Автор: Віктор Тимощук, головний експерт напряму з покращення надання адміністративних послуг для населення Програми «U-LEAD з Європою»

---

Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) — це інтегрований офіс, у якому надається широкий перелік необхідних для громадян та бізнесу адміністративних послуг. В Україні ЦНАП у багатьох містах починалися з «дозвільних центрів» для бізнесу. Згодом спектр послуг був розширений масовими послугами для громадян, включаючи реєстрацію місця проживання, паспортні послуги, соціальний захист тощо. Переваги ЦНАП є очевидними. Для міст ЦНАП — це насамперед комфорт та зручність, комплексний підхід до обслуговування, економія часу громадян.

Водночас у контексті укрупнених територіальних громад (раніше — ОТГ) потрібно наголосити, що ЦНАП — це не єдине місце надання послуг, а система, що включає територіальні підрозділи, віддалені робочі місця (із залученням старост), в тому числі мобільні. Тобто для укрупнених громад і для сільських мешканців ЦНАП як система — це краща територіальна доступність до послуг, що дуже актуально для України, специфікою якої є велика територія й чисельність населення та складна демографія.

Звісно, за діджиталізацією — майбутнє. Але налагодження цифрової інфраструктури, підвищення цифрової грамотності й готовності до діджиталізації вимагають часу, протягом якого необхідно забезпечити адекватну альтернативу для гідного вирішення проблем людей.

Прикладом одночасно й комплексного обслуговування, й наближення послуг є створення за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» ЦНАП у Єрківській громаді (5000 мешканців, Черкаська обл.), що дозволило у невеликому селищі вже в перший день, за один візит, без поїздки до райцентру надати комплекс послуг за моделлю життєвої ситуації: зареєструвати факт народження дитини; зареєструвати її місце проживання; подати заяву на державну допомогу при народженні. Тобто навіть при обмежених інформаційних технологіях можна значно покращувати якість послуг.

Позитивним є вплив ЦНАП і на бізнес. Адже у ЦНАП є багато послуг саме для бізнесу: власне реєстрація бізнесу, нерухомості, земельних ділянок. Вирішення особистих справ громадян (і власників бізнесу, і найманих працівників) через ЦНАП також допомагає економіці, адже заощаджує час та інші ресурси.

Створення ЦНАП або робота з його модернізації мають позитивний вплив у цілому на роботу органів місцевого самоврядування (ОМС). Адже створення ЦНАП спонукає до:

• впорядкування структури ОМС, штатів, процедур і робочих процесів;
• ефективного використання персоналу (в тому числі завдяки універсалізації) та публічних ресурсів (приміщень тощо);
• швидшої електронізації та впровадження інноваційних рішень (наприклад, багато громад, побачивши навантаження на ЦНАП у сфері реєстрації місця проживання, досить швидко створили ефективні реєстри громад і перевели обмін інформацією з цього реєстру між різними структурами влади у формат внутрішньої евзаємодії).

Перехід до надання послуг через ЦНАП сприяє формуванню клієнтоорієнтованого підходу серед службовців. Працівники ЦНАП створюють стандарт публічної сервісної інституції, адже саме у ЦНАП добре видно, що означає «служити людям».

Одним із гострих питань є — чи обов’язково утворювати ЦНАП у кожній громаді. До ухвалення Закону України №943-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі» від 3 листопада 2020 року це було правом для більшості громад (крім тодішніх міст обласного значення, де ЦНАП були обов’язкові з 2014 року). За новим Законом це стане обов’язком для всіх громад[1].

Але потрібно зважати, що цей обов’язок делеговано державою, тож держава повинна створити умови для його виконання. Перша умова — розумний час на виконання, і новий Закон надає загалом три роки з диференціацією для трьох груп громад. Друга умова — фінансові ресурси. З одного боку, це чималі разові інвестиції в інфраструктуру (підготовку належного безбар’єрного приміщення; придбання меблів, обладнання, ІТ тощо), які в принципі повинна надати держава (через спеціальні програми, субвенції). З іншого боку, і для створення ЦНАП, і ще важливіше — для подальшого підтримання діяльності ЦНАП/якісного надання послуг потрібні сталі адекватні надходження до місцевого бюджету. Це можливо забезпечити насамперед через раціональні компенсаційні розміри плати за адміністративні послуги, адже багато послуг досі або необґрунтовано безоплатні, або з невиправдано низькими розмірами плати. У результаті, до прикладу, в рамках моніторингу ЦНАП у 25 громадах — учасницях Програми «U-LEAD з Європою» (де середня кількість мешканців у громаді складає 13 000 осіб, а середня кількість персоналу ЦНАП — сім працівників) виявлено, що чотири громади отримали у 2019 році за адмінпослуги надходження в місцевий бюджет у межах від 100 до 200 тис. грн, а сім громад — взагалі менше 100 тис. грн за рік. Отже, Україні потрібно ухвалити закон про адміністративний збір.

Одна з причин прийняття політиками рішення про обов’язковість ЦНАП у кожній громаді — спроба в такий спосіб вирішити питання доступності до послуг у зв’язку з укрупненням громад і районів. Це один варіант відповіді на таке вирішення проблеми. Але більш дієвою та швидкою може бути й інша відповідь, яка включає мотивацію й гнучкість ОМС. Громадам потрібно делегувати повноваження, принаймні щодо наймасовіших і відносно простих послуг. Цей підхід вже успішно себе показав у сферах реєстрації місця проживання, нерухомості, бізнесу. Таку ж політику треба продовжувати й щодо інших груп послуг, наразі пріоритетно: РАЦС та адмінпослуги соціального характеру. Адже ОМС легше самому надавати просту послугу, аніж постійно взаємодіяти з державним органом, витрачаючи на цю взаємодію ресурси й щоденно залежати від неї. Та й інтеграція у ЦНАП послуг, за які відповідає ОМС, зажди легша й швидша.

А пріоритетом 2020–2021 років щодо обов’язкового створення ЦНАП є питання «заміщення» ЦНАП райдержадміністрацій у старих районах на ЦНАП ОМС. Адже громадяни звикли до таких точок доступу до послуг, і тому критично важливо, щоб децентралізаційна реформа не погіршила ситуації навіть у короткостроковій перспективі.

 

Редактор: Оксана Шевченко

Усі терміни в цій статті повинні сприйматись як гендерно-нейтральні

 

Віктор Тимощук брав участь в Міжнародному експертному обговоренні «Розширення прав і можливостей громад. Розбудова стійких і сталих органів місцевого самоврядування», організованому Програмою «U-LEAD з Європою» в грудні 2019 року. Промова, яку він виголосив в межах одного з воркшопів конференції, знайшла своє продовження і у цій статті. Попри пізню публікацію, стаття залишається актуальною та для поточної дискусії щодо наступних кроків реформи місцевого самоврядування в Україні.

Від імені Програми «U-LEAD з Європою», ми хотіли б висловити нашу щиру подяку за обидва внески пана Тимощука. Ця публікація увійде до майбутньої Збірки статей, яка буде опублікована онлайн.

Збірка статей – це збірник письмових внесків, підготовлених українськими та міжнародними експертами, науковцями та посадовцями після Міжнародних експертних обговорень, організованих Програмою «U-LEAD з Європою» у 2019 та 2020 роках. Статті порушують питання у галузях регіонального та місцевого розвитку, децентралізації влади та адміністративно-територіального устрою, актуальні як для української, так і для міжнародної аудиторії. Збірка буде опублікована онлайн українською та англійською мовами на ресурсах U-LEAD. Стежте за нами у Facebook, аби першими отримати інформацію про публікацію Збірки.