Важко не погодитися з тим, що інфраструктурні виклики в Україні існували ще задовго до початку війни. Неефективність та енергозатратність інфраструктурного обладнання, брак технічних спеціалістів у громадах, зношеність систем та, як наслідок, виникнення постійних аварійних ситуацій – лише частина проблем, що потребують постійної уваги від органів місцевого самоврядування.
Разом з тим, повномасштабна війна значно погіршила і без того складну ситуацію. Найтиповіша проблема, з якою сьогодні стикається більшість громад, – це відсутність укриттів, що обмежує роботу закладів освіти, охорони здоровʼя та надання соціальних послуг. На специфіку суто “воєнних” проблем громад також впливає і їхнє географічне розташування та наближеність до лінії фронту.
Окрім інженерно-транспортної галузі, важливими також є й житлово-комунальне господарство, яке забезпечує населення та підприємства необхідними ресурсами: водою, теплом та електроенергією. Протягом останніх 2,5 років ця галузь зазнала значних ушкоджень та руйнувань та продовжує зазнавати їх практично щодня.
Якими є типові виклики громад у сфері інфраструктури та житлово-комунальних послуг? Чи можуть громади самостійно модернізувати чи оптимізувати системи електро-, тепло- та водопостачання, а також водовідведення? Де органам місцевого самоврядування шукати підтримки для вирішення цих проблем та до чого тут стратегія розвитку громади - всі ці відповіді ми намагалися зібрати у матеріалі нижче.
Щодня українські громади страждають від системних обстрілів інфраструктури та виведення з ладу енергетичної системи. Це призводить до перебоїв з електропостачанням, яке навіть в умовах зниженого споживання влітку відчувають усі: від мешканців мегаполісів до жителів найменших населених пунктів. До того ж, постійні атаки ворога ускладнюють ремонт та обслуговування таких обʼєктів на місцях.
Впоратися із відключеннями електроенергії громадам сьогодні допомагають різні способи: від локальних джерел безперебійного живлення до активного розвитку відновлювальних джерел енергії, які набувають все більшої актуальності в умовах війни. Нижче - покроковий алгоритм, який допоможе визначити та вирішити проблеми на рівні громади.
Перш за все, варто провести техніко-економічний аналіз конкретного об'єкту та визначити, якими саме джерелами буде забезпечуватися резервне електропостачання. Це можуть бути вітрові, гідро-, фотовольтаїчні електростанції, теплові насоси, електричні генератори синхронного чи інвекторного типу, когенераційні установки, тригенераційні установки, BESS-системи, локальні джерела безперебійного живлення тощо. Вже далі - знайти місце для встановлення цього обладнання та можливості для під’єднання потужностей до мереж: для дахових фотовольтаїчних електростанцій це може бути дах місцевого ЦНАПу або школи. А для вітрових електростанцій доведеться виділити відповідну цільову ділянку.
Фінансувати такий проєкт можуть як приватні інвестори, включаючи міжнародні компанії, що хочуть реалізувати своє обладнання, так і програми міжнародної технічної допомоги, банківські установи, які можуть надавати громадам фінансову підтримку для реалізації проєктів з децентралізації енергозабезпечення на місцях.
Державні або обласні цільові програми та державні фонди також можуть стати джерелом фінансування таких проєктів. До прикладу, Фонд енергоефективності, який співфінансує енергоефективні та енергоощадні рішення для організацій співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів.
Наступними кроками має стати розробка громадою проєктної документації (за потреби) та початок будівельно-монтажних робіт. Фільнаним етапом цього процесу є введення об’єкта в експлуатацію.
Нижче пропонуємо розглянути реальні приклади, як українські громади й справляються з відключеннями електроенергії.
Мешканці Олександрівської громади, що на Донеччині, живуть в умовах постійних повітряних тривог та обстрілів обʼєктів енергетики. Відтак, в ході оцінки потреб експертами ініціативи CLIR було визначено, що однією із критичних інфраструктурних потреб громади є забезпечення близько 1000 місцевих мешканців електропостачанням та теплом. Виходом із ситуації стало постачання громаді 8 потужних генераторів від БФ “Шведський центр допомоги”, які допомогла залучити команда ініціативи CLIR для облаштування укриттів в громаді.
“Наша громада знаходилася у критичній ситуації, адже наш генератор не міг забезпечити потреби всієї громади під час відключення електроенергії. Проте тепер, завдяки підтримці партнерів, ми можемо забезпечити безперебійну роботу важливих об’єктів та укриттів”, – розповідає начальниця Олександрівської селищної військової адміністрації, Людмила Борисевич.
Однією з громад, що активно працює над розвитком відновлювальних джерел енергії, є Апостолівська громада на Дніпропетровщині. Громада встановила дахову гібридну фотовольтаїчну електростанцію на будівлях місцевого ЦНАПу і лікарні, аби забезпечити безперебійним електропостачанням критичні об’єкти інфраструктури.
“Ще до війни ми працювали над розвитком сонячної електроенергетики, проте у 2022 році через ворожі обстріли зіткнулися із відключеннями електрики. Цього року, завдяки підтримці партнерів GIZ, ми змогли відновити цей напрям та працюємо над встановленням дахової та накопичувальної електростанцій, які будуть забезпечувати обʼєкти соціальної інфраструктури електроживленням. Також громада почала реалізацію подібних проектів на обʼєктах критичної інфраструктури”, – розповідає Віктор Міленін, начальник управління інвестиційної діяльності та соціально-економічного розвитку виконавчого комітету.
Відновлювальні джерела енергії розвиває також й Зеленодольська громада Дніпропетровської області. Так, вже встановлено дахову фотовольтаїчну електростанції на будівлі місцевого ЦНАПу, а також громада планує реалізувати аналогічний проєкт у Мар’їнському ліцеї.
Менська громада, що на Чернігівщині, також не пасе задніх у реалізації проєктів альтернативної енергії. У співпраці з громадською організацією “Екоклуб” громада планує встановлення дахової фотовольтаїчної електростанції потужністю 60 кВт на центральній районній лікарні. Схожий проект громада реалізувала за допомогою БФ “Фортечний мур”: тоді на даху місцевої гімназії вдалося встановили фотовольтаїчну електростанцію потужністю 200 кВт.
Встановлена фотовольтаїчна електростанція на даху Менської гімназії
Є у контексті розвитку відновлювальних джерел енергії і слабкі сторони. До прикладу, фотовольтаїчні електростанції можуть виробляти електроенергію лише вдень, коли є сонце; вітрові електростанції ефективні лише в осінньо-зимовий період, а геотермальні джерела є низькотемпературними, тому не здатні нагрівати воду до високих температур. Через особливості різних відновлювальних джерел енергії та певну несистемність роботи, одне джерело не може покрити всі потреби громад в електропостачанні.
Навіть у 2024-му році питання газифікації досі залишається болючим для деяких українських громад. Зазвичай проблеми з газопостачанням притаманні віддаленим та важкодоступним населеним пунктам громад, до яких непросто підвести відповідну інфраструктуру. Ускладнює процес газифікації і той факт, що під'єднання нових абонентів до мережі оператора газотранспортної мережі здійснюється лише місцевим оператором облгазу або відповідною ліцензованою організацією за погодження з оператором. Складність процесу та його дороговартісність змушує громади та їх мешканців адаптуватися та знаходити альтернативні способи обігріву. Найпоширеніші практики - пічне або електричне опалення.
У Шабівській громаді, що на Одещині, раніше ніколи не було газопостачання, що було проблемою для багатьох населених пунктів громади. Проте кілька років тому оператор газорозподільних мереж АТ "Одесагаз" спромігся розпочати проєкт підведення газотранспортних магістралей до центральних садиб, але процес не вдалося завершити через початок війни у 2022 році та брак коштів. Цього року вдалося відновити роботи. Основні магістралі по громаді прокладає АТ "Одесагаз", проте від магістралі громада має проводити газифікацію власними силами. Тому дороговартісне проведення газу до домогосподарств лягає на плечі мешканців, які нездатні самостійно забезпечити цей процес. Тоді громада потребує підтримки від держави чи міжнародних партнерів.
Трапляються також ситуації, коли громади за власним бажанням відмовляються від централізованої газифікації. Так, раніше Близнюківська громада мала централізоване газопостачання, проте з 2020 року активно розвиває альтернативні джерела електроенергії, встановлюючи твердопаливні котельні в комунальних закладах. Цей перехід був зумовлений тим, що через особливості регіону та наявність деревообробного підприємства громада мала значні відходи деревини, які можна було використовувати для виробництва альтернативної енергії. В результаті, громада отримує більш дешеве опалення, є більш енергоефективною та сталою.
Нова котельня у Близнюківській громаді
Для частини українських громад викликом у сфері теплопостачання є залежність комунальних підприємств та житлових будинків від одного постачальника. Часто трапляється, що громади адаптують свій економічний та інфраструктурний профіль під діяльність великих підприємств, розташованих на їх території. Проте можливі обстріли та руйнування цих підприємств можуть значною мірою вплинути на локальну економіку громади, тому громади мають прагнути до автономізації та розвитку невеликих об’єктів теплопостачальної інфраструктури.
Наприклад, центр Зеленодольської громади – місто Зеленодольськ – повністю залежне від місцевого теплогенеруючого підприємства – Криворізької ТЕЦ. Окрім працевлаштування на теплоцентралі значної частини місцевих мешканців, майже всі потреби у теплопостачанні Зеленодольська забезпечує теплоелектроцентраль. У випадку гіпотетичної зупинки Криворізької ТЕЦ, місто може опинитися на межі виживання з кількох причин. По-перше, через дешеву теплову енергію у місті, причиною чого є близькість розташування ТЕЦ, яка продає надлишок енергії місту за собівартістю, раніше не проводилися енергоефективні заходи: не утеплювалися будинки, не було заміни вікон, тощо. Тому, за песимістичного сценарію взимку, тепломережі можуть замерзнути, а будинки почнуть руйнуватися. По-друге, багато жителів міста працюють на ТЕЦ, тому втрата ними роботи загрожує значним відтоком населення, втратою бюджетних надходжень до громади та втратою репутації самого підприємства.
Криворізька ТЕЦ
У Великій Димерці, що на Київщині, інша проблема: централізована система теплопостачання розбалансовується через масове відключення споживачів від системи, адже котельня розрахована на більшу потужність, ніж зараз потребує громада. Котельня немає достатньої кількості клієнтів, проте через особливості роботи не може скинути потужність нижче 20-30%, що призводить до марних витрат тепла.
Що робити у таких випадках?
Тут можна виділити два релевантних підходи для вирішення цієї проблеми, які пов’язані з децентралізацією системи теплопостачання в громаді:
Як громадам спланувати установку таких об’єктів та що для цього потрібно?
Розпочати варто з проведення техніко-економічного аналізу конкретного об'єкту, аби визначити яке джерело постачання буде використовуватися: газ, тверде паливо чи якесь інше. Важливо знайти відповідні місця для встановлення обладнання та оцінити можливість під’єднання потужностей до мереж.
Після завершення такого аналізу можна розпочинати пошук донорів для фінансування проєкту. За аналогією із вирішенням проблем із електроенергією, допомогти в реалізації проєкту можуть як приватні інвестори, так і програми міжнародної технічної допомоги. Окрім того, є можливості отримати підтримку й від держави у вигляді фінансування на розвиток певної області, цільових програм тощо. І вже тоді - переходити до розробки проєктної документації та будівельно-монтажних робіт з встановлення об’єкту теплогенерації і забезпечення резервного електроживлення. Останнім кроком буде введення об’єкту в експлуатацію та проведення пусконалагоджувальних робіт.
Окрім проблем з децентралізацією теплопостачання громади часто мають труднощі з транспортуванням виробленого тепла, на яке витрачається багато ресурсу. Зазвичай мережі теплопостачання є неутепленими та прокладені відкритим способом – надземно. Об’єкти ж, що безпосередньо отримують цю енергію, часто також не є енергоефективним. Типовою є ситуація, коли будинки не мають сучасних енергоефективних металопластикових вікон та додаткового утеплення.
“Окрім тих 20% тепла, які втратили по дорозі, ще 20% – втрачають неефективні будівлі. За таких обставин, майже половина тепла йде в нікуди. Тому потрібно починати з кінця – з кінцевого споживача послуг, який не є енергоефективним. Тож для покращення ситуації варто провести енергетичний аудит конкретної будівлі чи споруди, сертифікувати її енергетичну ефективність та у відповідності до енергоаудиту реалізувати конкретні заходи для забезпечення енергоефективності. Разом з тим, бажано паспортизувати інженерні мережі, якими транспортується енергоносій та провести заходи задля зменшення втрат тепла”, – коментує експерт з інфраструктури ініціативи КЛІР Михайло Бабійчук.
Задля того, аби уникнути обмерзання тепломереж у зимовий період часу через відключення теплопостачання та забезпечити роботу об’єктів теплогенерації навіть під час відключення світла, у деяких випадках громади встановлюють когенераційні установки (КГУ) на теплові об’єкти.
Так, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) допомагає Україні забезпечити когенераційними установками громади по всій країні. Наприклад, таку установку від USAID отримало м. Старокостянтинів на Хмельниччині: КГУ одночасно генерує як теплову, так й електричну енергію для забезпечення потреб місцевих котелень в електропостачанні.
Підрив росією Каховського водосховища лише загострив критичні проблеми з водопостачанням, особливо у громадах Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей, які були залежними від ресурсу водосховища. У багатьох з цих громад ситуація з водопостачанням була складною і до цієї катастрофи, однак після вони фактично втратили джерело води.
Сьогодні існує кілька методів вирішення проблем з водопостачанням, які можна успішно застосовувати у цих регіонах:
Ось як ці рішення працюють на практиці.
В Березнегуватому на Миколаївщині питну воду раніше розвозив приватний бізнес. Проте через воєнні дії та щоденні обстріли більшість підприємців виїхали, відтак забезпечувати мешканців водою зараз просто нікому. Одним із тимчасових рішеннь проблеми громади може стати придбання водовозки, яка забезпечила б мешканців питною водою. З іншого боку, системним вирішенням проблеми могло би стати будівництво магістрального водогону.
“Зараз воду у громаду раз на тиждень підвозять міжнародні організації, проте цього не вистачає, аби покрити потреби у питній воді всіх мешканців. Тому ми працюємо над тим, аби покращити ситуацію та знайти партнерів, які б змогли придбати для громади 2 автоцистерни для підвезення води мешканцям з 22-х населених пунктів громади Березнегуватської громади, які не забезпечені централізованим водопостачанням”, – зазначає Сергій Бойко, Березнегуватський селищний голова.
Після підриву Каховського водосховища Апостолівська громада розпочала пошуки альтернативних варіантів водопостачання, адже через великі навантаження на систему близько 90% мережі вийшло з ладу. За підтримки партнерів U-LEAD та Посольства Швейцарії в Україні, громада розпочала роботу над проєктом модернізації систем водопостачання, а також – розробила проєкт гідравлічних вишукувань для реконструкції системи водопостачання громади.
Проблеми з питною водою має також й Олександрівська громада на Донеччині, яка самостійно тепер самостійно розвиває децентралізоване водопостачання: громада розробила свердловини на території й тепер постачає воду безпосередньо у водопровід. Фільтрувальні установки для очищення води громаді надали міжнародні партнери, проте їх досі не вистачає для покриття всіх потреб громади.
Обстеження свердловин Олександрівської громади за підтримки благодійної організації “Карітас”
У Близнюківській громаді на Харківщині через пошкодження інфраструктури не працював місцевий водоканал, тому була потреба в потужних генераторах, які б могли забезпечити безперебійну роботу насосної станції. Завдяки координації зусиль партнерів, громада отримала 5 потужних генераторів від БФ “Шведський центр допомоги”. Тепер жителі громади будуть мати воду навіть під час відключень електроенергії.
Джерело: Фейсбук сторінка Близнюківської громади
Протягом останніх шести місяців команда ініціативи «Інклюзивне відновлення за лідерства громад» (CLIR), яку реалізує проєкт SURGe за фінансування Уряду Канади надає експертну підтримку 14 територіальним громадам із 7 областей України у розробці стратегічних планувальних документів та проводить оцінку потреб у 19 відібраних громадах. У своїй роботі експерти використовують людиноцентричний підхід, комплексний гендерний аналіз GBA+, методологію управління, орієнтовану на результат (RBM) та секторальне занурення.
Стратегічне планування у сфері інфраструктури, як і в будь-якій іншій, має пройти низку етапів, з-поміж яких: аналіз ситуації, комплексна оцінка потреб громади та її мешканців, моделювання розвитку ситуації за різних сценаріїв, прийняття рішень щодо подальшого розвитку територій тощо.
Працюючи над детальним аналізом потреб мешканців та збираючи вихідні дані разом із громадами, експерти аналізують, як працює той чи інший сектор у громаді, наскільки якісні послуги надає громада своїм жителям, чи доступні ці послуги мешканцям віддалених населених пунктів, людям похилого віку та іншим вразливим категоріям населення. Це дозволяє оцінити потреби громади, що буде враховано при розробці її стратегій розвитку.
Під час проведення аналізу потреб громад у сфері інфраструктури та комунальних послуг експерти ініціативи CLIR проаналізували потреби жителів громад у певних комунальних послугах, як ці послуги забезпечуються, доступність цих послуг для населення та існуючі виклики. Ця оцінка показала, що багато людей з віддалених куточків громад не мають можливостей та доступу до якісних комунальних послуг, адже чим більше у громаді віддаленої сільської місцевості, тим менше розгалужена система житлово-комунальних послуг. Тому багато громад в віддалених населених пунктах майже не отримують централізованих послуг, окрім електропостачання і газопостачання.
Також вдалося виявити що приватні господарства швидко адаптуються до умов війни та відключень електроенергії: вони відмовляються від централізованих мереж електро-, водо- та газопостачання й переходять на самозабезпечення. Це критично впливає на існуючі комунальні підприємства, адже суттєво зменшуються потужності мережі, на що система не розрахована.
Аналіз потреб показав, що управлінці, відповідальні за розвиток інфраструктури у громадах, потребують навчання з управління будівельними процесами. З цією метою нещодавно пройшов тренінг для пілотних громад ініціативи CLIR щодо особливостей містобудівної документації в Україні у 2024-му році та управління будівельними проектами на місцях під час війни.
"Складність будівельного законодавства України та динамічні зміни його норм в умовах війни створюють чимало викликів для територіальних громад у процесі організації будівельних робіт. Часто брак профільних знань та необізнаність про нововведення призводить до зростання бюджету та термінів реалізації проектів, а також неякісного виконання робіт", - зазначив Михайло Бабійчук, експерт з інфраструктури ініціативи CLIR.
Коли Стратегію розвитку громади та план заходів її реалізації буде фіналізовано та затверджено, громади матимуть певний дороговказ, який дозволить їм планувати співпрацю з партнерами та донорами.
“Нам важливо зрозуміти та показати у стратегії, як земля громади може використовуватися для розвитку, а які підприємства можуть бути переробними й створювати нові робочі місця. Тим самим ми будемо розвивати соціальну структуру, яка дозволить нам забезпечувати потреби вразливих верств населення”, – зазначила Оксана Супрун, начальниця Савинської селищної військової адміністрації.
Джерело: Фейсбук сторінка Савинської громади
Така Стратегія допоможе не лише забезпечити прозорість у відносинах з інвесторами, а й знизить ризики, пов'язані з реалізацією проєктів та сприятиме успішному залученню інвестицій, необхідних для відбудови та розвитку житлово-комунальних господарств на місцях.
Знайти більше можливостей для розвитку громади можуть на порталі "Децентралізація" у каталозі можливості для громад. Щомісяця експерти CLIR відбирають найактуальніші грантові програми та конкурси від міжнародних та донорських організацій для реалізації проєктів, а також важливі події та навчальні заходи.
Більше про те, які підходи використовує команда CLIR у своїй роботі, можна дізнатися у матеріалі «Стратегія громади як ключ до її відновлення: як відбудувати краще ніж було», а також про стратпланування у сфері охорони здоров’я – «Успішна стратегія - здорова громада: як ефективно спланувати розвиток медичної сфери на місцях».
Ініціатива “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR) реалізується проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International Ltd.
Детальніше про Проєкт у соцмежерах: Facebook, X (Twitter) та YouTube.