Опис роботи ЦНАП з точки зору гендерного аспекту на прикладі ЦНАП Кам’янської громади Дніпропетровської області.

---

Проблема, на вирішення якої спрямована практика

Недоступність послуг та їх нечутливість до потреб споживачок/-ів є порушенням прав людини. Залежність людей від адміністрування послуг не є їхнім вибором, натомість воно покликано гарантувати рівність у доступі та якостісервісу, який пропонує держава. ЦНАП, які є обличчям влади на місцях, створені поки що не у всіх громадах, і не всі ЦНАП через відносно нетривалий період свого існування та інші обмеження, зумовлені зокрема й війною росії проти України, здатні дотримуватись найвищих можливих стандартів у своїй роботі. В той же час саме децентралізація покликана вирішувати проблему недоступності послуг, забезпечувати їх наближення до людини (у фізичному, економічному, інформаційному, соціокультурному вимірі) та сприяти підвищенню їх якості. При цьому інтеграція гендерних підходів до діяльності ЦНАП дозволяє і надавачам, і отримувачам послуг досягати кращих результатів.

 

ЦНАП м.Кам’янського ініціював святово-розважальну програму з нагоди Дня захисту дітей. Червень, 2022 рік.

 

Ключові кроки для вирішення проблеми

Кам'янський ЦНАП був створений у 2013 році, одним із перших в Україні, та постійно знаходиться у розвитку і пошуку найбільш ефективних практик, удосконалюючи їх, зокрема, й через інтеграцію гендерного підходу.

 

Гендерні підходи, які покращують доступність і якість послуг ЦНАП для отримувачів:

1. Наближення послуг до людей: три ЦНАП розташовані по різним районам міста (основний підрозділ та його філії); мобільний офіс ЦНАП – для обслуговування тих, хто знаходиться, наприклад, у лікарнях, або має обмежену мобільність (зазвичай більш актуально для жінок, які мають гірші економічні можливості).

2. За однією адресою людина може оперативно вирішити максимально можливу кількість проблемних питань. Особливо це важливо для людей, яким бракує часу (проблема, з якою частіше стикаються жінки). Тому максимальна зосередженість різних послуг в одній локації (що є ключовою властивістю належного ЦНАП) є кращим виходом. Зокрема, в центральному приміщенні ЦНАП розміщені в одній будівлі такі структури та відповідальні: структура, відповідальна за соціальний захист, офіс комунальних послуг, офіс соціальних послуг, центр зайнятості, пенсійний фонд, прихисток, дитяча кімната (включаючи педагогів з дитсадків), центр гуманітарної допомоги, представництво міжнародних фондів, структури, відповідальні за реєстрацію пошкодженого майна, банківські працівники, лікарі, представництво військкомату, волонтери, які займаються влаштуванням домашніх тварин тощо.

3. Реагування на актуальні виклики, взяття до уваги того, що потреби людей можуть змінюватись та з’являтись нові потреби. В залежності від того, про що запитують клієнтки/-ти, запрошуються відповідні служби та спеціалісти (потреби у зв’язку з війною змінились і у жінок, і у чоловіків, але ці зміни мають й свою статеву диференціацію). Внаслідок ідентифікованої зміни потреб через повномасштабне вторгнення росії в Україну було облаштовано Центр турботи про внутрішньо переміщених осіб (серед ВПО кількісно переважають жінки, а також жінки з дітьми).

 

Оновлення контакт-центру ЦНАП: впровадження IVR-меню й єдиного номеру для кращого обслуговування та зручності наших відвідувачів. Травень, 2022 рік

 

4. При реєстрації ВПО відбувається збір даних з розбивкою за ознакою статі, віку, місця попереднього проживання, планів щодо їх працевлаштування. Все це дозволяє визначити потреби у гуманітарній та іншій допомозі.

5. Гнучкі години роботи ЦНАП для відвідувачів/-ок – з 08.00 до 20.00, без перерв, що дозволяє працюючим відвідувачкам/-чам мати більше можливостей для отримання послуг (з часовими обмеженнями традиційно більше стикаються жінки).

6. Поширення інформації (зокрема – відеороликів) з питань гендерно зумовленого насильства (частіше від цієї проблеми страждають жінки) у приміщеннях ЦНАП.

7. Облаштування приміщення ЦНАП відповідно до вимог інклюзії (пересування маломобільних груп населення – вагітних, людей старшого віку, матерів з дітьми, з дітьми на візочках, з людьми на кріслах колісних, що традиційно частіше стосується жінок).

8. Практика збору даних, дезагрегованих за ознакою статі через участь у пілотному проєкті «Віртуальний офіс електронних адміністративних послуг Дніпропетровської області»: https://egov.dp.gov.ua/services/pidklyuchennya-cnap-do-virtualnogo-ofisu.

 

Гендерні підходи, що стосуються діяльності персоналу:

10. Взаємозамінність працівниць/-ків у виконанні функціональних обов’язків, універсальність функцій персоналу (дозволяє персоналу брати лікарняні та інші відпустки у разі потреби, що частіше стосується жінок внаслідок виконання ними традиційних ролей догляду за іншими).

11. Турбота про психологічний (емоційний) стан персоналу, запобігання професійному вигоранню (до цієї потреби традиційно з розумінням ставляться, коли йдеться про жінок)

12. Збільшення фінансування на забезпечення діяльності ЦНАП, що дозволяє забезпечувати надання послуг не ціною збільшення навантаження на штат, за рахунок залучення додаткового необхідного ресурсу (традиційно жінок більше серед персоналу, тому така турбота в більшій мірі стосується інтересів жінок)

Якісні та кількісні результати впровадження гендерних практик:
1) Доступне та якісне адміністрування послуг для різних груп жінок і чоловіків, з урахуванням особливостей їх потреб.
2) Охоплення адмініструванням послуг всіх, хто того потребує.

 

День державного прапора та День Незалежності України, адміністратор ЦНАП малює прапор на щічках малечі. Серпень, 2022 рік

 

Головні ризики впровадження практики:

1) Наявність гендерних стереотипів, через які суттєвим є гендерний розрив у складі штату ЦНАП;

2) Різні очікування та вимоги до роботи жінок і чоловіків, а саме - сприйняття прийнятною невисоку заробітну плату жінок (традиційні аргументи при поясненні гендерного дисбалансу у складі штату – наявний рівень заробітної плати вважається низьким для чоловіка, «чоловічі руки» краще справляються з фізичною працею, чоловіки уникають звернень до ЦНАП через небажання потрапити у поле зору військкомату, уявлення про те, що чоловіки в основному зайняті на війні);

3) Невизнання важливості рутинного збору даних, дезагрегованих за ознакою статі;

4) Ігнорування відмінностей між соціокультурними ролями жінок і чоловіків, ідентифікація лише наслідків, але не коренів проблем нерівності та заперечення зв’язку цих проблем із гендерно стереотипним способом життя жінок і чоловіків.

 

Адміністратори Кам’янського ЦНАП з нагоди святкування Дня державного прапора України та Дня Незалежності України. Серпень, 2022 рік

---

Опис гендерних практик підготувала гендерна експертка проєкту PROSTO (SALAR International AB)