Минуло чотири роки відколи Рівненська міська рада внормувала процедуру публічних консультацій у громаді. Хоча цей інструмент не набув значної популярності, саме він може попереджувати непорозуміння між владою та мешканцями. Чи є запит на консультування зараз і як розвивати його в Рівному, зважаючи на практику інших українських громад, проаналізувала ОПОРА.

---

Одним із ключових викликів повномасштабної війни для Рівненської громади стала відкритість міської ради та якісне інформування мешканців. Такими є результати дослідження суспільного запиту мешканців щодо подолання наслідків воєнних дій, яке проводила Громадянська мережа ОПОРА з вересня по грудень 2022 року, Учасники дослідження зазначали, що в комунікації органу місцевого самоврядування з мешканцями та стейкхолдерами варто максимально використовувати інструменти залучення, наприклад, публічні консультації. На думку респондентів, це дозволить максимально охопити всі зацікавлені сторони та готувати якісніші стратегічні рішення, в тому числі для інтеграції внутрішньо переміщених людей.

Зазначимо, що Рівненська громада має попередній позитивний досвід залучення мешканців до прийняття рішень — зокрема під час розробки логотипу Рівного та концепції парку на Грабнику. І хоча на той час у місті не було нормативно врегульованої процедури консультацій, завдяки запалу та енергії небайдужих рівнян їх вдалося провести. Новий логотип уже активно використовують у міському просторі, а парк на Грабнику поетапно вдосконалюють завдяки проєктам громадського бюджету, які подають мешканці.

У 2019 році Рівне стало одним із перших міст в Україні, де спільно з усіма зацікавленими напрацювали і прийняли “Положення про публічні консультації”.

Відтоді у громаді провели кілька консультацій із мешканцями, однак така практика не стала системною. Найчастіше публічні консультації ініціювали громадські організації, рідше — представники Рівнеради, зокрема міський голова Олександр Третяк та фракція депутатської партії ще попереднього скликання. Зазначимо, що теми таких консультацій стосувалися екології, медицини, роботи комунальних підприємств тощо. Майже завжди їх метою була розробка якогось документу для подальшої роботи — плану дій, концепції, програми, дорожньої карти. На жаль, на сайті Рівнеради і досі відсутні звіти про результати деяких консультацій, особливо ініційованих владою.

Як свідчить досвід Рівного, більший інтерес у мешканців викликають консультації, які стосуються просторового розвитку, а не обговорення нормативних актів. Якщо ж влада не отримує жодних пропозицій від мешканців, вона має проаналізувати, чому так відбувається. Для того, аби жителі громади не були пасивними спостерігачами, з ними слід консультуватися щодо питань, які їх найбільше хвилюють.

 

А як в інших громадах?

Все частіше в українських громадах практикують участь мешканців у прийнятті рішень. Не завжди цей досвід дуже позитивний і показовий, але він є — і це добре. Далі ж потрібно вчитися залучати людей до участі в житті громади правильно.

 

Про підзвітність

Бучацька міська рада Тернопільської області лише у грудні 2022 року прийняла Положення про публічні електронні консультації з громадськістю з питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування. Вже у січні 2023 року цей орган ініціював електронні консультації щодо концепції благоустрою та реконструкції міського парку. І хоча консультація відбувалася лише через платформу "e-dem" і до неї долучилися всього 5 мешканців, в ній є певний позитив — оприлюднений на сайті ради та платформі звіт, із якого можна зробити висновок про врахування чи неврахування конкретних пропозицій містян.

 

Скріншот зі звіту Бучацької міської ради

 

Варто сказати, що використання лише однієї форми консультування — наприклад збору пропозицій через сайт — не сприяє залученню всіх, кого це стосується, а отже, і якісному напрацюванню пропозицій. Іноді використання лише онлайн-опитування може виглядати як формальність, якої влада начебто має дотримуватися. Саме тому для кращого результату важливо використовувати дві і більше форми консультування — виїзні наради, відкриті консультативні зустрічі з мешканцями, онлайн-консультації, вивчення громадської думки та інші.

 

Різноманіття форматів залучення мешканців

Ще у 2018 році у Вінниці почали напрацьовувати бачення трансформації проспекту Коцюбинського. Його також називають “Вінницькою милею” через протяжність, близьку до сухопутної милі. Для багатьох людей, які приїжджають у Вінницю, саме цей проспект створює перше враження про місто. Та й для самих жителів обласного центру він — важлива транспортна артерія мікрорайону Замостя, яка сполучає центр і залізничний вокзал. Оновлення проспекту Коцюбинського є одним із компонентів міського розвитку Вінниці в межах проєкту “Інтегрований розвиток міст в Україні”. Партнером у реалізації проекту є німецька урядова компанія “Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH”.

З весни 2018 року команди урбаністів із чотирьох українських міст почали працювати над проєктними рішеннями щодо розвитку проспекту Коцюбинського у форматі “студії ідей”. Вони презентували свої пропозиції для мешканців міста у головному холі залізничного вокзалу.

 

Фото: Integrated Urban Development in Ukraine II

 

У рамках тематичного тижня “Вінницької милі” відбулося кілька урбан-екскурсій (для пішоходів і велосипедистів, користувачів приватного і громадського транспорту). Воркшопи у форматі світового кафе дозволили узагальнити результати напрацювань.

Результати роботи “студії ідей” та консультаційних груп тижня “Вінницької милі” стали основою для розробки техніко-економічного обґрунтування проєкту. Зрештою, в 2019 році “Агенція просторового розвитку” Вінницької міської ради оголосила закритий національний архітектурний конкурс на розробку проєктної пропозиції “Публічний простір між будинком офіцерів та будинком побуту Ювілейний”. Саме там розташована Площа Перемоги - велике транспортне перехрестя, яке є одним із ключових вузлів на проспекті Коцюбинського, але може стати публічним простором — центром мікрорайону Замостя. Найкращою Концепцією визнали запропоновану Київською студією ландшафтної архітектури Максима Коцюби та Студії SHOVK — “Острів спільності”. Після оголошення результатів конкурсу влаштували громадські обговорення. Також відбулося тестове перекриття невеликої ділянки дороги, аби зробити площу пішохідною і розповісти вінничанам про можливості її трансформації. Для цього підготували низку активностей для дорослих і малечі, аби мешканці мали змогу по-іншому поглянути на цю територію.

 

Фото – Моя Вінниця

 

У 2022 році внаслідок теракту, який росія вчинила на Площі Перемоги, загинуло 27 людей. У зв’язку з цим Вінницька міська рада опрацювала питання створення тут місця пам’яті. Як зазначали посадовці, сприйняття публічного простору змінилося, і серед містян з’явився запит на пам’ять. Питання розглядала і місцева Рада з питань історії, культурної спадщини та топоніміки. Туди запрошували ініціативну групу, до якої входять рідні загиблих 14 липня. Восени організували воркшопи, де обговорювали, яким має бути місце пам’яті.

 

Фото - Замостя

 

До 8 лютого 2023 року відбувалося громадське обговорення пропозицій до проєкту реконструкції. Їх приймали у письмовій формі. Також тоді провели громадські слухання щодо документації та вирішили перетворити Площу на “місце тиші”.

Досвід Вінниці показує, що залучати людей варто із використанням різних форматів. Також потрібно зважати, що напрацювання здійснюють на певну дату, тож згодом влада має виважено підійти до їх реалізації крізь призму вимог часу. Залучення буде результативним, якщо влада стане провідником у процесі залучення мешканців і організовуватиме його, а не пасивно спостерігатиме за консультаціями, які ініціюють представники неурядового сектору.

Публічні консультації — це передумова прийняття ефективних рішень у громаді. Якісна взаємодія між владою та громадою можлива за умови довіри, налагодженої комунікації та врахування потреб людей. Коли люди усвідомлюють, що вони є суб'єктом, а не об'єктом політичних процесів, вони відчувають свою дотичність і співвідповідальність за те, що відбувається у громаді. Аби консультації були якісними, вони мають залучати широку аудиторію зацікавлених сторін, у тому числі представників вразливого населення. Залучати людей слід у зручний для них спосіб і використовувати при цьому як мінімум дві форми — відкриті зустрічі з мешканцями, онлайн-консультації через сайт/соцмережі/поштові розсилки, воркшопи, семінари тощо. Також мешканці повинні розуміти, яким чином їх пропозиції враховує влада, а якщо не враховує — то чому. Консультування з мешканцями має бути одним із пріоритетних напрямків роботи органу місцевого самоврядування, бо від цього залежить успіх його роботи та розвиток громади.