ОТГ Полтавщини рішуче налаштовані використовувати стратегічне планування та системно підходити до розвитку своїх громад та міст. Дану тенденцію засвідчив навчально-тренінговий курс “Запуск Регіонів: планування та менеджмент” для представників виконавчих комітетів об’єднаних територіальних громад, ініціативних груп зі створення ОТГ та міст Полтавської області, що відбувся 17-19 та 21-23 липня в Полтаві.

Особливістю ОТГ Полтавщини є наявність кількох потужних ОТГ з центрами у містах (Пирятинська ОТГ, Глобинська ОТГ, на сьогодні працює ініціативна група щодо створення ОТГ із центром у м. Хорол), що вже не перший рік використовують інструменти стратегічного планування та проектного методу організації роботи. Окремим цікавим випадком є досвід Миргорода, що наразі не поспішає зі створенням ОТГ, проте активно працює з навколишніми селами в режимі укладення договорів про співробітництво територіальних громад. Також в режимі стратегічного планування своєї роботи працюють такі міста як Горішні Плавні та Кременчук. Живий досвід цих громад був важливим аргументом для усіх інших ОТГ присутніх на заходах щодо системного підходу та необхідності довготермінового планування та використання інструменту стратегічного планування для розвитку територій. Загалом на 2 регіональних семінарах були присутні представники 13 ОТГ, ініціативні групи з Хорола та Опішні, представники міст Миргород, Гадяч, Кременчук, Горішні Плавні.

Порівнюючи з іншими регіонами, де нещодавно працювали експерти проекту, можна відзначити більш зважений підхід та питання від громад щодо їх бажання діяти ефективніше та враховувати дійсно весь спектр небезпек та можливостей, котрі виникають при розробці стратегій. Громади уже не лише думають про залучення інвесторів і створення нових робочих місць, а й про врахування потенційних загроз для екології, котрі можуть прийти разом із інвестором та спрямовують свої зусилля на пошук балансу задля гармонійного розвитку громади і території. Частково це пояснюється також специфікою економічного розвитку Полтавської області, де чимало підприємство різного профілю успішно працюють як на рівні великих міст, так і більш локально. Області притаманна багатопрофільність економічного розвитку – це і видобувні компанії, і переробка різноманітних копалин та вироблення кінцевого продукту, і сільське господарство, кілька великих виробників харчової продукції, що зосереджені у різних частинах Полтавщини. Саме такий розподіл є запорукою більш гармонійного розвитку регіону. Чимало громад уже мають досвід співпраці з бізнесом та пошуку компромісів для сталого розвитку.

Учасниками семінару громади делегували працівників виконкомів, відповідальних за конкретні напрямки роботи (медицину, освіту) і розвитку (відділи стратегічного планування та економічного розвитку), котрі більш фахово підходили до передбаченого під час семінарів завдання з розробки проектів. Громади почали розуміти важливість якомога чіткішої та якіснішої подачі інформації про свій проект не лише в рентабельності ідеї, форматі проектної заявки на фінансування, а й в плані візуалізації та презентабельності. Також неабияку роль відігравав склад конкретних груп – за присутності міського або селищного голови в складі учасників, групи вибирали більш цікаві та амбітні проекти і шукали цікаві і часом нестандартні рішення своїх проблем. В ході семінару також визначилось кілька проектів, що можуть бути реалізовані в рамках співробітництва територіальних громад, що лише посилить сукупний економічний та екологічний ефект проект для регіону загалом. Наприклад, міста Миргород, Пирятин та Хорол намірились спільно покращити стан річки Хорол, котра є туристично привабливим об’єктом для регіону: розчистити русло, запустити в річку відповідні види риб для покращення екологічного стану водойми, очистити від водоростей та намулу, збільшити її швидкоплинність для забезпечення санітарних норм, екологічного стану та благоустрою на території громад, де вона протікає.

Одночасно цікавим є і досвід громад, що працюють в нових правових та економічних умовах лише з початком реформи децентралізації – новоутворених у 2015 та 2016 рр. ОТГ. Учасники ділились не лише досвідом ситуацій, коли певні проблеми потрібно було вирішувати за відсутності попереднього досвіду управлінської роботи, але й рутинними ситуаціями, котрі доводилось вирішувати в екстрених ситуаціях. Даний досвід є фактично неоціненним для громад створених у 2017 році та тих ініціативних груп, що знаходять в стадії об’єднання сьогодні. Спілкування громад в рамках семінару та їх обмін живим досвідом і конкретними рецептами вирішення проблем є ще одним позитивом обраного формату роботи, адже дуже часто саме «старші» за часом утворення громади швидше відповідали на питання «молодших» ніж навіть лектори.

Тематика стратегічного планування що є досить часомістким та ресурсомістким процесом викликає побоювання у частини невеликих громад. Проте не дарма громадам надали можливість формування власних стратегій, адже саме управлінці на місцях можуть краще зрозуміти свою територію, ресурси, демографічний стан та потреби розвитку. Дійсно, як стверджує експерт проекту Ірина Ковра, «Стратегія не є адміністративним документом, вона має стати суспільним договором громадської згоди. Стратегічне планування – це послідовний процес постановки цілей, пошуку шляхів їх досягнення, розробки плану дій, планування необхідних ресурсів, системи моніторингу та підтримки зв’язку із зовнішнім середовищем. Стратегічний план – це орієнтир для управління, це план дій, який охоплює комплекс цілей від загальних орієнтирів до конкретних дій (тобто від бачення  пріоритетних напрямків та стратегічних цілей до оперативних цілей та заходів (завдань, програм, проектів)». Якісно пропрацьовану стратегію розвитку дуже важливо комунікувати з людьми і підтримувати постійний зворотній зв’язок з мешканцями. Перед розробкою стратегії дуже важливо  провести глибинне опитування лідерів громади, серед яких мають бути: депутати, працівники органів місцевої влади, держслужбовці, партійні і громадські діячі, бізнес середовище, лідери суспільної думки, щоб отримати більш-менш повну картинку громадської думки.

На сесіях щодо актуальних викликів реформи децентралізації учасники активно піднімали кілька важливих для них тем і питань – реформування існуючої системи районів та повноважень РДА, питання земельних ресурсів (передачу до відання ОТГ земель поза межами населених пунктів) питання взаємодії з органами виконавчої влади та подальшого розвитку реформи. Експерти проекту – а сесії щодо викликів реформи децентралізації модерували почергово Юрій Ганущак та Ростислав Томенчук – відзначили важливість вирішення усіх цих та інших проблемних питань (зокрема торкнулись питань створення госпітальних округів та рад, уточнення перспективних планів, створення спроможних громад тощо) та розповіли про подальші перспективи та важливі кроки в рамках подальшої реалізації реформи.

Щодо проектів, котрі розробляли та представляли громади, то цікавим є приклад уже згадуваного комплексного бачення кількома громадами покращення стану річки Хорол, проект «Пришибмобіль» – створення мережі комунального автотранспорту, в якості заміни маршрутного транспорту по районі (Пришибська ОТГ), створення розумних зупинок громадського транспорту та повітряочисної фабрики у Кременчузі, проекти з термомодернізації школи (Глобининська ОТГ), створення сучасних спорткомклексів для широкої аудиторії (Недогарківська ОТГ, Омельницька ОТГ), благоустрою території – облаштування міського скверу (майбутня Хорольська ОТГ), закупівля спецтехніки для упорядкування території (Драбинівська ОТГ) створення полігону ТПВ (Засульська ОТГ), створення новітнього ЦНАПу, де  будуть надаватись разом адміністративні та соціальні послуги (Білоцерківська ОТГ). Створена лише у квітні 2017 р. Великобагачанська ОТГ планує створення власної стратегії розвитку (громада виграла конкурс Ради Європи зі створення стратегії і на сьогодні уже розпочала роботу у цьому напрямі).

У навчанні брали участь представники Шишацької ОТГ , Новоаврамівської ОТГ, Пирятинської ОТГ, Омельницької ОТГ, Глобинської ОТГ, Недогарківської ОТГ, Драбинівської ОТГ, Білоцерківської ОТГ, Засульської ОТГ, Пришибської ОТГ, Великобагачанської ОТГ, Клепачівської ОТГ, Решетилівської ОТГ, майбутньої Опішнянської ОТГ, а також з міст Миргород, Гадяч, Кременчук, Хорол, Горішні Плавні.

Після завершення навчальних семінарів учасникам заходів буде надана консультативна підтримка експертів проекту у розробці власних проектних пропозицій та пошуку можливостей для залучення додаткових ресурсів у громаду.

Довідка

Проект «Запуск регіонів: планування і менеджмент» є частиною ініціативи «Запуск Регіонів» Українського інституту міжнародної політики щодо реформи децентралізації, розвитку регіонів та наближення стандартів Європейського союзу для України в сфері регіонального розвитку, місцевого самоврядування та підвищення прозорості та відповідальності місцевої влади.

Проект «Запуск регіонів: планування і менеджмент» здійснюється Українським інститутом міжнародної політики у співпраці з Міністерством регіонального розвитку та Центром розвитку місцевого самоврядування (м. Суми) за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Більш детальна інформація щодо проекту та заходів доступна у координатору проекту Катерини Сідаш – k.sidash@uiip.org.ua або на сайті чи Facebook сторінці Українського інституту міжнародної політики.