Де створюють гуманітарні хаби громади Донеччини, Луганщини та Херсонщини?

У Програмі U-LEAD організували навчальний візит для представників громад Донеччини, Луганщини та Херсонщини, які відвідували центри підтримки громадян, що функціонують на території Дніпропетровської області.


Радниця з питань місцевого самоврядування Регіонального офісу U-LEAD у Херсонській області Вікторія Копчак зазначила:

«Тематика діяльності гуманітарних хабів ще глибоко не досліджена. Ми розуміли, що в громад є потреба у вивченні цього питання, тому вирішили організувати такий візит та допомогти їм розібратися з певними аспектами створення і функціонування гуманітарних хабів. Наша команда напрацювала концепцію цього візиту так, щоб максимально дослідити питання діяльності хабів. Спершу ми вивчали діяльність хабів на Дніпропетровщині, але згодом будемо планувати поїздки й в інші області, куди релокувалися органи місцевого самоврядування. Глобальне завдання — з’ясувати всі практичні аспекти діяльності центрів чи хабів підтримки громадян та згодом напрацювати певні методичні рекомендації щодо їх вдосконалення».

Перший день візиту розпочався з відвідування Регіонального офісу U-LEAD на Донеччині, який знаходиться в місті Дніпрі. Тут було доведено загальну інформацію про ситуацію з релокованими громадами. За словами керівниці цього Офісу Вікторії Троценко, Дніпропетровщина є лідером в Україні за кількістю створених гуманітарних хабів релокованими громадами. Другим за рейтингом виступає місто Київ та Київська область, а в інших регіонах вже значно менша кількість гуманітарних хабів.

Керівниця Регіонального офісу у Дніпропетровській області Олена Тертишна презентувала статистику щодо кількості ВПО в громадах Дніпропетровщини та розповіла про співпрацю між приймаючими та релокованими ОМС. Експерт U-LEAD Вадим Гаєв поділився своїми напрацюваннями та деякими результатами з дослідження діяльності гуманітарних хабів.

Першою локацією, яку відвідали представники громад, став Центр підтримки «Соледар — дорога додому». Заступниця начальника Соледарської міської військової адміністрації Світлана Лощакова розповіла гостям про передумови створення центру, певні складнощі в організаційно-правовому забезпеченні та показала як функціонує хаб у теперішніх умовах:

«У Центрі підтримки громадян Соледарської громади в Дніпрі ми створили освітній простір, маємо ЦНАП та надаємо послуги із соціального захисту. На базі самого освітнього простору також функціонує інклюзивно-ресурсний центр, де діти отримують консультації психолога, логопеда чи інших фахівців. Ми приділяємо багато уваги пошуку партнерів та грантовій роботі, тому у 2023 році нам вдалося в центрі облаштувати сенсорну кімнату».

Вона розповідала й про механізми пошуку гуманітарної допомоги та процес її видачі. Світлана Лощакова розповіла, що їхня громада має гуманітарні хаби й в інших регіонах, зокрема в Києві, Черкасах та Кривому Розі:

«Перший хаб ми створили в Дніпрі, оскільки саме там проживає найбільша кількість наших жителів. Це нам вдалося з’ясуватися після проведеного опитування. Ми вивчили основні потреби та створили хаб в Дніпрі».

Другим хабом, куди завітала делегація представників громад Донеччини, Херсонщини та Луганщини, став Центр «Я – Маріуполь». Таких центрів по Україні вже створено 35. Хаби працюють за певними напрямками, наприклад, у медичному, соціальному чи є мультифункціональними.

«У місті Дніпрі Центр «Я — Маріуполь» надає широкий спектр послуг своїм гостям — адміністративні, соціальні, побутові, видачу гуманітарної допомоги. У Центрі діє соціальна пральня, працюють стоматологи та інші фахівці. Всі ці послуги надають або за мінімальну плату, або безкоштовно. Також в Центрі є коворокінг-зона та інші зручності. Чи не найбільше вражає тутешній соціальний гуртожиток, в якому мають змогу проживати маріупольці», — розповів керівник Центру Олександр Халявинський.

Заклад має сучасний ремонт та оснащений всім необхідним для проживання людей, які туди заселяються згідно спеціально напрацьованого рейтингу, що включає низку критеріїв.

В рамках візиту вивчався й досвід підтримки релокованого бізнесу. Зокрема, ТОВ «Лисичанська інженерно-будівельна компанія» є прикладом створення релокованим бізнесом соціальної інфраструктури для ВПО та співробітництва з місцевими органами влади, зокрема з Попаснянською міською військовою адміністрацією.

У Центрі підтримки «Селидове, UA» учасники поїздки вивчали досвід Селидівської громади в налагодженні надання освітніх, культурних та спортивних послуг. Вдалося подивитися як працює Центр надання соціальних послуг, місцева бібліотека, спортивний зал та інші установи. З дітьми та молоддю працюють працівників комунальних закладів Селидівської громади. Заступниця голови цієї громади Інна Терещенко зазначила:

«Такі зустрічі важливі, оскільки ми можемо розповісти про свій досвід та вивчити досвід наших колег з інших громад щодо діяльності гуманітарних хабів. Всі ми маємо різні можливості для створення хабів та їх облаштування, але важливо їх створювати для мешканців, які проживають в інших регіонах. Для нас є цінною допомога від благодійних організацій, завдяки якій ми можемо надавати певну підтримку своїм жителями. У захваті від тих практик, які презентували інші громади, зокрема щодо формату співпраці між ОМС, комунікації з своїми жителями чи залучанням додаткових ресурсів для свого розвитку».

У місті Новомосковську свій гуманітарний хаб створила Попаснянська міська військова адміністрація. Керівники та працівник Попаснянської та Новомоськовської громад приділять чимало уваги інтеграції ВПО з місцевими мешканцями. У хабі надаються соціальні, адміністративні та інші послуги.

«Цей візит був дуже актуальним для всіх його учасників. З однієї сторони ми маємо досвід із створення гуманітарних хабів, але й було дуже корисно почути своїх колег, дізнатися про їхні здобутки. Практичний вимір таких заходів дуже важливий, адже ми не вивчали теорію, а їздили в хаби та спілкувалися з представниками громад. У нас схожі виклики та складнощі, тому ми разом, обговорюючи їх, напрацьовували певні кроки, щоб знайти оптимальні рішення», — ділиться враженнями від візиту начальник Попаснянської міської військової адміністрації Микола Ханатов.

Учасники візиту також побували в Кривому Розі, де оглядали гуманітарний хаб Херсонської області, який діє для евакуйованих осіб з Голопристанської, Хрестівської, Іванівської, та Чаплинської громад.

Робота цього хабу відрізняється від попередніх них. На відміну від створених хабів окремими громадами гуманітарний хаб Херсонської області є комплексним та діє для декількох громад. Тут створені умови для надання різних послуг для громадян та налагодження комунікації з ними.

Валентина Головата, керівниця Мирненської військової адміністрації, підсумовуючи результати візиту зазначила: «Хаби Донеччини та Луганщини обслуговують компактно розташованих жителів їхніх громад, тоді як наші люди розкидані по всій країні. Але, ми бачимо приклади успішної роботи хабів, зокрема Маріупольської та Попаснянської громад, і плануємо використати деякі їхні напрацювання у своїх ініціативах».

«Всі хаби різні, як за масштабами так і за наповненням, оскільки їх створення та діяльність напряму пов’язані з фінансовою складовою. Важливо, що всі вони в повній мірі забезпечують своїх жителів необхідними послугами та допомагають їм всім необхідним. Люди знають про ці хаби, часто їх відвідують, оскільки знають, що там їм допоможуть. Громадам складно створювати хаби, є певні законодавчі труднощі, але вони долають всі виклики та досягають своєї мети», — резюмує Вікторія Троценко.

01.11.2024 - 17:08 | Переглядів: 257
Де створюють гуманітарні хаби громади Донеччини, Луганщини та Херсонщини?

Приєднані зображення:

Теги:

обмін досвідом соціальні послуги

Джерело:

Програма «U-LEAD з Європою»

Читайте також:

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 грудня 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 грудня 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 грудня 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...