Вберегти річки і озера – врятувати майбутнє: як громади Львівської агломерації працюють над збереженням «блакитних» просторів
Вберегти річки і озера – врятувати майбутнє: як громади Львівської агломерації працюють над збереженням «блакитних» просторів

На території громад Львівської агломерації немає великих водойм, тому, здавалося б, тут мали берегти і піклуватися про кожну річку, потічок чи озеро, робити їх придатними для купання, риболовлі, спорту, розваг. Але з часів радянської влади і ще донедавна на якість води у водоймах навколо Львова мало хто звертав увагу. Як наслідок – значне забруднення і необхідність великих інвестицій на каналізування стоків та очищення води. Саме тому збереження природного середовища та мережі «зелених» і «блакитних» просторів – одна з оперативних цілей, визначених в стратегії розвитку Львівської агломерації, і громади вже взялися за її реалізацію. Що саме вдалося зробити, з якими труднощами стикаються органи місцевого самоврядування і що планують на майбутнє – у цьому матеріалі.


 

Річки, що стали стоками

 

Особливістю Львівщини є те, що через її територію простягається значна частина Головного європейського вододілу, який поділяє річки Балтійського і Чорноморського басейнів. Саме тому в межах Львівської області загалом і Львівської агломерації зокрема переважають малі річки, які є притоками більших річок.

Відсутність великих водойм завжди була проблемою для регіону і, за логікою, тут би мали навчитися цінувати і доглядати ті річки і озера, які є. Але, на жаль, реальність зовсім інша...

Про ситуацію з водними об’єктами Львівщини розповів Роман Кізима, виконавчий директор асоціації ОМС «Львівська агломерація».

За його словами, велика частина домогосподарств у громадах Львівської агломерації, що розташовані на берегах річок і озер, не під’єднані до центрального водовідведення навіть там, де це технічно можливо. Жителі просто відводять воду в річки, або роблять вигрібні ями так, що нечистоти все одно потрапляють у водойми. Додають проблем і часті дощі, котрими «славиться» регіон. Вони забивають стоки і змивають у річки сміття з берегів. Як наслідок, водойми мають великий вміст стічної рідини та відходів і не придатні для рекреації, риболовлі, занять спортом тощо.

 

 

За даними Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, найбільш забрудненою річкою басейну Західного Бугу (притока річки Вісла) є річка Полтва, і це безпосередній вплив Львівського водоканалу та стоків громад Львівської агломерації.

В Басейновому управлінні повідомили, що з 1 січня 2025 має починати реалізовуватися план управління річковим басейном Вісли, яка хоч і не протікає по території України, але її басейн охоплює територію 53 громад Волинської і Львівської областей. Мета плану на 2025-2030 роки - досягнення доброго стану поверхневих і підземних вод.

Проєкт плану зараз проходить громадське обговорення. На цьому етапі він включає 92 заходи, левова частина з яких - реконструкція і будівництво очисних споруд. Загальна вартість всіх заходів по басейну Вісли - 14,5 млрд грн. Це проєктний кошторис першого циклу, розрахованого на шість наступних років.

 

 

На жаль, проблема забруднення водойм характерна не лише для Львівської агломерації, вона - всеукраїнська. І цьому є три головні причини: відсутність або зношеність у багатьох населених пунктах центрального водовідведення та/або застарілі очисні споруди, відсутність на державному рівні чітких правил поводження зі стічними водами, низька екологічна культура людей.

Усі ці виклики потроху починають вирішувати і громади, і держава, але ми лише на початку довгого шляху.

Громадам Львівщини в цьому допомагає нещодавно створена Асоціація органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація». Підтримує діяльність асоціації Рада Європи через Програму «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».

Львівська агломерація у своїй стратегії однією з головних цілей визначила збереження природного середовища та мережі «зелених» і «блакитних» просторів. Це є запорукою того, що громади - члени асоціації не відкладатимуть вирішення цих проблем, шукатимуть інвестиції і стимулюватимуть сусідів до спільних дій.

У асоціації розуміють, що для вирішення проблеми модернізації чи будівництва очисних споруд і каналізаційних систем потрібні великі інвестиції. І у процесі залучення необхідних коштів багато чого залежить від активності органів місцевого самоврядування. Жодна громада не може вирішити екологічні проблеми самостійно, бо вони поширюються за їхні адміністративні кордони. І тут без міжмуніципальної співпраці не обійтись. У деяких європейських програмах, звідки громади можуть залучати гранти, заявки від партнерств з певною кількістю громад-учасниць є обов'язковою вимогою. Отже об'єднуючись навколо спільних цілей, створюючи угоди про співробітництво, громади збільшують свої шанси залучити не лише внутрішні, а й зовнішні ресурси.

Що ж стосується загальнодержавних правил поводження зі стічними водами, то тут є законодавча прогалина. Ще на початку 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон №2887 «Про водовідведення та очищення стічних вод». Але Кабінет Міністрів України на виконання цього закону підготував не усі потрібні нормативно-правові акти. У нас досі немає правил збирання, транспортування, очищення стічних вод в населених пунктах, які не приєднані до централізованого водовідведення; правил надання послуг на централізоване водовідведення; порядку проведення конкурсу на транспортування стічних вод в населених пунктах; загальних критеріїв, типів локальних очисних споруд, септиків, їхньої сертифікації.

На сайті Мінінфраструктури відповідний проєкт наказу є, і в Міністерстві обіцяють ухвалити його найближчим часом. Але поки у цій сфері, якщо робота в громадах і ведеться, то, в основному - хаотично.

Крім того, контроль за правопорушеннями у сфері водних ресурсів є неефективним, а штрафи залишаються низькими, що не стимулює дотримуватися навіть тих правил, які є.

Державна екологічна інспекція може перевіряти юридичних осіб, сільське господарство, але найбільшої шкоди малим річкам завдають якраз не бізнеси, а приватні домогосподарства, які не вирішують питання каналізування. На жаль, культура поводження зі стічними водами у нас досі низька, і поширеною є практика відводу або скиду нечистот безпосередньо в водойми.

Поки держава в процесі ухвалення усіх необхідних для збереження водойм рішень, громади Львівської агломерації намагаються покращити ситуацію змінами до місцевих правил.

«Львів цього року планує запустити ринок вивезення побутових стоків з жорстким контролем, з конкурсним відбором перевізників тощо. Суть така ж, як і з ТПВ - якщо домогосподарство не підключене до централізованого водовідведення, воно зобов'язане укласти договір з перевізником. Якщо не уклало - штраф. Це колосальна робота, для цього потрібні інвестиції у розбудову інфраструктури, в тому числі пунктів прийому стоків, модернізацію очисних споруд і т.д., але ми сподіваємося, що впораємося. Ці муніципальні правила ми розіслали сусіднім громадам, населені пункти яких розташовані на берегах річок, і чекаємо, що щось подібне вони ухвалять у себе», - розповів Роман Кизима.

Схожі зміни до правил благоустрою внесла і Пустомитівська громада.

Асоціація «Львівська агломерація» допоможе усім громадам-учасницям запровадити такі зміни, щоб однакові правила поводження з побутовими стоками діяли на усій території агломерації, а не були поодинокими. Це допоможе формувати екологічну культуру мешканців, які більше не матимуть аргументу на кшталт «у сусідів таких правил немає, і нічого». 

Хоча, звичайно, краще, щоб ці правила були й на національному рівні.

«Я спілкувався з двома мерами маленьких містечок в Баварії. Вони говорять, що в Німеччині будь-яка річка чи озеро придатні для купання. В Україні ж дійсно безпечних для купання публічних водойм або немає, або вкрай мало. Можна скільки завгодно нарікати на бюрократизм європейців, але їхні жорсткі правила і регламенти працюють. А у нас цих правил навіть немає. Вони апелюють правилами 40-50 років, у них це усталена практика, яку всі жителі сприймають як правило, а у нас такої культури немає досі», - розповів Роман Кізима.

Звичайно, лише правилами і штрафами екологічну культуру не сформуєш. Потрібна якісна комунікація, постійний діалог з жителями. Але чутливість проблеми не в усіх в громадах знають, як цей діалог правильно побудувати, з чого почати... У Львові планують реалізувати у школах проєкт, покликаний формувати екологічну свідомість школярів і їхніх батьків.  Після цього асоціація «Львівська агломерація» хоче поширити цю практику і в інших громадах.

«Подробиць проєкту поки озвучувати не буду. Скажу лише, що формування екологічної свідомості - задача не на одне десятиліття. Тому в першу чергу ми будемо орієнтувати громади на роботу з дітьми, щоб бережне ставлення до природи стало для них правилом, якому немає альтернатив», - сказав Роман Кізима.

Усі озвучені вище проблеми раніше місцева влада навіть не намагалася розв’язувати, бо до створення спроможних громад міські, селищні і сільські ради не мали на це ні достатніх повноважень, ні ресурсів.

Сьогодні завдяки децентралізації, коли громади отримали ширші повноваження, мають власні ресурси, налагоджують партнерства з європейськими муніципалітетами, переймають їхній досвід, залучають гранти, ситуація починає змінюватися. Громади готові більше дбати про якість життя людей, брати на себе соціальну відповідальність. Вони розуміють також, що екологічні питання їм не вирішити самотужки – треба об’єднувати зусилля, домовлятися і реалізовувати спільні проєкти.

Днями в асоціації  «Львівська агломерація» створили комітет з питань екології і ЖКГ, який на рівні профільних заступників голів громад та начальників комунальних відділів регулярно збиратиметься, обговорюватиме проблеми, пропонуватиме шляхи їх вирішення, розроблятиме конкретні проєкти, шукатиме інвестиції.

У питаннях збереження і розвитку водних ресурсів у комітеті працюватимуть за трьома напрямками:

  1. Каналізування (підключення максимальної кількості домогосподарств до центральної каналізації), вивезення і очищення стоків.
  2. Очищення водойм, відновлення водоболотних угідь.
  3. Розвиток рекреаційного, спортивного, туристичного потенціалу водних об’єктів.

 

Основні елементи природного каркасу Львівської агломерації і можливий «зелений пояс» Львова

 

Велику увагу в комітеті приділятимуть, зокрема, двом озерам і річковим басейнам навколо них – Щирецькому водосховищу та Гамаліївському озеру, над питаннями реабілітації яких в агломерації розпочали працювати ще в процесі її формування.

 

Щирецьке водосховище або озеро Наварія

 

 

У декількох кілометрах на південний захід від Львова є штучне озеро Наварія, або Щирецьке водосховище. Створене воно у 50-60 роках минулого століття для львівської ТЕЦ-1. Озеро розташоване у селі Наварія Пустомитівської громади, але перебуває у постійному користуванні і на балансі Львівтеплоенерго.

Площа озера - 115 га. Середня глибина - 3,60 м, максимальна глибина - 7,80 м. Довжина - 4,7 км, найбільша ширина - 0,42 км.

Величезне красиве озеро, яке могло б стати окрасою Львівщини, зараз непридатне навіть для купання. Усе через поганий стан води в річках, які його наповнюють. Річки Щирка, Малечковича і Ковир протікають через населені пункти Пустомитівської, Сокільницької і Солонківської громад, звідки до водойм потрапляє багато нечистот.

 

 

Очищення озера Наварія не має сенсу поки не будуть очищені річки. Саме для вирішення цієї проблеми наприкінці минулого року Львівська, Пустомитівська та Сокільницька громади, а також Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну уклали меморандум, який передбачає, що громади мають спільно сприяти очищенню та ревіталізації Щирецького водосховища і річок, які його наповнюють.

Меморандум має три головні цілі:

  • Зменшити забруднення Щирецького водосховища і його притоків стоками побутової каналізації на території Пустомитівської та Сокільницької громади.
  • Збільшити спортивний і рекреаційний потенціал озера Наварія для використання жителями Львівської агломерації.
  • Створити єдину систему поводження зі стоками на території трьох громад задля комплексного вирішення питання забруднення Щирецького водосховища та спільного пошуку фінансування.

Вже є й перші «тверді» проєкти. Так, Пустомитівска громада, на території якої знаходиться озеро, будує очисні споруди.

«По очисним спорудам ми працюємо давно. Ще в 2019 році напрацювали проєктно-кошторисну документацію для їхньої модернізації. Вже запустили першу чергу оновлених споруд. Зараз на добу може перероблятися до 1350 кубометрів нечистот. Розпочинаємо другу чергу, після реалізації якої зможемо переробляти до 2700 кубометрів стоків на добу, і плануємо підключати до наших очисних інші населені пункти громади. Там буде передбачена установка, яка дозволить зливати привозні стоки з асенізаційних машин. Маємо надію, якщо не цього то наступного року цей проєкт вдасться завершити. Також ми напрацювали проєкт каналізування села Наварія. Всі стоки плануємо не скидати після очищення в озеро, а транспортувати до очисних споруд міста Пустомити. Але цей проєкт досить вартісний – на його реалізацію потрібно близько 150 млн грн. Шукаємо інвесторів, донорів, бо самостійно та ще й під час війни виділити такі кошти неможливо», - прокоментував Олег Серняк, Пустомитівський міський голова.

Сокільницька громада підключила більшу частину домогосподарств до львівської очисної станції, і Львів пропонує їм підключити й іншу частину.

Солонківська громада, через яку протікають річки Маличкович і Ковир, хоч і не є підписантом меморандуму, при цьому також будує свої очисні споруди.

Хоча купатися в озері Наварія не рекомендують, однак якість води все ж дозволяє займатися веслярством. На озері є декілька веслувальних шкіл: «Веслярик», ДЮШОР 1, ДЮШОР 3. Там навчаються діти зі Львова й інших громад Львівської агломерації. На озері регулярно проводять всеукраїнські змагання, чемпіонати Львівської області з веслування на байдарках і каное.

Громади Львівської агломерації вирішили разом розвивати цю тему. Львівська міська рада спільно з Федерацією веслярства оголосили інвестиційний конкурс на облаштування на озері спортивно-рекреаційної зони для водних видів спорту, а також створення інфраструктури для спортивної реабілітації українських військових як частини реабілітаційного кластеру, який формується в агломерації.

В рамках цього проєкту про капітальне будівництво на озері не йдеться - лише про благоустрій. На першому етапі тут планують коштом інвестора облаштувати спортивні майданчики, басейни, пішохідні доріжки, місця для кемпінгу, реорганізувати паркінг, а також зробити територію максимально інклюзивною і доступною для всіх охочих.

У Львівській та Пустомитівській громадах очікують, що в подальшому за сприяння асоціації до цього міжмуніципального інвестиційного проєкту долучаться також Сокільницька та Солонківська громади, і це озеро стане туристичним та рекреаційним магнітом для жителів і гостей Львівської агломерації та інших громад області.

 

Візуалізація як може виглядати спортивно-рекреаційна зона для водних видів спорту на Наварії

 

«В майбутньому на Щирецькому водосховищі могли би відпочивати як мешканці нашої громади, так і жителі та гості Львова, сусідніх громад. Для цього хотілося б спільно відновити водойму, щоб вона гарно виглядала, а якість води відповідала нормам. Сподіваюся, вдасться на його берегах створити простори, де зможуть проходити реабілітацію, відновлювати своє здоров’я наші захисники та захисниці. В цьому напрямку активно працює Львівська громада і ми намагаємося допомагати», - прокоментував Пустомитівський міський голова Олег Серняк.

 

Гамаліївське озеро

 

 

На північний схід від Львова, у селі Гамаліївка Мурованської громади є ще одне чудове озеро – Гамаліївське, яке місцеві називають Львівським морем.

Середня глибина озера - 2,1 м, максимальна - 4 м. Довжина - 1 км.

Озеро також перебуває на балансі Львівтеплокомкненерго і ситуація з якістю води в ньому теж подібна. Озеро наповнюється водостоками, що йдуть через території кількох громад. Але через те, що основна річка - так званий Яришівський канал, який наповнює озеро, проходить через болотні торфовища, якість води на порядок вища. Болота працюють як природний фільтр. Тут навіть є рибне господарство.

Слово «болото» має у нас негативну конотацію. Але це лише тому, що ми не усвідомлюємо усієї користі водно-болотних угідь, їхнього позитивного впливу на якість води в річках і озерах, на розвиток екосистем і навіть на клімат.

В Європейських країнах водно-болотні угіддя захищають і розвивають. Там давно знають, що болота не лише створюють унікальні екосистеми й очищають воду, але й пом'якшують клімат. І, враховуючи загрозу підвищення середньої температури на Львівщині на 4 градуси, про яку говорять дослідники, регіон мав би попіклуватися про здоров’я і благополуччя своїх боліт.

Але у вересні 2023 року Державна служба геології та надр України провела аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами, чим фактично дозволила видобуток торфу з 403 га боліт навколо Гамаліївського озера. Щоб зробити це, болота треба було б осушити, а це негативно вплинуло б не лише на озеро, а й на усю екосистему цієї території.

Видобуток торфу був запланований ще за часів радянського союзу. Меліоративні канали, якими пронизана територія навколо озера, мали не зволожувати, а висушувати болота. Це відбувалося десятиліттями і призвело практично до знищення унікальної екосистеми.

 

 

Львівська, Мурованська та Новояричівська громади публічно виступили проти видобутку торфу і обґрунтували необхідність збереження території навколо озера. Врешті-решт завдяки спільним зусиллям громад і місцевих лідерів Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не дозволило початок видобутку торфу.

Тепер громади Львівської агломерації планують зробити навколо Гамаліївського озера водноболотний заказник, відновити повноцінні торфовища і стати членами Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення. Львівська громада вже замовила дослідження територій торфовищ, на основі яких можна буде виокремити цю територію.

Також вже підготовлений спільний меморандум між Львівською, Мурованською та Новояричівською громадами про використання Гамаліївського озера як рекреаційного спортивно-риболовного об'єкта.

«Зараз ми на завершальній стадії упорядкування земельної документації навколо озера. Коли матимемо усі належним чином оформлені документи, будемо рухатися далі. Бачення подальшого розвитку водойми у всіх наших трьох громад приблизно однакове. Найперше, що плануємо, це провести роботи з покращення якості води, розчистити канали, що наповнюють озеро. Паралельно будемо облаштовувати озеро, удосконалювати в першу чергу напрямок риболовлі, якою озеро славиться, рекреації, а також розвивати напрямок спорту на воді», - прокоментував Петро Соколовський, Новояричівський селищний голова.

 

Облаштувати на території боліт рекреаційну зону – звична практика у Польщі

 

Буде стратегія, будуть проєкти

 

Увага громад Львівської агломерації до проблем з забрудненням водних об’єктів, їхні проєкти і плани дають надію, що ми не дійдемо до точки незворотності, коли врятувати річки і озера буде вже неможливо. У громадах сподіваються, що ситуація змінюватиметься на краще. Під парасолькою асоціації «Львівська агломерація» питання забруднення водойм не зникнуть з порядку денного, їхнє вирішення буде більш скоординованим, а отже – більш ефективним.

Олег Серняк зазначає, що в асоціації питання водопостачання та водовідведення – один з головних пріоритетів.

«Зараз нам потрібне комплексне бачення вирішення цих проблем. Отже перше, що ми маємо зробити, - напрацювати стратегію і план розвитку систем, щоб розуміти загальні потреби, а також можливості і роль кожної окремої громади. Будувати очисні споруди треба, маючи загальне бачення, а не в кожному населеному пункті, бо це занадто дорого і в будівництві, і в обслуговуванні. На засіданні правління асоціації, що відбулося на початку серпня, питання розробки стратегії і плану ми віднесли до першочергових, які треба зробити в другій половині цього року», - повідомив голова Пустомитівської громади.

На думку Романа Кізими, після того, як громади матимуть план вирішення проблеми зі стоками, їм легше бути залучати інвестиції і співпрацювати.

«Наша асоціація працює лише з червня цього року і зараз здебільшого зосереджена на розробці стратегічних документів. Коли громади матимуть комплексний документ розвитку систем водопостачання та водовідведення на території агломерації, матимуть просторові плани, їм буде легше залучати гроші під конкретні проєкти. В цьому ми їм теж допомагатимемо. Звичайно, якщо бачитимемо, що можемо допомогти залучити грант під котрусь з потреб громад вже зараз, ми не зволікатимемо», - сказав Роман Кізима.

Зараз асоціація за підтримки Ради Європи також впроваджує проєкт «Зміцнення доброго демократичного врядування у Львівській агломерації», в рамках якого проводить низку активностей та заходів, зокрема вже проведено «Літні табори у Львівській агломерації», участь у яких взяли близько 500 дітей шкільного віку, готує Краєзнавчий атлас Львівської агломерації, який висвітлюватиме історично важливі та туристичні об'єкти агломерації. Цей атлас теж певним чином узагальнить наміри громад агломерації зі збереження «зелених» і «блакитних» зон.

Загалом, у громадах Львівської агломерації розуміють, наскільки важливими для майбутнього є питання збереження навколишнього середовища, зокрема – водних об’єктів. І це розуміння втілюється в конкретних діях, підтвердженням чому є проєкти, які громади вже започаткували, виграні екологічні баталії, де громади мали один потужний голос, а також спільні плани, які громади формують в рамках асоціації.

Views: 3782
Comments:
*To add comment you should be authorized or sign_in
Related news: agglomeration
Read more: