Громади Волині обговорили впровадження «Профільної» — реформи старшої школи

У регіонах тривають громадські обговорення цілей реформи старшої школи. 11 жовтня в Луцьку відбулася зустріч із представниками громад й ОВА. Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Волинської ОВА. 


МОН ініціювало низку регіональних візитів для узгодження першочергових кроків упровадження реформи старшої школи та досягнення консенсусу щодо змін. Зокрема, для врахування особливостей різних регіонів та громад під час створення мережі майбутніх академічних ліцеїв.

До обговорення реформи старшої школи й особливостей її впровадження у Волинській області долучилися представники МОН, ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освіти ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, ректори закладів вищої освіти.

Серед основних питань, які учасники розглянули на заході: передумови впровадження реформи старшої школи; суть нововведень і змін; моделювання мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти у Волинській області; моделі фінансування та управління такою мережею.

Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, розповів про цілі реформи. За його словами, основна мета нововведень — створення освітнього середовища, де кожна дитина, обравши індивідуальний вектор навчання, зможе розвивати свій потенціал.

Реформа старшої школи, яка розпочнеться 2027 року, дасть змогу підвищити якість освіти й запропонувати учнівству більше можливостей, незалежно від місця проживання. Після 9 класу випускники зможуть навчатися: у ліцеях (академічне спрямування), професійних коледжах або закладах фахової передвищої освіти (професійне спрямування).

«”Обирати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати”. У цьому гаслі реформи старшої школи закладено суть змін. Нині більш ніж половина випускників 9 класу інерційно продовжують учитися у своїх школах у 10 класах. Попри те, що саме їхні школи можуть не пропонувати той профіль навчання, який найбільше до душі саме цьому учневі. Наша мета — виправити це й надати учнівству ширший вибір профілів навчання. Зокрема, забезпечити можливості вчитися на технічних профілях, повʼязаних з інженерією, технологіями, фізикою тощо», — сказав Андрій Сташків.

В академічних ліцеях учні зможуть обрати профіль навчання в межах кластерів: STEM, мовно-літературний, соціально-гуманітарний, щоб вивчати предмети й курси поглиблено. Також зможуть додатково вивчати предмети та інтегровані курси поза профілем, які відповідають їхнім зацікавленням. Це дасть змогу учнівству розвиватися різносторонньо та створити індивідуальний освітній шлях.

Студенти закладів професійного спрямування обиратимуть дисципліни, наближені до обраної професії чи спеціальності.

Більше про реформу можна прочитати profilna.mon.gov.ua.

Законопроєкт, який Міністерство освіти і науки України оприлюднило для громадського обговорення, дасть можливість упровадити реформу старшої школи.

Зокрема, він передбачає створення мережі відокремлених академічних ліцеїв від початкових шкіл (1–4 класи) і гімназій (1–9 класи). Для організації профільного навчання на кожній паралелі повинно бути щонайменше 4 класи (100 учнів). Що більша кількість учнів на паралелі, то більше груп можна створити, і, відповідно, запропонувати учнівству ширший вибір дисциплін.

У кожній області буде створено кілька десятків академічних ліцеїв. Громади зможуть створювати їх на умовах співробітництва для того, щоб забезпечити освітою учнів з різних населених пунктів. Для учнів, які будуть жити на відстані від ліцеїв, місцеві органи самоврядування організують доїзд на шкільних автобусах або ж проживання в пансіонах. Уряд уже розпочав забезпечувати громади автобусами. У 2023 і 2024 роках з державного бюджету виділено по 1 мільярду гривень на закупівлю автобусів.

Для громад, у яких з обʼєктивних причин (рельєф, густота населення) буде неможливо створити відокремлені ліцеї, Кабінет Міністрів України передбачить винятки. Адже відстань між закладами освіти та умови діставання до них мають бути посильними для старшокласників.

Тарас Шкітер, заступник голови Волинської ОВА, зазначив:

«Реформа старшої школи — це складний, але важливий процес. Від нашої роботи як органу виконавчої влади, а також від керівників громад залежить майбутнє освіти у Волинській області. Це наша місія, і ми маємо пам'ятати про це навіть у ці непрості часи, прагнучи досягти максимальних результатів. Волинь повинна стати прикладом для інших регіонів.

Мета реформи старшої школи — зробити навчання індивідуальним, забезпечити свободу вибору для кожного учня й учениці. Учні зможуть обирати напрям навчання, курси та предмети, а школи мають проводити якісну профорієнтаційну роботу і реагувати на запити учнів щодо різних курсів. Для цього необхідно змінювати зміст освіти та підходи до організації освітнього процесу».

У Волинській області 54 громади. Розрахункова кількість учнів в 10–12 класах у 2029–2030 навчальному році в області буде становити приблизно 45 тис. осіб. Місткість усіх проєктних закладів профільної освіти становить понад 91 тис. місць, з яких: в академічних ліцеях — 67 тис. (73 %), у професійних — 24 тис. (27 %).

«Реформа старшої школи — це відповідь на запит суспільства», — наголосила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU.

За її словами, Проєкт DECIDE на сьогодні надає експертну підтримку уряду в упровадженні реформи профільної середньої освіти.

«Волинська область є 9-м регіоном, де ми організовуємо громадське обговорення. Уже 550 громад висловили думку щодо мережі академічних ліцеїв та стратегії реформи. Ми раді, що завдяки уряду Швейцарії, можемо забезпечити платформу для обговорення подальших кроків упровадження цих важливих змін. 

Думка, висловлена громадами, буде відображена у Стратегії реформи. Під час війни дуже важливо тримати зв’язок із суспільством щодо впровадження всіх важливих змін, тому на запит уряду ми провели дослідження громадської думки. Цифри свідчать про готовність до змін і бажання створювати нові освітні можливості для учнів», — розповіла Валентина Полторак.

Зокрема, у Волинській області зафіксували високий рівень підтримки реформи старшої школи серед управлінців — понад 80%, що є одним із найвищих показників у країні. Позитивно до реформи ставляться також 85% керівників закладів загальної середньої освіти і 84% педагогів. А можливість обирати предмети підтримують 76% керівників управлінь освіти, 67% керівників шкіл і 63% вчителів.

Успіх реформи залежатиме від реалізації на місцях, тому потрібен налагоджений діалог із громадами й пошук оптимальних рішень. Саме з цією метою МОН у партнерстві з Проєктом DECIDE проводить такі зустрічі. Наступну зустріч заплановано в Кропивницькому.

Більше про реформу профільної середньої освіти - у секторальній рубриці порталу "Децентралізація".

15.10.2024 - 09:55 | Views: 563
Громади Волині обговорили впровадження «Профільної» — реформи старшої школи

Attached images:

Tags:

high school education DECIDE: High School

Область:

Волинська область

Source:

Міністерство освіти і науки України

Read more:

20 December 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 December 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 December 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 December 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...