Перше місце в Конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» в 2018 році за темою «Практики розвитку, засновані на власних стратегіях і ресурсах»

 

Зайшов, побачив, оцінив

 

Новий етап децентралізації і реформи місцевого самоврядування, що стартував в нашій країні у січні цього року, з-поміж іншого передбачає активний розвиток партисипативної демократії, за якої громадяни можуть висловити свою думку владі з різних питань місцевого життя не від виборів до виборів, а повсякчас. Причім, вони повинні бути впевнені, що їх обов’язково почують, а думки і побажання будуть враховані.

Візьму на себе сміливість сказати, що згадана «демократія участі», яку наші європейські колеги вже не одне десятиліття намагаються «прищепити» українському місцевому самоврядуванню, допоки залишається слабкою ланкою вітчизняної муніципальної культури.

Відтак, успішний досвід впровадження такої новації, який вже кілька років поспіль демонструє Дрогобицька міська рада, і справді є корисним та повчальним. І дуже важливо, що йдеться не лише про власну стратегію і проекти, а й власний ресурс для їхньої розробки і реалізації.

 

Інформація, що належить усім

 

Наприкінці 90-х років минулого століття мери кількох українських міст на запрошення своїх колег уперше відвідали з навчальним візитом Голландію. В холі одного з муніципалітетів вони, як мовиться, остовпіли від побаченого. На звичайній дошці у вільному доступі знаходилася докладна інформація про кошторис мерії: скільки коштів передбачено на відповідну сферу, скільки з них вже витрачено на конкретний день і яка сума ще залишалася до кінця бюджетного року. Причім, цифри постійно змінювалися, бо фіксувалися чітко і виразно … звичайною білою крейдою. Господарі одразу пояснили таку нечувану для нас відкритість: «Це суспільні гроші, тож кожен має право знати куди і задля чого вони використані».

До сьогодні далебі не кожен депутат тої чи тої української місцевої ради, окрім хіба що голови бюджетної комісії, одразу назве вам, яка сума закладена у видатковій частині кошторису, приміром, на освітлення вулиць чи ремонт доріг місцевого значення, які результати тендеру на придбання матеріалів та обладнання тощо.

Така суспільно важлива інформація зазвичай приховується, замалим не нарівні з державною таємницею. Якими, утім, переважно залишаються містобудівна документація, стратегії розвитку населених пунктів, поточні плани і цільові програми, громадські закупівлі, тендери та конкурси.

Сучасний світ вже навчився успішно використовувати різноманітні інформаційні технології для ефективнішого функціонування управління, його відкритості й прозорості. Ідея популярної концепції «Розумного міста» якраз і полягає в тому, що завдяки збору інформації в режимі реального часу всі ресурси можна використовувати продуктивніше. Це дозволяє економити кошти, раціонально діяти і надавати якісний сервіс, тим самим поліпшуючи рівень життя людей.

Та мова не про Барселону, де важко знайти куточок у якому не працював би Wi-Fi. Не про Сідней, в якому тривалість сигналу світлофора залежить від завантаженості транспортного потоку та кількості пішоходів, які переходять вулицю. І не про американське місто Сан-Хосе, де незабаром комп’ютери з численними сенсорами повністю візьмуть на себе управління всією муніципальною інфраструктурою.

Наша розповідь – про українське місто Дрогобич, влада якого розпочала свій шлях до сонму розумних міст ще три роки тому.

 

Перше серед прозорих

 

Місто реалізовує програму «Smart Citi – Дрогобич» з 2016-го. Мета її – залучення жителів до муніципального управління, тобто розвиток партисипативності як запоруки сталості подальшого розвитку.

Краще за інших зміст згаданої програми знає один із авторів цієї практики, директор комунальної установи «Інститут міста Дрогобич» Володимир Кондзьолка. Тож йому слово:

«Ми користуємося чотирма провідними каналами комунікації: інформація, консультація, співпраця і партнерство. Міська рада забезпечує надання інформації про свою діяльність у повному обсязі.

Про те, що йдеться справді про повноту і достеменність інформації, а не якісь таємні маніпуляції з приховуванням, свідчить те, що наш Дрогобич (76 702 населення – авт.) посідає перше місце в ТОП прозорості 100 найбільших міст України за версією такої поважної організації як Transparency International Ukraine (станом на липень 2018-го).

Затим, велика увага приділяється розвиткові інструментів консультування, співпраці та партнерства. Ефективна партисипативність громадян якраз полягає у вмілому володінні каналами комунікації з органом місцевого самоврядування і сервісами електронної демократії та електронного урядування».

Додамо, що всі канали комунікації та згадані сервіси об’єднані в платформу «Smart Citi – Дрогобич», яка стала підґрунтям для формування «Розумної громади». Йдеться про спільноту відповідальних підготовлених громадян, котрі беруть участь в управлінні містом, депутатів міської ради і муніципальних службовців, що приймають рішення, спрямовані на сталий розвиток громади.

 

Як підвищити IQ громадянина?

 

У Дрогобичі впевнені, що навіть коня можна навчити танцювати. Це, певна річ, жарт. Та їхня «Розумна громада» безумовно потребує нової якості жителів міста.

«Формування відповідального громадянина відбувається відповідно до проекту «Smart Citizen School» – Школи Розумного Мешканця, – пояснює співавтор практики, начальник відділу ІТ та аналізу ДРМ Дрогобицької міської ради Станіслав ГЕЙДЕР. Вона покликана навчити містян використанню сервісів електронної демократії та урядування, участі в поточному і стратегічному управлінні містом. Передовсім це «провісники змін» – студентська молодь, старшокласники, громадські активісти, очільники об’єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ) та інших дорадчих громадських структур».

Викладають у згаданій школі муніципальні службовці та співробітники інституту міста. Зазвичай це тренінги, цікаві практичні заняття. Так, ощадливому й ефективному використанню природного ресурсу – води – школярів навчають працівники міського водоканалу в студії раннього розвитку дитини «Краплинка».

Компонента «Розумне врядування» – «Smart Governance» забезпечує необхідною інформацією місцевих депутатів для подальшого ухвалення якісних рішень. Народних обранців залучають не лише до розробки програм, проектів, рішень, а й до повного циклу реалізації стратегії розвитку, і що дуже важливо – до контролю за виконанням ухвалених радою рішень.

Дрогобич входить до перших шести українських міст, ради яких знайшли ефективний спосіб позбутися «весільних генералів». Йдеться про докорінну зміну парадигми оцінки депутатської діяльності за допомогою сервісу «Rada4you», який надає лише статистичну оцінку депутатської діяльності: відвідування, голосування («за», «проти», «утримався») та кількість поданих запитів і звернень.

Жителі розумної громади, якою є це місто, скориставшись ІТ- технологіями не лише достеменно знають, які проекти рішень запропонував кожен їхній представник в раді, коли вони були винесені на голосування і які результати цього волевиявлення. Їм відомо навіть те, чи був депутат безпосередньо причетний до розробки і ухвалення конкретного рішення. Одне слово, нікому тут не вдасться приховати свою публічну позицію від загалу.

Участь депутата в цьому процесі, пояснюють автори практики, забезпечується такими інформаційними сервісами як бюджетна карта, карта заборгованості за комунальні послуги, карта відкритого міста, сторінка енергоменеджменту міста, набори відкритих даних тощо.

 

Очевидні плюси системних змін

 

Практика, про яку йдеться в цій розповіді, отримала найвищу оцінку конкурсної комісії саме тому, що її реалізація свідчить про системний характер змін в управлінні містом, яке має давні традиції місцевої демократії. Та слід сказати, що не всім, хто пишається своєю славною історією, вдається крокувати в ногу із сьогоденням і, як Дрогобичу, ще й випереджати інших. Ця командна робота вимагає значних зусиль, наполегливості, творчої енергії, зрештою, поваги і любові до Вітчизни та своєї малої батьківщини. А результати обов’язково не забаряться.

Після створення порталу відкритих даних кількість запитів на отримання публічної інформації в Дрогобицькій міській раді зменшилася удвічі.

Відкриття даних про оренду комунального майна та виставлення його на е-майданчики лише за шість місяців минулого року збільшило надходження від оренди на 15 відсотків.

Завдяки системній роботі з даними щодо енергоощадності, в закладах комунальної форми власності кошти на наступний період виділяються відповідно до стану ощадного використання енергії в установі.

Запроваджено е-чергу на виготовлення біометричних паспортів – торік нею скористалося майже шість тисяч містян.

Зручно і швидко записатися до лікаря можна через е-запис (торік було здійснено понад 10 тисяч таких записів). Більше 43 тисяч жителів міста вже скористалися можливістю електронного підписання декларацій із сімейними лікарями.

Проаналізувавши відкриті дані в сфері охорони здоров’я, керівники міста ухвалили рішення невідкладно розробити дві комплексні програми, спрямовані для зменшення найпоширеніших серед містян хвороб – органів дихання та системи кровообігу.

Відкриття даних заборгованості населення перед комунальними службами призвело до зменшення кількості боржників. Кожен може отримати он-лайн інформацію про реструктуризацію боргу, скористатися сервісом, щоб оплатити за послуги тощо.

Переконливим аргументом на користь новацій стало зростання (удвічі) надходжень капітальних інвестицій. Якщо в попередній період (2010 -2015 рр.) їхня максимальна сума становила 190 млн грн., то в 2017-му вона зросла до 350 млн гривень.

Ці та інші переваги відкритості та прозорості і дозволили Дрогобичу, як ми вже зазначали вище, очолити рейтинг прозорості серед 100 найбільших міст країни. Додамо також, що на загальноукраїнському форумі «Open Data Award» це місто випередило у фіналі Львів, Вінницю і Дніпро, отримавши нагороду за свої здобутки задля розбудови відкритих даних в Україні. У рейтингу проекту «Prozorro» – «Prozorro – продажі» йому вдалося обійти столицю, більшість обласних центрів і посісти почесне четверте місце.

 

Замість епілогу

 

Нині за досвідом відкритого муніципального управління європейського зразку сюди приїздять навіть закордонні колеги. Кажуть, у нас також є власні напрацювання, проте ваші досконаліші технічно. Це приємно усвідомлювати, бо хто б що не казав, український муніципальний загал завше вирізнявся не лише своїм патріотизмом, а й освіченими розумними світлими головами.

Дрогобицька практика є універсальною, доступною та надзвичайно актуальною для новостворених територіальних громад, передусім невеликих, обмежених кадровими і фінансовими ресурсами.

Варто лише зрозуміти її вигоду: більшість з того, що болить і турбує людей, що їх цікавить і де вони можуть докласти своїх знань та зусиль кожен легко може викласти в режимі он-лайн, а також висловити свою думку щодо того чи іншого питання. У цьому полягає розумний сервіс розумної громади.

 

Контакти

Дрогобицька міська рада

Площа Ринок, 1, м. Дрогобич, Львівська область, 82100

Телефон: (3244) 225 69

Електронна адреса: drogobychmvk@loda.gov.ua

 

Автори практики, контактні особи:

Станіслав Гайдер, начальник відділу ІТ та аналізу Дрогобицької міської ради

Телефон: (03244) 225 69, Факс: (03244) 371 66, (097) 603 58 15

e-mail: stanislavhaider@gmail.com

Володимир Кондзьолка, Директор Комунальної Установи «Інститут міста Дрогобич»

Телефон: (0324) 41 07 46, (067) 674 25 01

e-mail: svichka@gmail.com

 

Матеріал підготувала Ірина Нагребецька, незалежна журналістка, за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні»