Практика Пирятинської міської ради ОТГ (Полтавська область) «Система збору і вивезення твердих побутових відходів на території Пирятинської міської ОТГ та п’яти сільських рад-партнерів – основа для формування безпечного життєвого середовища в громадах».
Перше місце в Конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» в 2018 році за темою «Формування безпечного життєвого середовища».
…Присутні на виїзному засіданні одного з парламентських Комітетів сміялися до сліз: малята з Пирятинського міського дитсадка «Сонечко» підготували до візиту столичних гостей сюрприз – виставу самодіяльного театру тіней. У ній популярний мультяшний герой Поросятко, потрапивши на засмічену й захаращену всілякими відходами людської життєдіяльності галявину, суворо запитувало своїх друзів і водночас глядацьку залу: «І хто ж це тут так насвинячив?!»
Даруйте за такий «заспів» до серйозної теми, та нині дошкільнята і школярі із старовинного козацького міста на річці Удай достеменно знають, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Пластикові і скляні пляшки треба складати в окремі контейнери. Природу – ліс, річку, парки та сквери мусимо зберегти чистими і для себе, й для наступних поколінь, які житимуть після нас в Україні. Щоб усвідомити ці прості для будь-якого європейця істини змалечку місцева влада і тутешні освітяни сприяють вихованню екологічної культури в усіх навчальних закладах на території Пирятинської ОТГ.
Практика, про яку йтиметься нижче, – результат роботи дорослих, які оголосили бій задавненому злу для планети, нашої країни, Полтавщини зокрема і, власне Пирятина та сіл, що його оточують. Мета її – зробити довкілля чистішим.
У Пирятині в усі часи не шкодували коштів на благоустрій. Тут ефективно діяло (і працює донині) комунальне підприємство «Каштан», яке надавало відповідні послуги громадянам, підприємствам та установам, функціонувало паспортизоване сміттєзвалище, а тому вулиці, парки і сквери, інші громадські місця залишалися чистими не лише після місячників благоустрою, напередодні свят та в «чистий четвер».
Дещо вирізнявся із загальної картини міський приватний сектор, а в довколишніх селах складування твердих побутових відходів завжди залишалося проблематичним. Восени і навесні, немов гриби після дощу, в прилеглих лісових масивах, на узбіччі доріг, в ярках з’являлися несанкціоновані купи сміття, спершу невеликі, сяк-так приховані під старими гіллячам, які дуже швидко переростали в сміттєзвалища.
Певна річ, то лише недалекі люди гадають, що вивезти власний непотріб до найближчої лісосмуги під прикриттям вечірніх сутінків – це геройство. Бо завтра твої ж діти підуть у похід і захочуть сховатися від сонця в тіні зелених дерев. І сором пектиме тобі душу, коли вони з гнівом розповідатимуть, що побачили там «своє»…
Пирятинська міська рада запропонувала сусідам – Білоцерківській, Дейманівській, Каплинівській, Харківецькій, Сасинівській, Олександрівській сільським радам взяти участь у спільному проекті «Об’єднання зусиль громад заради чистого довкілля Пирятинського краю», підписавши угоду про співробітництво територіальних громад.
Завдяки консолідації коштів міського бюджету, міжнародних донорів, Полтавської обласної ради, внесків громад-партнерів придбали сучасні сміттєвози. Контейнери відповідно до технічних вимог виготовили на місцевому підприємстві «Будагромаш»: вони виявилися вдвічі дешевшими, з кришкою та пройшли випробування.
Важливою складовою проекту стало облаштування в усіх населених пунктах майданчиків для збирання ТПВ, налагодження чіткої системи їхнього вивезення, ліквідація стихійних звалищ. Наступним кроком була розробка проекту реконструкції міського сміттєзвалища і перетворення його в полігон ТПВ.
Ініціатором, а точніше «полум’яним мотором» згаданого проекту став Пирятинський міський голова Олексій Рябоконь. Це він невтомно переконував сусідів, що проти «всесвітнього зла», як він ще називає відходи, краще виступати «єдиним фронтом».
«Під час реалізації цієї практики, — каже пан Олексій, — ми створили і налагодили мережу збирання сміття в усіх населених пунктах, що зголосилися брати участь в нашому проекті. Люди зрозуміли, що краще організовано вивозити непотріб. А тепер треба, щоб наші громадяни призвичилися платити за цю послугу. Встановлено єдиний тариф для всієї зони – він набагато нижчий від того, який довелося би сплачувати кожній сільраді за вивезення сміття самотужки.
У селах, що входять до нашої ОТГ, — продовжує співрозмовник, — діють старостати, вони збирають оплату з громадян. У решті сільрад-партнерів допоки нікому проводити таку роботу, їм легше заплатити комунальникам з місцевого бюджету. Такий опосередкований платіж не сприяє виробленню екологічної культури серед населення, не додає усвідомлення, що кожна послуга має свою ціну. У Німеччині, приміром, діє цільовий державний податок, тому в них культ чистоти в підсвідомості».
Нещодавно Пирятинська ОТГ перемогла в обласному конкурсі із впровадження роздільного збирання пластику, є регіональна фірма, яка переробляє цю сировину. На черзі – запровадження роздільного збирання скла. За час, що минув з початку реалізації проекту, пирятинці зібрали і перезахоронили на реконструйованому полігоні майже 60 % ТПВ, якими була «нашпигована» тутешня земля.
Хтось снить заморськими віллами, білосніжними яхтами, неприступними фортецями-палацами в горах… а очільник Пирятинської ОТГ Олексій Рябоконь понад усе хоче бачити чистою рідну полтавську землю. Задля цього він готовий «впрягтися» навіть у таку непомірно складну справу, як спорудження заводу з переробки сміття.
Шукає і знаходить однодумців: нещодавно в громаді в рамках місцевого клубу громадського діалогу провели слухання, на яких докладно обговорили цю проблему із земляками. Під час зарубіжних поїздок пан Олексій уважно вивчає досвід європейських колег, зокрема поляків з міста-побратима Пирятина Лежайська (Підкарпатське воєводство). Каже, що його там вразив сучасний високоефективний полігон. Щоправда, його зведено за кошти фонду ЄС.
Нам, зауважує він,щоб реалізувати таку масштабну справу, більше підійде форма державно-приватного партнерства з обов’язковим врахуванням інтересів громади, за які він завжди стоїть горою.
Водночас опоненти голови, зокрема і з депутатського корпусу, тримаються думки, що краще збирати і продавати комусь сировину, мовляв, сміття – це гроші.
«Чому б не нам його власноруч переробляти, – полемізує пан Олексій. – Це ж нові робочі місця, інвестиції, подальший розвиток підприємництва в нашому краї. Досі в нашій області немає жодного такого підприємства. Зацікавлені в ньому кілька районів Полтавщини, колеги з сусідніх територій Київської, Черкаської, Чернігівської областей. То чи не краще об’єднати зусилля довкола нашої ідеї»,– запитує він.
Олексій Петрович вміє переконувати аргументами, знайшлись вони і в цьому випадку. Підготовка до спорудження нового заводу вже розпочалася. 7 мільйонів гривень на ці цілі виділено в цьогорічному бюджеті ОТГ, ще 11 надійшло з екологічного фонду обласної ради. Придбана спеціальна техніка, тож є підстави з упевненістю дивитися в майбутнє.
Децентралізація додала вітчизняним громадам повноважень і фінансів, натомість цілком слушно очікує від них більшої відповідальності за все на своїй території. Зокрема і за довкілля, від стану якого напряму залежить самопочуття і здоров’я дорослих та дітей, а отже, їхній спокій, добробут, мікроклімат в громаді. Для цього не потрібні вказівки з центру, якісь надмірні зусилля і величезні матеріальні ресурси. А щоб не трапилося бодай якогось екологічного лиха, його краще унеможливити реальною природоохоронною роботою.
Практика Пирятинської ОТГ красномовно довела, що завдяки продуманим інформаційно-роз’яснювальним заходам місцева влада може істотно підвищити рівень культури та самосвідомості громадян у поводженні з твердими побутовими відходами.
Стабільна екологічна та санітарна безпека досягається за рахунок створення мережі контейнерних майданчиків. Успішно реалізувати заплановане допомагає консолідація коштів місцевих рад, міжнародних донорів,громадських організацій і суб’єктів господарювання. А збільшення обсягів збирання ТПВ ще й додатковий поштовх для прискореної реконструкції існуючого сміттєзвалища під полігон ТПВ із перспективою подальшого розміщення на ньому сміттєпереробного заводу.
Як наголошує Олексій РЯБОКОНЬ, важливим етапом в цій роботі є також перенесення відносин між постачальником послуг та її отримувачами в економічно-господарську площину.
Приклад Пирятинської ОТГ цікавий для вивчення і наслідування. Унікальність його криється ще й у тому, що ця громада вже не перший рік ефективно використовує можливості міжмуніципальної співпраці з сусідами. Спершу на засадах співробітництва налагодили роботу ЦНАПу, затим успішно реалізували проект із забезпечення водою довколишніх сіл міським водоканалом, а нині переймаються збиранням та подальшою переробкою ТПВ.
Двері і серця тамтешніх управлінців завжди гостинно відкриті для колег і гостей. Зокрема й тому, що тут навчилися жити як у Європі – без сміття.
Контакти
Пирятинська міська рада
вул. Соборна, 21, м. Пирятин, Полтавська область, 37000
Телефон: (05358) 205 80; Факс: (05358) 205 81
Електронна адреса: office@pyryatyn-mrada.gov.ua
Автор практики:
Максим Варава, заступник Пирятинського міського голови
Телефон: (05358) 322 70, (050) 995 88 48
e-mail: maksym.varava@gmail.com
Контактна особа:
Наталія Рвач, спеціаліст 1 категорії Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства
Телефон: (05358) 322 70, (099) 772 52 38
e-mail: rvach2018@gmail.com
Матеріал підготувала Ірина Нагребецька, незалежна журналістка, за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні»
02 грудня 2024
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки Програми USAID DOBRE запрацював медіацентр
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки...
У Царичанській територіальній громаді Дніпропетровської області за підтримки Програми USAID DOBRE відкрили медіацентр...
02 грудня 2024
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у Решетилівській громаді учні створювали громадські проєкти
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у...
Авторка: Марія Булейко (Марковська) Полтавщина – чи не перший регіон в Україні, де ще у 2019 році на обласному...
02 грудня 2024
Сироварня на місці занедбаної будівлі: як Любарська громада заробляє на обліку землі
Сироварня на місці занедбаної будівлі: як...
За сім місяців 2023 року бюджет Любарської громади на Житомирщині поповнився більш ніж на 1,7 мільйона гривень...
27 листопада 2024
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після...
У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього...