Поки країна зосереджена на викликах війни — у сфері охорони здоров’я ухвалюються рішення, наслідки яких можуть стати критичними для мешканців малих громад. Те, що виглядає як технічна правка у правилах контрактування НСЗУ, на практиці ставить під загрозу роботу хірургічних відділень у низці громад.

Про це публічно говорить Микола Різник, голова Опішнянської громади Полтавської області. Він говорить не з кабінету — з приміщення вже закритого хірургічного відділення. Мовою фактів, але з досвіду людини, яка безпосередньо зіткнулася з наслідками таких рішень.

---

У чому суть проблеми

Національна служба здоров’я України ухвалила рішення не контрактувати хірургічні відділення, які виконують менше 300 операцій за пів року. Не за рік. Саме за пів року.

Формально — критерій як критерій. По суті — механізм масового закриття хірургії у невеликих громадах.

Під ризиком, за словами Миколи Різника, уже зараз Котельва, Чутове, Решетилівка, Козельщина, Диканька.

«Ці лікарні не отримують контрактів і, якщо підхід не буде змінено, у наступному році просто припинять роботу», - прокоментував голова Опішнянської громади.

Чому це несправедливо і небезпечно

Малі громади — це не конвеєр. Тут інша демографія, інша логіка життя і звернень по медичну допомогу.

Як слушно зауважує Микола Різник, значна частина пацієнтів — люди старшого віку; планові операції часто відкладаються на другу половину року через сезонні роботи; у багатьох лікарнях до показника не вистачає 10–20 операцій, не сотень.

«При цьому громади залучали хірургів, купували для них житло, інвестували в обладнання, утримували відділення в умовах війни. І тепер усе це може бути обнулене одним рядком у вимогах», - пояснює Микола Різник.

Наслідки, про які не пишуть у методичках

Закрите хірургічне відділення — це не просто зачинені двері. Це:

• години дороги до найближчої лікарні;
• втрачений час у критичних станах;
• перевантаження опорних закладів;
• порожні будівлі замість живої медицини.

«Для громад ближче до фронту — це ще й втрата елементу стабілізації, підтримки військових і цивільних. Фактично — медичне знекровлення територій, які й так тримаються на межі», - говорить голова.

Що пропонують громади

«Мова не йде про скасування вимог як таких. Пропозиція проста і логічна: рахувати обсяг операцій за рік, а не за пів року або адаптувати критерії до реалій малих громад. Всеукраїнська асоціація громад вже звернулися до профільного парламентського Комітету та НСЗУ. Але чіткої відповіді поки немає. А час — іде».

Це рішення — не про цифри. Воно про доступність медицини. Про те, чи має людина шанс доїхати до операційного столу вчасно. Про те, чи залишиться життя в малих містах і селах, чи вони перетворяться на географію без сервісів.

Систему охорони здоров’я не можна будувати лінійкою. Вона має враховувати контекст, сезонність, демографію і війну.

 

кількість операцій у хірургічних відділеннях громад Полтавщини за пів року