Верховна Рада України найближчим часом затвердить зміни до Виборчого кодексу, який діятиме на місцевих виборах восени 2020 року. Ці вибори пройдуть вже на новій адміністративно-територіальній основі.
Адміністративно-територіальна та виборча реформи відбуваються паралельно одна з одною і завершаться за короткий строк до початку виборчого процесу. З технічного боку, в цих умовах до Кодексу потрібно внести принаймні найважливіші з майже 4000 поправок, які дозволять організувати виборчий процес в у новостворених громадах та районах за новою виборчою системою.
Але не варто забувати, що ці вибори на наступні 5 років визначать, як і ким будуть представлені інтереси виборців у місцевих радах. Тому необхідно подбати про присутність та пропорційне представництво інтересів територіальних громад у районних та обласних радах, враховуючи те, що частина третя статті 140 Конституції України передбачає, що “органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради”. Реалізація цієї норми потребує надання територіальним громадам права мати свого представника у відповідній районній чи обласні раді. Крім того, задля дотримання принципу рівного виборчого права, кількість мандатів у таких радах від великих міст, з одного боку, та невеликих сільських громад, з іншого, мають бути збалансованими. Ці принципи здаються базовими, що але на практиці в Україні існує гостра проблема дисбалансу представництва громад , що негативно впливає на функціонування органів місцевого самоврядування. В чому саме полягає проблема, і що пропонують експерти з виборчого законодавства для покращення ситуації – далі у тексті.
В чому наразі полягає проблема нерівномірного представництва інтересів територіальних громад у районних та обласних радах?
За результатами місцевих виборів 2015 року, 450 виборчих округів з виборів до обласних рад є непредставленими у відповідних облрадах (близько 26% округів). Крайнім виявом проблеми є, наприклад, те, що місто Чернігів взагалі не представлене у обласній раді. При цьому деякі округи представлені кількома депутатами.
На рівні районних рад подекуди не було забезпечено представництво близько третини громад району (наприклад, 16 з 45 громад Рогатинського району Івано-Франківської області, 11 із 47 громад Дрогобицького району Львівської області, 10 із 35 громад Козелецького району Чернігівської області), а деякі громади були, навпаки, представлені кількома депутатами. Ці проблеми були зумовлені особливостями виборчої системи, застосованої на виборах 2015 року.
В той же час варто звернути увагу і на дисбаланс між середньою кількістю виборців на округ, що на практиці означало нерівність «ваги голосу виборця». Наприклад, на виборах до Львівської облради, в середньому, 37 191 виборець припадає на виборчий округ у м. Львів, що майже вдесятеро більше, ніж 3 821 виборець у виборчому окрузі м. Моршин.
На виборах до райради кількість виборців округу коливалася ще більше: - від 332 до 3475 у Барському районі Вінницької області, від 158 до 7868 у Васильківському районі Київської області, від 187 до 7773 у Заліщинському районі Тернопольської області. Тобто, виборча система не забезпечувала ані представництва громад, ані пропорційного представництва виборців. Такі випадки прямо суперечить Кодексу належних практик та іншим міжнародним стандартам та рекомендаціям.
![]() |
![]() |
Відповідний аналіз представництва був проведений за сприяння Проекту ОБСЄ в Україні і проектів Офісу Ради Європи в Україні на прохання Мінрегіону. Повністю із матеріалами дослідження можна ознайомитися тут: https://decentralization.ua/news/11051?page=2
<= Зауваження до теми представництва знаходимо і у Звіті місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за виборами 2015 року.
Яким чином можна покращити ситуацію із пропорційністю представництва інтересів територіальних громаду районних та обласних радах?
Одним з вирішальних чинників для забезпечення представництва є виборча система. Спеціально створена експертна робоча група, що працювала при Мінрегіоні з 2019 року, для оптимізації представництва рекомендувала багатомандатну мажоритарну виборчу систему на виборах як районних, так і обласних рад. Разом із тим, із прийняттям Виборчого кодексу для виборів обласних рад було закріплено пропорційну виборчу систему.
Однак і в цих умовах є можливість прийняти поправки до Виборчого кодексу, які скоригують пропорційність представництва громад через зміну принципів визначення загальної кількості депутатів у обласних та районних радах та запровадження «норм представництва громад». Наразі у змінах до Кодексу, прийнятих у першому читанні, передбачається, що кількісний склад районних і обласних рад не залежить від кількості громад у їх складі. Прийняття застереження у частині третій статті 197 забезпечить лише, що у районах з великою кількістю громад кожна громада буде представлена одним депутатом незалежно від кількості виборців. Кількісний склад обласних рад взагалі не залежить від кількості громад у межах області. Також зміни до Виборчого кодексу, прийняті у першому читанні, пропонують порядок формування територіальних виборчих округів, незалежний від меж територій громад. В обласних радах цей фактор, поєднаний з пропорційною виборчою системою, мінімізує зв'язок депутатів із громадами. Як наслідок, є високі шанси отримати результати виборів, за якими громади, в т.ч. числі і великі та економічно потужні, не будуть представлені у радах. Подібні результати у 2015 році мали негативні наслідки для місцевого самоврядування.
На разі, рішення – за парламентом. Експерти рекомендують профільному парламентському Комітету розглянути можливість внести такі зміни до Виборчого кодексу в рамках другого читання законопроекту 3485:
Передбачити, що багатомандатні виборчі округи на виборах районних рад утворюються в межах територіальних громад. Багатомандатні виборчі округи на виборах обласних рад також мають утворюються в межах територіальних громад. Однак при цьому має бути можливість об'єднання в один округ декількох громад з невеликою чисельністю виборців або приєднання такої громади в округ з іншою громадою для забезпечення пропорційності між кількістю виборців і кількістю мандатів в окрузі.
На виборах до районних рад загальну кількість депутатів визначати в залежності від кількості територіальних громад на території району та чисельності виборців у цих громадах за такими нормами представництва:
- від громад чисельністю виборців до 10 000 -1 мандат;
- від громад чисельністю виборців від 10 000 до 100 000 - 2 мандати;
- від громад виборців чисельністю понад 100 000 - 3 мандати.
На виборах до обласних ради загальну кількість депутатів визначати в залежності від кількості територіальних громад на території області та чисельності виборців у цих громадах за такими нормами представництва:
- від громад чисельністю виборців до 20 000 – 1 мандат;
- від громад чисельністю виборців від 20 000 до 100 000 виборців - 2 мандати;
- від громад чисельністю виборців понад 100 000 - 3 мандати.
Для надання громадам можливості гарантовано обрати свого представника до обласної ради запропоновано модифікацію пропорційної виборчої системи: кандидат, який в окрузі отримав найбільше голосів і ця кількість перевищує виборчу квоту, здобуває мандат. Решта мандатів розподіляються за принципами пропорційної виборчої системи
Для наочності експерти підготували моделювання наведених пропозицій у порівнянні із текстом законопроекту 3485, яким вносяться зміни до Кодексу, на основі затверджених перспективного плану Дніпропетровської області та Чернігівської областей. Повністю із моделюванням можна ознайомитись тут: https://drive.google.com/file/d/1Kmkufbf5u-mLpYin0-LO5_3An1IHYj0c/view?usp=sharing
![]() |
![]() |
![]() |
За матеріалами, підготовленими у 2019-2020 рр. експертами робочої групи при Мінрегіоні, що працювала за сприяння офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні (в рамках проекту «Підтримка належного врядування в об’єднаних громадах як складова реформи децентралізації» за підтримки Місії США до ОБСЄ та урядів Німеччини, Норвегії та Литви), а також виборчих проектів Офісу Ради Європи в Україні
03 квітня 2025
Оновлення політики згуртованості для посилення стратегічних пріоритетів ЄС
Оновлення політики згуртованості для посилення...
Автор: Юрій Третяк, керівник Центру згуртованості та регіонального розвитку ГО «Інститут громадянського...
03 квітня 2025
8 квітня - вебінар «Гендерно орієнтоване бюджетування у сфері освіти»
8 квітня - вебінар «Гендерно орієнтоване...
8 квітня о 15:00 получайтеся до вебінару «Гендерно орієнтоване бюджетування у сфері освіти», який відбудеться в межах...
03 квітня 2025
Нові партнерства українських міст у Каліфорнійському Парадайзі
Нові партнерства українських міст у...
Представники Луганщини, Київщини, Харківщини, Запорізького регіону працювали в місті Парадайз, Каліфорнія, в рамках...
03 квітня 2025
У чому відмінність законопроєктів №13120 та...
У Верховній Раді України зареєстровані два законопроєкти народних депутатів, спрямовані на трансформацію мережі...