Децентралізація (реформа місцевого самоврядування) почалася в Україні чотири роки тому. Її суть - передати повноваження від центральної влади місцевим радам, як це свого часу зробили в Польщі. Разом з повноваженнями невеликі міста і села отримали і гроші. Більше - у сюжеті "Настоящее время".

 

Як працює реформа

 

Щоб здобути самостійність і отримувати більше грошей для розвитку, села і невеликі міста, розташовані по сусідству, повинні об'єднатися і створити територіальну громаду.

В одній громаді може бути і три, і десять населених пунктів - кількість закон не обмежує. Люди обирають голову громади, держава це фіксує і передає громаді право самостійно вирішувати, куди і на що витрачати гроші.

Фінансів стає більше за рахунок платників податків. Якщо раніше підприємства, розташовані на території цих сіл і міст, платили податок на доходи до держбюджету, то тепер 60% цих грошей залишається на місцях. Чим більше на території громади підприємств, тим більше її бюджет. Села, які не об'єдналися, податок не отримують.

 

Туалет, вода і гарячі батареї

 

У Житомирській області, в 170 км від Києва, в сільській школі ще рік тому не було ні води, ні туалету, ні централізованого опалення. У кожному класі стояла піч, у якій діти грілися по черзі.

"Один урок - одні дітки сиділи за партами, щоб спинку погріти біля груби, а потім змінювалися. Ось так ми і обігрівалися. А на іншій стіні все памороззю покривалося", - розповідає вчителька Наталія Гриневич.

Тепер в школі батареї, туалет і вода з крана. Голова села говорить, що відремонтувати приміщення вдалося завдяки децентралізації. Вперше за роки незалежності України в селі на це з'явилися гроші.

Людмила Мала,  голова однієї з таких громад в Житомирській області. За її словами, після децентралізації бюджету об'єднаних сіл виріс в 10 разів. Зараз громада сама стала розпоряджатися тими грошима, які раніше йшли до державного бюджету. "Звичайно ж, це основне, в чому ми виграли, об'єднавшись. Навіть ті села, які були зовсім закинуті, відчули себе повноцінними", - говорить Людмила Мала.

На старті реформи села об'єднувалися неохоче, розповідає директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук: "Це зовсім інші гроші, ними треба вміти розпоряджатися, а досвіду немає, кадрів немає. І ось ці перші місяці було дуже складно".

За перший рік реформи в Україні об'єдналися 159 громад. Незабаром села і невеликі міста почали спостерігати, як розвиваються сусіди, і до 2018 року громад стало більше чотирьох сотень. Зараз їх уже 876.

За словами Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, вже  68% українців живуть в умовах об'єднаних громад. "Мета децентралізації - зробити маленькі міста і села повністю фінансово незалежними від центрального бюджету, щоб за розвиток регіону відповідала місцева влада, і люди не звинувачували у всіх бідах президента і уряд", - говорить прем'єр.

На баланс громад передають навіть соціальні об'єкти, наприклад, державні лікарні, школи, садочки, і тепер місцеві ради можуть самі зменшувати або збільшувати штат працівників і регулювати їх зарплати.

 

"Якщо ваша територія не розвивається, на місцях сидять випадкові люди"

 

Юрія Бова, голова Тростянецької об'єднаної територіальної громади, взяв на баланс уже 6 дитячих садків, 7 шкіл, стадіон, бібліотеку і лікарню, де вперше за 30 років роблять капітальний ремонт. В децентралізації він бачить одні плюси.

"Раніше, коли все це було на балансі держави, скажу чесно, державі було потрібно, щоб педагог проголосував на виборах за цього президента чи когось ще, - це була адміністративна вертикаль. Що потрібно було зробити? Задобрити цього педагога: дати йому премії , дати йому зарплати - і в принципі все. А які там умови в учнів, яка там їдальня, актовий зал, спортзал - нікого не цікавило. Зараз це розгортається в іншу сторону ", - говорить голова Тростянецької громади.

За його словами, зараз адміністративна вертикаль не впливає на ці процеси. А завдання місцевих рад - підвищувати якість навчання, а не розбазарювати гроші на премії, вважає Бова. "Якщо ваша територія не розвивається, то просто на місцях сидять випадкові люди", - упевнений він.

Через випадкових людей на місцях деякі об'єднані громади розвиваються не так успішно, підтверджує експерт з децентралізації. Одні голови громад об'єднують занадто мало сіл, де майже немає підприємств, відповідно, бюджету на розвиток не вистачає. Інші витрачають гроші не туди, підтверджує невдалі випадки Анатолій Ткачук, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства.

"Є деякі громади, де набрали дуже великий штат працівників: є голова громади, у нього три заступники, плюс там 80 чи 100 чоловік працює в апараті. І це на громаду десь в 12 тисяч населення! Звичайно, при таких умовах велика кількість грошей витрачається на зарплату, а не на розвиток ", - наводить приклад Ткачук.

За даними Кабінету Міністрів України, 70% всіх об'єднаних громад поки дотаційні - держава покриває витрати на утримання соціальних об'єктів або дає гроші на формування апарату нової громади. У минулому році на це пішло більше $ 44 млн з держбюджету країни.

У планах уряду - до 2020 року створити об’єднані громади на всій території України. Поки процес об'єднання сіл і міст добровільний, але вже в наступному році влада планує примусово приєднати до громад населені пункти, що залишаються поза реформою. Крім того, уряд пропонує залишати громадам не 60% прибуткового податку, а всі 100%. Однак цю ідею повинен ще розглянути парламент.