Автор: Сергій Дятленко, національний експерт з освіти Програми «U-LEAD з Європою»

Новим територіальним громадам ще доведеться зіткнутися з тим, що біля 50% їх бюджету буде йти на освіту. Але навіть не це має слугувати фактором підвищеної уваги до галузі. Від рівня освіти, яку здобудуть діти, залежатиме їхнє майбутнє і, за великим рахунком, майбутнє громади. А ще не варто забувати, що мова йде про власних дітей і їх благополуччя.

Ще ніколи освіта (дошкільна, позашкільна, шкільна) не залежала від громади настільки, як тепер. Незважаючи на супротив старого командно-адміністративного механізму, що його намагаються на усіх рівнях вживити в нову систему управління, децентралізація робить свою справу.

Щоб переконатися, що освіта залежить від політики керівництва громади, достатньо побувати та подивитися на результати, точніше на різницю в результатах, в громадах, створених раніше, де до організації управління освітою поставилися з належною відповідальністю. А дізнатися про них можна звернувшись до регіональних відділів програми U-LEAD з Європою, які є в кожній області. Це і є перший крок – познайомитися з досвідом організації управління освітою громад, що вже мають хороші напрацювання та результати.

Паралельно з цим потрібно організувати передачу навчальних закладів у власність громад. Цей процес в освіті нічим не відрізняється від загальних підходів за іншими напрямками, тому окремо не будемо приділяти цьому увагу. Просто зафіксуємо важливий крок – прийняття навчальних закладів у власність громади.

Цим абзацом я намагатимуся убезпечити вас від не бажаного кроку. Разом з майном не намагайтеся перетягнути (скопіювати) і організацію управлінського процесу в освіті з формами та методами її здійснення на районному рівні. Коли віє вітер змін, варто будувати вітряки, а не вітрозахисні стіни. Суть та зміст роботи відділів освіти районних держадміністрацій була спрямована на підтримку командно-адміністративного управління з відповідними формами та стилем роботи. Вони отримували доручення та передавали їх до шкіл, вимагаючи купу звітів у зворотному напрямку. В теперішній ситуації та за теперішнього рівня автономії закладів освіти завдання управління освітою полягає, скоріше, в організаційному забезпеченні умов роботи закладів.

Наступним кроком є створення органу управління освітою (ОУО). За існування методичних центрів (кабінетів) невеликі громади могли дозволити собі покласти функції ОУО на заступника голови чи одного спеціаліста з гуманітарного відділу. При цьому, фактичне управління освітою громади здійснював методичний кабінет. І такий варіант міг бути виправданим. Після ліквідації методичних служб, нагадаю, що Законом України Про повну загальну середню освіту не передбачено їх функціонування, як не передбачено і посад методистів, створення ОУО в громаді для виконання функцій, передбачених законодавством, є обов’язковим. Тут варто розглядати питання в площині визначення організаційної форми:

• у структурі виконавчих органів ради;
• окремий виконавчий орган з питань управління освітою.

Статус юридичної особи дає право його керівнику підписувати документи, у тому числі – фінансові, що значно розвантажить голову територіальної громади.

В проекті Державного Бюджету, прийнятому Верховною Радою України в першому читанні 5 листопада, пораховані кошти освітньої субвенції за новою формулою її розподілу та відповідно до показників територіальних громад. Важливим кроком є уточнення даних, які бралися до розрахунку з фактичними даними громади. А це - площа територіальної громади, густина учнів на квадратний кілометр та відсоток населення, що проживає у сільських поселеннях. Освітня субвенція має суттєвий розмір і навіть не значна невідповідність може мати суттєвий вплив на забезпеченість коштами на виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти. Звірити свої показники можна в  Додатку (матеріали до статті 38 БКУ) 14.09.2020 проекту Закону про Державний бюджет України на 2021 рік (файл п.п ґ п.1 -   2311190_Osvita 2021.xlsx)

Керівництво територіальної громади має також вирішити питання, чи створювати власний Центр професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП) чи винаймати послуги ЦПРПП в інших громад. В обох випадках потрібно закласти кошти до бюджету на наступний рік. Жодних норм, які визначали б кількісні показники, відповідно до яких створюються центри, Положенням про них не визначено, крім того, що в штаті мають бути педагогічні працівники: керівник, консультант та психолог, а ще бухгалтер та працівники з обслуговування, кількість яких визначає засновник. З практики випливає, що для власної громади ЦПРПП може створюватися за наявності хоча б 500 педагогічних працівників. Якщо ж у громаді достатня кількість висококваліфікованих та сучасних фахівців і планується надавати послуги іншим громадам, то взагалі не варто робити прив’язку до кількості педагогічних працівників.

Ця публікація підготовлена за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Зміст матеріалу є відповідальністю виключно його авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає офіційну позицію Програми «U-LEAD з Європою».