Рекомендації установам громад: особливості обліку основних засобів
Рекомендації установам громад: особливості обліку основних засобів

Експертки U-LEAD Ірина Дрозд та Тетяна Ларікова продовжують надавати консультаційну підтримку. Цього разу обговорення стосується залишкової вартості основних засобів, строків корисного використання та обліку земельних ділянок.


Це — друга стаття циклу порад експерток U-LEAD Ірини Дрозд та Тетяни Ларікової. Якщо вам цікаво, у яких випадках потрібно створювати централізовану бухгалтерію, яким чином її краще організувати, читайте за посиланням.

 

За підсумками інформаційної сесії на тему «Основні засоби: облік, оцінка, переоцінка», що відбулася днями для працівників бухгалтерських служб органів місцевого самоврядування та розпорядників коштів нижчого рівня, експертки Програми «U-LEAD з Європою» Ірина Дрозд та Тетяна Ларікова радять:

 

Якщо залишкова вартість основних засобів - 0,00 грн., ліквідаційна вартість - 0,00грн. Що робити?

У разі наявності на балансі бюджетної установи основних засобів з нульовою залишковою вартістю та нульовою ліквідаційною вартістю, рекомендуємо скористатись обліковими інструментами управління вартості, які регламентовано Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 №1202 (далі - НП(С)БОДС 121) та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 №11 (далі — Методрекомендації №11).

Стандарт пропонує два варіанти дії:

  • варіант 1 — установити ліквідаційну вартість для таких об’єктів ОЗ;
  • варіант 2 — провести переоцінку таких об’єктів.

Варіант 1. Встановлення ліквідаційної вартості є вимогою Методрекомендацій №11 у двох випадках:

  • при введенні ОЗ в експлуатацію;
  • коли залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю, але він ще придатний до експлуатації.

Розмір ліквідаційної вартості ОЗ встановлюємо із урахуванням суми очікуваної вартості отриманих від реалізації (ліквідації) ОЗ після закінчення строку корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією) ( п. 1 розд. V Методрекомендацій №11).

Організувати встановлення ліквідаційної вартості варто комісією установи, створеної за наказом керівника або уповноважити виконати це завдання інвентаризаційну комісію.

Вимогу перегляду на кінець звітного року ліквідаційної вартості, встановленої НП(С)БОДС №121, необхідно обов’язково зафіксувати в Положенні про облікову політику установи.

Суму встановленої ліквідаційної вартості бухгалтер має відобразити в Інвентарній картці відповідного об’єкта ОЗ та в бухобліку як збільшення первісної вартості ОЗ (Дт 10 — Кт 5111).

На ліквідаційну вартість нараховувати амортизацію не потрібно.

Варіант 2 передбачає переоцінку ОЗ, яка відповідно до НП(С)БОДС 121 не містить окремих правил щодо переоцінки ОЗ з нульовою вартістю.

Процедура переоцінки ОЗ не являється обов’язковою, рішення про переоцінку приймає бюджетна установа за погодженням із органом управління.

 

Коли та в яких випадках потрібно переглядати строки корисного використання та їх змінювати?

Строк корисного використання (експлуатації) — це період часу, протягом якого установа очікує використовувати активи за їх призначенням.

При визначенні строку корисного використання ОЗ доцільно керуватися Типовими строками корисного використання ОЗ, наведеними в додатку 1 до Методрекомендацій №11 або встановлювати самостійно (п. 8 розд. ІІ Методрекомендацій №11). У випадку самостійного визначення строків корисного використання їх наводять в додатку до Положення про облікову політику установи.

Встановлені строки корисного використання (експлуатації) ОЗ слід переглядати на кінець звітного року (п. 5 розд. IV НП(С)БО 121) та змінювати за умови зміни очікуваних економічних вигод (НП(С)БОДС 127 «Зменшення корисності активів»).

Ознаки зменшення та збільшення корисності ОЗ, якими ви плануєте керуватись при перегляді строків корисного використання ОЗ варто навести в Положенні про облікову політику. Перегляд строків корисного використання здійснюється комісією за наказом керівника. Рішення комісії про перегляд та зміни строків корисного використання об’єкта слід оформлювати розпорядженням (наказом) керівника установи.

З огляду на це, у наказі про облікову політику установи варто чітко прописати всі випадки, коли проводиться перегляд строків корисного використання об’єктів ОЗ у вашій установі.

Після перегляду строку експлуатації амортизацію відповідного об’єкта ОЗ нараховуємо, виходячи вже з нового строку корисного використання. Робити це слід починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Перегляд строку корисного використання об’єктів ОЗ на кінець звітного року необхідно зафіксувати в Положенні про облікову політику установи, і відобразити як зміну облікових оцінок з урахуванням вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затвердженого наказом Мінфіну від 24.02.2010 №1629.

 

Облік земельних ділянок ( за якою вартістю ) та процедура

Відповідно до п.12 розділ ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затв. наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №11З земельні ділянки обліковують на підставі документів, установлених законодавством.

За нормами Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі-ЗКУ) розпорядники бюджетних коштів місцевого рівня набувають виключно право постійного користування земельною ділянкою із земель комунальної власності. Власне, право постійного користування земельною ділянкою є різновидом права користування землею. Це право полягає у володінні та користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, без установлення строку ( ч. 1 ст. 92 ЗКУ).

Право постійного користування земельною ділянкою виникає з дати державної реєстрації таких прав, визначено ст. 125 ЗКУ. Тому розпоряднику бюджетних коштів - землекористувачу необхідно спочатку оформити право користування земельною ділянкою з урахуванням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Підтвердженням державної реєстрації прав на земельну ділянку є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такий витяг установи-землекористувачі можуть отримати в електронній та (за бажанням) в паперовій формах.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням земельного законодавства (ст. 125 та 211 ЗКУ)

Оцінка земельних ділянок передбачає два види грошової оцінки: нормативну та експертну відповідно до Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, мита оренди, тощо, визначається експертом для цілей оподаткування.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки, Визначається експертом для цілей бухгалтерського обліку.

Починаючи з 17.10.2019 р., експертну грошову оцінку землі вилучили з категорії обов’язкових видів оцінки (Закон України від 20.09.2019 р. №132 про внесення змін до закону №1378)

Тому зарахувати земельну ділянку на баланс розпорядник бюджетних коштів може як за нормативною, так і за експертною оцінкою. Обраний вид грошової оцінки земельної ділянки потрібно зафіксувати в Положення про облікову політику.

Рекомендуємо відображати в обліку земельні ділянки за нормативною грошовою оцінкою, оскільки для визначення експертної оцінки потрібно нести додаткові витрати розпорядника бюджетних коштів.

Views: 94
Comments:
*To add comment you should be authorized or sign_in
Related news: budget
Read more: