У Вінницькому Центрі розвитку місцевого самоврядування освітяни об’єднаних територіальних громад області ознайомились  із  основними пріоритетами концепції «Нова українська школа». Семінар «Моделювання освітніх мереж в ОТГ з врахуванням інноваційних та інших аспектів розвитку сучасної освіти в Україні» пройшов за сприяння Програми «U-LEAD з Європою». Спікерами заходу виступили  Олена Лесіна, завідувачка відділу початкового навчання  Вінницької академії неперервної освіти, та Віталій Швець, радник Вінницького ЦРМС з муніципальних послуг.

На початку семінару учасників привітав Олег Левченко, директор Вінницького ЦРМС, який наголосив на  пріоритетності оптимізації освітніх мереж  з огляду на якість та доступність освітніх послуг для мешканців громад Вінниччини.

Віталій Швець провів комплексну оцінку та аналіз спроможності мережі загальноосвітніх шкіл Вінницької області  та поділився  з учасниками семінару висновками та рекомендаціями.

«З поступом децентралізації відповідальність за розвиток загальної середньої освіти повністю переходить до ОТГ. А оскільки до завершення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади Вінницька область буде повністю покрита об’єднаними громадами, всі заклади загальної середньої освіти будуть знаходитись у власності та повному управлінні громад. Ефективне формування мережі шкіл прямопропорційно впливатиме на якість освіти та раціональне використання коштів місцевого бюджету. Крім того, невтішні демографічні показники за роки незалежності та швидкі темпи урбанізації породили величезну кількість малокомплектних шкіл в селах та селищах області. Відповідно, сьогодні більше половини загальнооосвітніх шкіл області заповнені лише наполовину їх фактичної потужності. І ситуація не зміниться на краще. Динаміка набору учнів в перший клас свідчить про те, що кількість дітей, які підуть в перший клас, зменшиться на 19 % до 2024 року.  Також варто відзначити 119 шкіл, які мають прогнозовану до 2023-2024 року середню наповненість першого класу менше 5 учнів. Простими словами,  кількість малокоплектних шкіл на Вінниччині збільшуватиметься», - пояснив Віталій Швець.

Експерт звернув увагу, що фактична наповненість класів наочно демонструє весь спектр нагальних освітніх проблем.

«На Вінниччині більше половини шкіл – з наповненістю класів менше ніж 10 учнів. При цьому громади мають знати, що  відповідно до чинного законодавства держава виділяє кошти за розрахунковою наповненістю класів в залежності від кількості та густоти населення,  площі території тощо, яка не є меншою, ніж 10 учнів. Якщо висловлюватись доступною мовою, то в школах з фактичною наповненістю класів, меншою за розрахункову, виникає дефіцит фінансування оплати праці педагогічних працівників. І навпаки, більша наповненість класів призводить до економії коштів та можливості покращувати матеріально-технічну базу закладів. Кричущим є показник учнів на індивідуальному навчанні, який у Вінницькій області становить 2183 учнів, при цьому з них через хворобу лише 754 учні. Це говорить про те, що в школах не сформовано близько 280 класів. Про яку якість навчання в таких школах можна говорити, коли діти навіть не можуть комунікувати між собою», - наголошує експерт.

Фахівці Вінницького ЦРМС дослідили залежність вартості навчання та наповнюваності класів,  і аналіз показав, що вартість утримання одного учня в малокомплектній школі значно дорожче, ніж у великій школі на 300-500 дітей. Середня вартість навчання одного учня по школах Вінницької області дорівнює 16 тис. грн, а вартість утримання одного учня в школах з низькою наповненістю коливається від 30 до 60 тис. грн.

«За великим рахунком, малокомплектна школа в селі перетворюється з навчального закладу в заклад для працевлаштування. Проаналізувавши завантаженість вчителя, видно величезну диспропорцію в таких закладах. В середньому в країнах ЄС на одного вчителя припадає 16 учнів. В Україні цей показник дорівнює 9  учням. У Вінницькій області він становить 7 учнів. При цьому, якість навчання в школах,  де  в класі 5-7 учнів, відверто кажучи, є досить низькою. Це зумовлено відсутністю конкуренції між дітьми, низьким стимулом до навчання. Виникає питання, чи не доцільніше акумулювати ресурс та використовувати його ефективніше?», - зазнчив Віталій Швець.

Експерт наголошує, що якість навчання – головна мета в процесі формування освітньої мережі. За його словами, тільки в укомплектованих школах з повними класами діти зможуть здобувати якісну освіту. Достатнє фінансування ЗЗСО, матеріально технічне оснащення, яке відповідає усім сучасним вимогам, якісний педагогічний склад, конкуренція між учнями, можливість роботи в групах, формування компетентностей та сучасний освітній простір є запорукою якісної освіти.

«Аналіз якості освіти на підставі даних зовнішнього незалежного оцінювання показує, що високі позиції в рейтингу займають діти з міських шкіл, які традиційно мають велику наповнюваність класів, та діти зі шкіл у сільській місцевості також із значною наповненістю класів. Середньозважений бал ЗНО з усіх предметів за результатами 2016-2017 навчального року серед ОТГ Вінницької ^[1]області також показує таку тенденцію. Саме механізм створення опорних шкіл як базових освітніх центрів повинні використовувати ОТГ. Провести комплексну оптимізацію, створити опорну школу та забезпечити комфортний  підвіз учнів та вчителів – ось головне завдання органів місцевого самоврядування ОТГ. За результатами моделювання прогнозуємо створення близько 140 опорних шкіл в ОТГ області^[2], які матимуть близько 600 філій у статусі базової або початкової школи. Відсоток шкіл, які закриються, коливатиметься від  5 до 10»,  - роз’яснив  учасникам семінару Віталій Швець.

Разом з тим, експерт звернув увагу, що  слід враховувати наявність та якість існуючої дорожньої мережі, щоб трансфер учнів до опорної школи був комфортним. На його думку,  доцільними є капітальні видатки на заклади освіти, які є або будуть опорними в громаді.

Під час семінару Олена Лесіна акцентувала увагу освітян області на пріоритетах «Нової української школи». За її словами, вчителі мають бути готовими до змін професійних навичок, що напрацьовувались багато років.

«Перейти від однієї концепції освітнього процесу до іншої  складно, і тому реалізація реформи  сфери освіти у великій мірі залежить від людського фактора. Важко вийти зі звичної зони комфорту, але ті, хто осягнув суть реформи  та оцінив всі переваги нової школи, отримують гарні результати, адже діти  із задоволенням ідуть до школи. Концепція НУШ побудована  на розвитку м’яких навичок та глибокого розуміння  суті освітнього процесу», - зазначила Олена Лесіна.

Ми створили  опорну школу, оптимізували освітню мережу, внесли зміни до штатних розписів закладів, багато змінили. Вчителі боялись втратити роботу, але ми нікого не звільнили. Реформа , навпаки, дає великі можливості для реалізації, але на все потрібен час. Батьки і діти задоволені, разом з тим експеримент продовжується, сьогодні ми вже піклуємось про другокласників НУШ та їх знання. Потрібні зміни у свідомості всіх учасників освітнього процесу», - зазначила під час зустрічі Лариса Маціпура, начальник відділу освіти Хижинецької сільської ради Сокиринецької ОТГ.

На завершення семінару для працівників освітньої сфери ОТГ Вінниччини провели майстер-клас та дискусійну панель із інноваційних STEAM-проектів  сучасного навчального процесу.