9 лютого Верховна Рада вкотре спробує прийняти законопроекти, від яких залежить подальша доля найбмасштабнішої реформи за всю історію незалежної України

Протягом минулого року Верховна Рада неодноразово відкладала або провалювала голосування надважливих для прискорення децентралізації та процесу об’єднання територіальних громад законопроектів. Цьогоріч їх було включено до порядку денного 19 січня, але тоді у парламентській залі не вистачило депутатів навіть для початку розгляду цих документів. І це незважаючи на вимоги громадян, підтримку експертів та профільного парламентського комітету. Доля мільйонів жителів України тепер залежить від політичної кон’юнктури та парламентської дисципліни. Хоча усі без винятку фракції визнають нагальність реформи, деякі з них намагаються перетворити її на елемент політичних торгів.

9 лютого парламентарі спробують прийняти відразу п’ять законопроектів, пов’язаних з децентралізацією влади. Найважливішим є №4772. Він дозволить місцевим радам приєднуватися до вже утворених об’єднаних територіальних громад. Серед інших законопроектів – такий, що визначає статус старости (№4742), встановлює повноваження сільських, селищних, міських голів (№4110), підвищує престижність служби в органах місцевого самоврядування (№2489), регламентує порядок добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів (№5520). Останній законопроект на разі не включено до порядку денного – народні обранці спробують зробити це безпосередньо у день засідання.

Про важливість цих законопроектів та ймовірність їхнього прийняття «Децентралізація влади» запитує самих народних обранців, а також експертів.

Олександр Дехтярчук, народний депутат України:

Перед Новим роком ці законопроекти зняли з розгляду, бо у сесійній залі бракувало голосів для їхнього прийняття. Тепер парламентарі матимуть ще один шанс прискорити розвиток громад і цілої країни. Йдеться, зокрема, про законопроект (№ 4772), згідно з ним, населені пункти, які бажають долучитися до об’єднаних громад, зможуть це зробити без зволікань, за рахунок чого успішні громади ростимуть. Після прийняття нового закону вибори у таких громадах будуть непотрібні – достатньо буде лише довиборів до складу об’єднаної громади за мажоритарною системою.

9 лютого я особисто презентуватиму законопроект, що регламентує роботу сільських старост (№4742). В Україні вже працюють понад 300 старост, але їхні повноваження досі не врегульовано. Новий законопроект запроваджує поняття старостинський округ, він також визначатиме межі компетенції сільського старости…

Голосів для прийняття цього пакету законопроектів вистачає. Інше питання, чи буде розуміння їхньої важливості, зважаючи на минулі демарші з боку певної фракції. Мені було дуже дивно спостерігати за тим, як представники цієї фракції, з одного боку, виступають проти децентралізації, а з іншого намагаються будь-що виграти вибори в об’єднаних громадах.

Любомир Зубач, народний депутат України:

Мої зустрічі з представниками місцевого самоврядування підтверджують, що на місцях дуже чекають цих законів. Тому Верховна Рада просто зобов’язана прийняти їх. Звичайно, щодо деяких законопроектів є питання, але в цілому, в тих формулюваннях, що погоджені профільними комітетами, ці законопроекти готові до прийняття. Якщо у сесійній залі не виникне спроб скасувати ті чи інші важливі поправки, я переконаний, що все буде добре, і реформа цьогоріч не буксуватиме. Щоправда, на жаль, нинішня ситуація кардинально не відрізняється від тієї, що була наприкінці грудня минулого року, коли децентралізаційні законопроекти зняли із голосування. Тому маємо ту ж саму потенційну проблему: чимало депутатів великих фракцій можуть просто проігнорувати засідання і через це забракне голосів. Сподіваємося, що народні обранці проявлять депутатську та громадянську відповідальність й підтвердять своє бажання сприяти розвитку країни.

Реформа децентралізації влади одна з небагатьох, що показують позитивний результат. Лише тільки після бюджетної децентралізації люди побачили позитивні зміни, внаслідок чого, до речі, зросла довіра до влади. Просування реформи треба продовжувати, насамперед покращуючи інституційну спроможність органів місцевого самоврядування. Ця спроможність може зростати як внаслідок об’єднання місцевих громад, так і внаслідок поліпшення умов праці в органах місцевого самоврядування. Адже надзвичайно важливо, щоб в органи місцевого самоврядування йшли справжні фахівці. Власне, таку можливість і забезпечують законопроекти, включені до порядку денного 9 лютого.

Ганна Гопко, народний депутат України:

Місцеві громади давно чекають на рішення Парламенту, яке вже цілком можна назвати перезрілим. Перші результати фінансової децентралізації суттєво збагатили громади, які автоматично стали сплачувати більше податків. Отже, від цього виграв і державний бюджет. Разом з цим ми побачили зростання відповідальності громад та їхніх лідерів за розвиток своїх містечок та сіл. Така відповідальність за майбутнє сприяє загальному розвитку країни, допомагає залученню інвестицій, пошуку інновацій, створенню сприятливіших умов для ведення бізнесу тощо. Законопроекти, які стосуються децентралізації,  є вкрай важливими, і проти них можуть виступати лише популісти, котрі, всупереч їхнім гаслам, не зацікавлені у розвитку держави. Натомість всі зацікавлені мають об’єднатися і нарешті дати громадам стимули для зростання. Є і ще один важливий момент. Нашій державі зараз як ніколи потрібно більше позитивних новин – як для наших громадян, так і для західних партнерів. Особливо західним партнерам важливо показати, що в Україні є не тільки війна на сході, а є також ефективний парламент, який цілком здатний керувати розвитком країни.

Юрій Ганущак, експерт з питань децентралізації:

Консенсус щодо цих законів є в усіх фракціях та групах Верховної Ради, за винятком «непримиренних»: «Опозиційного блоку» та «Батьківщини». Однак, на жаль, багато народних обранців просто ігнорують сесійні засідання. Через це навіть 226 голосів набрати непросто. Щоб мобілізувати депутатів, треба підкреслити важливість голосувань. Це можна зробити, наприклад, через присутність у сесійній залі голови уряду Володимира Гроймана, який з самого початку курував цю реформу. До речі, він таки обіцяв прийти. Адже голосування 9 лютого вкрай важливе – воно визначатиме долю цілої реформи.

Зараз процес децентралізації практично зупинився. Адже ЦВК не дозволяє брати участь у виборах містам обласного значення. Крім цього, неможливе приєднання будь-яких населених пунктів до вже об’єднаних громад. За існуючими правилами, у разі такого приєднання потрібно пройти доволі складні процедури, що тривають 8-9 місяців. Ніхто не робитиме цього вдруге через те чи інше село, що вирішило долучитися до вже об’єднаної громади. Законопроект №4772, що регламентує цей момент, є ключовим для долі реформи. Його вже двічі знімали з розгляду, щоб не допустити остаточного провалу. Бо це був би провал усіх зусиль з децентралізації влади в Україні. З іншого боку, якщо пакет цих законопроектів буде прийнято, можна стверджувати, що Україна незабаром пройде критичну точку, і назад дороги вже не буде. Адже коли до реформи долучаться міста, вона охопить більше половини населення й території України.

Іван Лукеря, спеціаліст з місцевого самоврядування Реанімаційного пакету реформ:

Ці законопроекти критичні для продовження реформи. Бо правові рамки, вироблені у 2015 році, вже не відповідають сьогоднішнім викликам, з якими стикаються громади. Наприклад, часто трапляється, що одна громада не погоджується на об’єднання, блокуючи таким чином цю можливість і для інших громад, вказаних у перспективному плані. Один із законопроектів, що розглядатиметься 9 лютого, розв’язує цей гордіїв вузол. Зараз з процесу децентралізації виключено міста обласного значення, і не тільки через позицію ЦВК. За існуючим законодавством, якщо до об’єднаної громади долучається нова громада, треба проводити вибори голови і депутатів. Новий закон дозволяє невеличким сільським громадам долучатися до вже утворених громад без перевиборів. Після прийняття цього законопроекту ми отримаємо близько 200 нових об’єднаних громад і приблизно стільки ж «доукомплектованих». Ми маємо сотні повідомлень про бажання нових населених пунктів долучитися до об’єднаних громад. У 2014-2015 роках, коли громади об’єднувалися, ці населені пункти вагалися, вичікували, а тепер, побачивши всі переваги децентралізації, нарешті прийняли рішення. Механізм такого приєднання зокрема визначає законопроект №4772.

Інший законопроект – «Про службу в органах місцевого самоврядування» дає ряд можливостей, завдяки яким у місцевих радах можуть з’явитися професіонали вищого класу. Я щиро сподіваюся на наш Парламент. Те, що він за рік не спромігся прийняти жодного законопроекту, скерованого на продовження реформи, відверта ганьба. Якщо закони по децентралізації не будуть прийняті, я вважаю, що вести подальший діалог з цим парламентом не має сенсу.

Анатолій Мартинюк, голова Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області:

Ми вже півроку чекаємо на появу закону, який дозволить об’єднуватися громадам, що належать до суміжних районів. Три громади Гайсинського району хочуть об’єднатися з двома громадами Теплицького району. Опитування показало, що на цьому стоять 90% жителів усіх п’яти сіл. Однак реалізувати наше бажання не дає ЦВК. Районна рада та адміністрація намагаються зіграти на цій ситуації і не допустити нашого об’єднання. Вони тиснуть на громади деяких сіл, через що виникає чимало неприємних ситуацій, яких цілком могло б не бути. Наприклад, голова районної ради запевняє, що потрібний нам закон не приймають через те, що він «про все домовився у Києві». Багато хто вірить цьому – і втрачає надію. Та ще й місцева опозиція підняла голову і заявляє: «Ми ж казали! Не вірте цим «децентралізаторам»! Й багато хто таки зневірюється. Я дуже хотів би попросити народних обранців вирішити нарешті нашу проблему і дати нам можливість жити тим життям, які ми  для себе обрали.

Як повідомлялося, у Парламенті цього тижня знову розглядатимуть важливі для децентралізації законопроекти.