Київська агломерація – одна з семи потенційних агломерацій, визначених в Державній стратегії регіонального розвитку на 2021- 2027 роки.

---

10 лютого 2023 року Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» презентувала результати соціологічного дослідження «Київська агломерація в контексті широкомасштабного російського вторгнення». Дослідження проводилось у листопаді 2022 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи у співпраці з Місцевою асоціацією органів місцевого самоврядування «Київська агломерація». Його результати дозволяють не тільки оцінити тенденції розвитку ситуації у субрегіоні, але й порівняти їх із загальноукраїнськими та екстраполювати деякі тренди на розвиток агломерацій в Україні в цілому.

Ставлення до співпраці між громадами і перспектива розвитку агломерації

Ключовою зміною, яку фіксує дослідження у 2022 році у порівнянні з аналогічним дослідженням 2020 року, є зростання вдвоє підтримки ідеї співробітництва м. Київ та сусідніх громад з метою вирішення спільних проблем (з 45% до 95%). Причому ця тенденція стосується як мешканців та мешканок Києва (зростання з 44% до 96.5%), так і інших громад Київської агломерації (зростання з 48% до 90%).

Така тенденція підсилена загальним трендом до більшої згуртованості українського суспільства і вона відкриває вікно можливостей для розвитку агломерацій в Україні.

Інтенсивність зв’язків в агломерації

Одним з найбільш поширених показників наявності агломераційних зв’язків між громадами є інтенсивність маятникової міграції. Дані дослідження показали, що її інтенсивність у другій половині 2022 року практично не змінилась, незважаючи на умови воєнного часу столицю відвідують щонайменше один раз на тиждень 38% населення сусідніх громад (у 2020 році – 41%). При цьому, 17% опитаних роблять це кожного робочого дня (порівняно із 21% у 2020 році).

Пріоритети співпраці в агломерації

Широкомасштабне російське вторгнення визначило і новий набір пріоритетів співробітництва. Серед 6 сфер, які респонденти і респондентки називали найчастіше: відновлення зруйнованих житла, комунальних закладів та інфраструктури – 52.1%, вирішення завдань цивільної оборони і облаштування укриттів – 30.6%, посилення сил територіальної оборони – 24.8%.

В той самий час, незважаючи на те, що в дослідженнях по Львівській агломерації (2021) і Київській агломерації (2020, 2022) питання для визначення пріоритетів співпраці ставились дещо по різному, прослідковується загальний тренд пріоритезації наступних сфер співпраці:

• спільний економічний розвиток і створення робочих місць (Київська агломерація 2020 і Львівська агломерація 2021);
• розвиток мережі доріг і громадського транспорту (всі три дослідження);
• медичне обслуговування, особливо вторинного рівня (всі три дослідження);
• екологія, зокрема очищення водойм і річок (Київська агломерація 2020 і Львівська агломерація 2021);
• поводження з твердими побутовими відходами (Львівська агломерація 2021, дещо нижче в Київській агломерації 2020 і 2022).

Тенденції, характерні для Київської агломерації

Окрім наведених вище висновків, проведене опитування дозволяє відзначити низку тенденцій, характерних саме для цього субрегіону.

• Показники підтримки продовження децентралізації і реформи місцевого самоврядування і оцінки її ролі в спротиві російській агресії в Київській агломерації вищі (82%), ніж в цілому по Україні (76.5%). 51.7% населення Київської агломерації і 49.3% населення України вважають, що це сприяло посиленню можливостей спротиву.
• Рівень оптимізму мешканців і мешканок Київської агломерації щодо перспектив розвитку України і громад дуже високий та майже не відрізняється від аналогічних загальноукраїнських показників (85% в Київський агломерації і 88% в Україні оптимістично налаштовані щодо розвитку України і відповідно 77.8% та 78.5% – оптимізм щодо розвитку громад). В основі такого оптимізму сподівання на активність громади (34.8% в Київській агломерації та 25% в Україні) і міжнародну фінансову підтримку (34.6% в Київській агломерації та 21.5% в Україні).
• Міграційна ситуація в субрегіоні має виражену тенденцію до стабілізації. Хоча серед жителів і жительок Київської агломерації суттєво більш поширений досвід зміни місця проживання внаслідок російського вторгнення у порівнянні з загальноукраїнським (40.4% проти 22.6%), однак більшість з них (32% від усіх опитаних) вже повернулись додому. При цьому налаштованість на подальшу міграцію в субрегіоні на момент дослідження достатньо низька і навіть нижча, ніж в цілому по Україні: тільки 3,5% опитаних порівняно з 6% збираються переїжджати з поточного місця проживання.
• В Київській агломерації, як і в цілому по Україні, переважає позитивне ставлення до ВПО (73% в Київській агломерації та 72% в Україні), а самі ВПО навіть більш позитивно оцінюють ставлення приймаючих громад до себе (85.8% в Київській агломерації та 77.5% в Україні).

Загалом в рамках дослідження було проведено 801 інтерв’ю. З них 401 – в м. Київ, 400 – в інших населених пунктах громад Київської агломерації. Статистична похибка вибірки – 3,9%. З результатами дослідження можна ознайомитись тут.

Звіт соціологічного дослідження презентував Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології. Соціолог також підкреслив, що ситуація із задоволенням різними аспектами життя в Україні під час війни є позитивною і немає негативної динаміки.

Для всіх нас є важливим відчувати настрій громади, ми повинні враховувати бажання людей і реалізовувати їх очікування, – сказав під час презентації Віталій Кличко, голова Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», Київський міський голова. Говорячи про Київську агломерацію, він зазначив, що громади регіону стали своєрідним щитом під час вторгнення, за що їм вдячні всі .

«Ми залежні один від одного і маємо один одному допомагати. Місцеве самоврядування є фундаментом кожної демократичної країни», – зазначив Віталій Кличко.

Учасники і учасниці заходу обговорили результати дослідження.

Михайло Нетяжук, Фастівський міський голова, зокрема відзначив, що бойові дії на Київщині підкреслили необхідність бути разом:

«Всі відчули – і столиця, і інші громади Київщини, – що тільки разом ми можемо вистояти і перемогти. Наша активність по створенню асоціації «Київська агломерація» й те, що було зроблено до повномасштабного вторгнення, допомогло нам вистояти. І сьогодні люди хочуть, щоб Київ співпрацював з навколишніми громадами, і населення цих громад так само готове підтримувати проекти співпраці».

Своїм досвідом та думками також поділився Петро Перевозник, Немішаївський селищний голова:

«На майбутнє є бажання тільки поліпшувати і укріпляти партнерські відносини. Я думаю, що і надалі будуть спільні проекти, а наступні соціологічні опитування засвідчать високі рейтинги ідеї агломерації. Ми вже побачили, що це ефективний інструмент для місцевого самоврядування, акцентував голова громади».

«Війна демонструє, що добре демократичне врядування зараз як ніколи важливе в Україні та за її межами. Слід продовжувати сприяння процесам відновлення в Україні, посилення доброго демократичного врядування, стійкості громад і органів влади та загалом демократії, верховенства права та захисту прав людини. І ми – Рада Європи – продовжуватимемо робити все можливе, щоб підтримати Україну», – зазначила наприкінці заходу Аліна Татаренко, керівниця Відділу демократичного врядування Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Ради Європи.

Презентація Володимира Паніотто, генерального директора Київського міжнародного інституту соціології.

Відеозапис презентації.