Авторка: Марія Булейко (Марковська)
Інклюзивно-ресурсний центр у Терешківській громаді створили 2019 року. На той час це був єдиний ІРЦ у колишньому Полтавському районі. Нині тут надають послуги 8000 дітей із пʼяти сусідніх громад.
З однією з них Терешківська громада уклала офіційний договір про співпрацю територіальних громаду сфері освіти. Оформити все документально та юридично правильно допомогли експерти Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
«Фахівці ІРЦ надавали послуги для Решетилівської громади від початку. Але це було не зовсім офіційно. Вони перераховували нам певну суму, однак вона зазвичай не збігалася з тими коштами, які ми витрачали на утримання інклюзивно-ресурсного центру. Ми не мали жодних договорів – і потрібно було розвиватися далі. Тож, коли експерти Проєкту DECIDE запропонували укласти договір про співробітництво, ми не барилися», – розповідає Ігор Погорілий, начальник відділу освіти Терешківської сільської ради.
Мета ініціативи – довести громадам, що вони можуть і мають підсилювати одна одну. Адже часто, особливо під час війни, ТГ не мають ані потрібних фінансів, ані кадрів, аби самостійно реалізовувати проєкти.
Водночас завдяки співпраці територіальних громад можна обмінюватися досвідом, реалізовувати спільні проєкти, надавати послуги іншій громаді та отримувати такі послуги – і загалом впливати на сталий розвиток освіти в регіоні.
У цьому тексті читайте докладніше про те, як та навіщо підписувати договір про співробітництво територіальних громад, у чому цінність такого співробітництва, що з цього вийшло та які в громад плани на майбутнє.
Коли в Терешківській громаді дізналися про конкурсний добір громад від DECIDE, зокрема, з Полтавщини, вирішили взяти участь. Так, голови Терешківської та Решетилівської громад домовилися укласти офіційний договір про співпрацю.
«У нас було багато причин, аби підписати такий договір. Ідеться про раціональне використання бюджетних коштів, розв’язання питань місцевого масштабу, забезпечення професійною підтримкою сімей, які мають дітей з ООП, і педагогів, які з ними працюють, із сусідньої громади», – говорить Ігор Погорілий.
Натомість у Решетилівці розповідають, що кількість дітей з ООП щороку збільшувалася. Треба було щось робити.
«Ми шукали, з ким співпрацювати. До ІРЦ Новосанжарської громади було не дуже зручно добиратися. Також ми розглядали співпрацю з Полтавою, але у великому місті й так значне навантаження. А з Терешками ми були знайомі давно. Спочатку не укладали жодних договорів, бо просто не знали, як правильно організувати таку співпрацю. А коли дізналися про те, що громади укладають договори про співробітництво, вирішили “узаконити” нашу дружбу», – розповідає Алла Костогриз, начальниця відділу освіти Решетилівської міської ради.
Проєкт DECIDE надав дорожню карту, як усе має відбуватися. Так, експерти Проєкту допомагали громадам пройти всі процедурні кроки: підготувати необхідні документи, провести громадські обговорення, створити комісії з підготовки проєктів договорів, переконати депутатський корпус схвалити ці проєкти, підписати договір, надіслати профільному міністерству для внесення в реєстр.
«Коли ми пройшли всю цю процедуру підписання договору, – отримали величезний досвід. Ми не знали, як ефективно організувати громадські слухання тощо. Завдяки DECIDE ми в курсі, як укладати договір про міжмуніципальне співробітництво так, аби витримати всі норми закону», – говорить пані Алла.
Тоді як Світлана Кривенко, директорка комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області», розповідає, що жодних викликів під час підписання договору не було:
«Голови обох громад добре орієнтуються в питаннях освіти. Вони знають не лише кількість дітей з особливими освітніми потребами в громадах – а і їхні потреби. І здебільшого особисто знайомі із сімʼями цих дітей. Тобто питання – підписувати чи ні – узагалі не стояло. Це співпраця, яка потрібна всім».
Водночас Решетилівська громада уклала з Терешківською зворотний договір про співпрацю територіальних громад щодо отримання послуг педагогами Терешківських закладів освіти в Центрі професійного розвитку педагогічних працівників Решетилівської громади. Про це ми писали раніше.
Робота фахівців ІРЦ, з одного боку, та шкільних психологів, педагогів, з іншого боку, як пояснює пані Світлана, – відрізняється.
«Звісно, нині педагоги за потреби здобувають другий фах, іншу спеціальність й знаються, як працювати з дітьми з ООП. Але саме ІРЦ може надати послуги дефектолога, логопеда, психолога, консультації із девіантної поведінки, з порушень інтелектуального розвитку. Ми визначаємо труднощі кожної дитини та що саме їй потрібно, щоби подолати ці труднощі. Ми всі хочемо допомогти дітям – і це секрет успіху співпраці Терешківської та Решетилівської громад», – розповідає Світлана Кривенко.
Окрім допомоги дітям, ІРЦ допомагає педагогам, адже фахівці є членами команд супроводу, консультують педагогів і допомагають їм складати індивідуальну програму розвитку дитини.
«Також ми часто відповідаємо на питання, що робити, якщо щось не вдається. Адже діти різні – з різними проблемами, і до кожного й кожної треба знайти підхід. Водночас, коли дитина приходить у клас уперше, педагоги не мають знань, й уявлень про цю дитину, не мають досвіду. Тоді ми – ті, хто можуть їм допомогти», – говорить директорка ІРЦ.
Фахову допомогу надають дітям, батькам і вчителям. Водночас домовилися, що Решетилівська громада в межах співпраці оплачує виконану роботу Терешківському ІРЦ. Пані Світлана пояснює, що фінансування ІРЦ відбувається з двох джерел – державної субвенції та місцевого бюджету. З державної субвенції фахівці-консультанти отримують заробітну плату. Решта потреб – коштом місцевого бюджету.
Тож вирахували, скільки Терешківська громада витрачає на одну годину роботи фахівця-консультанта без урахування державної субвенції. У такий спосіб Решетилівська громада компенсує кошти за кількість годин, яку витратили фахівці на роботу із жителями їхньої громади.
Світлана Кривенко впевнена, що співробітництво громад – це насамперед про обмін досвідом, адже в кожної громади свої можливості та потужності.
«Це – про доповнення один одного, нові можливості, допомогу й поштовх до змін. Не можна зачинитися в хаті й дивитися у вікно, розумієте. Наприклад, спочатку Решетилівська громада боялася братися за інклюзію. Тепер у них є вже понад 80 дітей на інклюзивному навчанні, і вони з таким запалом розказують про дітей з ООП: «Той вміє те, того ми навчили того». Вони шукають позитивні боки в кожної та кожного, це справді неоціненно», – ділиться пані Світлана.
Алла Костогриз також наголошує, що договір про співробітництво допоміг представникам громад стати ближчими. Налагодилося спілкування голів і начальників відділів освіти не лише в межах теми про ІРЦ – а загалом про спільні питання, які виникають в обох громад.
«Ми почали активно обговорювати, що ми можемо зробити разом, обговорювати проблеми та шляхи їхнього вирішення. До того ж виклики у громад здебільшого схожі. Ось зараз ми спілкуємося про те, як реорганізувати старшу профільну школу», – пояснює Алла Костогриз.
Загалом Терешківська та Решетилівська громада вбачають у такі співпраці лише плюси.
«Якщо в громади немає змоги утворити свою установу, співпраця – це чудовий вихід. До того ж ідеться про економію коштів, які можна використати на щось пріоритетніше. Але важливі також взаємини між громадами. Фахівці ІРЦ у Терешках ніколи не виокремлювали й не ділили дітей на «наші» й «ваші». І це вкрай цінно», – розповідає Алла Костогриз.
Директорка ІРЦ говорить, що під час налагодження співпраці між громадами зникли конфлікти між батьками. На жаль, часто буває, що коли в клас приходить дитина з особливими освітніми, батьки ставляться до цього насторожено. Але в Терешківській та Решетилівській громаді завдяки інформуванню батьків, відсутності поділу дітей, ці барʼєри подолані.
«Якщо багато говорити про те, як варто ставитися до дітей з ООП, якщо учителі правильно доносять інформацію батькам, зрештою, уся громада з більшим розумінням ставитиметься один до одного. Це справді працює», – пояснює Світлана Кривенко.
Зрештою, найбільший вплив співпраця громад має на дітей. Пані Світлана пригадує випадок, коли в ІРЦ звернулася мама із Решетилівської громади з дошкільником, який зовсім не говорив. Сімʼя хотіла віддати хлопчика в садочок, але той – на дистанційному через те, що немає укриття. Водночас дитина втрачала час, потрібно було негайно працювати з її розвитком.
«Сімʼя приїжджала до нас два рази в тиждень, аби хлопчик займався із фахівцями. Спочатку він боявся, плакав. Але згодом йому почало подобатися. На очах дитина розкривалася. За цим процесом так любо спостерігати!», – пригадує пані Світлана.
Також директорка ІРЦ розповідає, що нещодавно вдалося здійснити мрію вчителя-дефектолога і придбати парту-стілець для дітей із вадами опорно-рухового апарату.
«До нас ходить двоє дітей із такими проблемами. Було дуже важко працювати, адже вони самостійно не сидять. Дитина має сидіти з підтримкою, але “на руках” – незручно, у кріслі колісному – також. Нині ж дитину садять за цю парту, фіксують – і стало значно легше працювати. Ми дуже тішимося, що можемо допомогти ще більшій кількості дітей. Усі ці діти, з нашої та інших громад, – однаково наші», – говорить Світлана Кривенко.
Окрім усього, громади, які уклали чи мають намір укласти договори про співробітництво територіальних громад і пройшли конкурсний добір, отримали від DECIDE мінігрант. Ідеться про 130 тисяч гривень, які мали стимулювати громади разом реалізовувати проєкти, що розвиватимуть освіту в громадах.
За умовами, під час конкурсного добору представники органів місцевого самоврядування мали обґрунтувати цінність співробітництва та результатів, які можна напрацювати разом.
Пані Світлана говорить, що громади серйозно поставилися до мінігранту й аналізували, що ж справді потрібно для якіснішої допомоги дітям з обох громад.
«Ми працюємо над тим, щоб діти з ООП були повноцінними й повноправними громадянами нашої держави. А для цього треба йти вперед. Наприклад, треба вміти користуватися технологіями, якими користуються нормотипові діти. Тож ми вирішили, що закупимо конструктори з робототехніки й будемо розвивати дітей у цьому напрямі», – говорить Світлана Кривенко.
Так, закупили 3D-ручки, логопедичний лабіринт, щоб випрацьовувати правильне дихання в дітей. Пані Світлана пояснює, що початок виправлення мови – це правильне дихання. Також закупили світловий планшет – це наче пісочниця, тільки з підсвіткою – для розвитку дрібної моторики. А ще купили спеціальні конструктори.
Терешківська громада виділила 31 тисячу гривень на навчання фахівців ІРЦ. Працювати із робототехнікою фахівців ІРЦ навчали спеціалісти з Інституту спеціальної педагогіки та психології та педагоги спеціальної школи «Шанс» із Дніпропетровщини.
«Вони вже роками працюють із робототехнікою. У них очі горять, вони застосовують її на уроках. Тож фахівці намагалися передати нам досвід. А працювати з 3D-ручкою нас вчив асистент кафедри інформатики та прикладної математики Криворізького державного педагогічного університету. Ми були відверто вражені тим, як можна застосовувати увесь цей інвентар. Загалом матеріали допомагають розвивати дрібну моторику, пам’ять, увагу та уяву. Перед дітьми тепер відкривається цілий світ», – говорить директорка ІРЦ.
Враховуючи збільшення кількості дітей з ООП у Решетилівській громаді, постає питання створення власного ІРЦ. Тож консультація та підтримка фахівців з Терешківської громади дуже важлива.
«У нас – молода команда, і ми хочемо, щоб у нашому ІРЦ також був високий рівень надання послуг. Тож директорка ІРЦ у Терешках пані Світлана консультує нас та допомагає у всьому. Будемо дружити й надалі», – переконує Алла Костогриз.
Терешківська громада працює також над тим, аби укласти договори про співпрацю територіальних громад з іншими громадами, яким ІРЦ надає послуги. Адже тепер знають, як це робити та які переваги.
«Ми й далі працюємо над укладанням договорів з іншими громадами. Про наш досвід вже пішла гарна слава, з'ясувалося, що не потрібно витрачати зайві кошти на побудову власних структур, якщо в сусідів є потрібні центри та фахівці. Ми показуємо, що це дає результати, адже вдосконалюється робота, розвивається ІРЦ, і послуги стають якіснішими. Нині з іншими громадами тривають переговори», – говорить Ігор Погорілий.