Розвиток дорожньої інфраструктури в громадах під час війни. Про це - у новому випуску подкасту від Програми USAID DOBRE.
Ідея створення подкасту належить ГО «Український кризовий медіацентр», а реалізацію ідеї підтримала програма агентства США з міжнародного розвитку USAID DOBRE у партнерстві з Громадським радіо.
Ведуча: Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо
Гості дев'ятого випуску:
- Олександр Муратов, експерт із послуг місцевого самоврядування Програми USAID DOBRE,
- Вікторія Колінько, перша заступниця голови Мереф’янської громади Харківської області,
- Петро Гайдейчук, голова П’ядицької громади Івано-Франківської області.
Як громади планують і реалізовують проєкти у сфері обслуговування доріг і тротуарів розповідає Олександр Муратов, експерт з послуг місцевого самоврядування Програми USAID DOBRE.
Олександр Муратов: На першому етапі для будь-якої послуги завжди відбувається оцінка потреб. Треба впевнитися, що саме турбує мешканців найбільше і які послуги вони вважають найбільш пріоритетними для вдосконалення. В першій фазі Програми ми проводили репрезентативні опитування думки мешканців. У другій фазі ми застосовуємо дещо інакшу методику, але вона також враховує думку жителів. Врешті ми отримуємо перелік із 4-5 послуг, які потребують уваги. З них громада обирає одну послугу для покращення. Потім програма USAID DOBRE починає працювати з обраним напрямком, наприклад, обслуговуванням доріг і тротуарів.
На другому етапі ми розробляємо цільову програму з удосконалення послуг. Далі з’ясовуємо, що саме розуміє громада під «обслуговуванням доріг і тротуарів», бо назва може бути однакова, а наповнення зовсім різне. Необов’язково це новий асфальт або бруківка. Для однієї з громад в пріоритеті дощова каналізація, тому що вона має проблеми з підтопленнями, іншу громаду можуть турбувати кущі й дерева, які закривають огляд і створюють аварійні ситуації на дорогах. Для когось велика проблема — розчищення снігу взимку, а комусь важливі пішохідні доріжки й тротуари. Власне, на етапі розробки програми громада чи робоча група спільно з Програмою USAID DOBRE визначає, що найбільші болі.
На третьому етапі ми реалізуємо спільний проєкт. Як правило, Програма передає громадам якесь обладнання для того, щоб підвищити їхню спроможність самостійно обслуговувати дороги й тротуари. Я завжди радію, коли після всіх обговорень громада звертає більше уваги на пішоходів і вирішує об’єднати кілька ділянок тротуарів або приділяти більше уваги зоні пішохідних доріжок. Але буває по-різному. Це може бути як обладнання для облаштування дощової каналізації, так і для обрізки дерев чи снігоочищення.
Тетяна Трощинська: Чи змінилася громадська думка щодо обслуговування доріг за останні роки? Чи доводилося вам чути, що ця послуга була вдосконалена?
Олександр Муратов: До 2022 року практично в усіх територіальних громадах обслуговування доріг і тротуарів входило в топ-5 послуг, які потребують удосконалення. Приблизно 97% громад визначали цю послугу проблемною.
У 2023 році ми здійснили оцінку потреб за іншою методикою, але все одно 85% громад турбує це питання. Від дорожнього покриття залежить мобільність жителів, витрати на надання інших послуг і швидкість їх надання. Ті ж самі освіта і медицина, вивіз побутового сміття напряму залежать від якості доріг.
Єдине, що змінилося, це те, що громади більш уважно дивляться на те, які заходи мають бути першочерговими. Проте такий підхід з визначення пріоритетів ми рекомендували застосовувати й раніше.
Мереф’янська громада на Харківщині
Одна з перших розробила план вдосконалення послуги управління дорогами. Про те, як ремонтувати дороги, проживаючи в прифронтовій громаді, розповідає Вікторія Колінько, перша заступниця голови Мереф’янської громади.
Тетяна Трощинська: Наскільки актуальне питання покращення доріг для прифронтової громади? І як ви з цим працюєте?
Вікторія Колінько: Це питання завжди актуальне, бо життєзабезпечення громади залежить від дорожнього руху і покриття. В структурі нашої міської ради є відділ доброустрою. Саме на цей відділ покладені зобов’язання з утримання дорожньої інфраструктури, зелених насаджень. Наразі в цьому напрямку у нас працюють 14 працівників.
За минулий рік ми прочистили понад 6 тис. м водовідвідних каналів. Також до 500 метрів канав облаштували бетонними конструкціями. Це допомогло покращити стан дорожнього покриття. Також ми зробили капітальний ремонт доріг на двох ділянках, одна з яких веде до центральної районної лікарні, а інша забезпечує під’їзд до центральної частини міста. У 2023 році ми зробили багато поточних ремонтів — струменевим та іншими методами. Це і ділянки зупинок громадського транспорту, і під’їзні дороги до сіл. Коли ми розробляли план удосконалення, то до нас додалися ще два села — Яковлівка й Олександрівка. Дороги, які ведуть до сіл Верхня і Нижня Озеряна та Яковлівка й Олександрівка, належить Харківщині, а не Мереф’янській територіальній громаді. Ми виділили субвенцію дорогам Харківщини в розмірі 2,5 млн грн для поточного ремонту.
У зв’язку з тим, що наше місто переважно розташоване внизу, але є багато доріг в нагорній частині міста, де ми не можемо зробити тверде асфальтне покриття, ми започаткували дуже гарну практику з ремонту доріг. Ми обладнуємо під’їзні дороги, вулички залізобетонними шпалами б.к., які разом з ґрунтом укріплюють дорогу.
Це дозволяє мешканцям дістатися до лікарень та інших структур. Ми апробували цей метод на кількох вулицях у 2019 році, тоді він себе дуже гарно зарекомендував. І ми розширили цю практику.
П’ядицька громада, Івано-Франківська область
Як громаді вдалося розв’язати проблему з розмиванням доріг і придбати техніку для облаштування прилеглих територій розповідає Петро Гайдейчук, голова П’ядицької громади Івано-Франківської області.
Тетяна Трощинська: Пане Петре, розкажіть про досвід вашої громади з покращення місцевих доріг. Чи сама громада визначила цю послугу як пріоритетну?
Петро Гайденчук: Наш досвід роботи по таких проєктах почався зі співпраці з Програмою USAID DOBRE. Наш голова, заступники й решта адмінперсоналу пройшли низку навчальних курсів від Програми, щоб зрозуміти, як це все запровадити на практиці. Саме тоді ми й почали для себе визначати пріоритетні напрямки. Наша громада першою в області розробила стратегію свого розвитку. Ми проводили громадські слухання, визначали по всіх населених пунктах нашої громади пріоритетні напрямки. Такі слухання відбулися пройшли практично в кожному селі. Загальні громадські обговорення відбулися в центральній садибі села П’ядики. Ми провели інвентаризацію комунального майна, доріг, тротуарів, де їх потрібно зробити або відновити.
У нас є дорога комунального значення, а також районного й обласного, тому ми робили певні запити до Івано-Франківської та Коломийської адміністрацій. Ми визначили протяжність всіх доріг. Ми визначилися з пріоритетом — це інфраструктура, зокрема комунальні дороги й водовідведення.
Ми написали грант на придбання екскаватора-навантажувача і спланували кошти на пайову участь у співфінансуванні цього проєкту. Так ми придбали екскаватор GCB. Визначили напрямок роботи, зробили графік по селах нашої громади, все узгодили. Провели чергові громадські слухання. Якщо ми робили якусь дорогу комунального значення, то закладали кошти на придбання піщано-гравійної суміші, тобто щебеню. Донині ми працюємо за таким же методом.
Також Програма USAID DOBRE допомогла нам в плані водовідведення — очищення каналу, розширення, відновлення мостів на наших комунальних дорогах, вулицях і віддалених вуличках, де ми зробили збільшення потоку води. Тепер під час злив вода має куди відходити.
Покращення водовідведення привело до того, що в нашій громаді за останні два роки не було значних втрат із сільськогосподарської продукції, а також розмивання доріг комунального й обласного значення.
У 2023 році ми ухвалили рішення про створення комунального підприємства на території нашої громади, яке займатиметься покращенням інфраструктури нашої громади й упорядкуванням територій.
Також ми ухвалили пільговий тариф, згідно з яким наше населення може користуватися трактором GCB і впорядковувати власні прилеглі території. Наша техніка приїздить за певним графіком у село на приватну територію за заявками жителів і за вилучені кошти ми можемо утримувати цю техніку та розвивати наше підприємство.
