Давайте уявимо два заклади професійної освіти і в обох створено наглядову раду. В одному закладі її члени регулярно беруть участь в обговоренні розвитку освітніх програм, допомагають залучати ресурси, відкривають можливості для виробничого навчання та беруть участь у стратегічних рішеннях. В іншому навіть склад наглядової ради неможливо знайти на офіційному сайті, а сам орган не згадується серед структури управління.

Формально вимогу закону виконали обидва заклади. Але чи вони обидва однаково готові до нової моделі спільного управління. Це і є відправною точною змін, бо важливо не лише порахувати кількість наглядових рад, але і зрозуміти як вони функціонують і впливають на формування освіти.

Новий закон про професійну освіту пропонує не лише підхід до управління закладом, але і розділяє відповідальність між закладами та бізнесом у розвитку професійної освіти, змінюючи роль роботодавців. Якщо раніше бізнес виконував переважно роль зовнішнього партнера закладу, забезпечував виробничу практику, допомагав із обладнанням, проводив майстер-класи чи долучався до оновлення освітніх програм, то із нормативними змінами роботодавець стає частиною системи управління. Роботодавці входять до складу наглядових рад, разом із закладом та засновником беруть участь у визначенні стратегічних напрямів його розвитку.

За даними реєстру ЄДЕБО, станом на серпень 2026 року в Україні налічується 730 державних і комунальних закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Саме на ці заклади поширюється вимога закону щодо створення наглядових рад. З них лише 440 закладів (60%) мають у реєстрі посилання на офіційний сайт. У решти 290 закладів відсутнє посилання на офіційний сайт. Відповідно, це ускладнює процес перевірки наявності наглядової ради (Джерело: реєстр ЄДЕБО, серпень 2026).

У попередній колонці про дуальну освіту, я вже згадувала, що її розвиток починається не з договорів, а з партнерства між закладами освіти та роботодавцями. Спільні проєкти, виробнича практика, стажування педагогів чи оновлення освітніх програм поступово формують довіру між сторонами. І наглядова рада переводить цю взаємодію на інший рівень, переходячи від партнерства до спільного управління.

В межах проєкту «InConnect2: Посилення партнерства закладів професійної освіти та бізнесу» ми з командою проаналізували відкриту інформацію про 33 заклади професійної освіти, які проходили навчальну програму. Це не було окремим дослідженням, але давало можливість краще зрозуміти, з яких стартових умов заклади входять у реформу та які механізми взаємодії з роботодавцями вже існують.

Ми аналізували не лише наявність наглядової ради. Нас цікавило, чи оприлюднений її склад на сайті закладу, чи інтегрована вона до структури управління закладу, чи можна знайти інформацію про її діяльність, чи відкритий процес приєднання до наглядової ради, а також чи існували до цього інші сталі механізми взаємодії з бізнесом, зокрема ради роботодавців.

Критерії аналізу відкритої інформації про заклади

Саме ці критерії дозволили побачити не лише кількість створених рад, а й різні моделі взаємодії між закладами освіти та бізнесом.

Схема 1. Моделі взаємодії з бізнесом серед 33 проаналізованих закладів

Джерело: Аналіз 33 закладів професійної освіти, проєкт «InConnect2», 2025-2026

Цей досвід показує, що професійні заклади входять у реформу з абсолютно різним досвідом співпраці з роботодавцями. Для одних наглядова рада стала логічним продовженням уже існуючого партнерства. Тоді як для інших вона лише відкриває можливість розпочати таку співпрацю.

Але ще цікавими виявилися результати аналізу самих наглядових рад.

Схема 2. Наскільки відкритими є наглядові ради (на основі 14 закладів)

*У кількох закладах ці характеристики можуть поєднуватися,
тому окремі категорії частково перетинаються.

Джерело: Аналіз 33 закладів професійної освіти, проєкт «InConnect2», 2025-2026

Сам факт створення наглядової ради майже нічого не говорить про готовність закладу працювати в новій моделі. Але про це свідчать відкритість інформації, спосіб формування ради та її місце у структурі управління.

Найбільшу групу становлять центри професійної освіти Державної служби зайнятості, де наглядові ради були створені централізовано рішенням Міністерства економіки. Це демонструє інституційний підхід засновника до впровадження реформи. Водночас, цього не достатньо, щоб оцінювати, як ці ради впливатимуть на розвиток конкретних закладів.

Іншу модель можна розглянути на основі закладів, які створили наглядові ради з власної ініціативи або зробили це ще до набуття чинності нового закону. Зазвичай, у цих випадках оприлюднений склад ради, зрозумілі її повноваження та можна побачити зв'язок між діяльністю ради і розвитком самого закладу.

Водночас аналіз виявив і менш очевидну проблему. У частині закладів наглядова рада формально існує, однак інформація про її склад відсутня або вона не інтегрована до структури управління. Це не означає, що рада не працює, але ускладнює оцінку її відкритості та ролі в закладі.

На основі аналізу, є ще цікавий приклад моделі розвитку партнерств. Наприклад, Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП не має наглядової ради, але уже кілька років працює через відкриту раду роботодавців. Її склад оприлюднений на сайті закладу, вона входить до структури управління, а заклад активно залучає бізнес до розвитку освітніх програм і взаємодії з роботодавцями. Це свідчить про те, що партнерство може виникати ще до законодавчої вимоги створити наглядову раду. Потенційно створення наглядової ради стане не початком співпраці, а її логічним продовженням.

Цей аналіз показав чотири різні моделі взаємодії закладів професійної освіти з бізнесом.

Схема 3. Чотири моделі взаємодії закладів із роботодавцями

Джерело: Аналіз 33 закладів професійної освіти, проєкт «InConnect2», 2025-2026

Як громади мають різний досвід співпраці між освітою та бізнесом, так і самі заклади приходять до нової моделі управління з різним рівнем розвитку партнерств. Тому кількісних даних недостатньо для оцінок

Закон може створити нову інституцію. Але він не може автоматично створити довіру, відповідальність чи партнерство. Це вже залежить від людей, які працюватимуть у цих радах. Якщо вони стануть ще одним формальним органом, реформа залишиться лише зміною структури управління. Якщо ж вони перетворяться на простір, де освіта, бізнес і громада спільно ухвалюють рішення, тоді наглядова рада справді стане одним із найважливіших інструментів впливу на професійну освіту.