Покровській громаді скоро виповниться 2 роки. Наприкінці 2016 року 31 населений пункт Дніпропетровської області об’єднався у Покровську селищну громаду. Сьогодні тут проживає 17 тисяч людей – це більше половини населення району.

Як заробляє та розвивається громада, чому кооператив це вигідно та як залучити якомога більше мешканців до змін у громаді у проекті УКМЦ – DOBRE “Речники громад” розповіла голова Покровської об’єднаної громади Світлана Спажева.

 

Планування – перші кроки після об’єднання

 

“Децентралізація – це перш за все залучення найбільшої кількості громадян і зміна свідомості людей: що саме від них залежить якість життя на тій території, де вони проживають, – говорить голова Покровської громади. – Децентралізація відкрила перед нашою громадою додаткові можливості з планування свого розвитку, складання стратегічного плану, формування бюджету, прийняття прозорих рішень”.

Бюджет Покровської громади збільшився майже вдвічі. До об’єднання разом із субвенціями бюджет складав 58 млн грн. У 2018 році громада мала 105 млн 533 тис 311 грн.

 

 

Першим викликом після об’єднання, за словами Світлани Спажевої, було знайти рішення, як подолати пасивність населення і долучити їх до спільної роботи.

Тоді сформувалася група активних людей, які хотіли змінити життя в громаді. До складу робочої групи увійшло 30 активістів. Вони почали проводити опитування, збирати статистику, щоб дослідити громаду, її потреби тощо. Зібрана інформація лягла за основу під час написання стратегії, яку Покровська ОТГ створювала за сприяння програми DOBRE.

“Ми зрозуміли, що наша громада – це агро-промисловий край із дуже освіченими, креативними людьми”, – каже Світлана Спажева.

У 2017 році створили генеральний план території. Наразі сформували 13 інвестиційних земельних ділянок. Також ОТГ очікує передачі земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Світлана Спажева говорить, профільний відділ підрахував, що у громаді налічується 249 земельних ділянок, які не оподатковуються взагалі або мають занижені земельні ставки. Після отримання землі  у комунальну власність це стане додатковим прибутком громади.

 

У якій школі буде вчитися дитина?

 

Із освітніх закладів після об’єднання громада взяла у відповідальність лише школи, адже, за словами Світлани Спажевої, дитсадки і раніше належали ОТГ. На території Покровської громади зараз працює вісім шкіл.

“В освітню галузь протягом багатьох років гроші не вкладалися.Зараз за підтримки обласного бюджету проводиться капітальний ремонт опорної школи, який триватиме 10 місяців. І скоро від школи залишиться тільки електронна адреса. Це буде повністю заклад нового типу”.

А на енергоефективні заходи шкіл цього року громада має 11 млн грн капітальних видатків. Оновлюють дахи, систему опалення, роблять утеплення тощо.

Примусового переведення дітей до опорної школи у Покровській ОТГ не було – вибір залишили за батьками. У громаді організували оздоровчу компанію у форматі літнього табору на базі опорного закладу. Також дали батькам можливість побачити різницю між опорною школою і звичайною, і дали їм право вибору. Перевагу вони надали опорній школі. Громада купила автобус і організувала підвіз дітей.

 

 

Світлана Спажева говорить, що молодь у їхній громаді – це активні і відповідальні люди. Зараз вони створюють третій незалежний молодіжний простір. Молодіжна рада перемогла у конкурсі Зелений патруль. Учасниками проекту стали учні усіх шкіл громади. Сьогодні вони займаються акціями з благоустрою.

“Спочатку діти вибрали місця і поприбирали їх. Коли дорослі прийшли знову зі сміттям, діти провели з ними першу бесіду, потім сфотографували і кинули цей матеріал в інтернет. І дорослим не залишалося нічого, як прибрати після себе”, – розповідає Світлана Спажева.

 

Кооперативи як самозайнятість населення

 

На території Покровської громади діє два молочних кооперативи – “Молочарське” і “Добробут Андріївки”

Кооператив “Молочарське” має демонстраційну ферму і навчає людей, які хочуть утворити кооперативи. На “Молочарське” приїжджають цілі делегації не тільки із України, а із закордону. А “Добробут Андріївки” – молокозбиральний кооператив, який налічує 172 члени і де працює 11 сімейних ферм.

Цьогоріч у рамках програми підтримки кооперативного руху на придбання трьох охолоджувачів молока для “Добробуту Андріївки” виділили 150 тисяч гривень. Голова громади каже, що фінанси на підтримку кооперативів з’явилися після децентралізації.

“Кооператив уже має два молоковози, молокоприймальні пункти, лабораторії. І для молочного кооперативу сьогодні це небагато. Але це суттєвий доробок до кооперативного руху. Ми змогли виділяти кошти тільки після об’єднання громади, адже змінилися джерела формування бюджету, нажходження. І громади, які раніше були просто “касами” з видачі заробітної плати, сьогодні перетворилися на спроможні громади, які можуть розвивати свою економіку”.

Нещодавно у громаді з’явився ще один кооператив. Близько сотні бджолярів спочатку об’єдналися у громадську організацію, а пізніше створили кооператив “Медок”, який займається збором і реалізацією меду.

 

Досвід США для розвитку Покровської громади

 

Нещодавно голова громади Світлана Спажева разом із керівником новоствореного кооперативу “Медок” Романом Логвиненком взяли участь у навчально-ознайомчому візиті з місцево-економічного розвитку, який організувала Міжнародна асоціація управління міст ICMA спільно з Global Communities у рамках програми USAID DOBRE.

 

 

Протягом двох тижнів разом із представниками інших українських громад вони вивчали досвід місцевого самоврядування США, аби використати його для розвитку своєї громади.

“Законодавство в США та в Україні суттєво відрізняється, як і формування податкової бази. Нас вразило те, що у США платиться податок із будь-якого продажу. І це, мабуть, правильно. Але ще мене вразило, наскільки там активні люди, громадські організації допомагають у розвитку громади. У одному місті зробили бізнес на тому, що на вулицю протяжністю 700 м зробили головною вулицею, яка на сьогодні заробляє гроші”.

За словами Світлани Спажевої, досвід США показав, як люди самі будують свої міста.

“Ми завжди говоримо, що змінюючи себе – ми змінюємо громаду. І Роман це відчув як бізнесмен. І вже не я – голова громади – а Роман почав говорити, що ми повинні формувати громадський простір. Там ми побачили, як людям за честь долучатися до благоустрою. Коли повернулися, Роман прийшов до нас і сказав: “Покажіть мені місце, де поставити лавку”. І до нього долучаються інші підприємці, бо він розповів про те, як це працює у США”.

Після повернення Світлана Спажева та Роман Логвиненко організували зустріч із громадою, де поділилися побаченим із мешканцями:

“Ми разом прийшли до висновку: для того, щоб жити краще нам багато не потрібно. Нам просто треба жити по закону і пам’ятати, що змінюючи себе – ми змінюємо громаду”.