Авторки: Тетяна Лукеря, Олександра Койдель – Центр демократичної стійкості (Київська школа економіки)

---

Частина досліджень і практик громадської участі тривалий час концентрувалася на розробленні нових інструментів залучення (Fung, 2015; Fung & Wright, 2003; McGee et al., 2003). Такий підхід передбачав, що створення каналів участі сприятимуть користуванню ними. Однак цього недостатньо: участь потребує не лише можливостей, а й зрозумілих пояснень – як працюють інституції, які повноваження має місцева рада, як ухвалюються рішення, що саме залежить від голосу мешканців, чесне пояснення обмежень та обов’язковий зворотний зв’язок (Nabatchi & Leighninger, 2015; Tyler, 2006).

Після початку повномасштабного вторгнення це особливо помітно в українських громадах. Участь людей дедалі частіше проявляється у спільних діях на користь громади, взаємодопомозі та локальних ініціативах – там, де правила зрозумілі, а результати відчутні. У таких умовах стає очевидним: щоб участь працювала, недостатньо розширювати перелік механізмів – потрібні комунікація, пояснення та розуміння того, що і як можна змінити на місцевому рівні.

Комунікація навколо участі мешканців в бюджетних процесах Здолбунівської міської громади Рівненської області є одним із таких прикладів. Тут фокус не лише на запровадження інструментів учасницької демократії, а й на роз’яснення, підтримку та взаємодію з мешканцями – тобто на створення умов, у яких інструменти участі доповнюються розумінням, як ними скористатися, і довірою до процесу.

 

Інструменти участі у Здолбунівській громаді

У 2024 році Здолбунівська громада оновила Статут і запровадила низку положень, що значно розширили інструментарій участі. Замість шести попередніх форм тепер передбачено дванадцять, серед яких – місцеві ініціативи, громадські слухання, публічні консультації, електронні петиції та інші механізми. Ці інструменти створюють офіційну рамку, у межах якої мешканці можуть впливати на рішення влади.

Проте як зазначають представники органу місцевого самоврядування, комунікація та пояснення є ключовими, бо без розуміння інструментів люди не залучаються до ініціатив. Наприклад, участь мешканців у бюджетних процесах – один із найскладніших форматів взаємодії між громадою та владою. Бюджет вимагає не лише інструментів, а й знань, часу, доступу до інформації та розуміння повноважень місцевої влади. Здолбунівська громада демонструє важливий приклад: бюджет стає зрозумілішим тоді, коли влада не просто відкриває цифри, а пояснює їх «людською мовою», знижує складність теми та створює простір для діалогу.

 

День Бюджету: коли фінанси стають зрозумілими

Один із здолбунівських форматів – це День Бюджету, проведений у 2024 році, під час якого мешканці могли безпосередньо висловити пропозиції до бюджету громади. Формати були різними: від зустрічей просто неба до електронних форм, що дозволило залучити максимально різні групи населення. Під час цих заходів люди мали можливість не просто висловити свої ідеї, а й дізнатися, чому саме бюджет виглядає так, як він виглядає, які статті є обов’язковими, а які – змінними. Саме це перетворювало участь із формальності на діалог.

 

 

Ця практика має глибоке коріння – у Здолбунові вже понад десять років збирають бюджетні пропозиції від мешканців. Спочатку це була ініціатива громадських організацій, а згодом стала частиною адміністративної культури громади.

«В нас тут сильна громадська позиція в громаді була і силами громадських організацій з 2016 року цей досвід збирання пропозицій від людей до бюджету практикувався. Але як пропозиції від громадськості до міської ради. І коли прийшла вже каденція нинішня, восьмого скликання, тоді це місцева рада взяла в партнерство з громадськими організаціями. І, знову ж таки, кульмінацією получилась інституційність цієї практики. Цього року було прийнято розпорядження голови про порядок збору пропозицій від громадян до місцевого бюджету і про порядок створення візуалізованого, спрощеного варіанту бюджету у вигляді такого посібничка, який називається «Бюджет для громадян»  - радник міського голови Микола Орлов.

 

Здолбунівська громада чудово продемонструвала один із ключових принципів участі: складні речі можуть бути зрозумілими тоді, коли влада пояснює їх доступною мовою. Це дуже чітко описав міський голова громади Владислав Сухляк у нашому дослідженні:

«По бюджету ми стикаємося з тим, що дуже багато людей необізнані, чим має займатися орган місцевого самоврядування… Тому ми вирішили зробити Бюджет громади. Опублікували його, зробили місцеві ініціативи… І ми зробили ігрову форму — представили дерево громади, глід. На кожній гілці — освіта, медицина, соціальна сфера, доходи й видатки. Таким чином людей залучили, щоб вони побачили, який бюджет, на що він витрачається, які наші повноваження. Ми буквально розжували для населення, щоб вони повністю розуміли, що і як говориться про бюджет».

Важливо й інше: цей процес був командним.

«В цьому брали участь апарат міської ради, всі відділи, управління», – додає міський голова.

Громада створила процес зрозумілим і цікавим, забезпечили можливість поставити будь-яке питання і відразу отримати відповідь. Це суттєво знизило бар’єр входу до бюджетної тематики.

«Воно таким чином дійсно дало свій результат, люди почали розуміти, аналізувати, що ми можемо, який бюджет, на що ми можемо претендувати, які першочергові наші запити і все інше. Тому дійсно це має бути такий конект між місцевим органом самоврядування і суспільством, однозначно» - додає міський голова громади.

 

Підхід громади включав:

1) Просту мову та візуалізації

Зокрема, вони створили театралізовану модель бюджету у вигляді «дерева глоду», де кожна гілка символізувала окрему сферу: освіту, медицину, соціальні видатки тощо. Працівники міської ради навіть пошили тематичні костюми, щоб показати, хто за що відповідає – ЖКГ, соціальна сфера, фінанси тощо.

2) Персональне пояснення від фахівців

Під час заходів спеціалісти розповідали:

• які витрати громада не може змінити;
• на що справді можуть впливати пропозиції;
• які повноваження має рада та виконавчий комітет.

3) Запитання-відповіді

Мешканці могли запитувати все – «чому ця стаття така велика?», «чи можна збільшити фінансування?» тощо.

4) Електронні канали для тих, хто не може бути офлайн

Соцмережі, онлайн-опитування, електронні форми – усе це суттєво розширило коло учасників, особливо під час війни.

 

Основні уроки Здолбунівської громади

По-перше, для участі жителів важливими є пояснення. Влада наголошує, що люди часто не знають, які об’єкти вже будуються, що заплановано або що взагалі належить до повноважень громади. Пояснення допомагає уникати конфліктів та хибних очікувань.

По-друге, довіра зростає, коли влада показує процес ухвалення рішень. Навіть коли пропозиції суперечать одна одній, діалог і аргументація дозволяють знаходити компроміс.

По-третє, простота і спрощення підсилює розуміння. Візуальність, приклади, історії дають швидше розуміння складних процесів.

По-четверте, участь створює партнерство. Коли мешканці розуміють, як формується бюджет, вони стають не лише тими, хто просить, а тими, хто співтворить рішення разом з владою.

 

Публікація є частиною дослідження та ґрунтується на результатах глибинних напівструктурованих інтерв’ю, проведених у серпні-вересні 2025 року. Дослідження реалізується Київською школою економіки у партнерстві зі Шведським міжнародним центром місцевої демократії