Якими результатами на цьому шляху може поділитися Івано-Франківська область, що вдалося зробити і що гальмує проведення реформи.

Що вдалося зробити

Слід зазначити, що, згідно Закону,  розробником Перспективного плану створення Об’єднаних територіальних громад (далі ОТГ – ред.), який подається на розгляд депутатів івано-франківської обласної ради є обласна державна адміністрація. При ОДА є колегіальний орган (Офіс реформ), який розглядає всі заявки від будь-якого формату об’єднань. Після ознайомлення з заявками і формується проект, який подається на розгляд депутатам. За словами координатора обласного Офісу реформ Руслана Панасюка,  станом на 15 вересня 2016 року завершено процес об’єднання 8 ОТГ. Це Нижньовербіжська, Метеївецька, П’ядицька громади Коломийського району, Тлумацька на Олешанська громади Тлумацького району, Більшивецька ОТГ Галицького району, Витвицька ОТГ Долинського району та Космацька громада Косівського району. Подані відповідні докумети до ЦВК і в цих громадах очікують призначення виборів. Дуже важливо, щоб вибори в новостворених гомадах пройшди цього року, щоб ОТГ потрапили в так званий бюджетний рік та отримали фінансування. Окрім цього вже працюють попердньо створені ОТГ – Білоберізька, Верхнянська, Печеніжинська, Старобогородчанська. Зазначимо, що Білоберізька ОТГ є однією з громад, які на потрапили в бюджетний рік-2016, але на 2017 рік, за словами голови ОТГ Дмитра Іванюка, громада має непогані перспективи – в новому році для громади передбачені медична та освітянська субвенції, інфраструктурна та базова дотації. Словом, громада розпочне жити в нових умовах. Як в структурних, так і в фінансових.

В перспективі в Івано-Франківській області передбачено створення 59 ОТГ. В 2015 році Офіс реформ відправив на розгляд Кабінету міністрів план створення в області 63 об’єднаних громад. Київ затвердив 53 громади, а 10 відіслав назад для опрацювання. За словами Руслана Панасюка, непросто збалансувати всі бажання та всі інтереси, особливо, коли присутньо багато політики в питанні створення ОТГ. Але Офіс реформ працює, щоб урівноважити всі інтереси та усунути політичну складову.

В Івано-Франківській області вирішили не поспішати з утворенням ОТГ й зробили ставку на якість, а не на швидкість та кількість.  “Ми не маємо захопитися процесом утворення, ми маємо думати про наступні кроки – про якісну організацію роботи, надання послуг дюдям, які проживають в цих ОТГ, бо можемо отримати зворотню негативну реакцію та оцінку“, – говорить пан Панасюк.

Труднощі перехідного періоду

Втім, є певний опір на місцях, який чинять сільські голови, та голови тих, чи інших районних адміністрацій. З сільськими головами все ясно, адже при створенні ОТГ, така посада, як сільський голова ліквідовується. Натомість кожне село обиратиме старосту, який буде членом виконавчого комітету ОТГ. І хоча, з огляду на певну консервативність наших селян, цілком можна передбачити що старостами оберуть тих самих сільських голів, все ж повноважень (а отже і влади) в старости буде значно менше, ніж в сільського голови, адже цілою громадою вже керуватиме обраний селянами голова ОТГ.

Переважно опір чинять села навколо Івано-Франківська. Є п’ять сіл, які не хочуть ніякого об’єднання в одну ОТГ з обласним центром. Це, так звані, села першого кола – Крихівці, Вовчинці, Микитинці, Угорники, Хриплин. Така ситуація склалася внаслідок незавершоної реформи, яка проводилася свого часу. Тоді приміські села включили до складу івано-франківської міської ради. Наступним кроком мала бути ліквідація органів місцевого управління цих сіл. Але цього зроблено не було і наслідком цієї недореформи є ситуація з якою зіткнувся не лише Івано-Франківськ, але й Яремче. Що цікаво – села другого кола, такі як, Чукалівка, Черніїв, та інші, не проти об’єднатися з Івано-Франківськом в одну ОТГ, але на заваді стоїть небажання сіл першого кола, коли кожне з них бачить себе центром. Тому можна розглядати й варіант, що якщо ці села й в подальшому добровільно не захочуть приєднатися до ОТГ Івано-Франківська, їх змусять це зробити в адміністративному порядку, що також передбачено відповідним законом.

Якщо ж почне діяти, прийнятий в першому читанні, так званий, закон “олійної плями”, він же Закон № 4772, то утворення ОТГ відбуватиметься в межах передбачених Перспективним планом, а ті населені пункти, які відмовляться приєднатися до громади, залишатимуться своєрідними анклавами, доки не дозріють до розуміння необхідності об’єднатися.

Перспективи реформи

На завершення можна сказати, що на сьогоднішній день стартувало дві міжнародні програми на підтримку реформи децентралізації в Україні. Це європейська програма ULEAD, котра виділила Україні на проведення реформи 102 млн. євро та програма США DOBRE, яка виділила 50 млн. доларів.

Це не є гроші на проїдання. Це міні-програми та міні-гранти, якими передбачено утворення органів супроводу, підтримки, консультацій для об’єднаних територіальних громад. Наприклад, DOBRE передбачає гранти в розмірі близько $60 тис. в залежності від запропонованого обсягу робіт, заходів та кількості  об’єднаних громад, з якими буде працювати обрана регіональна організація громадянського суспільства, в здійсненні програмного навчання, наставництва, консультаційної та технічної підтримки.

Офіс реформ мав би бути трансформований в Центр підтримки місцевого самоврядування, одним з завдань якого було б втілення навчальних програм та проведення семінарів. Бо на даний час ОТГ зіштовхуються з завданнями, які раніше перед ними не стояли, тому бракує і знань, і навичок. Плюс – потрібні плани розвитку громад, стратегії цього розвику, відкриття центрів надання адміністративних послуг.

Координатор обласного Офісу реформ Руслан Панасюк переконаний, що зрештою всі населенні пункти прийдуть до розуміння переваг створення ОТГ. Адже, скажімо, три територіальні громади Івано-Франківської області (Верхнянська, Печеніжинська та Старобогородчанська) отримали минулого року 22 млн. гривень додаткового фінансування.

Втім, координатор Офісу реформ підкреслює, що, власне, сам процес об’єднання – невеличкий та неважкий етап на шляху реформування. Клопітка праця починається після об’єднання.