Відновлення сьогодні залишається одним з головних викликів для України. Це процес непростий та довготривалий, а успіх його буде залежати не лише від фінансових можливостей держави чи донорів, а й від ефективності його планування.

Саме цим займається проєкт “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe), що фінансується Урядом Канади. Ще з 2019 року команда SURGe допомагає інтегрувати методологію планування та моніторингу реалізації державних політик - управління, орієнтоване на результат (Results-Based Management, RBM) у процеси стратегічного планування. Сьогодні ця методологія успішно використовується як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівні.

Чому важливо планувати відновлення України та як методологія ефективного планування RBM допоможе зробити стратегію вашої громади дієвою - дізнавайтеся у  статті.

 

Трохи історії: витоки RBM та його використання в світі

 

У 1954 році американський вчений та консультант з менеджменту Пітер Друкер запропонував на той час новаторський підхід до планування у своїй книзі, що отримала широке визнання та стала відома як Managing For Results.

На початку 90-х років минулого століття ООН підтримала впровадження даного підходу для планування, імплементації та моніторингу програм і політик у країнах-членах кількома резолюціями (Резолюція 44/211 1989 року  та 47/199 1992 року).

В той же час, Агентство міжнародного розвитку Канади CIDA розпочало своє корпоративне оновлення у відповідь на вимоги громадськості звітувати ефективніше за використання грошей платників податків. У 2008 році все це набуло форми офіційної програмної заяви Уряду Канади про визначення, мету, принципи і важливість використання RBM у реалізації державної політики.

 

Що ж таке RBM?

 

Управління, орієнтоване на результат (Results-Based Management, RBM) — методологія планування та моніторингу реалізації державної політики, що орієнтується на розв’язання нагальних суспільних проблем або задоволення потреб бенефіціарів, сфокусована на досягненні результату та дає змогу рухатись до нього у оптимальний спосіб.

Так, серед ключових переваг цієї методології можна виокремити:

1. Орієнтованість на результат, а не на процес, тобто на досягнення конкретних змін в житті людей.
2. Можливість застосування для планування різного рівня  – від проєктів до стратегій, політик, концепцій тощо.
3. Орієнтованість на потреби та проблеми бенефіціарів - різних груп чоловіків і жінок, на  кого впливає ця політика.
4. Чіткий причинно-наслідковий зв'язок між результатами різного рівня.

 

Сьогодні ця методологія застосовується урядами багатьох розвинених країн як основа для планування і розроблення державних політик, стратегій та визнана такими міжнародними організаціями, як ООН (переглянути) і ОЕСР (переглянути).

 

Чому і як RBM з’явився в Україні ?

 

Не секрет, що в умовах централізованого управління жодна влада не має потреби залучати інші зацікавлені сторони до прийняття важливих рішень. Саме така модель управління домінувала в Україні з моменту набуття Незалежності.

Як наслідок, до 2014 року Уряд не думав про якісні реформи чи політики, та майже не співпрацював з проектами матеріально-технічної допомоги (МТД). Останні зосереджували свої зусилля на роботі з громадянським суспільством та реалізували зміни лише на місцевому рівні, тоді як національний залишався недоступним. Проте після Революції гідності та чітко визначеного шляху України до ЄС все змінилося, і нарешті, з’явилася політична воля до впровадження якісних змін. А разом з її появою виникла потреба й у зовсім інших підходах до стратегічного планування, адже існуючі були не просто застарілі, а практично неробочі.

Саме тому з 2014 року в Україні почали активно впроваджувати методологію RBM у процеси стратегічного планування. Сталося це за ініціативи Уряду Канади, який визначив одним з пріоритетів співпраці розбудову спроможностей українських держслужбовців до стратегічного планування.

Так, протягом останніх 5 років, SURGe допоміг Уряду України розробити кілька важливих документів, які базуються на принципах та інструментах RBM. Це і Стратегія популяризації української мови, і Стратегія комунікації євроатлантичної інтеграції, Стратегія розвитку фізичної культури та спорту, а також План заходів на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні та Стратегія інклюзивного навчання. Окремої уваги заслуговують Річні Національні програми під егідою Комісії Україна- НАТО" на 2020 та 2021 роки.

Сьогодні ж ця методологія активно використовується не лише на національному рівні, а й при підготовці Стратегій розвитку громад-учасниць ініціативи “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR), яку реалізує проєкт SURGe.

 

Фото: Запуск ініціативи CLIR

 

Як RBM допомагає громадам ефективно планувати свій розвиток та відновлення

 

Тут варто згадати основи. Так, підготовка якісної Стратегії розвитку громади потребує реалізації трьох основних етапів: аналізу та оцінки потреб, визначення цілей та розроблення системи моніторингу їхньої реалізації, а також підготовки чіткого плану заходів для досягнення цих цілей.

 

Фото: Білгород-Дністровська громада

 

Аналітичний етап та актуальні інструменти RBM

 

Перше, що треба зробити, - провести ретельну оцінку профілю громади, визначити її особливості, сильні та слабкі сторони і вивчити потреби місцевих мешканців, локального бізнесу та органу місцевого самоврядування.

Варто наголосити, що ефективність такого аналізу напряму залежить від якості вихідних даних, які можна зібрати через з анкетування, фокус-групи, глибинні інтервʼю тощо.

 

Фото: Баришівська громада

 

Для того, аби врахувати потреби якомога більшої кількості соціальних груп, у нагоді стане GBA+ — комплексний гендерний аналіз, що дозволяє вивчити потреби людей, враховуючи не лише їхній вік, стать, стан здоровʼя, етнічну чи культурну приналежність, а й додаткові характеристики, які часто не беруться до уваги. До прикладу, мешканці й мешканки віддалених  населених пунктів часто мають складнощі з доступом до базових адміністративних, освітніх чи медичних послуг. А внутрішньо  переміщені особи нерідко мають проблеми з інтеграцією чи працевлаштуванням на новому місці.

Враховуючи, скільки інформації треба зібрати і опрацювати можна впевнено сказати, що аналітичний етап - це складний та тривалий процес. Проте саме він закладає фундамент для розроблення дійсно дієвої та успішної Стратегії розвитку громади, яка зможе змінити життя її мешканців на краще.

Важливо змістити фокус цього аналізу із вивчення кількості та стану інфраструктури. Адже результат має вимірюватися не в квадратних метрах побудованих лікарні чи дороги,, а в забезпеченні потреби населення в послугах та доступності до них .

 

Фото: Першотравневська громада

 

Так, щоб вивчити умови доступу населення до медичних послуг та медичні потреби умови доступу населення до медичних послуг його потреби, в партнерських громадах, команда SURGe використала всі вищезгадані інструменти збору інформації. Що ж вдалося дізнатися?

Виявилося, що найчастіше з труднощами під час отримання медичних ичних послуг стикаються особи з інвалідністю та батьки, що мають дітей з інвалідністю. Тож щоб допомогти громадам врахувати потреби цих груп населення команда SURGe провела з ними серію індивідуальних глибинних інтерв’ю. Це допомогло дослідити їхні нагальні потреби в медичних послугах, зрозуміти, з якими труднощами вони стикаються під час отримання цих послуг, а також де їх було б отримувати найзручніше.

Так, в одній з пілотних громад зʼясувалося, що частина осіб з інвалідністю, які мають потребу в постійному прийомі низки ліків, включених до Урядової програми “Доступні ліки”, купують їх за власний кошт. Це відбувається попри те, що держава гарантує безкоштовне забезпечення цієї групи населення такими препаратами. На думку респондентів, основна причина такої ситуації - це відсутність обізнаності про цю програму та про їхні права на безоплатне отримання ліків. Водночас, представники місцевої влади під час індивідуальних інтерв’ю не вказали на цю проблему, а не знаючи про неї - вони не працюватимуть над її вирішенням. Тож такі глибинні дослідження, із залученням різних представників громади - управлінців, практикуючих фахівців, мешканців громади, зокрема вразливих груп, - є більш ніж важливими, якщо громада хоче мати дійсно дієву Стратегію розвитку. 

 

Визначення цілей та завдань: що врахувати, щоб спланувати ефективно

 

Після збору та аналізу необхідної інформації  можна переходити до визначення цілей та завдань Стратегії. На цьому етапі всі зацікавлені сторони - а це і місцева влада, і бізнес, і представники різних сфер (освіта, медицина, економіка та ін.), і  жителі -  формують бачення майбутнього громади, яке і визначає напрям її розвитку. Далі йде формулювання стратегічних та оперативних цілей, які спрямовуються або на вирішення виявлених під час аналізу проблем, або на розвиток потенціалу громади.

Що тут нам каже RBM? Всі цілі, завдання та заходи планувальних документів мають фокусуватися не на процесах, а на результатах. Це виглядає очевидним, проте, як показує практика, громади часто не відчувають цю різницю. Наприклад, ваша  громада визначає у своїй Стратегії завдання “створити якісну систему охорони здоровʼя”. Проте таке формулювання завдання не дає жодного розуміння як це можна зробити на практиці. Забезпечити безоплатними ліками вразливі групи населення - оце і є те конкретне завдання, що вирішує конкретну проблему. Тож чим чіткіше ми сформулюємо цілі та завдання - тим кращий результат ми отримаємо. А показником, який дозволить виміряти ефективність, тут буде кількість або частка людей, які користуються програмою безкоштовних ліків серед тих, хто має на це право. 

Не менш важливим елементом цього етапу є розробка системи з моніторингу виконання Стратегії. Якщо говорити зрозумілою мовою, то це звучить так  - як і чим виміряти, чи заплановане громадою стало реальністю? Саме тому RBM передбачає, що для кожної цілі мають бути визначені кількісні та якісні показники, які, зокрема, показують рівень задоволеності мешканців тими чи іншими послугами. Тож чим краще буде сформульовано ціль як очікуваний результат - тим чіткішими будуть показники, якими можна його виміряти.

 

Фото: Менська громада

 

Повертаючись до теми доступності медичних послуг в громаді. Як можна виміряти ефективність поставлених завдань та зрозуміти, що дійсно відбулися позитивні зміни?  Дуже просто. Наприклад, провівши опитування пацієнтів місцевих закладів охорони здоров’я. Якщо виявиться, що попри визначене завдання “забезпечити безоплатними ліками вразливі категорії населення” програмою “Доступні ліки”  не користуються ті, хто має таке право та потребу - громаді слід переглянути вжиті заходи. Можливо, крім інформування мешканців, варто працювати також з аптечними мережами та наявністю у них лікарських препаратів, запит на які є в мешканців громади, тощо. Інструменти моніторингу виконання цілей та завдань дозволяють не просто отримати реальну інформацію про ту чи іншу ситуацію в громаді, а й виявити недоліки, які можна оперативно  виправити та врахувати на майбутнє.

 

План реалізації Стратегії як завершальний етап: від ідеї до реальних проєктів

 

Ця фаза передбачає збір проєктних ідей із залученням всіх зацікавлених сторін. Проте не все так просто. Для того, щоб ці ідеї були включені до Плану заходів, вони мають відповідати певним вимогам. Перш за все, сприяти виконанню конкретної цілі та завдань Стратегії. По-друге, громада повинна мати спроможність реалізувати такий проєкт за рахунок власних чи залучених зовні ресурсів.

Так, пропозиція місцевих мешканців побудувати на території громади багатопрофільну лікарню може бути цілком зрозумілою. Проте громаді варто зважити свою спроможність не лише побудувати і обладнати такий заклад, але й утримувати його. А ще потрібно знайти відповідну кількість фахових медичних працівників. Тож, можливо, тут існують інші більш ефективні рішення, і місцевій владі варто подумати, як можна забезпечити потребу населення у доступних медичних послугах окрім як будувати нову лікарню. Наприклад, можна запровадити послуги телемедицини, організувати періодичні виїзні консультації вузькопрофільних спеціалістів з обласних чи районних лікарень, налагодити зручне транспортне сполучення, щоб жителі могли добиратись до діючих закладів спеціалізованої медичної допомоги в сусідніх громадах. 

Варто наголосити, що під час розробки будь-якого стратегічного документу важливо використовувати партисипативний або учасницький підхід, який також є одним з ключових принципів RBM. В його основі лежить  активне залучення усіх зацікавлених сторін до напрацювання та прийняття рішень. У нашому випадку ми говоримо про жителів громади, локальний бізнес, громадські організації, представників секторів.

До прикладу, на засідання секторальних комітетів громад з питань медицини команда SURGe та місцева влада завжди запрошують керівників медзакладів, лікарів, їхніх пацієнтів та представників місцевих громадських організацій, діяльність яких пов’язана з охороною здоров’я тощо. Це робить процес обговорення та прийняття рішень більш інклюзивним та відкритим, дозволяє побудувати ефективну комунікацію, засновану на взаємоповазі та, що важливіше, довірі. Більше того - партисипація створює відчуття причетності, коли люди беруть відповідальність не лише за розроблення Стратегії, а й за те, як вона в подальшому буде  втілюватися в життя.

 

Як проєкт SURGe сприяє впровадженню методології RBM в Україні

 

Команда SURGe ще з 2019 року допомагає Уряду України інтегрувати методологію RBM у свою роботу. Це відбувається шляхом розроблення методологічних матеріалів, навчання, підтримки у розробці стратегій та політик, що орієнтовані на потреби різних соціальних груп.

Так, впродовж 2019-2024 років проєкт сприяв вдосконаленню внутрішніх механізмів Мінрегіону, Мінкульту, Мінінфраструктури, НАДС, СКМУ та діяльності Радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності. Протягом цього часу команда SURGe допомагала інтегрувати підходи RBM та GBA+ у процеси формування політик через розробку відповідних методологій, інструментів та шаблонів. Ці підходи було закріплено  у Порядку розроблення, моніторингу, звітування та оцінювання виконання планів діяльності Міністерства розвитку громад та територій України, Інструкції щодо інтеграції гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів, що затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України. Також спільно з НАДС та Мінсоцполітики було розроблено та затверджено посібник з інструментів впровадження гендерного підходу на державній службі.

Крім цього команда SURGe допомагала розробити План заходів на 2023-2024 роки з реалізації Нацстратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, надає постійну підтримку для його впровадження і моніторингу прогресу виконання, а також підтримує розроблення регіональних стратегій зі створення безбар’єрного простору.

 

 

Важливим пластом роботи Проєкту є навчання державних службовців принципам RBM та GBA+. Так, разом з НАДС команда Проєкту розробила низку навчальних програм, які викладають експертки Проєкту для державних службовців різних категорій. Детальніше про реалізовані програми та план дій на 2024 рік можна прочитати на сайті НАДС за посиланням.

Загалом, протягом 2019-2024 років, експерти та експертки SURGe навчили понад 7000 державних службовців стратегічному плануванню з використанням принципів RBM. 

 

 

Сьогодні ж кожен публічний держслужбовець може самостійно опанувати основи RBM та пройти навчальний курс з RBM на сайті Вищої школи публічного управління для підвищення кваліфікації,отримати ЄКТС та відповідний сертифікат.

Але, за бажання, навчитися підходів RBM можуть всі охочі.

Тож якщо ви бачите в собі потенціал до стратегічного планування чи хочете покращити свої професійні навички та вирости - проходьте наш онлайн-курс з методології управління, орієнтованого на результат. Курс знаходиться у вільному доступі, тож пройти навчання можна у будь-який зручний для вас час.

Адже сьогодні немає нічого важливішого, ніж забезпечити рух України до європейської родини, провести необхідні реформи та ефективно відбудувати ті громади, що постраждали під час війни.