. Конкретний розмір надбавки встановлює керівник закладу в межах від 20% до 30%. Надбавка обчислюється вже від нового, підвищеного посадового окладу.
• Доплата 2 600 грн «розчинилась» в окладі. Доплата за несприятливі умови праці більше не йде окремим рядком у розрахунковому листку – вона закладена безпосередньо в новий посадовий оклад.
• Прифронтові виплати не скасовано. Окрема щомісячна доплата 2 600 грн за Постановою КМУ № 1286 і далі виплачується – але виключно педагогам ЗЗСО, які працюють у визначених громадах прифронтових і прикордонних територій, де освітній процес організовано в очній або змішаній формі. Розмір доплати визначається пропорційно до навантаження.
• Є запобіжник на випадок, якщо система не спрацює для окремого педагога. Якщо після переходу на нову систему оплати праці відповідно до Постанови КМУ № 1078 і втрати чинності Постановою № 1749 нарахована зарплата працівника (без одноразових премій) виявиться нижчою, ніж була до переходу (наприклад, нижчою за ту, що була у грудні 2025 року) – різницю зобов’язані доплатити. Це не побажання, а гарантійна норма.

 

Окремо – про субвенцію. Постанова КМУ № 1077 встановлює граничну розрахункову наповнюваність класів (РНК) для початкової школи на рівні не вище 24 учнів, повертає фінансування годин варіативної складової та поділу класів. Також уточнено умови фінансування малокомплектних шкіл: освітня субвенція не спрямовується на оплату праці педагогів у закладах, де навчається менш як 60 учнів – для шкіл з 1-12 класами, 55 – з 1-11 класами та 45 – з 1-9 або 5-11(12) класами. Ці обмеження не стосуються початкових та спеціальних шкіл.

3. Де «ховаються» системні ризики

1. Діапазон коефіцієнтів звузився (0,48–0,52) – і це має наслідки. Нова система суттєво підняла стартовий оклад молодого фахівця без категорії (коефіцієнт 0,48 = 13 865 грн), тож розрив із вищою категорією (коефіцієнт 0,52 = 15 020 грн) став помітно меншим. Це означає, що основна диференціація підсумкового доходу тепер тримається не на категорії, а на стажі, навантаженні та доплатах – і кадровій політиці закладу доведеться це врахувати.
2. У межах одного закладу не може бути двох систем оплати педагогічної праці. Якщо заклад загальної середньої освіти (у тому числі гімназія чи ліцей з дошкільним підрозділом) переходить на оплату праці педагогічних працівників згідно з Постановою № 1078, новий порядок оплати праці автоматично поширюється на всіх педагогічних працівників цієї юридичної особи – включно з педагогічними працівниками дошкільного підрозділу. Часткового переходу окремих структурних підрозділів одного закладу модель не передбачає, і про це варто пам’ятати ще на етапі підготовки рішень. Тут виникає певний ризик для окремих ЗДО. Дошкільні підрозділи ЗЗСО переходять на нові умови автоматично разом зі школою з 1 вересня. А от окремі комунальні ЗДО (як самостійні юридичні особи) залишаються на ЄТС, якщо ОМС не ухвалила окреме рішення. Різниця в зарплатах вихователів у такому випадку стане відчутною. Тому раджу громадам не зволікати з консолідованим рішенням щодо всієї мережі ЗДО одразу, а не по кожному закладу окремо.
3. Особливий, і трохи заплутаний, режим для централізованих бухгалтерій (ЦБ). Працівники ЦБ при органах управління освітою чи виконкомах ОМС – не педагоги, тому їхня оплата праці й далі визначається за ЄТС (Наказ МОН № 557, Додаток 15). А от посадові оклади керівників бухгалтерської служби безпосередньо в закладах освіти розраховуються у прив’язці до окладу директора. На практиці це створює правову колізію: оклад бухгалтера школи може виявитися вищим за оклад бухгалтера ЦБ. Тож ОМС дали право вирівняти цей дисбаланс стимулюючими виплатами в межах кошторису – і, вочевидь, скористатися цим правом доведеться майже кожній громаді.
4. Преміювання керівника закладу – окремий випадок. І тут є важливий нюанс.

 

Постанова дає керівнику закладу освіти право самостійно, в межах затвердженого фонду оплати праці, встановлювати конкретні оклади, доплати й надбавки своїм підлеглим, надавати їм матеріальну допомогу та затверджувати порядок преміювання колективу. Але щойно йдеться про самого керівника – логіка змінюється. Адже преміювання керівника закладу, встановлення йому надбавок і доплат до окладу, надання матеріальної допомоги вирішує вже не він сам, а орган вищого рівня. Тут варто зупинитися й пояснити, хто є цим «органом вищого рівня», бо постанова прямо його не називає, а лише відсилає до загальної управлінської вертикалі. 

На практиці це – засновник закладу освіти. Для комунального закладу освіти  це – орган місцевого самоврядування (профільний департамент/відділ освіти, або виконком ради – залежно від того, хто в громаді виконує функції розпорядника бюджетних коштів і є стороною трудового договору з керівником), а не хтось усередині самого закладу. Тобто директор школи не може «преміювати сам себе» навіть у межах наявного фонду оплати праці – рішення про будь-яку доплату йому особисто має ухвалити той орган, який його призначив і якому він підзвітний. 

До уваги! Якщо директор був обраний за конкурсом і призначений засновником або уповноваженим ним органом, рішення щодо його преміювання, надбавок, доплат і матеріальної допомоги ухвалює відповідний орган, якому засновник надав такі повноваження. Якщо ж керівника закладу на період дії воєнного стану призначив сільський, селищний чи міський голова без проведення конкурсу, суб’єкт, уповноважений ухвалювати рішення щодо його стимулюючих виплат, може бути іншим. Тому тут немає універсальної відповіді «це завжди відділ освіти» або «це завжди голова громади». У кожному випадку потрібно перевірити, хто призначив керівника та кому відповідними рішеннями засновника передані повноваження щодо встановлення йому виплат.

Базові коефіцієнти та оклади педагогічних працівників ЗЗСО (База = 28 885 грн)

Найменування посади / Кваліфікаційна категорія	Коефіцієнт	Посадовий оклад з 01.09.2026, грн
Вчитель / викладач / вихователь спеціаліст (без категорії)	0,48	13 865
Вчитель / викладач / вихователь другої категорії	0,49	14 154
Вчитель / викладач / вихователь першої категорії	0,51	14 731
Вчитель / викладач / вихователь вищої категорії	0,52	15 020
Директор ЗЗСО (до 300 учнів) / Керівник ІРЦ / Філії	0,63	18 198
Директор ЗЗСО (від 300 до 1000 учнів)	0,66	19 064
Директор ЗЗСО (понад 1000 учнів) / (директор, начальник) ліцею, який забезпечує здобуття виключно профільної середньої освіти академічного спрямування	0,69	19 931

Динаміка середньої нарахованої заробітної плати (Моделі МОН)

Категорія працівника та умови	2025 рік, грн	з 01.01.2026, грн	з 01.09.2026, грн	Зростання до 2025 р.
Молодий вчитель (без доплат, престижність 5%)	10 590	12 649	16 638	+57,1%
Молодий вчитель (без доплат, престижність 30%)	11 600	15 041	18 025	+55,4%
Молодий вчитель (з доплатами, престижність 30%)	14 024	18 390	22 877	+63,1%
Досвідчений вчитель (без доплат, престижність 5%)	15 647	20 171	25 910	+65,6%
Досвідчений вчитель (без доплат, престижність 30%)	18 064	23 425	27 637	+53,0%
Досвідчений вчитель (з доплатами, престижність 30%)	23 380	30 584	37 137	+58,8%

4. Практичні ситуації громад 

Як обчислюється заробітна плата асистентів учителів, асистентів вихователів, вихователів ГПД та інших педагогічних працівників шкіл (соціальних педагогів, педагогів-організаторів)?

Усі ці посади у ЗЗСО є педагогічними, тому їхні посадові оклади з 1 вересня 2026 року обов’язково розраховуються за новими коефіцієнтами від базової величини 28 885 грн. На нові підвищені оклади вихователів груп подовженого дня (ГПД), соціальних педагогів та асистентів нараховуються всі передбачені нормативними актами відсоткові надбавки та підвищення.

Як за новими правилами нараховуються доплати за класне керівництво, перевірку зошитів та завідування кабінетами?

Усі відсоткові доплати та підвищення (за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування навчальними кабінетами, майстернями, завідування бібліотекою тощо) обчислюються у встановлених відсотках від нового, підвищеного посадового окладу педагогічного працівника Оскільки базова величина зросла до 28 885 грн, абсолютний розмір цих доплат у гривневому еквіваленті також пропорційно збільшується.

Як регулюється оплата праці бухгалтерів шкіл та працівників централізованих бухгалтерій (ЦБ)?

Постанова № 1078 регулює виключно оплату праці педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти. Бухгалтери не є педагогічними працівниками, тому їхня оплата праці (як безпосередньо у школах, так і в ЦБ при ОМС чи відділах освіти) продовжує здійснюватися за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС) згідно з Наказом МОН № 557 (Додаток 15). Оскільки оклади директорів ЗЗСО зростають, виникає відчутний дисбаланс між зарплатою керівника та бухгалтера закладу чи ЦБ. Для його усунення Постанова № 1078 підтверджує право керівника виконавчого органу  ОМС та керівника закладу освіти в межах затвердженого фонду оплати праці встановлювати бухгалтерам стимулюючі надбавки та премії. 

Як виплачується заробітна плата сумісникам, за неповне педагогічне навантаження та за заміщення тимчасово відсутніх учителів?

За сумісництвом (як внутрішнім, так і зовнішнім) та при неповному педагогічному навантаженні педагогам нараховується заробітна плата від нового підвищеного посадового окладу за Постановою № 1078 пропорційно фактично виконаному обсягу навчального навантаження. Оплата замін занять також проводиться, виходячи з нового розміру посадового окладу. Водночас окремі норми щодо нових ставок саме погодинної оплати праці почнуть застосовуватися лише з 1 січня 2027 року. 

Що робити, якщо після перерахунку зарплата педагога за новими окладами виявилася нижчою, ніж була за Постановою № 1749?

Тут діє імперативна гарантійна норма Постанови № 1078: якщо через скасування Постанови КМУ № 1749 розрахована зарплата працівника без урахування одноразових премій зменшується, йому обов’язково нараховують і виплачують доплату різниці між попереднім і новим розміром зарплати. 

У які строки мають перейти на нові умови заклади дошкільної та позашкільної освіти?

Для ЗЗСО, ІРЦ та державних закладів освіти перехід є обов’язковим з 1 вересня 2026 року – тут вибору немає. А от для окремих комунальних ЗДО, ЗПО та закладів ПО/ФПО рішення приймає засновник залежно від фінансової спроможності. МОН при цьому наполегливо рекомендує забезпечити повний перехід усіх закладів громади до 1 січня 2027 року – дати, коли Постанова № 1749 остаточно втрачає чинність. 

Що конкретно змінюється у Формулі субвенції щодо годин та малокомплектних шкіл?

По-перше, обмеження РНК (не вище 24 учнів) стосується виключно початкової школи (1–4 класи), що збільшує обсяг субвенції для великих громад. 

По-друге, до формули повернуто години варіативної складової та поділу класів (1–4 класи – 25 год; 5–9 класи – 34 год; 10–12 класи – 38 год). 

По-третє, встановлено нові пороги малокомплектності (менше 60 учнів для 12 паралелей (тобто мінімум 5 учнів на кожній паралелі); 55 – для 11; 45 – для 9). Якщо школа «випадає» з формули освітньої субвенції, це не означає, що держава ухвалює рішення про її закриття. Заклад може продовжувати працювати, однак оплату праці педагогічних працівників громада має забезпечувати за рахунок місцевого бюджету. Тож рішення про подальшу роботу такого закладу та можливість його фінансування залишається на рівні громади.

Детальніше про особливості застосування норм постанови можна було почути на вебінарі МОН 

5. Пропозиції: що робити громаді просто зараз

1. Провести кадрово-нормативний аудит. Розділіть заклади освіти умовно на дві групи: ті, що переходять імперативно й одразу з усіма підрозділами (ЗЗСО, НВК, ІРЦ), і ті, де потрібне окреме рішення сесії ОМС (окремі ЗДО, ЗПО).
2. Ухвалити єдину політику щодо оплати праці для дошкілля. Ухваліть рішенням сесії застосування Постанови № 1078 для всіх ЗДО громади одразу.
3. Прорахувати фонд оплати праці. Обчисліть нові оклади за коефіцієнтами від бази 28 885 грн – включно із заступником головного бухгалтера закладу освіти, – визначте відсоткові надбавки й перевірте, чи не знадобиться комусь доплата різниці.
4. Проаналізувати мережу закладів освіти й субвенцію разом. Оцініть нову граничну наповнюваність класів (максимум 24 для початкової школи), повернені години варіативної частини навчального плану та порахуйте, скільки власних коштів знадобиться на утримання невеликих шкіл, що випали з формули.
5. Навести лад в оплаті ЦБ. Скористайтеся правом керівника виконавчого органу ОМС  і затвердіть стимулюючі виплати для працівників централізованої бухгалтерії в межах наявного кошторису – інакше колізія з окладами шкільних бухгалтерів так і залишиться неврегульованою.

 

Замість висновків. Уважне вивчення Постанови КМУ № 1078 виявило певну  юридичну неузгодженість, яку, на мою думку, варто виправити окремим роз’ясненням МОН або зміною до самої постанови. Про що мова: обов’язковість застосування нових схем посадових окладів з 1 вересня 2026 року прямо прописана лише для закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, ІРЦ та інших установ, що фінансуються з державного бюджету (підпункт 3 пункту 2 постанови). 

Тобто імперативна норма буквально стосується комунальних закладів. Разом з тим освітня субвенція розподілена між громадами, а самі школи фінансуються за рахунок місцевого бюджету, але джерелом фінансування зарплати педагогічних працівників є освітня субвенція, яку громада отримала з держбюджету. Згідно з Бюджетним кодексом України школи фінансуються з місцевих бюджетів, а освітня субвенція – це міжбюджетний трансферт до місцевого бюджету, а не пряме фінансування закладу з державного бюджету. 

Саме тому доцільно було б окремо роз’яснити, що положення Постанови № 1078 щодо обов’язкового застосування нових схем посадових окладів поширюються також на комунальні заклади освіти, оплата праці педагогічних працівників яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції.

Діліться в коментарях або приватних повідомленнях власним досвідом — найцікавіше ми опублікуємо тут та у професійній спільноті освітян в ФБ. 

Більше історій та блогів читайте в публікаціях нашого онлайн-ресурсу Освіта.Коментують експерти, який створено в межах Проєкту DECIDE, що впроваджується консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії.

#madewithswitzerland