Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді

У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього літа в громаді, пишаючись, кажуть, що всі заклади освіти забезпечені укриттями.

Десь – модульні укриття, десь – нові, десь – відремонтовані. Але так було не завжди.

Авторка: Марія Булейко (Марковська)


«Ми стали партнерами DECIDE у 21-му році. Тоді у нас були зовсім інші проєкти, співпраці та плани. Проте, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, зрозуміли, що без укриттів – ніяк, і це має бути нашим пріоритетом. На той час вони були в поганому стані, а в деяких закладах узагалі не було. Водночас дітей треба було виводити на навчання. Перед громадою постав величезний виклик, адже це дуже великі кошти, ще й під час війни. Ми почали облаштовувати укриття самотужки, виділяючи кошти, які можемо», – розповідає Валентина Харламбова, начальниця відділу освіти, молоді та спорту Визирської громади.

З часом узяли участь у доборі громад від ініціативи «DECIDE: Відбудова» на співфінансування одного зі шкільних укриттів. Обрали опорний заклад освіти «Першотравневий ліцей Визирської сільської ради», у якому навчається 650 учнів.

У цьому тексті читайте про те, яким було шкільне укриття, як громаді вдалося облаштувати укриття разом з DECIDE та чим учні вирішили його доповнити, взявши участь у мінігранті.

 

 

Чому обрали цю школу та яким було укриття

 

«Цю школу ми вважаємо однією з найперспективніших, тому не вагалися, яку обрати для участі в ініціативі DECIDE. А ще вона найбільша в громаді. Ми вже давно закріпили за цією школою рівень опорного закладу освіти. А тепер з обласною військовою адміністрацією подали її на створення академічного профільного ліцею в майбутньому», – розповідає Валентина Харламбова.

Укриття в Першотравневому ліцеї визнане протирадіаційним і має відповідний номер. Приміщення до ремонту в громаді описують так: без викладеної підлоги – лише насип і вода під ногами, не потиньковані стіни, сирість, грибок.

 

 

У громаді згадують, як на початку повномасштабного вторгнення своїми силами прибрали укриття, згодом виділили кошти – і зробили невеличкий ремонт. Облаштували половину укриття – навчатися офлайн почала початкова школа.

«Наша школа складається із двох частин: старіша й добудова. Ми вирішили працювати саме з добудовою, площею 1000 квадратних метрів. Там не було ані освітлення, ані каналізації, ані туалетів. Страшне приміщення, у якому проживали жабки. Бо сильна волога та прохолода», – розповідає Тетяна Казак, директорка Першотравневого ліцею.

 

 

Роботи було дуже багато: осушити, провести опалення, вентиляцію, світло, обробити стіни та поставити спеціальні вікна для виведення потужного генератора.

«Намітили одне, воно потягнуло інше, далі – знову коригування. Усе це під час неймовірного збільшення цін і унеможливленої логістики», – коментує Валентина Харламбова.

До того ж школа розташована в низовині, і коли під час ремонту почалися сильні дощі, хвилювалися, щоби укриття просто не затопило. Кажуть, що завдяки депутатському корпусу вдалося швидко виділити додаткові кошти та зробити якісне водовідведення.

«Нас нічого не зупиняло. Ми дуже хотіли навчатися офлайн, особливо початкова школа. Онлайн-навчання – це безліч незручностей для батьків і вчителів. Дітки не могли самотужки під’єднатися в Zoom, потрібно було, щоб із ними постійно були батьки. Тому для нас укриття було дуже бажаним», – зізнається директорка школи.

Водночас зустрілися в школі з нерозумінням деяких батьків. Мовляв, чому так довго ремонтують укриття.

«Часом батьки просто не розуміли, що такий об’єкт потребує великої роботи. Ми ремонтували укриття рік і два місяці. Але й починали майже з нуля. Батьки казали: «Ой, пофарбуйте стіни, як роблять інші люди, щоб діти нарешті пішли в школу». Але ж там була сирість. Ми з будівельниками не могли витримати там і 15 хвилин – просто не було чим дихати. Також були виклики, повʼязані з війною, адже декого із наших будівельників мобілізували, доводилося в процесі шукати інших фахівців», – каже Тетяна Казак.

Загалом із місцевого бюджету виділили 8 мільйонів гривень, 14 мільйонів – з державного. Щоби доремонтувати укриття і наповнити обладнанням, коштів уже не залишилося. Тому на ініціативу DECIDE.Відбудова покладали величезні надії. Зрештою, Проєкт виділив ще півтора мільйона гривень на облаштування укриття.

До слова, начальниця відділу освіти каже, що саме таких шкільних укриттів у дуже поганому стані в Україні – безліч.

«Нещодавно, завдяки співпраці з DECIDE, ми були в місті Буча на екскурсії та для навчання, керівників управлінь. Ми бачили фото, яким укриття в одній зі шкіл було до ремонту, – і це наче наше укриття. Таке саме розташування, планування і стан», – розповідає пані Валентина.

 

Як стало

 

Укриття відремонтували цілком – і в січні 2024 року за парти нарешті сіли всі учні. Тепер в укритті є цифровий хаб, у якому, між іншим, цьогоріч відбувався національний мультипредметний тест. Обладнання, яке закупили в межах співпраці, стало в пригоді. Зокрема, ідеться про інтернет, генератори, комп’ютерну техніку, проєктор з екраном, планшети.

 

 

Загалом є ще 8 великих класів, у яких діти можуть продовжувати навчання, освітній хаб, просторий коридор, роздільні туалети, зокрема, для людей з інвалідністю, вчительська кімната, вентиляційна, яка працює і на прохолоду, і на тепло.

 

 

В укриття було два входи, тепер є і третій. Усе – щоби розділити дітей, аби якомога швидше спускалися в сховище. Адже загалом є 105 працівників школи, 650 дітей, діти з гуртків центру дитячої юнацької школи, який працює на базі закладу освіти.

 

 

Також вдалося закупити ліжка для дітей, які навчаються в дитсадку поруч. Вирішили допомогти дитячому закладу, адже, кажуть, діти й так дуже важко переживають повітряні тривоги. А коли їх будять і ведуть в укриття – ще гірше. А тепер вони можуть одразу спати в укритті.

 

 

Також є кімната для зберігання продуктів, одноразового посуду, місткостей, запасів води.

«В укритті є все необхідне для навчання в будь-яких умовах. Ми використовуємо техніку й під час звичайного навчання, і під час тривог, і після уроків діти можуть там працювати. Якщо чесно, тепер ми не хочемо підійматися в школу після тривоги, бо в сховищі набагато краще, ніж, на жаль, у навчальному закладі. На відміну від укриття, у школі вже дуже багато років не робили ремонт», – говорить Тетяна Казак.

 

 

Про відгуки, плани та грант

 

Найкращим відгуком про укриття і школу загалом у громаді вважають те, що із сусідньої громади в школу ходять понад 120 дітей.

«У них є свій опорний заклад, але діти їздять сюди, і батьки свідомо їх сюди віддають. Звісно, це залежить не тільки від укриття, але й від рівня викладання учителів. І ми ставимо цю планку. Водночас діти та вчителі, які були залучені до національного мультипредметного тесту, захоплювалися, як гарно в укриття. Ці п’ять годин минули швидко, тому що на вулиці була спека, а там – прохолодно, є туалет», – каже Валентина Харламбова.

 

 

Тепер у планах – відремонтувати та облаштувати другу частину укриття. Для цього готують проєктно-кошторисну документацію та пробуватимуть подавати проєкт на грантову підтримку. Туди в майбутньому планують перевести початкову ланку, щоб діти не тільки мали змогу бути в безпеці, а й навчатися. Загалом укриття, разом із другою частиною, матиме 2700 квадратних метрів.

У другій частині укриття трохи кращі умови, ніж ті, з яких починали, ремонтуючи цю частину. Наприклад, уже потиньковані стіни. Тож, кажуть, що ремонт там триватиме менше.

Під час тривоги там зможуть навчатися всі класи. Це, каже директорка, має бути значно зручніше, ніж зараз, адже класи в школі навчаються зі різними програмами. І щоби кожному класу було комфортно, потрібен простір.

«Загалом це рішення ухвалили одноголосно, депутатський корпус підтримав на всіх рівнях. Тому що розуміють, що безпека дітей – понад усе. Ми маємо дати змогу дітям навчатися», – каже Валентина Харламбова.

Окрім усього, DECIDE оголосив мінігрант у розмірі 50 тисяч гривень суто для учнів. Експерти вчили їх писати проєкти. І за результатами голосування обрали один.

 

 

Мета – залучити учнів до наповнення простору в укритті та зробити так, аби вони відчували його своїм. Тепер в укритті Першотравневого ліцею працюють над облаштування спортивної кімнати.

 

 

Також замислюють про придбання газових генераторів та сонячних панелей. Хочуть забезпечити резервне живлення на випадок відключень електроенергії. Та оскільки в школі годують дітей, хочуть потужніші генератори, які б потягнули котел та холодильник.

«Простору для того, аби удосконалювати укриття, – дуже багато. Наприклад, хочемо закупити інтерактивну пересувну панель, щоби було зручно користуватися всім. Хочемо телевізор, аби була змога швиденько заспокоїти менших дітей. Щоби була змога ввімкнути якусь інтерактивну гру, а коли дитина відволіклася, – займатися за Стандартом, як вимагає програма», – розповідає пані Валентина.

Також хочуть закупити сучасні настільні ігри, інтерактивні та розвивальні іграшки тощо, щоби наповнити простір. Водночас уже зараз мріють про те, щоби простір в укритті був просто мультифункціональним, коли закінчиться війна.

«Коли закінчиться війна, усе те, чим ми наповнимо укриття, не буде без діла. Наприклад, у нас є гуртки, як-от ліпка з глини, малювання, ми плануємо спустити їх – там дітям буде комфортно й затишно», – говорить Тетяна Казак.

 

Чому важливо мати сучасне укриття

 

Директорка школи починає з того, що в селі комунікація між дітьми та учнями і вчителями – дуже близька.

«Коли ми просто зустрічаємо дітей у селі, то завжди обіймаємося, спілкуємося. І коли було онлайн-навчання, вони завжди запитували нас: «Ну, коли ми вже вийдемо в школу?». Від цього було так боляче. Адже діти дуже хочуть спілкуватися. І ми, дорослі, маємо зробити для цього все можливе – щоби вони не втратили в соціалізації та знаннях», – зазначає Тетяна Казак.

Директорка говорить, що діти дуже змінилися, коли нарешті вийшли на навчання. Усміхаються, обіймаються, охоче відвідують різноманітні гуртки, беруть участь у конкурсах.

Валентина Харламбова ж вважає, що окрім найголовнішого – безпеки та забезпечення навчання, укриття – це ще і про переконання та виховання.

«На жаль, навіть коли настане мир, росія знову готуватиметься до нападу. І ми маємо бути впевнені, що в будь-який момент зможемо убезпечити наших дітей. Ми маємо довести до автоматизму навички захищати себе для молодшого покоління. Маленькі діти, чуючи тривогу, спокійно, навіть краще, ніж дорослі, збираються і переходять в укриття. І під час цього лунають щирі слова про наших «сусідів». І діти вже знають, що це за сусіди. Тож укриття – це й частина виховання», – переконана Валентина Харламбова.

27.11.2024 - 16:35 | Views: 38
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді

Tags:

DECIDE: VIDBUDOVA education safety

Область:

Одеська область

Громади:

Визирська територіальна громада

Source:

Проєкт DECIDE

Read more:

19 November 2024

Zhovkva Becomes Investment Hotspot with Thriving Business Opportunities

Zhovkva Becomes Investment Hotspot with...

Entrepreneurship and innovation sit at the heart of the development strategy for Zhovkva, a dynamic community in Lviv...

25 October 2024

«Стосунки між громадами треба було узаконити». Як Богородчанська громада співпрацює з сусідами

«Стосунки між громадами треба було узаконити»....

Марія Булейко (Марковська) Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Богородчанської селищної ради, що на...

18 October 2024

У Лановецькій громаді стартував унікальний проєкт підтримки місцевого бізнесу

У Лановецькій громаді стартував унікальний...

У Ланівцях офіційно стартувала програма фінансової підтримки місцевого бізнесу, розроблена в межах Програми USAID...

14 October 2024

У Терешках обладнали сучасне укриття в школі. Що зробили та які враження від нового освітнього простору

У Терешках обладнали сучасне укриття в школі....

Авторка: Марія Булейко (Марковська) У Терешківській громаді, що на Полтавщині, – три заклади загальної середньої...