Скільки коштує ефективне і якісне місто?

Авторка: Ірина Озимок, керівниця програми місцевого економічного розвитку у Western NIS Enterprise Fund


Міста й громади стрімко розвиваються й конкурують, і вже давно не в межах однієї країни, а глобально. Відтак завдання місцевої влади ще більше ускладнюється, бо, крім ремонтів, планових і непланових, інфраструктурних проєктів, боротьби з неочікуваними пандеміями, підтримки культури тощо, дуже важливим залишається розвиток. Саме від нього залежить, наскільки привабливою буде громада для талантів, інвесторів і власних жителів.

Не секрет, що бюджетних коштів на все ніколи не вистачає. Проте важливим кроком перед пошуком альтернативних джерел фінансування є два завдання. Перше полягає в перевірці ефективності використання коштів за бюджетними лініями в громаді. Другим є детальний аналіз пріоритетів видатків. В Україні часто лакмусовим папірцем ефективної влади є стан доріг: оновлені чи відремонтовані відразу ж дають високу оцінку роботи лідерів на місцях. Натомість правильна пріоритезація може дати ліпші результати, наприклад, спочатку інвестувати в ту сферу, яка допоможе громаді згенерувати більше надходжень у бюджет, а вже з них «латати» дороги.

Зрозумівши таким чином, де потрібні додаткові кошти, варто переходити до пошуку альтернативних джерел фінансування проєктів у громаді. І тут є кілька опцій — від залучення інвестицій до кредитних коштів міжнародних фінансових організацій, таких як ЄБРР, ЄІБ, включно зі співфінансуванням проєктів із бізнесом чи залученням грантових коштів.

Про залучення інвестицій говорять усі, й усі за них конкурують. Існують кілька простих правил для роботи з інвесторами, а тим паче для ефективності цієї роботи.

 

Що потрібно інвесторам?

  • Надійний партнер. На рівні громади інвестору важливо знайти надійного партнера, людей, яким можна довіряти, які не приховують певної вигоди й не мають поганої мети.
  • Прозорі правила гри. Цей пункт залежить не лише від місцевого рівня, а й від державного. Це ті закони, інструменти, які однаково застосовані для всіх і сприяють упевненості інвестора.
  • Злагоджена й компетентна команда, яка повинна розуміти, що таке інвестиційні проєкти, як вести переговори, мати відповіді на важливі питання інвестора (кейс Head).
  • Власні конкурентні переваги, які повинна знати кожна громада. Важливо бути відвертими, адже не кожна громада має туристичний потенціал чи відповідний ландшафт для певних проєктів. Це не робить її гіршою, просто можуть бути реалізовані різні проєкти.
  • Інвесторам важливі не стільки актуальний стан речей, скільки візія й стратегія не лише громади, а й регіону в цілому. Адже прибутковість проєктів відбувається не відразу, тому важливо мати бачення й план розвитку на середньо- та довгострокову перспективу.
  • Сильна регіональна політика має значення в контексті залучення інвестиції не в одну громаду, адже побудувати завод можна на території однієї ОТГ, але працівниками будуть жителі й сусідніх громад.
  • Бізнес-клімат у державі є вхідною точкою для інвестора. А ставлення до вже існуючих інвесторів, українських чи іноземних, може бути додатковим сигналом, як позитивним, так і негативним. Вони є найліпшими амбасадорами й тими, кому повірять більше, ніж формальним звітам і доповідям.
  • Для інвестора має значення не лише дерегуляція чи швидкість відкриття бізнесу. Слабка реформа судів залишається одним із негативних меседжів для інвесторів, які, попри інші переваги в Україні, можуть обрати громади інших країн. І тут завдання міст і громад — донести до ключових реформаторів, наскільки необхідною є саме ця реформа.
  • Об’єктивні й правдиві меседжі не менш важливі у світі тотальної цифровізації. Коли інформація на сайтах державних органів і поважних видань відрізняється, це має негативний вплив на її сприйняття. Наприклад, на сайті уряду з’являється інформація про поліпшення бізнес-клімату в країні, а в упливових медіа-ресурсах — інша: погіршення оцінки інвесторами бізнес-клімату до стану 2015 року.

 

Кредитні лінії й масштабні проєкти

ЄБРР виділив 1,1 млрд євро на програму «Зелені міста», в рамках якої міста-партнери можуть реалізувати проєкти, спрямовані на поліпшення інфраструктури, підвищення якості повітря, забезпечення зелених зон і чистоти води. Програма передбачає сприяння розробці й впровадження Green City Action Plan. До програми приєдналося 42 міста, зокрема п’ять із України: Хмельницький, Кривий Ріг, Київ, Львів і Маріуполь. Відповідно до планів ЄБРР, кількість міст зросте до 100.

Прикладом залучення кредитних коштів уже є чимало міст. Наприклад, Маріуполь залучив 30 млн євро для розвитку міського транспорту, з них 13 млн євро — кредитні кошти ЄБРР. Миколаєву вдалося залучити понад 5 млн євро безповоротних коштів на модернізацію водопостачання в місті, а Житомир отримав кредит на 11 млн євро від Світового Банку.

 

Бізнес як партнер

З початком пандемії бізнес укотре показав, що може бути надійним і активним партнером для громад. У багатьох громадах є спеціальні бізнес-спільноти, і їх не варто недооцінювати, адже спільно можна впроваджувати низку проєктів: від облаштування міських просторів і забезпечення інклюзивності до вирішення соціальних питань і реалізації проєктів розвитку. Великі агрохолдинги навіть створили спеціальні фонди для підтримки громад у тих місцях, де вони присутні. Завдяки програмам соціально корпоративної відповідальності в компаніях часто впроваджують важливі освітні й екологічні ініціативи. Соціальне підприємництво на багатьох прикладах показало ефективні синергії з міською владою,  як, наприклад, «Горіховий дім» у Львові.

Редактор: Оксана Шевченко

Усі терміни в цій статті повинні сприйматись як гендерно-нейтральні


Ірина Озимок брала участь в Міжнародному експертному обговоренні  «Розвиток громад: довіра, інституції, фінанси та люди», організованому Програмою «U-LEAD з Європою» в грудні 2020 року. Промова, яку вона виголосила в межах одного з воркшопів конференції, знайшла своє продовження і у цій статті.

Від імені Програми «U-LEAD з Європою», ми хотіли б висловити нашу щиру подяку за обидва внески пані Озимок. Ця публікація увійде до майбутньої Збірки статей, яка буде опублікована онлайн.

Збірка статей – це збірник письмових внесків, підготовлених українськими та міжнародними експертами, науковцями та посадовцями після Міжнародних експертних обговорень, організованих Програмою «U-LEAD з Європою» у 2019 та 2020 роках. Статті порушують питання у галузях регіонального та місцевого розвитку, децентралізації влади та адміністративно-територіального устрою, актуальні як для української, так і для міжнародної аудиторії. Збірка буде опублікована онлайн українською та англійською мовами на ресурсах U-LEAD. Стежте за нами у Facebook, аби першими отримати інформацію про публікацію Збірки.

Якщо у Вас є запитання чи коментарі щодо Збірника статей загалом, чи цієї статті зокрема, Ви можете написати Ярині Степанюк yaryna.stepanyuk@giz.de.


Ця публікація була підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.

 

 

Теги:

думки експертів інвестиції розвиток бізнесу

Джерело:

Читайте також:

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 грудня 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 грудня 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 грудня 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...