«Для кандидатів, суб’єктів виборчого процесу, зважаючи на те, що рівень виборів є місцевим, я би радила зосередитися на темах, програмах і завданнях, які стосуються виключно органів місцевого самоврядування. Бо в Україні існує така тенденція: кандидати, незважаючи на те, є вони висуванцями політичних партій чи самовисуванцями, частково вербалізують політичні тренди національного рівня. Тобто, наприклад, говорять у своїх програмах про те, що стосується зовнішньої політики чи функціоналу Парламенту та Кабінету Міністрів і практично не має відношення до органів місцевого самоврядування».

Про це в інтерв’ю для «Децентралізації влади» сказала координатор виборчих програм громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Вона розповіла про те, як відповідально обирати свою владу, чому виборцям не варто орієнтуватися на «як всі, так і я», а також про особливості підготовки до виборів 29 жовтня.

У чому особливості виборів, які відбудуться 29 жовтня?

 Вони найчисельніші та наймасштабніші за всю історію України, якщо говорити про об’єднані територіальні громади. Наприклад, у грудні 2016 року у виборах брали участь на 50 з лишнім громад менше. Отже, цього разу ми маємо справу з чисельною та активною виборчою кампанією, особливо у тих областях, де на вибори пішли найбільше громад – я маю на увазі Дніпропетровщинуі Волинь. Там у виборах візьмуть участь по 19 громад. Якщо говорити про сам хід виборчого процесу, то поки що зарано давати оцінки особливостям та відмінностям цієї кампанії. Триває формування територіальних виборчих комісій, створення виборчих округів. А найголовніше – ще не завершено реєстрацію кандидатів.

А що ви можете сказати про присутність на виборах політичних партій?

- Так, ми спостерігаємо значну увагу політичних партій до процесу формування органів адміністрування виборів, але ця увага сфокусована на окремих регіонах. Тобто присутня певна регіоналізація партійних інтересів. Ця регіоналізація, щоправда, не стосується «Батьківщини» та «Блоку Петра Порошенка», які представлені практично всюди. Найменшу кількість подань серед парламентських політичних сил здійснили місцеві організації «Опозиційного блоку» та Об’єднання «Самопоміч», при цьому  ці партії не претендували на представництво у 45% ТВК. Іншими словами, вони не йдуть до тих регіонів, де, на їхню думку, складніше перемогти. Ми не моніторили те, якими регіонами цікавляться ті чи інші партії, але середньостатистичний показник свідчить про певну регіоналізацію цього інтересу.

Чи можна сказати, що політичні партії активніше беруть участь у виборчому процесі, ніж на попередніх виборах?

- Доки не завершиться етап висування кандидатів і не розпочнеться публічна агітаційна виборча кампанія, на це питання складно відповісти. Так само не можна сказати, скільки осіб, які довший час працюють у місцевому самоврядуванні, беруть участь у цих виборах. Однозначно на рівні невеликих громад інтерес виборців переважає у вирішенні конкретних локальних проблем, які можна буде більшою мірою капіталізувати за рахунок повноважень і бюджетної децентралізації.

Що б ви порадили тим, хто балотується на цих виборах?

- Для кандидатів, суб’єктів виборчого процесу, зважаючи на те, що рівень виборів є місцевим, я би радила зосередитися на темах, програмах і завданнях, які стосуються виключно органів місцевого самоврядування. Бо в Україні існує така тенденція: кандидати, незважаючи на те, є вони висуванцями політичних партій чи самовисуванцями, частково вербалізують політичні тренди національного рівня. Тобто, наприклад, говорять у своїх програмах про те, що стосується зовнішньої політики чи функціоналу Парламенту та Кабінету Міністрів і практично не має відношення до органів місцевого самоврядування.

А які будуть ваші поради тим, хто голосує?

- Тут не можна говорити про програми, бо сільські та селищні вибори не передбачають обов’язкової реєстрації програм кандидатів. Я би радила зосередитися на питанні самостійності визначення підтримки тому чи іншому кандидату. У маленьких громадах виборець зазвичай приймає рішення відповідно до загального тренду, особливо не роздумуючи над ним. Тобто орієнтується на більшість, на загальну думку, «як всі, так і я». Цього треба уникати.

Один день виборів визначає 5 наступних років життя. Отже, важливо не помилитися.

- Це не зовсім так. У законі про місцеве самоврядування є перехідні положення, які визначають порядок відкликання обраних осіб. Ці положення вступили в дію у липні 2015 року, і в Україні вже існує певний тренд щодо відкликання обраних. Люди збирають підписи, створюють ініціативні групи і відкликають депутатів, сільських, селищних та міських голів.Це, щоправда, неможливо, зробити без згоди політичної партії,яка висувала того чи іншого кандидата. А якщо депутат є самовисуванцем, підписів треба зібрати більше, а до ініціативної групи має входити більше виборців. Проте процедура відкликання є.Зараз ми, власне, досліджуємо, наскільки відкликання обраних є масштабним явищем.

Що б ви підкреслили у звіті  ОПОРИ, який ви презентували минулої п’ятниці?

- Мене на виборах вже давно нічого не дивує, і ці вибори не є винятком. Можу сказати, що нинішні вибори характерні загальною увагою до них суспільства. На жаль, в історії України траплялися вибори, під час яких в органи адміністрування виборчого процесу політичні партії не делегували навіть достатню кількість осіб. Тому такі органи доводилося укомплектовувати за поданням комісії вищого рівня. Зараз подібні випадки є поодинокими, що свідчить про значний інтерес політичних гравців до виборчого процесу. Але якусь більш-менш змістовну оцінку можна буде дати, принаймні, після початку агітаційного періоду.

Коли він розпочнеться?

- Приблизно за тиждень. Хоча для кожного кандидата це індивідуально. Вони вже можуть подавати документи для реєстрації, і у великих громадах розпочинати агітаціювже на наступний день після створення виборчого фонду. А якщо громади невеличкі, можна і не створювати виборчий фонд, щоправда, тоді кандидати не мають права витрачати кошти на проведення виборчої кампанії. Проте для багатьох це не є перешкодою – такі люди зосереджуються на проведенні кампанії «від дверей до дверей».