Якісні управлінські рішення починаються з якісних даних. Саме тому питання місцевої статистики сьогодні виходить далеко за межі професійної дискусії статистиків. Від того, наскільки громади володіють достовірною інформацією про свої ресурси, населення, інфраструктуру, економіку та потреби, залежить ефективність стратегічного планування, залучення інвестицій, відбудови та розвитку територій.

Саме цій темі був присвячений круглий стіл «Місцева статистика. Презентація підсумків консультації з органами місцевого самоврядування», організований ГО «ДЕСПРО» за сприяння Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії в межах грантового проєкту «Національна платформа діалогу між органами місцевого самоврядування та органами законодавчої та виконавчої влади», за участі Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврявання, регіонального розвитку та містобудування.

Під час заходу було представлено результати сьомої консультації з органами місцевого самоврядування, проведеної на платформі КОМС. Її метою було з'ясувати, яких саме статистичних даних сьогодні бракує громадам, як вони оцінюють чинну систему збору інформації та якою бачать майбутню модель муніципальної статистики.

У дискусії взяли участь народні депутати України, представники Міністерства розвитку громад та територій, Державної служби статистики, експертного середовища, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування та міжнародних програм.

 

Олена Шуляк: «Якісні дані – це перший крок до спроможності громади»

 

 

Відкриваючи круглий стіл, голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк наголосила, що саме Комітет був ініціатором проведення консультації. За її словами, сьогодні місцева статистика перестала бути суто технічним питанням і стала однією з ключових умов ефективного розвитку громад.

«Якісні дані – це основа якісного планування. А якісне планування – це перший крок до спроможності будь-якої громади».

Вона зазначила, що сьогодні практично всі громади одночасно працюють над кількома стратегічними документами: оновлюють стратегії розвитку, працюють над проєктами публічних інвестицій, розробляють комплексні плани просторового розвитку. Жоден із цих документів не може бути якісним, якщо він не базується на достовірних даних.

Водночас саме збір інформації, за словами Олени Шуляк, сьогодні перетворився для громад на одну з найбільших проблем.

«Громади постійно говорять про труднощі із доступом до даних. Щоб розпочати розроблення стратегії чи комплексного плану просторового розвитку, потрібно зібрати величезний масив інформації. Але ці дані не завжди відкриті, не завжди доступні і навіть не завжди можуть бути отримані від державних органів».

Особливої актуальності це питання набуло під час повномасштабної війни.

«Саме громади будуть основою відновлення України. Але відновлення неможливе без якісної статистики. Якщо громада не знає, скільки людей реально проживає на її території, які об'єкти пошкоджені, які ресурси вона має, ухвалювати ефективні рішення практично неможливо».

За словами голови Комітету, громади потребують статистичних даних не лише для стратегічного планування, а й для щоденного управління.

Від концепції – до конкретного плану дій

Олена Шуляк нагадала, що робота над створенням системи місцевої статистики триває вже кілька років. За цей час було підготовлено концепцію, напрацьовано законодавчі пропозиції, однак сьогодні, на її переконання, необхідно перейти до практичної реалізації.

«Хотілося б, щоб сьогоднішній круглий стіл дав не просто чергову дискусію, а конкретний план дій. Ми дуже часто довго обговорюємо різні питання, але вони не так швидко перетворюються на законодавчі рішення чи постанови уряду. Хотілося б трохи пришвидшитися».

Вона повідомила, що напередодні обговорювала це питання із заступником Міністра розвитку громад та територій Олексієм Рябікіним.

«У нас уже працює Геоінформаційна система регіонального розвитку. Можливо, з урахуванням цієї роботи потрібно переглянути окремі підходи, які ми закладали ще у 2024 році, і сформувати нове бачення законодавства».

На думку Олени Шуляк, сьогодні для цього є всі необхідні передумови.

«Є Міністерство розвитку громад та територій, є Держстат, який уже зробив багато для розвитку муніципальної статистики, є міжнародні партнери, зокрема Програма EGAP, є експертна підтримка ГО "ДЕСПРО". У Верховній Раді також достатньо спроможності, щоб ухвалити необхідні законодавчі рішення».

Вона наголосила, що результати нового опитування підтвердили більшість проблем, про які громади говорили ще два роки тому.

«Ми фактично актуалізуємо ті питання, які громади порушували ще у 2024 році. Вони залишаються болючими й сьогодні. Тому я переконана, що спільно ми знайдемо найкращий механізм їх вирішення».

 

КОМС: майданчик, який дозволяє парламенту чути громади напряму

 

 

Президентка ГО «ДЕСПРО» Оксана Гарнець коротко представила платформу електронних консультацій КОМС, яка вже два роки забезпечує постійний діалог між Верховною Радою та органами місцевого самоврядування.

За її словами, сьогодні на платформі зареєстровані представники 1451 громади – переважно голови громад, їхні заступники та голови районних рад. Учасники проходять авторизацію, а результати опитувань залишаються анонімними, що дозволяє отримувати відверті відповіді.

За два роки роботи на платформі вже проведено сім консультацій, присвячених різним аспектам розвитку місцевого самоврядування – від діяльності органів самоорганізації населення та гарантій депутатської діяльності до повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Результати консультацій розглядаються профільним парламентським Комітетом і використовуються під час підготовки законодавчих рішень.

 

Громади назвали головні проблеми місцевої статистики

 

 

Експертка з питань місцевого самоврядування Олена Бойко представила результати сьомої консультації з органами місцевого самоврядування, присвяченої розвитку місцевої статистики. В опитуванні взяли участь 291 представник органів місцевого самоврядування, переважно базового рівня.

«Профільний парламентський комітет уперше започаткував публічні консультації, навіть не чекаючи, коли Закон "Про публічні консультації" почне діяти після завершення воєнного стану. Це можливість швидко говорити з органами місцевого самоврядування напряму, не боятися ставити гострі питання і отримувати відповіді, необхідні для ухвалення ефективних управлінських рішень».

За словами експертки, саме завдяки платформі, створеній за підтримки Програми EGAP, парламент отримав дієвий інструмент для постійного діалогу з громадами.

«Дуже важливо було поставити питання таким чином, щоб законодавець зміг зорієнтуватися у пріоритетах і побачити, як самі органи місцевого самоврядування оцінюють проблематику місцевої статистики».

Відсутність єдиної системи — головна проблема

Результати консультації показали: найбільше громади турбує саме відсутність системності.

Найчастіше серед проблем респонденти називали:

• відсутність єдиної системи місцевої статистики – про це зазначила більш ніж чверть опитаних;
• нестачу офіційної статистичної інформації;
• обмежений доступ до офіційних даних;
• несистемність збору інформації;
• відсутність уніфікованих форм первинного обліку;
• недостатню спроможність громад працювати зі статистичними даними.

Як пояснила Олена Бойко, практично всі ці проблеми взаємопов'язані.

«Органи місцевого самоврядування говорять не про окремі труднощі, а фактично про відсутність цілісної системи, яка дозволяла б збирати, аналізувати та використовувати статистичні дані для управління громадою».

Для чого громадам потрібна місцева статистика

Окремий блок консультації був присвячений питанню, для чого саме громади використовуватимуть місцеву статистику.

Найбільше респондентів, понад 20%, назвали головним призначенням статистики аналіз і прогнозування тенденцій місцевого та регіонального розвитку.

Також серед основних напрямів використання статистичних даних громади визначили:

• моніторинг реалізації стратегій розвитку;
• визначення пріоритетів розвитку окремих галузей;
• ухвалення обґрунтованих управлінських рішень;
• планування просторового розвитку;
• оцінювання ефективності місцевої політики;
• формування та контроль виконання місцевих бюджетів;
• відновлення територій та інфраструктури.

Фактично результати консультації підтвердили тезу, з якої розпочалася дискусія: статистика потрібна не сама по собі, а як інструмент щоденного управління громадою.

Чи повинні статистичні дані бути відкритими?

Одним із найбільш дискусійних виявилося питання відкритості статистичної інформації. За словами Олени Бойко, абсолютної єдності серед представників громад немає.

«47% респондентів підтримують відкритий доступ до даних місцевої статистики. Водночас значна частина не змогла визначитися або вважає, що це наразі недоцільно. Очевидно, певною мірою на ці відповіді впливає воєнний стан і питання безпеки».

Таким чином консультація засвідчила: громади підтримують відкритість даних, але водночас усвідомлюють необхідність враховувати безпекові ризики.

Найбільша довіра – до адміністративних даних

Учасників консультації також попросили визначити, які джерела інформації вони вважають найнадійнішими для формування місцевої статистики.

Найбільшу підтримку отримали адміністративні дані центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування – їх основним джерелом статистичної інформації назвали 23,5% опитаних.

Далі за рівнем довіри розташувалися:

• дані державних реєстрів;
• офіційна статистична інформація;
• первинні статистичні спостереження;
• фінансова звітність;
• просторові дані;
• міжнародна статистика.

Коментуючи ці результати, Олена Бойко зазначила, що це свідчить про довіру громад саме до адміністративних даних, які, власне, й мають стати одним із головних джерел місцевої статистики.

Більшість громад підтримує створення єдиної інформаційної системи

Ще одним ключовим питанням стало майбутнє цифрової інфраструктури місцевої статистики.

За результатами консультації 254 респонденти підтримали створення єдиної інформаційної системи, яка об'єднуватиме органи місцевого самоврядування та центральні органи виконавчої влади.

Водночас щодо створення окремого центрального органу виконавчої влади думки вже розділилися.

«Трохи більше половини підтримують таку ідею, але є й ті, хто має застереження, зокрема щодо можливого втручання у діяльність органів місцевого самоврядування. Водночас більшість респондентів підтримує саме ідею єдиної інформаційної системи».

Хто має фінансувати місцеву статистику?

Не менш показовими стали відповіді щодо джерел фінансування. Попри те, що йдеться саме про місцеву статистику, 47% опитаних вважають, що її фінансування має здійснюватися з державного бюджету.

Ще частина респондентів допускає використання інших джерел фінансування, зокрема коштів міжнародної технічної допомоги, тоді як підтримка фінансування виключно за рахунок місцевих бюджетів виявилася значно нижчою.

«Хоч ми й говоримо про місцеву статистику, більшість представників органів місцевого самоврядування все ж підтримують фінансування саме з державного бюджету», – зазначила Олена Бойко.

Якість даних починається з людей: громадам бракує фахівців зі статистики

Презентуючи результати консультації, Олена Бойко окремо зупинилася на питанні якості статистичних даних. За її словами, сам по собі збір інформації не гарантує її придатності для ухвалення управлінських рішень.

«До статистичної інформації має бути довіра. Математика – точна наука, а статистика – тим більше».

Саме тому учасників консультації попросили визначити, які елементи вони вважають найважливішими для забезпечення якості місцевої статистики.

Найбільшу підтримку отримала необхідність регулярного моніторингу та контролю якості даних. При цьому, як наголосила експертка, громади підтримують саме контроль якості інформації, а не посилення контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.

Серед інших важливих складових системи забезпечення якості респонденти назвали:

• навчання персоналу;
• документування процедур збору й обробки інформації;
• визначення відповідальних осіб;
• проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту;
• сертифікацію процесів роботи зі статистичними даними.

Демографічний реєстр громади вважають найважливішим джерелом інформації

Окремий блок консультації був присвячений державним реєстрам.

Найважливішим публічним реєстром для розвитку місцевої статистики представники громад назвали Єдиний державний демографічний реєстр.

Як пояснила Олена Бойко, саме його актуальність сьогодні викликає найбільше запитань.

«Це найбільша наша біль на сьогодні. Через воєнний стан, внутрішню та зовнішню міграцію саме демографічні дані потребують постійного оновлення. Це водночас і найважливіший, і, мабуть, найпроблемніший реєстр з точки зору точності інформації».

Саме достовірність даних про населення, за словами експертки, безпосередньо впливає на якість управлінських рішень у громадах.

Хто має збирати місцеву статистику?

Під час консультації громадам також запропонували визначити, кого вони бачать основними замовниками та виробниками місцевої статистики.

Найчастіше серед потенційних замовників респонденти називали:

• міські, селищні та сільські ради;
• місцеві органи виконавчої влади;
• районні й обласні ради.

Водночас серед можливих виробників статистики громади насамперед бачать:

• центральні органи виконавчої влади;
• органи місцевого самоврядування;
• дослідницькі та аналітичні центри;
• інші державні органи, що володіють відповідними даними.

Також окремі учасники консультації згадували Національний банк, міжнародні організації та громадські об'єднання.

Реєстри громад існують, але їх потрібно постійно актуалізувати

Цікавими виявилися відповіді щодо реєстрів територіальних громад.

Більшість опитаних, 242 респонденти, підтвердили, що такі реєстри ведуться. Водночас із тих, хто відповів ствердно, лише 225 осіб вважають інформацію в них актуальною.

Коментуючи ці результати, Олена Бойко зауважила, що вони також потребують додаткової перевірки.

«Ми сьогодні лише озвучуємо цю статистику. Але вона потребує уточнення і верифікації. Війна, міграція, постійні зміни чисельності населення вимагають системного моніторингу актуальності даних».

83% громад не мають фахівців зі статистики

Одним із найпоказовіших результатів консультації стало кадрове питання.

Спочатку учасників опитування запитали, чи знайомі вони із Законом України «Про офіційну статистику».

Понад 61% відповіли ствердно. Водночас наступне питання продемонструвало значно серйознішу проблему.

На запитання, чи працюють в органі місцевого самоврядування спеціалісти, які мають профільну освіту зі статистики, 83% респондентів відповіли «ні».

За словами Олени Бойко, саме цей показник став одним із головних висновків консультації.

«Це говорить про те, що нам є куди рухатися. Потрібно вдосконалювати професійну підготовку саме у сфері статистики».

Рекомендації громад: від дискусії – до практичних рішень

Підсумовуючи презентацію, експертка наголосила, що рекомендації фактично випливають із відповідей самих представників місцевого самоврядування.

За словами Олени Бойко, громади очікують:

• широкої професійної дискусії щодо розвитку місцевої статистики;
• визначення її ролі у системі управління;
• чіткого врегулювання джерел статистичних даних;
• визначення механізмів фінансування;
• створення системи управління якістю інформації;
• законодавчого визначення повноважень щодо формування місцевої статистики;
• постійної актуалізації даних;
• розвитку професійної підготовки кадрів.

«Наш профільний комітет уже має інструмент, який дозволяє говорити з громадами напряму, ставити гострі питання, чути чесні відповіді й враховувати їх під час підготовки законодавчих рішень».

 

Дмитро Микиша: «Без статистики не може бути розвитку»

 

 

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Дмитро Микиша наголосив, що без достовірних даних неможливо говорити ні про стратегічне планування, ні про ефективне управління громадами.

Він подякував організаторам за проведену консультацію, зазначивши, що такі інструменти дозволяють парламенту отримувати не припущення, а реальну позицію органів місцевого самоврядування.

«Дуже добре, що сьогодні ми маємо можливість говорити мовою цифр. Це значно краще, ніж коли ми сперечаємося на рівні припущень. Саме такі консультації допомагають зрозуміти, чого насправді потребують громади».

За словами Дмитра Микиші, статистика не повинна сприйматися як додатковий бюрократичний обов'язок.

«Статистика – це фундамент будь-якого управлінського рішення. Якщо ми не знаємо, що відбувається в громаді, ми не можемо чесно відповісти, чи правильно використовуємо бюджет, чи ефективно реалізуємо державну політику, чи досягаємо тих результатів, які декларуємо».

Водночас народний депутат застеріг від створення ще однієї громіздкої системи звітності.

«Дуже важливо, щоб місцева статистика не перетворилася на ще один обов'язок для органів місцевого самоврядування. Ми всі знаємо, наскільки перевантажені громади різними формами звітності. Якщо створювати нову систему, вона повинна максимально використовувати ті дані, які вже існують у державних реєстрах».

На його переконання, головним принципом має стати автоматизація.

«Не громада повинна нескінченно заповнювати таблиці. Дані мають автоматично збиратися з тих реєстрів, які вже існують. Завдання органів місцевого самоврядування – аналізувати інформацію і використовувати її для розвитку території, а не займатися нескінченним ручним введенням цифр».

 

Сергій Казанцев: місцева статистика має стати частиною державної статистичної системи

 

 

Позицію Державної служби статистики України представив Сергій Казанцев, який наголосив, що місцева статистика не повинна існувати окремо від загальної системи офіційної статистики.

За його словами, останніми роками Держстат уже суттєво змінив підходи до роботи.

«Ми поступово відходимо від традиційної моделі, коли основним джерелом інформації були статистичні спостереження. Майбутнє – за адміністративними даними та інтеграцією державних реєстрів. У більшості країн Європейського Союзу офіційна статистика вже давно формується насамперед на основі адміністративних даних. Це дозволяє одночасно підвищувати якість інформації та зменшувати навантаження на респондентів».

Сергій Казанцев підтримав висновки консультації щодо необхідності створення єдиної інформаційної системи.

«Найважливіше – не створити ще один окремий масив даних. Потрібно забезпечити сумісність різних інформаційних систем, щоб дані могли автоматично використовуватися для різних управлінських потреб».

Водночас він зауважив, що розвиток місцевої статистики має відбуватися відповідно до Закону України «Про офіційну статистику» та європейського Кодексу статистичної практики, який визначає вимоги до якості, незалежності та достовірності статистичних даних.

 

Микола Рубчак: громади дедалі більше потребують даних для планування розвитку

 

 

Директор Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку громад та територій Микола Рубчак зазначив, що запит громад на якісні статистичні дані суттєво зріс після завершення реформи децентралізації.

Якщо раніше статистика використовувалася переважно для підготовки звітності, то сьогодні вона стала необхідною для управління розвитком територій.

«Громади вже працюють зовсім по-іншому. Вони розробляють стратегії розвитку, комплексні плани просторового розвитку, готують інвестиційні проєкти. Для кожного з цих документів потрібна якісна аналітична база».

За словами Миколи Рубчака, Міністерство вже використовує низку цифрових інструментів, які можуть стати основою для майбутньої системи місцевої статистики.

«Ми не починаємо з нуля. Уже функціонують державні інформаційні системи, формується геоінформаційна система регіонального розвитку, створюються цифрові інструменти для стратегічного планування. Важливо, щоб вони працювали не ізольовано, а були взаємопов'язаними».

Водночас представник Міністерства підтримав головний висновок консультації: громади не повинні дублювати роботу різних державних органів.

«Наше завдання – зробити так, щоб громада один раз внесла інформацію, після чого вона могла використовуватися всіма державними інформаційними системами, які цього потребують. Це значно зменшить адміністративне навантаження».

 

Юрій Ганущак: без якісної статистики неможливо завершити реформу децентралізації

Директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак запропонував подивитися на проблему місцевої статистики значно ширше. На його переконання, сьогодні йдеться не лише про забезпечення громад якісними даними, а про створення інформаційної основи для всієї системи державного управління.

Він нагадав, що ще працюючи в Міністерстві регіонального розвитку, особисто стикався з проблемою якості статистичних даних.

«Дані, які не використовуються, деградують. У них накопичуються помилки, особливо це стосується фінансової інформації. Якщо статистика не працює для ухвалення рішень, вона дуже швидко втрачає свою цінність».

За словами експерта, сьогодні найбільший виклик – достовірність демографічної статистики.

«Коли готується бюджет, виникає дуже просте питання: на скільки людей його розраховувати? Громади говорять, що у них проживає значно більше людей, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Держстат відповідає: ці дані не верифіковані. І в цьому є певна логіка. Потрібно знайти механізм, який дозволить збалансувати ці дані».

На його думку, ця проблема безпосередньо пов'язана із чинною моделлю зарахування податку на доходи фізичних осіб.

«Якби ПДФО зараховувався за місцем проживання людини, а не за місцем роботи, громади були б набагато більше зацікавлені в актуальності демографічних даних. Коли людина платить податки там, де живе, і там же голосує, виникає природний взаємозв'язок між статистикою, фінансами та відповідальністю місцевої влади».

Водночас Юрій Ганущак наголосив, що значення місцевої статистики виходить далеко за межі фінансової політики.

«Ми не можемо завершити реформу деконцентрації виконавчої влади, тому що не маємо необхідної статистики. Ми не можемо оцінити ефективність районного рівня, не можемо визначити спроможність територіальних органів виконавчої влади, не можемо якісно формувати політику регіонального розвитку. Для всього цього потрібні статистичні дані».

Підсумовуючи виступ, експерт підтримав продовження роботи над створенням системи місцевої статистики.

 

Тетяна Арсенюк: громади і Держстат досі живуть із різними цифрами

 

 

Заступниця виконавчого директора Всеукраїнської асоціації об'єднаних територіальних громад Тетяна Арсенюк підтримала тезу про те, що статистика є основою не лише стратегічного, а й бюджетного планування.

«Ми сьогодні формуємо бюджетні декларації, прогнози місцевих бюджетів, плануємо розвиток громад на кілька років уперед. Але без верифікованих статистичних даних усе це робити надзвичайно складно».

Вона нагадала, що проблема існує вже багато років.

«Ще коли ми працювали над інфраструктурною субвенцією, чисельність населення безпосередньо впливала на розподіл коштів. Уже тоді громади зверталися і говорили, що їхні власні дані відрізняються від статистичних. На жаль, сьогодні ситуація практично не змінилася».

За словами Тетяни Арсенюк, громади й надалі змушені працювати з різними наборами даних.

«У громад свої цифри, у Держстату – свої. Саме тому дуже важливо знайти компроміс, щоб ці дані були максимально наближені одне до одного».

Окремо вона звернула увагу на необхідність враховувати гендерні та вікові показники.

«Громади повинні розуміти, скільки у них дітей, людей різного віку, чоловіків і жінок. Без цього дуже важко прогнозувати потреби у сфері освіти, соціального захисту чи медицини».

Представниця асоціації підтримала створення єдиної цифрової системи, за умови що громади зможуть не лише передавати інформацію, а й перевіряти її та ініціювати виправлення помилок.

«Органи місцевого самоврядування мають бути не лише постачальниками інформації, а й повноцінними користувачами даних. Якщо громада бачить неточність, вона повинна мати можливість довести свою позицію».

 

Марина Теплова: громадам потрібні не лише правила, а й фахівці

 

 

Експертка-координаторка автоматизованої системи муніципальної статистики Асоціації міст України Марина Теплова звернула увагу на результати консультації, які засвідчили серйозний кадровий дефіцит.

«83% опитаних громад зазначили, що не мають фахівців із відповідною освітою та експертизою. Це означає, що одночасно зі створенням системи потрібно інвестувати у навчання людей. Ми можемо створити єдину цифрову екосистему, але якщо люди не знатимуть, як правильно збирати та верифікувати дані, виникатимуть постійні питання щодо їхньої достовірності».

Марина Теплова також наголосила на ще одному виклику – технічній спроможності невеликих громад.

«Понад 72% громад України – це сільські та селищні громади. Не всі вони мають достатню технічну базу чи необхідну кількість працівників. Тому міжнародні партнери можуть відіграти важливу роль у посиленні їхньої спроможності».

Водночас вона підтримала ідею максимальної інтеграції вже існуючих реєстрів.

«У громад уже є багато даних. Якщо створювати нову систему, вона має бути сумісною з чинними реєстрами. Інакше ми просто змусимо громади десять разів вводити одну й ту саму інформацію».

Представниця Асоціації міст України також наголосила, що громади повинні отримувати від нової системи практичну користь.

 

Олександр Цимбал: місцева статистика потребує не лише даних, а й нової методології

 

 

Представник Програми «U-LEAD з Європою» Олександр Цимбал звернув увагу, що створення системи місцевої статистики – це значно складніше завдання, ніж просто об'єднати наявні бази даних.

За його словами, перш ніж ухвалювати організаційні чи законодавчі рішення, необхідно чітко визначити, яку саме інформацію потребують громади.

«Потрібно чітко визначити, яка інформація дійсно необхідна територіальним громадам. Вона не може бути "на всі випадки життя". Має бути уніфікований перелік показників: спочатку тих, що потрібні для щоденного управління, а вже потім – для стратегічного аналізу».

Експерт наголосив, що не будь-які дані можна називати статистикою.

«Статистична інформація збирається за чітко визначеними правилами і методологією. Це не просто набір цифр. Якщо є можливість порахувати всіх без винятку, статистика взагалі не потрібна. Вона необхідна саме тоді, коли повний облік неможливий, і тоді застосовуються спеціальні статистичні методи».

Саме тому, за словами Олександра Цимбала, не варто очікувати, що Державна служба статистики зможе формувати повний набір показників для кожної громади.

«Наприклад, обстеження робочої сили проводиться вибірковим методом. Якщо в Україні понад півтори тисячі громад, то зробити вибірку, репрезентативну для кожної з них, практично неможливо. Для цього довелося б щокварталу опитувати понад півтора мільйона людей. Це нереалістично».

Чотири кроки до створення системи місцевої статистики

На думку експерта, розвиток муніципальної статистики має відбуватися поетапно.

Перший крок – визначити перелік показників, які дійсно необхідні громадам.

Другий – провести аудит уже наявної інформації та зрозуміти, які дані вже збираються державою і можуть бути використані.

Третій – максимально використовувати адміністративні реєстри.

І четвертий – визначити, які саме дані органи місцевого самоврядування повинні збирати самостійно.

Олександр Цимбал також наголосив, що інтеграція інформації має здійснюватися централізовано.

Як приклад він навів досвід Литви, де функціонує так зване «озеро даних» – централізована система, до якої надходить інформація з різних державних реєстрів. Уже після цього дані анонімізуються, інтегруються та стають доступними користувачам.

«Україна цілком здатна створити таку систему. Але це дуже масштабна законодавча, організаційна і технологічна робота, яка потребує участі Держстату, Мінцифри та інших центральних органів влади».

 

Олександр Риженко: не потрібно створювати нові інституції там, де можна посилити існуючі

 

 

Експерт Програми EGAP Олександр Риженко запропонував максимально прагматичний підхід до розвитку місцевої статистики.

Він звернув увагу, що під час консультації понад 80% представників громад підтримали створення єдиної інформаційної системи. Однак, на його думку, це не обов'язково означає необхідність створення абсолютно нової цифрової платформи.

«У рамках Програми EGAP уже впроваджено сучасну систему статистичного виробництва SIGMA, яка замінює чинні інформаційні системи Держстату. Саме вона потенційно може використовуватися і для розвитку місцевої статистики».

Водночас експерт застеріг від створення нових органів влади без реальної потреби.

«Будь-яка нова інформаційна система чи нова державна установа – це не лише витрати на створення, а й постійні витрати на адміністрування, персонал і технічну підтримку. Тому варто максимально використовувати вже існуючі інституції».

За словами Олександра Риженка, міжнародний досвід також не підтверджує необхідності створення окремих органів місцевої статистики.

«Ми аналізували досвід країн Європейського Союзу і не знайшли прикладів існування окремої установи чи окремої інформаційної системи виключно для місцевої статистики. Натомість логічніше посилювати спроможність уже існуючих статистичних служб».

Він також висловився щодо законодавчого оформлення майбутньої системи.

«Не настільки важливо, чи буде окремий закон про місцеву статистику. Значно важливіше визначити саму термінологію, функції, повноваження і порядок доступу до адміністративних даних. Це можна зробити і через зміни до Закону "Про офіційну статистику"».

 

Іван Слободяник: без достовірної демографії неможливо говорити про справедливий розподіл ресурсів

 

 

Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник наголосив, що місцева статистика безпосередньо впливає на фінансову спроможність громад.

«Ми багато років говоримо про те, що громади повинні мати достовірну статистику. Насамперед це стосується чисельності населення. Адже саме на цих показниках будуються міжбюджетні відносини, розраховуються трансферти і визначається спроможність громад.»

За його словами, сьогодні особливо гостро постає демографічне питання.

«Ми досі використовуємо статистичні дані, які вже не відповідають реальній ситуації. Без розуміння фактичної демографії дуже складно планувати будь-які реформи – від освіти до бюджетної політики».

 

Яніна Казюк: потрібно спочатку інвентаризувати всі наявні реєстри

 

 

Експертка з питань місцевого самоврядування та публічних фінансів Яніна Казюк звернула увагу, що Україна вже має значний масив інформаційних ресурсів. На її думку, перш ніж створювати нові механізми збору даних, потрібно провести інвентаризацію всіх державних реєстрів.

«Великий обсяг роботи можна зняти з органів місцевого самоврядування, якщо максимально використовувати інформацію, яка вже є у державних інформаційних системах».

Водночас експертка наголосила, що ключовим показником залишається чисельність населення.

«Саме демографічні дані є основою для фінансового аналізу, міжбюджетних трансфертів, оцінки фінансової спроможності громад і бюджетної політики загалом».

На її переконання, майбутня система має поєднати два підходи: максимально використовувати вже наявні державні реєстри та визначити обмежений перелік показників, які органи місцевого самоврядування повинні збирати самостійно.

 

Олена Шуляк: головне – створити працюючу законодавчу рамку

Підбиваючи підсумки круглого столу, Олена Шуляк зазначила, що під час дискусії учасникам вдалося окреслити основні напрями подальшої роботи. За її словами, принциповим є не те, чи з'явиться окремий закон про місцеву статистику, чи відповідні норми будуть інтегровані до чинного законодавства.

«Для нас головне – щоб була створена працююча законодавча рамка. Саме вона має визначити повноваження, відповідальність, механізми взаємодії та використання статистичних даних».

Так само, за словами голови Комітету, подальшого обговорення потребує модель цифрової інфраструктури.

«Нам потрібно спільно визначити, чи створюємо окрему систему, чи використовуємо вже існуючі інформаційні ресурси та як забезпечити їхню взаємодію. Це ті питання, які ми маємо вирішити разом із Держстатом, Мінрозвитку та іншими учасниками процесу».

Олена Шуляк запевнила, що парламентський комітет продовжить роботу над цією темою.

«Комітет точно вже не випустить це питання зі своїх рук. Ми будемо координувати подальшу роботу, щоб результатом стали не нові дискусії, а конкретні рішення, необхідні для розвитку муніципальної статистики в Україні».

Тож місцева статистика вже перестала бути вузькопрофесійною темою. Вона розглядається як один із ключових елементів ефективного врядування, стратегічного планування та повоєнного відновлення громад. Саме тому наступним кроком має стати узгодження законодавчих, організаційних та цифрових рішень, які дозволять сформувати сучасну систему муніципальної статистики в Україні.