Авторка: Марія Булейко (Марковська)
Під час нашої розмови повітряна тривога в Полтаві лунає двічі. Так, говорять, тут постійно.
Учні та учениці ліцею № 33 спускаються в новеньке укриття, яке нещодавно відремонтували та обладнали за кошти місцевого бюджету та Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Загалом, ситуація зі шкільними укриття в громаді – непогана.
«Понад сто шкільних укриттів громади взяті на облік. Здебільшого заклади освіти проводить навчання в змішаному та очному форматах. А ті, які не мають можливості облаштувати укриття, підписують договори про оренду укриття з іншими установами поблизу. Звісно, на початку повномасштабного вторгнення ситуація була значно гіршою: укриттів було менше, а ті, які були, – у гіршому стані. За цей час практично у всіх закладах освіти провели ремонти. І зараз у більшості закладів укриття – у хорошому стані. Ми дбаємо про безпеку дітей і щоб їм у цих укриттях було комфортно», – говорить Сергій Габрусь, головний спеціаліст Департаменту освіти Полтавської міської ради.
Нині й у ліцеї № 33 є абсолютно всі умови для перебування: від опалення, освітлення та водопостачання до сучасних столів, ліжок, планшетів і спортивного інвентарю (і це далеко не все). Але так було не завжди. На початку повномасштабного вторгнення росії це укриття було своєрідним складським приміщенням.
У цьому тексті читайте, як та чому все змінилося, як укриття виглядає зараз, що про це говорять учні та як їм вдалося зробити свій вклад в облаштування укриття.
Як усе починалося
На території школи є кілька укриттів, зокрема, те, що має статус протирадіаційного. На початку повномасштабного вторгнення там вирішили навести лад самотужки: знесли старі меблі, відремонтувати туалети, побілили стіни, виклали лінолеум, батьки принесли обігрівачі. Робили все, щоб діти мали змогу навчатися, а жителі мікрорайону – спускатися за потреби.
Це укриття використовували впродовж року. Навчалися в змішаному форматі, адже в школі – 1030 учнів і учениць, а укриття – усього 280 квадратних метрів.
У 2023 році в Полтаві дізналися про «DECIDE. Відбудова. Ініціатива з відновлення шкіл» – не гаючи часу, подали заявку на отримання грантових коштів.
«Ми подавали декілька проєктів, три ліцеї. Але відібрати треба було один, який найкраще б відповідав усім умовам і вимогам. Приміщення в 33 ліцеї ідеально підходило за характеристиками. А головне – у ньому навчається багато дітей, у них справді є потреба в укритті, тому що навчання можливе лише у дві зміни», – пояснює Роман Черкун, виконувач обов’язків директора комунальної організації «Інститут розвитку міста Полтава» Полтавської міської ради.
Ремонт вирішили робити в іншому укритті – розміром 315 квадратних метрів – саме воно відповідало всім вимогам.
Укриття до ремонту
«Це укриття ми ніколи не використовували. Опалення не було, там було холодно, волого й багато зайвих речей, які зносили туди ще з 1985 року. Туалети були, але ніколи не експлуатувалися», – розповідає Наталія Кікоть, директорка ліцею.
Так, на ремонт і облаштування укриття DECIDE виділив 2 мільйони 263 тисячі гривень, а місто – понад 6 мільйонів 20 тисяч гривень. Представники Департаменту освіти та Інституту міста говорять, що з виділенням такої суми взагалі не було проблем. Адже освіта для громади – пріоритет.
Яким стало укриття та яка ситуація в громаді
«Памʼятаю, у жовтні, під час канікул, мені повідомили, що укриття ремонтуватимуть. Звісно, ми чекали на це і просили про капітальний ремонт приміщення в міста, але тоді ще не розуміли, який це буде масштаб. Тому що те, що, зрештою, зробили – це величезний обсяг робіт», – ділиться Наталія Кікоть.
Насамперед з укриття винесли все зайве. Провели капітальний ремонт: вирівняли стелю, підлогу, відремонтували стіни, замінили двері, заклали вікна, провели опалення, електрику, встановили вентиляцію і провели інтернет.
«Вентиляція була особливо важливою, бо коли там перебуває понад 200 людей – дуже складно дихати, особливо під час спеки надворі. Також відремонтували туалети із дотриманням принципу інклюзивності. А ще встановили пандус, якщо людині з інвалідністю треба буде спуститися в укриття. Водночас для дітей, які мають проблеми із зором, встановили тактильні індикатори пішохідних зон», – розповідає директорка ліцею.
Укриття після ремонту
Також є аварійне освітлення: генератор, інвертор і чотири акумулятори на випадок відімкнення світла, що автоматично перемикаються, і світло подається безперебійно. А ще є стрічки, які вказують у бік евакуаційних входів і виходів, LED-лампи, спотові лампи, які повертаються в потрібному напрямку, ліхтарі.
Окрім усього є, два проєктори, два екрани, 21 ноутбук, 30 планшетів, 3D-принтер, кольоровий принтер, книги, ігри, триярусні ліжка, постільна білизна, матраци, подушки, медична шафа, кулери з водою, фліпчарти, столи, які регулюються.
Учні й учениці в укритті після ремонту
Приміщення – суцільне, із зонуванням – для цього встановлені перегородки у вигляді шаф. За пропозицією та оформленням DECIDE назва простору в укритті – «Освітній хаб». У школі говорять, це виправдано – простір став більше, ніж укриттям.
«Розумієте, в укритті створені всі умови, щоб можна було не тільки навчатися і мати відповідний результат, а й щоб навчання та умови перебування приносили задоволення», – переконує Наталія Кікоть.
Учні й учениці в укритті після ремонту
У громаді говорять, загалом обійшлося без викликів під час ремонту, однак було нелегко.
«Це колосальна робота, яка потребувала постійного включення і роботи в тандемі. Інститут розвитку міста координував проєкт – займався звітністю, представники щотижня виїжджали на об’єкти й оновлювали інформацію. Адміністрація школи та підрядник виконували свою роботу, а ще співпрацювали з Управлінням капітального будівництва як замовником.
Укриття після ремонту
Наразі, з огляду на масштаби обох укриттів, перші-шості та одинадцяті класи навчаються постійно офлайн. Інші класи працюють у змішаному форматі – тиждень через тиждень. Директорка також додає, що коштом місцевого бюджету зараз будують третє і четверте укриття на території школи, щоби всі учні з вересня навчалися офлайн.
Учні й учениці в укритті під час уроку
Які відгуки та що запропонували учні в межах мінігранту
«Попри страх і повітряні тривоги, я помічаю, що діти відчувають себе спокійно й у безпеці в укритті. Вони знають, чим там зайнятися, ми не відриваємося від освітнього процесу і продовжуємо уроки. Що найцікавіше і як би це абсурдно не звучало, навіть коли немає тривог, учні й учениці просяться в укриття», – розповідає Павло Нерко, вчитель інформатики та робототехніки.
Павло також розказує, що в програмі з робототехніки він часто показує 3D-моделювання і друк на 3D-принтері, тому обладнання дуже допомагає. А ще для моделювання в пригоді стають планшети.
«Учнівству дуже подобається, що уроки відбуваються більш інтерактивно. І хоч в укритті немає природного освітлення, штучне освітлення додає більше уваги і сконцентрованості на процесі. Тому наш освітній хаб не тільки захищає, а й надихає. Це дуже крутий проєкт, який багато в чому допоміг. Маємо надію, що коли закінчиться війна, це буде просто додатковий класний простір», – говорить Павло Нерко.
Учні й учениці – в укритті
Директорка ліцею додає, що простір в укритті й зараз використовують не лише під час повітряної тривоги. Там започаткували проведення тематичних зустрічей, наприклад, з паралімпійцями, громадськими організаціями чи представниками бібліотеки.
«В новому укритті стало набагато комфортніше і зручніше навчатися, у нас з’явилося більше простору, необхідне сучасне обладнання для уроків. Тобто тепер освітній процес відбувається максимально зручно, у безпеці й комфорті», – говорить Аліса Алєксєєва, учениця 8 класу.
Учні й учениці в укритті після ремонту
Михайло Свирський, учень 6 класу, додає:
«Ми дуже задоволені, що в нас є такий хаб, – не тільки для навчання, а і для відпочинку. Тепер є можливість проводити уроки, не втрачаючи знання через повітряні тривоги. Тут є все необхідне для навчання. Але найбільше нам подобається те, що зону для перерв ми зробили самі».
Ідеться про те, що DECIDE, окрім усього, оголосив надання мінігранту в розмірі 50 тисяч гривень. Спочатку експерти вчили учнів писати проєкти, а потім відбувалося справжнє голосування серед учнівства. Мета – залучити учнів до наповнення простору в укритті та зробити так, аби вони відчували його своїм.
Під час голосування
«Навчання було дуже корисним для нас. Ми отримали важливі уміння, як-от визначити мету й цілі, які стануть у пригоді як для написання шкільних проєктів, так і в дорослому житті», – впевнена Аліса.
Під час навчання
Серед пропозицій учнів і учениць – музичний куточок, простір для відпочинку та Crazy Room – простір для перерв зі спортивним та ігровим приладдям.
«Робота над проєктами захопила всіх учасників. Голосування відбувалося демократично. І я, як голова рахувальної комісії, можу впевнено сказати, що все було прозоро та справедливо. Учасники й учасниці мали рівне право голосу, а підрахунок результатів відбувався чесно», – говорить Альона Засенко, учениця 10 класу.
Під час презентації проєктів
Зрештою, перемогу здобув проєкт Crazy Room.
«Спочатку ми не могли обрати, що хочемо, але проаналізували й зупинилися на просторі, у якому можна відпочити та відволіктися від війни», – додає Михайло.
Так, у просторі в укритті зʼявилися боксерська груша, настільний футбол та м’ячі, на яких можна посидіти або пострибати.
«Що найцікавіше, виграв проєкт, який створювали в той час п’ятикласники, наймолодші. Тому що вони настільки якісно провели агітацію, приходили в кожен клас і розповідали про свою ідею, що навіть старшокласникам найбільше сподобався саме їхній проєкт», – додає директорка ліцею.
Учні й учениці наголошують, що важливо, що до їхньої думки дослухалися та дали їм право вибору.
«Діти обрали те, що цікаво саме дітям. Ми точно краще знаємо, чого хочемо, ніж дорослі», – доповнює Михайло.
Чому на сьогодні важливо мати сучасні укриття
«Кожна людина заслуговує на те, щоби почуватися в безпеці. Тому мати сучасні укриття – це дуже важливо», – переконана Аліса.
Павло Нерко говорить, що дітям і вчителям складно витримувати такі умови – вічна біганина під час тривог, стресові умови для викладання і сприйняття інформації, погані особисті та загальні новини.
«Сучасні ж укриття, окрім безпеки, мають занурювати дітей в інші умови, відірвані від реальності. Круто, що нові освітні простори в укритті є місцями для розширення можливостей», – говорить Павло Нерко.
Укриття після ремонту
Директорка вважає, що турбуватися про ментальне здоров’я дітей і вчителів під час війни – це одне із завдань адміністрації шкіл та громад.
«Інколи, коли тривога довго, й, наприклад, учнівство проводить цілий день в укритті, вони трішечки навіть забувають про те, чому вони тут. Бо відчувають себе в безпеці. Також важливо, що в безпеці дітей впевнені їхні батьки. Навіть коли ми переводили школу на дистанційне навчання через постійні загрози замінувань, батьки казали: «А може, краще б вони були в школі? Там вони точно перебувають в укритті». Звісно, важливо й те, що освітній процес продовжується. Тому що за період ковіду й повномасштабного вторгнення, ми маємо великі освітні втрати», – завершує Наталія Кікоть.
