Авторка: Марія Булейко (Марковська)
Одного разу тато учня зайшов у ліцей у Мачухах, що на Полтавщині, і запитав, де директорка. Роззирнувся. Навколо – ремонт, багато людей щось прибирають. Одна із працівниць школи показує на жінку, яка миє підлогу разом з усіма. Виявилося, це і є директорка Мачухівського ліцею Валентина Білокінь. Батько не повірив. Мовляв, «А чому директорка також миє підлогу?».
Але саме так одним абзацом можна описати згуртованість жителів Мачухівської сільської територіальної громади. Щоб діти швидше прийшли в оновлені красиві відпочинкові зони в школах, облаштовані в межах ініціативи «Громадський бюджет на дитячі мрії», кожен доклав сил.
Голова громади пройшов конкурсний добір від Швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Діти писали проєкти, щоб удосконалити освітній простір, учителі допомагали з кошторисом (і не тільки), батьки закликали знайомих голосувати за ініціативи дітей.
Тоді як усі жителі громади мали змогу проголосувати за те, що хотіли б втілити. А команда місцевих фахівців робила ремонти. Зрештою, усе – для дітей.
У цьому тексті читайте про ініціативу «Громадський бюджет на дитячі мрії», як учням вдалося покращити простори у двох місцевих школах та чи планує Мачухівська громада продовжувати підтримувати дітей. Окрім усього, інструмент може стати в пригоді громадам, які хочуть упроваджувати шкільний громадський бюджет.
Як шкільний громадський бюджет працює в Мачухівській громаді
«Громадський бюджет на дитячі мрії» – це ініціатива Проєкту DECIDE та громад-партнерів. Система така: шкільні команди розробляють та пропонують проєкти, які мають змінити життя школи, громади. Наприклад, із реорганізації освітнього простору. А громада та DECIDE співфінансують втілення ідей, які обрали жителі громади.
Трохи історії. З 2020 року Мачухівська громада є громадою-партнеркою Проєкту DECIDE. Так, чотири роки тому Мачухівська громада отримала лист-пропозицію втілити таку ініціативу. Щоби пройти конкурсний добір, голова громади мав узяти участь у співбесіді.
«Я мав довести, що участь у цьому проєкті справді необхідна нашій громаді. А також надати гарантії, що він буде реалізований. Фактично я виступав гарантом, що ми доведемо все до логічного завершення. Тож навів приклади вже впроваджених проєктів для дітей і наголосив на тому, що комфорт дітей – першочергове завдання для нас. І це справді так», – пригадує Валерій Білокінь, голова Мачухівської громади.
Громада не вперше вирішила взяти участь у проєкті для дітей. До повномасштабного вторгнення тут активно співпрацювали із місцевим бізнесом. За спільні кошти вдалося облаштувати клас просто неба та дитячі майданчики.
Коли дізналися, що пройшли конкурсний добір, у школах-учасницях треба було сформувати команди з учнів та учителів, які презентуватимуть свої ідеї. Учасники прослухали серію тренінгів і взяли участь у хакатонах, під час яких експерти DECIDE навчили їх писати проєкти, розробляти кошторис, презентувати та рекламувати ідеї. Це була нова ідея для учнів, вчителів, батьків, адже вони долучалися до ухвалення важливих питань у житті школи та громади.
«Навчання було дуже корисними для мене. Я навчився працювати в команді. Зокрема, зрозумів, що в кожного її члена має бути свій шматок відповідальності. І кожен має добре виконати свої обовʼязки, щоб ефективно реалізували ідею», – ділиться Микита Гордєйчик, учень 10 класу Мачухівського ліцею.
Далі шкільні команди сформували ідеї, пропозиції та кошторис – і презентували проєкти. У громаді є 5 шкіл, тож вирішили, що кожна може подати 1–3 проєкти, з них виграє всього два. Так, DECIDE виділив 550 тисяч гривень, а громада – понад 660 тисяч.
«Ми вирішили, що краще зробити два глобальні потужні проєкти в громаді, ніж купувати дрібниці для кожної школи. Тож конкуренція між закладами була дуже високою», – розповідає Ольга Кішінець, начальниця гуманітарного відділу виконавчого комітету.
Голова громади розповідає, що коли презентував ідею співфінансування депутатському корпусу – спротиву не було взагалі.
«У нашій громаді є особливість, якою я пишаюся. Ус, що необхідно для наших дітей, ухвалюється одноголосно. Без додаткових аргументів і переконувань», – говорить Валерій Білокінь.
Зрештою, комісія швейцарсько-українського проєкту проаналізувала ідеї учнівських команд. Дещо повернула на доопрацювання, щоби все було досконало. Коли команди допрацювали проєкти – можна розпочинати голосування.
«І тут розпочалося повномасштабне вторгнення. Звісно, усе тимчасово стало на паузу. І я, якщо чесно, не вірила, що ми зможемо продовжити. Але минув місяць, другий – і ми знову стали в стрій. Почалося голосування за проєкти», – розказує Валентина Білокінь, директорка Мачухівського ліцею.
Усі мешканці громади мали змогу взяти участь у голосуванні. Віддати свій голос можна на електронній платформі з допомогою ID-картки. Ті, кому ще не виповнилося 14 років, можуть узяти участь в офлайн-голосуванні з бюлетенями в школах-учасницях.
Ще одна важлива частина процесу, яка тривала паралельно із голосуванням, – реклама та агітування за проєкти. Учасники мають добре продумати, як зацікавити жителів громади, аби ті віддали голос саме за їхню ініціативу.
«Цей процес неабияк згуртував населення. Усе було по-дорослому, тобто це було справжнє голосування! . На чолі стояли старости наших населених пунктів, які розповідали про процес голосування. Кожен населений пункт вболівав за свою школу. Навіть бабусі та дідусі включилися, щоб допомогти школі свого села виграти. А ми тим часом розраховували коефіцієнт для голосування за співвідношенням кількості населення та учнів у школах. Щоб усе було чесно», – говорить Ольга Кішінець.
Учень Мачухівського ліцею пригадує цей етап як найскладніший.
«Найскладніше було переконати людей, щоб вони нас підтримали, щоб ми змогли реалізувати власні ідеї Бо якби в нас не було необхідної кількості голосів, то хтось інший втілив би проєкт. Тож конкуренція була ще та!. Однак ми дружною командою дуже гарно попрацювали», – розповідає Микита Гордєйчик.
Зрештою, за підсумками голосування визначили переможців. Так, перемогу здобули проєкт у Мачухах з населенням понад 3300 людей та в селі Судіївка із населенням понад 1000 людей. Отримавши фінансування, команди реалізували задумане.
То які ж проєкти вдалося втілити
- Зона відпочинку в шкільному фоє «Chill & Fun» у Мачухівському ліцеї. У коридорі школи облаштували зону з диванами, пуфами та безкаркасними кріслами. Також є столики для настільних ігор та полички з книжками, аерохокей, настільний футбол та інші настільні ігри.
Якщо потрібно провести зібрання з використанням сучасних технічних засобів – тут є потужний проєктор з новеньким ноутбуком та величезний екран. А зустрічає всіх відвідувачів закладу величезний банер з надписом "Мачухівський ліцей. З Україною у серці".
Ідея була така: мати місце в школі, щоб у комфортних умовах відновлювати сили під час перерв та після уроків, а ще – аби учителі мали змогу влаштовувати спільні обговорення та емоційно перезавантажуватися, а батьки – зручно чекати на дітей чи на шкільні заходи. Усе вдалося.
«Учні активно користуються зоною відпочинку. Виходять на кожній перерві – мають змогу гратися і навчатися там. Також до нас приходять ті, хто за нас голосував. Звичайно, їм цікаво подивитися, що тут нового, за що вони віддали свій голос. Тобто це така активна зона, у якій постійно є люди», – говорить Валерія Турбай, учениця 10 класу.
Також учні та директорка розповідають, що тепер там проводяться всі цікаві заходи.
«Коли приходять діти на гуртки в нашу школу, то чекають у цьому фоє, граються, поки є час. Батьки, поки чекають дітей, розглядають чи читають книжки. А ще у фоє ми інколи виступаємо. На День вчителя виступали там, Андріївські вечорниці проводили», – ділиться Анастасія Демулевська, учениця 10 класу.
Директорка ліцею розповідає, що у фоє також функціонує міні проєкт “буккросинг”. Можна взяти почитати будь-яку книжку й залишити іншу натомість. До того ж тут проводять благодійні ярмарки. Загалом на двох таких зібрали майже 50 тисяч гривень на підтримку ЗСУ.
- Шкільний коридор – територія розвитку та відпочинку Судіївській загальноосвітній школі І-II ступенів. У шкільному коридорі створили великий простір для відпочинку й розвитку дітей. Школярі із користю та приємністю проводять там час на перервах та після уроків – активно й, на диво, без ґаджетів.
Загалом вдалося замінити стелю та освітлення коридору, поставити нові вікна та оновити шпалери, замінити підлогу, щоб мати можливість робити наліпки, написи, розміщувати ігри; купити м’які пуфики, столи-трансформери, магнітну дошку для проведення тренінгів, для перегляду фільмів; поставити стелажі для зберігання настільних ігор, книжок та поробок учнів.
Ольга Кішінець говорить, що навіть уроки відбуваються в зонах відпочинку:
«Узагалі, наскільки мені відомо, дітей стало важко забирати із зон відпочинку на уроки в класи Усі перерви там гучні та веселі. І навіть лінійки почали проводити набагато комфортніше. Усі заходи, які були в актовій залі чи на вулиці, якщо не дозволяють погодні умови, то можна перенести в зону відпочинку. Окрім цього, у школах немає учительських, тож учителі мають змогу працювати там».
Чому такі проєкти важливі та чому вчать
Головна мета «Громадського бюджету на дитячі мрії» – не просто реорганізація освітнього простору. Увесь процес, від навчання до реалізації, навчає учнів формувати команди та успішно взаємодіяти, дає змогу опанувати основи проєктного менеджменту та бюджетування, знайомить з особливостями процесів ухвалення рішень на рівні громади.
А головне – дає можливість відчути, що всі жителі громади важливі та мають змогу впливати на зміни. Так, діти стають більш відповідальними та свідомими членами громади. Вони здатні самотужки змінювати свій навколишній простір, розуміють, що таке демократія і вклад кожного жителя громади.
«Проєкт об’єднує жителів, створює конкурентну спроможність закладів освіти. Окрім цього, ми пройшли навчання, як писати проєкти. Отримали інструмент – і можемо ним користуватися, щоб залучати донорів та інвестиції. І, звісно, кінцевий результат підвищує комфорт навчання і відпочинку дітей та учителів», – впевнена Ольга Кішінець.
Голова громади беззаперечно вважає, що діти – це майбутнє, тому в них треба вкладати щосили.
«Якщо діти бачитимуть, що вони потрібні та важливі, то будуть пропонувати інші цікаві ініціювати та проєкти. А отже, розвивати громаду. Ми часто дослухаємося до думки молоді та вважаємо, що це ефективний шлях», – говорить Валерій Білокінь.
Директорка говорить, що «Громадський бюджет на дитячі мрії» навчив школярів та учителів бути відповідальними.
«Звісно, були незручності, про які діти навіть не здогадуються. Щоби пройти в мій кабінет, треба було пройти через зруйнований коридор. А щоби діти безперешкодно пройшли у свої класи, ми відчиняли інший вхід. А потім усе вимивали своїми силами. Але це того вартувало. Ми вдячні, що в нас є ця зона. Вона знімає психологічну напругу, це підтримка для наших дітей і учителів. Усі наші добрі справи також відбуваються тут», – говорить Валентина Білокінь.
У громаді говорять, що впровадження шкільного громадського бюджету планують продовжувати вже самотужки.
«Якщо буде нагода та гроші, ми, звісно, будемо продовжувати. Адже можна виділяти й менші суми: 30, 50, 50, 100 тисяч гривень. А зміни однаково будуть помітні. Систему ми вже маємо, затвердимо параметри, визначимо напрями – і вперед», – завершує Ольга Кішінець.
