Територіальні громади матимуть визначену роль у новій системі державної соціальної підтримки сімей. Виконавчі органи місцевих рад повинні будуть виявляти сім'ї у складних життєвих обставинах або кризових ситуаціях, інформувати їх про право на допомогу, консультувати та сприяти оформленню документів. Водночас грошові виплати фінансуватимуться з Державного бюджету, а підтримка сімей передбачатиме також соціальні послуги та сприяння працевлаштуванню.

---

Такий підхід передбачає Закон України «Про базову соціальну допомогу» №5012-IX від 13 жовтня 2026 року, який 28 жовтня підписав Президент України, а 29 жовтня документ опублікований в «Голосі України».

Про основні положення документа та його значення для системи соціального захисту повідомив Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Закон запроваджує новий механізм підтримки малозабезпечених сімей та сімей, які перебувають у кризовій ситуації. Його мета - посилити адресність державної допомоги, забезпечити своєчасне реагування на складні життєві обставини та сприяти економічній самостійності сімей.

Важливо, що нова система запрацює не одразу: Закон вводиться в дію з 1 січня 2028 року. Отже, громади мають час для підготовки до змін.

 

Що зміниться у підході до соціальної підтримки

Як пояснюють у парламентському Комітеті, Закон передбачає перехід від переважно категоріального підходу до оцінювання реального матеріального та соціального становища сім'ї.

Нині право на окремі види державної допомоги значною мірою пов'язане з належністю людини чи сім'ї до визначеної категорії. Нова модель передбачає врахування сукупності обставин: складу сім'ї, її доходів, майнового стану та індивідуальних потреб.

Для цього запроваджується базова соціальна допомога - щомісячна грошова виплата, розмір якої залежатиме від:

• складу сім'ї;
• середньомісячного сукупного доходу;
• майнового стану.

При цьому, за інформацією Комітету, розмір базової соціальної допомоги не може бути меншим за загальний розмір державної підтримки, яку сім'я або особа отримувала на день звернення.

Для визначення потреби в допомозі передбачається автоматизоване профілювання сімей із використанням інформації з публічних електронних реєстрів та державних інформаційних ресурсів.

Такий механізм має дозволити оцінювати становище сім'ї комплексно та визначати підтримку з урахуванням її конкретних обставин.

 

На який строк призначатимуть базову соціальну допомогу

Закон передбачає різні строки призначення допомоги залежно від категорії отримувачів та обставин, у яких перебуває сім'я.

За інформацією Комітету Верховної Ради:

• довічно - для окремо визначених категорій осіб;
• на один рік - для багатодітних сімей;
• на шість місяців - для сімей у складних життєвих обставинах;
• на три місяці - для сімей, які перебувають у кризовій ситуації.

Кабінет Міністрів України матиме право визначати випадки, коли допомога, призначена на шість місяців, може автоматично продовжуватися ще на такий самий період.

Таким чином, тривалість підтримки залежатиме від характеру потреб сім'ї, а для окремих випадків передбачається можливість її продовження.

 

Грошова допомога, соціальні послуги та працевлаштування - складові однієї системи

Однією з ключових особливостей нової моделі стане поєднання грошової підтримки із соціальними послугами та заходами сприяння зайнятості.

Як зазначає Комітет, призначення базової соціальної допомоги відбуватиметься одночасно з організацією надання соціальних послуг і заходами сприяння зайнятості непрацюючих працездатних членів сім'ї.

Передбачається залучення соціального менеджера, який оцінюватиме потреби сім'ї та формуватиме план ведення випадку.

Для непрацюючих працездатних членів сім'ї передбачені персоналізована підтримка, соціальний супровід, індивідуальний план працевлаштування та індивідуальний план надання соціальних послуг.

Практичний зміст такого підходу полягає в тому, що сім'я, яка опинилася у складних обставинах, потребує не завжди тільки грошової виплати.

Причинами її труднощів можуть бути втрата роботи, проблеми зі здоров'ям, необхідність догляду за членом сім'ї, відсутність доступу до певних послуг або одночасне поєднання кількох проблем.

Тому для подолання складних життєвих обставин може знадобитися узгоджена робота різних установ та фахівців.

Для місцевого самоврядування це особливо важливо, оскільки значна частина соціальних послуг організовується та надається саме на рівні громад.

 

Соціальний контракт: новий механізм взаємодії держави, громади та сім'ї

Закон запроваджує соціальний контракт як механізм взаємодії між державою, територіальною громадою та сім'єю.

За поясненням Комітету Верховної Ради, його мета - спільне подолання складних життєвих обставин або кризової ситуації та сприяння економічній самостійності сім'ї.

Це означає, що підтримка розглядатиметься в контексті конкретних потреб сім'ї та заходів, які можуть допомогти поліпшити її становище.

Важливу роль у цьому процесі відіграватиме оцінювання потреб і планування індивідуальної підтримки.

Для громад запровадження такого механізму актуалізує питання взаємодії між соціальними службами, надавачами соціальних послуг, службами зайнятості та іншими установами, до яких може звертатися сім'я.

 

Саме практичний механізм соціального контракту потребуватиме особливої уваги під час підготовки до впровадження Закону. Зокрема, важливо буде розуміти, які зобов'язання виникатимуть у кожної зі сторін, хто координуватиме виконання погоджених заходів та як оцінюватиметься їхній результат. У повідомленні Комітету ці процедурні питання детально не розкриті.

 

Які завдання визначені для виконавчих органів місцевих рад

У повідомленні Комітету окремо наголошено на ролі територіальних громад у новій системі соціальної підтримки.

Виконавчі органи місцевих рад мають забезпечувати:

• виявлення сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або кризовій ситуації;
• інформування таких сімей про право на отримання базової соціальної допомоги;
• консультування;
• сприяння в оформленні необхідних документів.

Ці завдання передбачають безпосередню роботу з людьми на місцевому рівні.

Зокрема, важливим стає своєчасне виявлення сімей, які потребують підтримки, але з різних причин самостійно не звертаються по допомогу.

Також значення матиме доступність інформації: люди повинні розуміти, хто має право на виплату, куди звертатися та які документи необхідні.

Водночас Закон передбачає ширший механізм підтримки, ніж інформування та оформлення документів. Він охоплює соціальні послуги, соціальний супровід і заходи сприяння зайнятості.

Це потребуватиме узгодженої роботи відповідних служб та установ.

 

Хто фінансуватиме допомогу і як розмежовуватимуться повноваження

Комітет Верховної Ради повідомляє, що фінансування виплати базової соціальної допомоги передбачається за рахунок коштів Державного бюджету України.

Також можуть залучатися кошти міжнародних донорів, міжнародної технічної допомоги, благодійні внески та інші джерела, не заборонені законодавством.

Отже, у повідомленні Комітету визначено державне фінансування саме грошової виплати.

Водночас для місцевого самоврядування принципове значення має розмежування фінансової відповідальності за виплату допомоги та організаційної відповідальності за роботу із сім'ями.

 

Із повідомлення Комітету випливає, що держава забезпечуватиме фінансування базової соціальної допомоги, тоді як виконавчі органи місцевих рад виконуватимуть визначені завдання з виявлення, інформування, консультування та сприяння оформленню документів. Однак із цього не можна робити висновок, що всі витрати, пов'язані із впровадженням нової системи на місцевому рівні, автоматично покриватимуться Державним бюджетом.

Окремого нормативного уточнення потребуватимуть питання організації роботи соціальних менеджерів, координації соціального супроводу, взаємодії з органами зайнятості та ресурсного забезпечення відповідних функцій.

Для громад важливо, щоб запровадження нової моделі супроводжувалося чітким визначенням відповідальних органів, процедур взаємодії та джерел фінансування. Інакше може виникнути ситуація, коли обсяг завдань на місцевому рівні збільшиться без належного ресурсного забезпечення. Це потенційний ризик, який потребує уваги під час підготовки механізмів реалізації Закону, а не встановлений факт перекладання державних видатків на місцеві бюджети.

 

Як відбуватиметься перехід до нової системи

Закон вводиться в дію з 1 січня 2028 року.

Як повідомляє парламентський Комітет, протягом 2028 року передбачається перехідний період, у межах якого окремі категорії отримувачів державної соціальної допомоги зможуть перейти на базову соціальну допомогу.

Зокрема, йдеться про сім'ї та осіб, які отримують:

• державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям;
• допомогу одиноким матерям;
• допомогу на дітей у багатодітних сім'ях;
• тимчасову державну допомогу дітям у визначених законом випадках;
• державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Можливість переходу передбачена з 1 січня до 31 грудня 2028 року.

Важливо, що йдеться саме про поступове впровадження нової системи, а не про одномоментне припинення всіх раніше призначених видів державної підтримки.

Це матиме значення для інформування громадян та організації роботи установ, до яких звертатимуться отримувачі допомоги.

 

До чого громадам варто готуватися вже зараз

Хоча до введення Закону в дію залишається понад рік, його положення дають можливість визначити напрями підготовчої роботи.

Перший - оцінити спроможність місцевої системи соціальних послуг. Йдеться про наявність фахівців, які працюють із сім'ями у складних життєвих обставинах, можливості оцінювання потреб, організацію соціального супроводу та доступність послуг.

Другий - проаналізувати взаємодію між установами. Нова модель передбачає поєднання грошової допомоги, соціальних послуг і сприяння зайнятості. Тому важливо розуміти, як на місцевому рівні організована взаємодія відповідних служб.

Третій - підготувати систему інформування мешканців. Перехід до нового механізму може викликати запитання в людей, які вже отримують державну допомогу. Особливо важливо не допустити поширення хибних повідомлень про автоматичне припинення виплат із 2028 року.

Четвертий - стежити за ухваленням актів, необхідних для реалізації Закону. Саме деталізація процедур дозволить визначити, які організаційні зміни будуть потрібні громадам.

П'ятий - оцінити можливі кадрові та організаційні потреби. Якщо нова система передбачатиме інтенсивнішу індивідуальну роботу із сім'ями, громадам важливо завчасно оцінити спроможність відповідних служб.

Ці напрями є практичними висновками для підготовки місцевого самоврядування, а не додатковими юридичними обов'язками, які вже прямо встановлені повідомленням Комітету.

 

Від призначення виплати - до підтримки сім'ї

Закон про базову соціальну допомогу передбачає зміну підходу до державної соціальної підтримки.

У центрі нової моделі - оцінювання реального становища сім'ї, визначення її потреб та поєднання грошової допомоги із соціальними послугами й заходами сприяння зайнятості.

Для місцевого самоврядування ключовим стане практичне забезпечення тих функцій, які виконуються безпосередньо на рівні громад: виявлення сімей, інформування, консультування та сприяння доступу до підтримки.

Водночас ефективність нової системи залежатиме від того, наскільки чітко будуть визначені механізми взаємодії державних органів, місцевого самоврядування, надавачів соціальних послуг та служб зайнятості.

До 1 січня 2028 року важливо забезпечити не тільки нормативну готовність до нової моделі, а й зрозумілий розподіл відповідальності та ресурсів між її учасниками.

Саме це дозволить перетворити передбачені Законом механізми на доступну та результативну підтримку сімей у територіальних громадах.