Авторка: Інна Білик

---

Володимирецький ліцей «Колегіум» є одним із тих закладів, які забезпечують успіх децентралізації та реформи освіти на місцевому рівні, допомагають розвитку України і боряться за її незалежність. Як? Відповідь проста – 25 років у Володимирецькому ліцеї «Колегіум» за ініціативи Анатолія Федоровича Остапенко, директора ліцею, впроваджено профільне навчання учнів. Сьогодні випускники закладу є управлінцями в органах місцевого самоврядування, захищають Україну у російсько-українській війні, працюють в сфері освіти, медицини, ядерної енергетики, економіки та безпеки. Так, саме якісна профільна освіта допомогла сотням випускників реалізувати свій потенціал, віднайти життєвий шлях. Досвід організації профільного навчання у Володимирецькому ліцеї «Колегіум» розкриває секрети того, як має бути організована робота у профільному ліцеї, як забезпечити високу якість освітніх послуг і досягти сталих результатів.

Керівник Володимирецького ліцею «Колегіум» в рамках обміну досвідом у форматі «рівний рівному», ініційованого Шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні», розповів про те, як впроваджувалося профільне навчання, як сформувалася «Школа модерн-технологій управління» - авторська модель Анатолія Остапенка, що увійшла до 38 зразків авторських практик інноваційного розвитку найсучасніших закладів освіти України.

Анатолію Федоровичу, успіхи і досягнення ваших випускників на практиці дають відповідь на питання: «для чого нам реформа старшої школи». І якщо для більшості ця реформа – майбутнє, то ви та ваша команда вже сьогодні ділитися досвідом того, як якісно організувати профільне навчання. Що спонукало вас майже 25 років тому до впровадження профільної освіти у Володимирецькому ліцеї?

- Прагнення допомогти дітям визначитися із вибором професії. В нас сільський регіон, глибинка Полісся. Дітям нелегко було влаштуватися у житті, і ми спрямували всю нашу роботу на те, щоб допомогти учням визначитися з вибором майбутньої професії, підвищити якість освітніх послуг щоб вони були конкурентоспроможними і могли продовжити навчання у вузах. Саме з цією метою ми створювали сучасну систему профільного навчання. До впровадження ЗНО вступити до медичного закладу для учня з глибинки на бюджетну форму навчання було практично нереально, а в нас 65 випускників з 1999 по 2008 рік навчалися у Вінницькому медичному університеті на бюджеті. Впровадження профільної освіти та розвиток співпраці з вищими учбовими закладами дозволили нам не просто допомогти дітям вступити до вищих учбових закладів, ми допомогли дітям продовжити навчання і здобути ту професію про яку вони мріяли.

Чи вдалося досягти сталих результатів?

- Так, вдалося. Сталість результатів підтверджують досягнення наших учнів. Володимирецький ліцей входить у п’ятірку кращих закладів області та посідає перше місце в районі за результатами конкурсу захисту робіт учнів-членів Малої академії наук. Сьогодні, у 2022 році, 15 випускників закладу склали ЗНО на 200 балів, наша випускниця Василина Набухотна стала однією з 375 учнів та учениць України, які за результатами НМТ отримали 200 балів з трьох предметів: української мови, математики та історії України. Високий відсоток наших випускників обирають свою професію за профілем, за яким навчалися в ліцеї. Ми не обираємо учнів, ми допомагаємо їм розкрити власний потенціал. Серед наших випускників є ті, хто прийшов до нас із середнім балом 2,7 і модель роботи з учнями, яку ми практикуємо в нашому закладі, допомагає їм покращити свої результати, стати конкурентоспроможними і за результатами ЗНО претендувати на бюджетні місця у вищих учбових закладах. До речі перший досвід проведення науково-дослідних робіт всі наші учні старших класів здобувають у Володимирецькому ліцеї «Колегіум».

У чому секрети успіху, які кроки потрібні, щоб досягти подібних результатів?

- Детально із секретами успіху і алгоритмом впровадження профільного навчання у нашому закладі можна дізнатися скориставшись базою даних «Кращі практики управління освітою в громаді» Практики – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua), а також у посібнику «Школа модерн технологій управління» авторська модель Анатолія Остапенка.

В цілому всі секрети можуть бути об’єднані у 5 складових:

1. Вібір напрямів і профілів навчання.
2. Розвиток потенціалу педагогічних працівників.
3. Впровадження інновацій і технологій.
4. Співпраця з вищими учбовими закладами.
5. Міжнародна співпраця.

Для успішної реалізації кожної із цих складових важливо пам’ятати, що головне - це люди. Якщо говорити про профільну школу, то головне - це команда, яка займається цією складною роботою. Працівник має всі прояви поваги до нього і з цього починається моя робота як керівника. Приємно, що на шляху впровадження профільної освіти у Володимирецькому ліцеї нас раніше підтримувало керівництво району, обласної державної адміністрації, а тапер керівництво Володимирецької селищної ради.

Як ви визначалися із профілями, за якими навчатимуться діти?

- Профілі не створювалися на порожньому місці, вони не створювалися за вказівкою зверху, або за рішенням педагогічної ради. Вибір профілів здійснюється в залежності від потреб учнів. Ми розпочинали з трьох профілів: фізико-математичного, хіміко-біологічного та інформаційних технологій. В цілому, з 1998 по 2022 рік в нашому ліцеї навчання проводилося за 14 профілями. Ми проводимо діагностику, опитування учнів, аналізуємо результати вступу наших випускників, це також дозволяє визначити та запропонувати учням профілі для навчання, які відповідають їхнім потребам і врахувати стратегічну перспективу. Так, в 2010 році виникла ідея впровадження військово-спортивного профілю, пророблена велика теоретична і практична підготовка. Профіль був відкритий у 2013 році, від ідеї до її повноцінного впровадження пройшло три роки. На той час із підготовкою до відкриття цього профілю нам допомагала районна та обласна ради. Сьогодні ми отримуємо підтримку наших ініціатив від Володимирецької територіальної громади.

В одній із наших розмов ви сказали, що військово-спортивний профіль – ваша гордість. Цей профіль рідкість в закладах повної загальної середньої освіти. Підготовка до його відкриття відбувалася у мирні часи, коли, на думку більшості з нас, ніхто і ніщо не загрожувало цілісності та суверенітету України. Як виникла ідея відкриття саме військово-спортивного профілю, що було найскладнішим при його відкритті, що для цього потрібно?

- Так, ми відкрили цей профіль до Революції Гідності, до анексії Криму. Найскладнішим було повірити, що ми зможемо це зробити, що все вдасться і нас підтримають. Це був виклик життя, щось з молодими людьми треба було робити, не всіх захоплюють точні науки. Частина наших випускників вступали до військових вищих учбових закладів. Коли ми проводили опитування учнів, воно показало, що діти хотіли б додаткових занять, пов’язаних з фізичною підготовкою, певними дисциплінами, які наближені до військового профілю.

Коли ми створювали військово-спортивний профіль, нам було складно. Якщо математичний, філологічний та ряд інших профілів відомі, то військово-спортивний профіль був новим. Виникала потреба його адаптувати, адаптувати навчальної програми, залучити вчителя з допризовної підготовки, який міг би викладати і мав відповідну освіту, створити необхідну матеріально-технічну базу. Відкриттю військово-спортивного профілю передувала велика теоретична та практична підготовка. Ми шукали партнерів, вивчали досвід. Перший заклад до якого ми звернулися з пропозицією про співпрацю була Луганська військова академія внутрішніх справ. Нас зустрічав весь ректорат, їх цікавило, чому ми обрали їх як партнерів. В нас діти туди вступали, і ми обираємо й розвиваємо співпрацю з тими, кому імпонують наші підходи та ідеї. Після цього вивчали досвід академії прикордонних військ ім. Богдана Хмельницького, Львівської академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного та Житомирського військового інституту ім. С. П. Корольва, Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

 

 

В підсумку програма, режим навчання – все відповідає вимогам, розпорядок дня учнів військово-спортивного профілю розпочинається о 7.00 і завершується відбоєм о 22.00. Програма їхнього навчання передбачає профільне вивчення математики, української мови, історії та фізичної культури. Також вони освоюють рукопашний бій, проходять вогневу підготовку на навчальних полігонах, з ними проводять спеціальні тактичні заняття із застосуванням системи імітації бою «Скіф». Ліцей співпрацює з військовою частиною національної гвардії України. На початку навчального року проводиться посвята в учні військово-спортивного профілю, учні отримують посвідчення. Вони приймали участь у Всеукраїнській військово-патріотичній грі «Вояцький дух».

В нас база для навчання учнів військово-спортивного профілю відповідає всім вимогам. Над цим працювали всі, в тому числі і район, якому на той час підпорядковувався заклад, і зараз Володимирецька територіальна громада. Сьогодні завдяки підтримці голови та депутатів територіальної громади учні військово-спортивного профілю харчуються безкоштовно, як і у військових ліцеях. Щоб відкрити цей профіль, керівнику закладу потрібно цим перейнятися і працювати в команді. Не самому, не перекладати це на когось іншого, командна робота і співпраця – секрети нашого успіху.

Якщо хтось хоче ознайомитися із програмою навчання учнів військово-спортивного профілю у нашому ліцеї, розкладом їхніх занять, та й в цілому із нашим досвідом впровадження профільного навчання, то скористайтеся «Базою даних кращих практик управління освітою в громаді». Ми поділилися там своїм досвідом.

Анатолію Федоровичу, наскільки військово-спортивний профіль є популярним, привабливим серед дівчат?

- Сьогодні на цей профіль ми набираємо більше дівчат.

Який відсоток випускників вашого ліцею обирають свою майбутню професію за профілем?

- Цей показник високий. До прикладу, у 2022 році 92% випускників фізико-математичного профілю, а це 25 учнів, обрали свою спеціальність за профілем. Серед випускників військово-спортивного профілю відсоток тих хто обирає спеціальність за профілем на рівні 78-83%, навчання на військово-спортивному профілі потребує великих зусиль, дисципліни, не всі витримують вимоги, які ми ставимо в навчальному закладі.

При вашому закладі функціонує два гуртожитки. Сьогодні вони розраховані на учнів Володимирецької громади чи не тільки?

- Щоб ви розуміли, ми набирали і набираємо дітей з інших сіл, селищ та міст. В нас до початку епідемії Covid навчалися випускники з 14 областей України, включаючи Донецьку, Вінницьку, Харківську, Луганську області. Діти їхали до нас саме, щоб навчатися за відповідним профілем. Сьогодні в нас навчаються учні з 29 населених пунктів 30 кілометрової зони Рівненської атомної електростанції та фактично з усієї Рівненської області. Для дітей створені всі умови для безпечного та комфортного проживання у гуртожитках. Ми спроможні повністю задовільнити попит всіх бажаючих учнів навчатися в нас у старшій школі.

Які у вас плани, які інновації ми зможемо невдовзі побачити у вашій практиці? 

- Наша перспектива – китайська мова, біотехнології та біоінженерія, математика та програмування. Ми готуємося до відновлення та розвитку міжнародної співпраці. Надалі працюємо над розвитком потенціалу педагогів.

Анатолію Федоровичу, з вашого досвіду, коли настає найкращий час для реформ, для змін на місцевому рівні?

- Якщо говорити про рівень школи, то найкращий час - це коли ви готові до таких змін, коли готовий колектив, а він буде готовий тоді, коли готовий керівник, коли керівник вивчив кращі практики України, Європи. Завдання керівника бачити перспективи, бачити рух організації, а якщо керівник цього не бачить, то він має піти з посади, має прийти інший, котрий бачить, куди рухатися. Час змін на місцевому рівні давно настав, і ми всі маємо докладати зусиль, щоб реформа з децентралізації, реформа освіти, в тому числі реформа старшої школи, були успішними. Це важливі складові майбутньої безпеки незалежної України. Немає кращого часу для змін, ніж сьогодні…

***

Це лише частина розмови з Анатолієм Федоровичем Остапенко. Досвід ліцею – одна із кращих практик управління освітою в громаді, яка варта уваги. Як Володимирецький ліцей працює в умовах воєнного стану, - у одному з наступних матеріалів.

Для більшості з нас звично вивчати результат реформ в освіті на прикладі зарубіжних країн, де можна поглянути на результати. Іноді це викликає запитання: чи можливі такі зміни в Україні? Нам здається, що десь там реформувати освіту легше, а тут, в Україні, є безліч викликів. Вже давно настав час зруйнувати цей стереотип. Втілювати зміни завжди непросто. Та якщо ваша ціль гідна, то у вас віднайдуться сили, партнери, ідеї як втілити зміни і досягти бажаного результату. Практика Володимирецького ліцею Володимирецької селищної громади Рівненської області яскраве тому підтвердження. Магатма Ґанді казав: «Якщо ти хочеш змін в майбутньому - стань цією зміною в сьогоденні». І 25 років тому команда ліцею стала такими змінами.

---

Матеріал підготовлений у межах кампанії з поширення кращих практик та розвитку горизонтальної співпраці територіальних громад експерткою Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International).