Автори:
Яніна Казюк, експерт з публічних фінансів та місцевого самоврядування
Центру політико-правових реформ, доктор наук з державного управління,

Віктор Венцель, директор Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації,
доктор наук з державного управління.

Ігор Герасимчук, експерт SALAR International

У продовження проведених аналітичних досліджень щодо оцінювання фінансової спроможності територіальних громад на основі показників 2021 року та виконання бюджетів у 2023 році, експерти дослідили динаміку показників фінансової спроможності територіальних громад.

Аналіз виконання місцевих бюджетів у 2023 році вказує на те, що, в цілому, місцеві бюджети адаптувалися до умов воєнного стану і забезпечують реалізацію основних завдань бюджетної політики, а також забезпечують фінансування видатків, пов’язаних з підтримкою Сил оборони, заходів з територіальної оборони, підтримки ВПО та ліквідацією наслідків збройної агресії рф.

Показники виконання місцевих бюджетів репрезентують загальний соціально-економічний стан території, її потенціал до розвитку. Наявність достатніх ресурсів у місцевих бюджетах – ключова ознака того, що громада має можливість надавати більш ширший спектр послуг своїм жителям, реалізовувати необхідні соціальні та інфраструктурні проєкти, фінансувати програми місцевого розвитку.

Сам порівняльний аналіз здійснено у розрізі 11 індикативних показників, розрахованих на підставі даних про чисельність населення та показників виконання бюджету відповідної громади, за раніше розробленим та презентованим методологічним підходом з оцінки фінансової спроможності територіальних громад. За результатами проведених розрахунків значень та величин, сформовано узагальнені результати оцінювання фінансової спроможності територіальних громад з розподілом на рівні спроможності: високий, оптимальний, задовільний, низький, критичний.

У 2023 році 495 громад потрапили до високого рівня спроможності, 314 громад – до оптимального, 200 громад – до задовільного рівня, 182 територіальні громад мають критичний рівень спроможності, 247 – низький. Тобто, 429 громад (29,8%) належать до найнижчих категорій спроможності. Критичний рівень зафіксовано серед громад 16 областей.

У порівнянні з базовим 2021 роком, кількість громад із високим та критичним рівнями спроможності збільшилася на 59 та 49 відповідно. Водночас, зменшилася кількість громад з оптимальним (на 21), задовільним (на 63) та низьким (на 24) рівнями спроможності.

Динаміка змін рейтингових позицій територіальних громад (2023/2021)

Зважаючи на географію та інтенсивність ведення бойових дій, суттєве збільшення громад з критичним рівнем зафіксовано в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Херсонській областях. Поряд з цим, значна кількість громад з критичним рівнем зберігається у Закарпатській (15 громад), Івано-Франківській (14), Рівненській (13), Чернівецькій (18) областях (дані у розрізі областей дивіться у додатку до цієї публікації).

Серед іншого, відносно окремих громад, можна говорити про дещо необґрунтовані підходи до їх формування, коли на процеси об’єднання територіальних громад впливали політичні та/чи інші суб’єктивні чинники, а не показники спроможності.

Частка територіальних громад, в яких у 2023 році змінилися рейтингові позиції, порівняно з 2021 роком

У розрізі територіальних громад 424 підвищили свої рейтингові позиції, відносно 2021 року, водночас 327 знизили. Зниження позицій громад та їхнє переміщення до нижчих категорій спроможності призводить до поглиблення диспропорцій у фінансовій спроможності і, як наслідок, до неможливості громад надавати якісні і в повному обсязі публічні послуги жителям громад.

Серед типів адміністративних одиниць підвищення позицій зафіксовано по 86 міських, 122 селищних та 216 сільських територіальних громадах. Зниження позицій відмічене у 76 міських, 116 селищних та 135 сільських громадах. Не змінилися рівні спроможності у 218 міських, 195 селищних та 274 сільських громад. Тобто, майже половина громад (47,8%) залишилися у відповідних рівнях спроможності як у базовому 2021 році, так і за підсумками 2023 року. Відповідно, підвищили свої позиції 424 громади (29,5%), знизили – 327 (22,7%).

Динаміка змін рейтингових позицій громад за типами населених пунктів

Узагальнені дані щодо динаміки зміни показників фінансової спроможності територіальних громад дають змогу здійснити базовий аналіз з метою подальшого детального розгляду кожного з 11 індикативних показників і, на цій основі, сформулювати висновки щодо необхідності коригування бюджетної політики громади та прийняття відповідних управлінських рішень.

Виходячи з проведеного аналітичного дослідження, експерти резюмують:

• Загалом, в умовах воєнного стану місцеві бюджети продемонстрували позитивний рівень фінансової стійкості – за підсумками 2023 року понад 70% (1009) територіальних громад знаходяться в діапазоні високого (495, 34,4%), оптимального (314, 21,8%), задовільного (200, 13,9%) рівнів фінансової спроможності. У порівнянні з 2021 роком (тобто, до повномасштабного вторгнення), кількість територіальних громад з позитивним рівнем спроможності майже не змінилася (1034 – у 2021 році, 1009 – у 2023 році), що може свідчити про ефективну адаптацію місцевої бюджетної політики до викликів воєнного часу.
• Потребують подальшого удосконалення підходи до формування державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій стосовно розроблення та реалізації механізмів підтримки територіальних громад, насамперед тих, які знаходяться у прифронтових зонах та на територіях яких ведуться активні бойові дії.
• У розрізі територіальних громад 424 підвищили свої рейтингові позиції, відносно 2021 року, 327 знизили позиції, 687 – не зазнали змін. Зміна позицій територіальних громад та їх переміщення до нижчих (вищих) категорій спроможності є об’єктивним явищем, зумовленим динамікою розвитку територіальних громад та впливом війни. Водночас, зростання диференціації спроможностей потенційно призведе до неможливості територіальних громад надавати якісні та в повному обсязі публічні послуги жителям своїх громад, а також до надання публічних послуг різної якості (кількості) у межах держави, що не повністю узгоджується з базовими принципами реформи місцевого самоврядування, а саме прагнення до забезпечення громадянам різних регіонів та громад доступу до публічних послуг однакової якості.
• Залишається актуальним питання підвищення ефективності системи фінансового вирівнювання (зокрема, удосконалення діючої системи, перегляду підходів тощо) бюджетів територіальних громад. Держава, як гарант соціальних та економічних прав, повинна забезпечувати відповідний життєвий рівень для своїх громадян незалежно від місця їх проживання. Відповідно, існує необхідність у державному регулюванні (вирівнюванні) фінансової спроможності органів місцевого самоврядування задля забезпечення їх достатнім ресурсом для надання гарантованих державою публічних послуг визначеної якості та кількості.

При використанні матеріалів даної публікації обов’язковим є посилання на джерело та авторів статті.