Коли сьогодні говорять про подолання освітніх втрат через війну чи пандемію, найперше згадують прогалини в знаннях із математики чи хімії. Проте в Олевській громаді на Житомирщині на це поглянули глибше.

«Є й інший бік цієї проблеми, спільний для всієї країни: діти часто взагалі не знають, ким хочуть бути й що їм по-справжньому подобається, – переконана Віра Ковальчук, в. о. начальника відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради. – Дитина спочатку має зрозуміти, ким вона хоче стати. І тільки тоді в неї з’явиться свідома мотивація вивчати конкретні предмети. У великому місті визначитися легше, а в громадах, де більшість населених пунктів – сільські, це значно важче».

Цього літа Олевська громада вперше долучилася до масштабної ініціативи DECIDE Summer Clubs 2026 «Ми вдома – в Україні», яку реалізує Швейцарсько-український проєкт DECIDE. Це літні клуби для дозвілля та профорієнтації дітей і підлітків у територіальних громадах України. Попри дебютний досвід, простір активного дозвілля та практичної профорієнтації перевершив усі сподівання як освітян, так і самих родин.

Як усе відбувалося

Організацію літніх клубів розгорнули одразу на базі трьох закладів загальної середньої освіти: в Олевському ліцеї № 2 провели три повноцінні зміни (із 15 червня до 24 липня), а в Лопатинському та Радовельському ліцеях – по одній зміні. Осередки відкрили для учнів 5–9 класів, об’єднавши дітей із різних куточків громади.

 

Підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Біотехнічного ліцею у Радовлі

 

«Аби участь була доступною абсолютно кожному, відділ освіти завчасно подбав про підвіз школярів із різних населених пунктів. Усе було детально продумано й враховано», – розповідає Людмила Філоненко, заступниця директора з навчальної роботи Олевського ліцею № 2.

Літні клуби працювали щодня з 9:00 до 13:00. І хоча спершу педагоги орієнтувалися на 50 дітей, реальність швидко перевершила очікування – спрацювало «сарафанне радіо».

«Першого дня ми зібрали 53 дитини, а вже наступного дня батьки телефонували й просили дозаписати своїх дітей. До кінця зміни ми мали 65–70 дітей щодня, – пригадує Інна Остапчук, педагогиня-організаторка Олевського ліцею № 2. – У нас був справжній ажіотаж: діти просили додаткову четверту зміну та хотіли залишатися бодай до 17:00».

Загалом за час роботи літніх клубів вдалося залучити близько 120 учнів 7–9 класів та до двох сотень молодших школярів, а в Лопатинському та Радовельському ліцеях – ще понад 50 підлітків у кожному.

 

Підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Біотехнічного ліцею у Радовлі

 

«Зазвичай діти спілкуються лише у своєму селі, місті чи школі й лише зрідка перетинаються на змаганнях або конкурсах. А літній клуб дав змогу познайомитися ближче та попрацювати разом, – підкреслює Віра Ковальчук. – Діти формували команди, не зважаючи на те, хто з якого закладу освіти. Спілкування наживо – це надзвичайно важливо».

«Басейн чи дороги?»: як школярі приміряли роль голови громади

Програма клубу не мала нічого спільного із пасивним відпочинком: щодня учасники досліджували по 1–2 нові професії, а щотижня для них організовували до чотирьох виїзних екскурсій. Одним із найбільш захопливих відкриттів стали візити до Олевської міської ради.

Школярі не лише побачили роботу посадовців, поспілкувалися з керівництвом громади й навіть посиділи в кріслі мера, а й повноцінно занурилися в роботу депутатського корпусу.

«Ми запросили дітей до сесійної зали й дали можливість відчути себе депутатами: обрали міського голову, секретаря та запропонували винести реальну пропозицію на голосування, – пригадує Віра Ковальчук. – Хтось одразу вигукнув: “Виділімо кошти на басейн!”. Усі дружно проголосували “за”. Але потім ми пояснили, що бюджет обмежений, а громаді передусім потрібні дороги, аби до того ж басейну доїхати. Постала дилема: обрати те, що хочеться, чи те, що нагально потрібно? Діти на власні очі побачили, як складно ухвалювати виважені управлінські рішення».

 

Діти Олевської громади під час літнього клубу на базі Олевського ліцею № 2, у міськраді

 

Такий формат практичного моделювання допоміг підліткам зовсім по-іншому поглянути на процеси місцевого самоврядування.

Деревообробка «як у LEGO», пожежний душ і мікроскопи санстанції

Екскурсійний маршрут охопив ключові підприємства та екстрені служби краю. На деревообробному підприємстві «Тімбертек» школярам наочно продемонстрували повний технологічний ланцюжок.

«Дітям показали абсолютно весь процес: від моменту, коли дерево зрізали, до будинку, який потім збирають наче конструктор LEGO, – ділиться Людмила Філоненко. – Показали роботу сушки, зачистки, нарізання верстатами та з’єднання деталей, озвучили вимоги до фахівців і розмір заробітних плат. А найбільше захоплення викликало те, що дітей пригостили смаколиками й навіть покатали на складських навантажувачах-карах».

Не менш емоційними виявилися поїздки до лісництва, санепідемстанції та пожежної частини.

«Коли ми пішли до ДСНС у велику спеку, на дітей вилили цілу машину води. Це було неймовірне задоволення, – зазначає Інна Остапчук. – А коли їхали автобусом у лісництво, усі разом співали пісень. Діти дивилися в мікроскопи в санстанції, приміряли форму. Після екскурсії в лісгосп один хлопчик сказав: “У мене ще є час підтягнути біологію, бо я тепер хочу тут працювати”».

 

Діти та підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Олевського ліцею № 2, у пожежній частині

 

Крім того, підлітки побували на підприємстві з вирощування рослин, де власники розкрили секрети заснування власної справи з нуля. А ще – в Центрі дитячої та юнацької творчості, де знайомилися з туризмом, хореографією й ліпленням.

«Для нас, учителів, найважливіше бачити захоплені очі дітей, які щодня прагнуть повертатися до клубу, – розповідає Дарина Макарчук, педагогиня ліцею та вихователька літнього клубу. – Їм цікаво не просто слухати про професії, а подивитися у справжній мікроскоп у санстанції, приміряти форму рятувальника чи побачити реальну роботу підприємств. Дитині треба бачити практику, аби обрати фах за покликанням, а не тому, що батьки сказали: “Йди на лікаря”».

Місцеві підприємці й екстрені служби зустрічали дітей із винятковою теплотою.

«Усі охоче йшли назустріч, адже бізнес розуміє: це підростають їхні майбутні кадри, – додає Віра Ковальчук. – Домовлятися було надзвичайно легко. Нам казали: “Ви додали нам життя та дитячої енергії”».

Руханки, квест і відео за 10 хвилин: день у ритмі клубу

Щоденна програма в ліцеї була побудована так, аби діти постійно перебували в русі й відкривали нове.

«Кожен ранок ми починали з руханки: ставали всі разом, самі придумували розминки або повторювали рухи з відео. Це дуже бадьорило, – розповідає учениця ліцею Валентина Талах. – А найбільше мені сподобалися саме екскурсії. Це дійсно дієва річ: багато моїх однокласників після цих поїздок почали щиро говорити, що хочуть обрати саме ті професії, які ми побачили на власні очі».

Опісля руханок переходили до занять за посібником DECIDE з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини (ОДГ/ОПЛ): говорили про ідентичність, права, відповідальність, рівність та вчилися конструктивно розв’язувати конфлікти. Величезний інтерес викликав практичний блок «Здорова тарілка», вікторини та тренінги з безпеки.

 

Діти та підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Біотехнічного ліцею у Радовлі

 

«Ми залучали інспекторів освітньої безпеки, службу зайнятості, представників організації “Центурія”, а фахівці Червоного Хреста провели для дітей практичні заняття з мінної безпеки», – підкреслює Ніна Тарасевич, заступниця директора з виховної роботи ліцею та керівниця клубу.

Справжнім випробуванням на винахідливість і злагодженість став півторагодинний профорієнтаційний квест, розроблений педагогами.

«На одній зі станцій завданням було за 10 хвилин зняти відеоролик без слів, щоби педагоги відгадали професію, – пригадує Дарина Макарчук. – Учасники мовою жестів показували детективів, кухарів, кур’єрів і флористів, для яких навіть назбирали польових квітів на подвір’ї. За цей час вони стали надзвичайно злагодженою командою».

А під час інтерактивної вправи з подолання наслідків умовного міського катаклізму школярам роздали перелік із 30 професій, для кожної з яких потрібно було знайти рятівну функцію.

«Ми дійшли висновку, що в громаді кожна професія важлива, – підкреслює Інна Остапчук. – Діти навіть обґрунтували, як майстер манікюру може рятувати місто після катастрофи. Адже володіє точною моторикою і може, наприклад, обробляти рани та накладати пов’язки».

 

Діти та підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Біотехнічного ліцею у Радовлі

 

Усе, що відбувалося в таборі, освітяни щодня публікували в соцмережах: яскраві слайд-шоу та відеоролики збирали від 110 до 200 тисяч переглядів, надихаючи батьків і популяризуючи громаду.

Завдяки забезпеченню від проєкту DECIDE подвір’я Олевського ліцею № 2 стало затишним молодіжним простором: під великим брендованим шатром на м’яких пуфах діти грали в настільні ігри, складали пазли та спілкувалися. Завершення кожної зміни відзначали теплою творчою рефлексією.

 

Діти та підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Олевського ліцею № 2

 

«Ми організували “вечірку за кольорами”: кожна дитина приносила щось червоне, зелене або жовте, і разом ми влаштували великий пікнік, – ділиться Дарина Макарчук. – У великих банках разом готували безалкогольне мохіто: діти самі мили й різали лайм, перетирали м’яту. Ми виготовляли об’ємні пам’ятні сувеніри й розписували футболки теплими побажаннями на згадку. За два тижні всі стали однією великою родиною».

Що говорять про літній клуб діти та батьки

Школярі підтверджують: час, проведений у літньому клубі, залишив яскраві спогади на все життя.

«Я пішла одразу на дві зміни, бо на першій мені надзвичайно сподобалося, і я хотіла дізнатися ще більше цікавого, – ділиться учениця ліцею Анна Шибецька. – Ми побували на екскурсіях у лісництві, пожежній частині, санстанції, розбиралися, хто чим займається. Я знайшла багато нових друзів і планую йти в літній клуб наступного року. Жодної секунди не шкодую, що провела літо тут, а не сиділа вдома».

 

Діти та підлітки Олевської громади у пожежній частині під час літнього клубу на базі Олевського ліцею № 2

 

Анонімне анкетування учасників літнього клубу та їхніх батьків в Олевській громаді показало щире захоплення новим форматом:

• «Два тижні ми ходили до літнього клубу, де знайомилися з різними професіями! Було дуже цікаво: ми відвідували екскурсії, грали в ігри та дізнавалися багато нового. Найбільше сподобалися інтерактивні завдання та можливість спробувати себе в різних ролях. Було весело, пізнавально й атмосферно! Якщо ще думаєте, чи варто приходити – однозначно так!» (14 років).

 

Діти Олевської громади під час літнього клубу на базі Олевського ліцею № 2

 

• «Літній клуб подарував багато позитивних емоцій! Найбільше сподобалися ігри, творчі заняття та нові знайомства. Було весело, цікаво й дуже дружньо. Дякую організаторам за чудовий відпочинок!» (13 років).

 

Діти Олевської громади під час літнього клубу на базі Олевського ліцею № 2

 

• «Класний табір, рекомендую! Знайшла купу нових друзів, ми весело провели час, вчителі дуже добрі» (13 років).

 

Підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Олевського ліцею № 2

 

Теплими відгуками діляться і батьки, відзначаючи доброзичливу атмосферу та помітні зміни в дітях:

• «У роботі літнього клубу найбільше сподобалися цікаві й різноманітні заняття, доброзичлива атмосфера та уважне ставлення до дітей. Дитина із задоволенням йшла до клубу та з неймовірними емоціями поверталася» (мама 11-річного школяра).

 

Діти та підлітки Олевської громади на екскурсії під час літнього клубу на базі Біотехнічного ліцею у Радовлі

 

• «Організованість, ставлення до дітей! Ви неймовірні! Більше таких заходів» (мама 11-річної учасниці).

 

Підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Олевського ліцею № 2

 

Простір рівності та старт для майбутнього

Для багатьох підлітків літній клуб став безпечним середовищем, де можна було розкритися без остраху академічних оцінок чи засудження.

«Літній клуб відвідував і мій син. Він – скромний хлопчик, не надто контактний, і першого дня його було важко вмовити піти, – зізнається Віра Ковальчук. – Але вже на другий день він прокинувся сам і сказав: «Мамо, збираймося швидше, мені пора в літній клуб!». Батьки з Лопатичів та Радовля теж підходили й дякували, бо діти зазвичай влітку проводять час у гаджетах, а тут поспішали до школи з радістю».

 

Підлітки Олевської громади під час літнього клубу на базі Біотехнічного ліцею у Радовлі

 

Крім того, клуб об’єднав школярів із різних закладів освіти й допоміг подолати бар’єри в спілкуванні між містом і селом.

«Успіх проєкту – у взаємній підтримці та злагодженій командній роботі дорослих і дітей, – підсумовує Ніна Тарасевич. – Тут не було поділу на тих, хто вчиться на відмінно чи гірше. До кожної дитини знаходили індивідуальний підхід, тому всі почувалися комфортно. А деякі діти з інших шкіл після завершення клубу навіть виявили бажання перевестися до нашого ліцею».

 

Діти та підлітки Олевської громади на екскурсії  під час літнього клубу на базі Лопатицького ліцею

 

Опановані методики освітяни Олевщини не планують полишати: матеріали, посібники та конструктори занять активно використовуватимуть під час навчального року на класних годинах та уроках.

А сама громада вже зробила наступний крок – подала заявку на участь у «другій хвилі»  пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків, аби й надалі системно допомагати кожному учню та учениці обирати свою професійну траєкторію та впевнено будувати майбутнє в рідній громаді.

 

Підлітки Олевської громади на екскурсії під час літнього клубу на базі Лопатицького ліцею

 

«Для громади діти – це найголовніше, адже це наше майбутнє, – наголошує Віра Ковальчук. – Те, що ми зараз закладемо в них, стане міцним стартом. Ми маємо зробити все, щоб вони вміли вільно комунікувати, були впевненими в собі й чітко розуміли, ким хочуть бути, що потрібно їм самим і що потрібно їхній громаді. Такі ініціативи життєво необхідні для нашого розвитку».

Марія Булейко (Марковська)