18 листопада 2022 року відбулося установче засідання керівного комітету з формування стратегії розвитку Львівської агломерації. Під час заходу з головами територіальних громад були узгоджені формат та алгоритм роботи з напрацювання Стратегії на період до 2027 року та Плану заходів з її реалізації на 2023-2025 роки. Отже від політичних обговорень Львівщина у цьому питанні перейшла до конкретних дій.

---

Комплексну підтримку з розробки Стратегії розвитку Львівської агломерації надаватиме Програма Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні». Також на запрошення Ради Європи до цієї роботи долучиться Фонд розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульского.

Як повідомив модератор заходу, консультант згаданої Програми Ради Європи Мирослав Кошелюк, 18 жовтня було підписано розпорядження Львівської обласної військової адміністрації про запуск підготовки стратегії Львівської агломерації.

За його словами, заплановано, що робота над стратегією і планом дій з її реалізації триватиме майже рік.

 

 

Хоча наразі в Україна немає спеціального закону, який врегульовує організаційні та фінансові питання створення і функціонування агломерацій (відповідний законопроект готує Асоціація міст України за підтримки Ради Європи), формувати стратегію розвитку Львівської агломерації можна в рамках чинного законодавства про місцеве самоврядування та про співробітництво територіальних громад. Про це під час установчого засідання сказав заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода.

«Наявність стратегії розвитку Львівської агломерації дозволить громадам регіону розробляти і реалізовувати конкретні спільні проекти соціального, економічного розвитку. І ці проекти будуть мати великі переваги перед проектами інших громад в доступі до державних фондів, до допомоги міжнародних партнерів та до інших джерел фінансування. Помітно, що громади Львівщини мають великі очікування від майбутньої співпраці. Впевнений, що за ефективної організації, взаємної підтримки і довіри, ці очікування справдяться», - зазначив В’ячеслав Негода.

 

 

Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький вважає, що створюючи стратегію, варто думати, чим Львівська агломерація буде цікавою громадам і світу.

«Щоб Львівська агломерація була цікавою громадам, у стратегії треба зосереджуватися на питаннях, які можуть їх об’єднати: екологія, енергетика, безпека, освіта, транспорт тощо. Щоб агломерація була цікава світові, треба щоб до неї входило якомога більше громад, зростала кількість населення на її території. Тому треба створювати умови, щоб люди сюди переїжджали і розвивали регіон. Тоді будуть можливості залучити у регіон інвестиції від великих компаній. Впевнений, що ми спільно зробимо Львівщину ще більш цікавою і Україні, і світові», - сказав Максим Козицький.

Даніель Попеску, керівник Департаменту демократії і врядування Генерального секретаріату Ради Європи, зазначив, що необхідність створення стратегії розвитку агломерації зрозуміла усім.

«При цьому важливо, щоб усі громади однаково розуміли вигоди від створення агломерації, сприймали стратегію як спільний документ. Якщо думати, що хтось більше виграє, а хтось більше втратить, співпраці не вийде. Так було у нас, в Страсбурзі – громади не змогли домовитися самостійно. Знадобився окремий закон. Сподіваюся, громади Львівської агломерації, спираючись на світовий досвід і власні практики, зуміють дійти згоди і об’єднатися навколо вирішення спільних проблем. Чинне українське законодавство дозволяє це робити. Рада Європи готова і надалі допомагати громадам у їхньому розвитку, у тому числі і у питаннях створення агломерацій».

Львівський міський голова Андрій Садовий вважає, що українським громадам варто орієнтуватися на принцип успіху Європейського Союзу – єдність.

«Єдність українських громад, української держави дає можливість нам перемагати у війні. Створення агломерацій в Україні дуже важливе для розвитку і повоєнної відбудови територій, бо є фундаментом успіху, якого досягли країни Європейського Союзу. Львів готовий брати на себе відповідальність і разом з громадами думати про наше спільне майбутнє. Ми зобов’язані думати разом і спільно приймати рішення, щоб не лише перемогти у цій війні, а й стати членом Європейського Союзу і НАТО. Створення агломерацій – ще один крок до цього», - сказав Андрій Садовий.

Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської ОВА, висловив сподівання, щоб саме Львівська агломерація першою побачить зелене світло після того, як буде прийнятий відповідний закон, бо вже зараз Львівщина переходить від обговорень до конкретних кроків зі створення стратегії розвитку агломерації.

Він поінформував, що крім керівного комітету, з представників усіх 17 громад, а також з експертів сформовані і готові розпочати роботу 7 галузевих робочих груп: з питань економічного розвитку, просторового планування, екології, соціальної, транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства, стратегічних проектів співробітництва. Ці питання були сформовані на основі опитування населення.

«Хороший сигнал, який ми помітили в опитуванні - громади говорять, що готові акумулювати ресурси для вирішення спільних проблем. При цьому озвучується, що регіональний і державний рівні теж мають виділяти ресурси під ці проекти. Не можу говорити за всю державну владу, але, знаючи послідовність Міністерства розвитку громад та територій, можу сказати, що вони завжди відшукують фінансовий ресурс для таких масштабних проектів. А щодо обласного рівня, то тут громади точно знайдуть союзника у реалізації важливих соціальних проектів», - зауважив Степан Куйбіда.

Він також повідомив, що таймлайн спільної роботи над стратегією розвитку Львівської агломерації і планом її реалізації на найближчий рік вже визначений.

За цей час основними результатами роботи мають стати:

• Формування профілю Львівської агломерації, в якому проведений соціально-економічний аналіз тенденцій та основних проблем розвитку громад Львівської агломерації та оцінка її природно-ресурсного, виробничого, трудового, наукового, фінансового та інноваційного потенціалу.
• Розробка демографічного та економічного прогнозів та сценаріїв розвитку Львівської агломерації.
• Формування проекту стратегії Львівської агломерації до 2027 року та проекту Плану заходів з її реалізації.

 

 

Підтримку в цьому процесі на запрошення Ради Європи надаватиме також Фонд розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульского, який допомагатиме створювати стратегію, використовуючи методологію Ради Європи зі стратегічного муніципального планування та спираючись на набутий в Україні досвід.

«Спільно з вами маємо створити стратегію, яка буде не «мертвим документом», а дороговказом для ухвалення спільних ефективних рішень, необхідних для розвитку агломерації. До цього мають бути максимально залучені усі громади. Сподіваюся, наш досвід буде вам корисним», - сказав Цезарій Трутковський, голова правління Фонду розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульского.

Любомир Зубач, заступник Львівського міського голови, народний депутат України VIII скликання і автор однієї з попередніх версій законопроекту про агломерації, вважає правильним рішенням залучення до створення стратегії Ради Європи.

«Добре, що Рада Європи і група, яка координуватиме процес створення стратегії, взяла на себе частину роботи, пов’язаною з комунікацією, координацією, аналітикою. Це буде запорукою того, процеси відбуватимуться об’єктивно і в інтересах кожної громади», - вважає Любомир Зубач.

Резюмуючи засідання керівного комітету, модератор заходу, консультант Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Мирослав Кошелюк, зазначив, що Львівщина зараз має унікальне вікно можливостей, щоб подолати внутрішні суперечності і напрацьовувати спільні підходи заради майбутнього розвитку кожної громади і всього регіону.

«Я б виділив три речі, які вважаю необхідною передумовою успіху у створенні агломерації. Перше – це довіра між громадами, яка важливішою за будь-який документ. Друге – це компетентність. Потрібно зробити дійсно якісну стратегію розвитку. І третє – це амбіція. Львівщина наразі є лідером у цьому процесі, а лідери перші отримують доступ до ресурсів», - підсумував Мирослав Кошелюк.

Фото:Львівська ОВА